- •Види організацій в Україні.
- •Визначити організаційно-розпорядчі методи управління: регламентація, інструктування.
- •Визначити основні напрямки вдосконалення організації управлінської праці.
- •Визначити основні риси організації.
- •Делегування прав і відповідальності.
- •Економічні методи управління: планування та економічне стимулювання.
- •Етапи обміну інформацією.
- •Історичні віхи розвитку менеджменту.
- •Класифікація змістовних мотиваційних теорій.
- •Класифікація організаційних структур. (вопрос 73)
- •Класифікація управлінських рішень.
- •Класифікація управлінської інформації.
- •Комплексне забезпечення процесу розробки та реалізації управлінських рішень.
- •Лінійні і функціональні структури управління.
- •Методы аттестации персонала
- •Методика вироблення та реалізації управлінських рішень.
- •На конкретних прикладах розкрити елементи культури менеджменту: умови праці.
- •На прикладі конкретної організації розкрити процедури наймання та адаптації нових працівників.
- •Обґрунтувати вплив чинників внутрішньої середи на конкретну організацію.
- •Обґрунтувати вплив чинників зовнішньої середи на конкретну організацію.
- •Обґрунтувати економічні методи управління: госпрозрахунок.
- •Обґрунтувати загальні функції управління: планування, координація.
- •Обґрунтувати методи управління, що використовує конкретна організація. Методи управління організацією
- •Обґрунтувати необхідність правових методів управління.
- •Обґрунтувати процес колективного управління.
- •Обґрунтувати процес ухвалення рішень в умовах ризику.
- •Обґрунтувати роль соціальних методів управління.
- •Обґрунтувати терміни “влада і способи її реалізації”.
- •Обґрунтувати функції і обов'язки керівника.
- •Організаційно-правові форми підприємств та установ.
- •Організаційно-розпорядчі методи управління: нормування.
- •Організація набору кадрів.
- •Основні підходи до формування організаційних структур.
- •Основні елементи культури менеджменту.
- •Основні напрями забезпечення ефективності контролю.
- •Охарактеризувати види управлінської інформації, які функціонують у конкретних організаціях.
- •Охарактеризувати внутрішнє середовище організації.
- •Охарактеризувати загальні функції управління: стимулювання, облік, аналіз.
- •Охарактеризувати комунікаційну структуру і комунікаційні мережі.
- •Охарактеризувати лінійно-функціональні структури.
- •Охарактеризувати метод «дерево рішень».
- •Охарактеризувати основні аспекти менеджменту.
- •Охарактеризувати основні види колективів.
- •Охарактеризувати основні види організацій.
- •Охарактеризувати основні елементи систем управління.
- •(84) Охарактеризувати переговори як спосіб вирішення конфліктів.
- •Охарактеризувати показники «ентропія і тезаурус».
- •Охарактеризувати процес управління конфліктами. (84)
- •Охарактеризувати стилі управління: одномірний.
- •Визначити цілі ділової кар’єри.
- •Порівняти етапи розвитку теорії управління: вітчизняний та американський досвід.
- •Провести аналіз адаптивних організаційних структур.
- •Функциональная структура управления
- •Процесні мотиваційні теорії.
- •Розвиток управлінської науки в Україні.
- •Розкрити зміст законів і принципів управління.
- •Розкрити зміст схеми р.Скотта.
- •Розкрити модель стратегічного планування.
- •Розкрити основні елементи процесу планування реалізації стратегії.
- •Розкрити основні закони організації.
- •Визначити особливості дисциплінарних методів.
- •Розкрити принципи а.Файоля.
- •Розкрити роль психологічних методів управління.
- •Розкрити стратегії подолання конфліктів.
- •Розкрити чинники зовнішнього середовища організації.
- •Розподіл операцій в процесі управління.
- •Розробити етапи ділової кар’єри для конкретних працівників.
- •Соціальна відповідальність менеджера.
- •Соціальні аспекти поведінки особи.
- •Стилі управління: багатомірний.
- •Технологічна структура особи.
- •Ухвалення рішень в умовах визначеності.
- •Ухвалення рішень в умовах невизначеності.
- •Формування цілей і відносин в процесі управління.
- •Функції управління: організація та контроль.
- •Характер і темперамент особи
- •Характеристика метода прогнозування: «наївні моделі».
-
Обґрунтувати процес ухвалення рішень в умовах ризику.
Принятие управленческих решений в условиях определенности риска и неопределенности Управленческие решения могут приниматься в условиях определенности, неопределенности и риска:
-
определенность. Решения принимаются в условиях определенности, если руководитель точно знает результат УР;
-
риск. К решениям, принимаемым в условиях риска, относятся такие, результаты которых четко не определены, однако вероятность каждого из них можно рассчитать. Если вероятность события = 0, событие называется недостоверным, т.е. оно невозможно.
Вероятность достоверного события = 1, это свидетельствует о том, что событие обязательно произойдет. События, вероятность которых лежит в пределах от 0 до 1, называют вероятностными.
3) неопределенность - решения принимаются в условиях, когда невозможно оценить вероятность потенциальных результатов. Это имеет место, если требующие учета факторы новые и непохожие на существующие, а также о них невозможно получить даже ориентировочной информации.
Сталкиваясь с условиями неопределенности руководитель может использовать две основные возможности: попытаться получить дополнительную информацию и еще раз проанализировать проблему или использовать интуицию и практический опыт экспертов для принятия решения.
-
Обґрунтувати роль соціальних методів управління.
Социальные методы управления используют для воздействия на внутриколлективные и межколлективные отношения, а также индивидуально-личностное поведение.
Среди социальных методов выделяют:
- социальное нормирование и ориентирование. Данный метод закрепляет социальные отношения в трудовых коллективах;
- социальное регулирование упорядочивает социальные отношения, учитывает и регулирует интересы коллективов, групп и личностей.
- моральное стимулирование: используется для поощрения трудовой и социальной активности членов коллектива.
-
Обґрунтувати терміни “влада і способи її реалізації”.
Власть бывает формальной и реальной. Формальная власть – это власть должности. Власть должности обусловлена официальным местом лица, ее занимающего, в структуре управления организацией и измеряется либо числом подчиненных, либо объемом материальных ресурсов, которыми данное лицо может без согласования с другими распоряжаться.
Реальная власть – это власть как должности, так влияния и авторитета, измеряется числом людей, которые добровольно готовы данному лицу подчиняться, степенью зависимости его от окружающих.
Существует несколько основ власти в организации:
-
Власть, основанная на принуждении, подчинение в результате страха.
-
Власть административная, основанная на законном принуждении или его возможности,.
-
собственность на ресурсы, которыми одно лицо располагает, а другое – нет, но в них нуждается.
Ресурсы: материальные, связь с влиятельными лицами, знания и компетенции; лица, обладающие ими, способны указать окружающим пути решения тех или иных проблем, достижения поставленных целей и т.п. Здесь владение информацией носит уже активный характер, предполагает возможность не только сообщить кому-то те или иные сведения, но и дать конкретные рекомендации по их применению с наибольшей пользой.
основой власти является добровольное подчинение одних лиц другим. У такого подчинения может быть три причины: традиция, личная харизма и убежденность.
Убежденность в необходимости подчиняться и выполнять требования соответствующего лица, считается наиболее прочной основой власти. Она делает ненужными внешний контроль и стимулирование, поскольку подчиненный понимает, что поступать так, как то предписывает руководитель или требуют обстоятельства, наиболее разумно и целесообразно.
