- •Види організацій в Україні.
- •Визначити організаційно-розпорядчі методи управління: регламентація, інструктування.
- •Визначити основні напрямки вдосконалення організації управлінської праці.
- •Визначити основні риси організації.
- •Делегування прав і відповідальності.
- •Економічні методи управління: планування та економічне стимулювання.
- •Етапи обміну інформацією.
- •Історичні віхи розвитку менеджменту.
- •Класифікація змістовних мотиваційних теорій.
- •Класифікація організаційних структур. (вопрос 73)
- •Класифікація управлінських рішень.
- •Класифікація управлінської інформації.
- •Комплексне забезпечення процесу розробки та реалізації управлінських рішень.
- •Лінійні і функціональні структури управління.
- •Методы аттестации персонала
- •Методика вироблення та реалізації управлінських рішень.
- •На конкретних прикладах розкрити елементи культури менеджменту: умови праці.
- •На прикладі конкретної організації розкрити процедури наймання та адаптації нових працівників.
- •Обґрунтувати вплив чинників внутрішньої середи на конкретну організацію.
- •Обґрунтувати вплив чинників зовнішньої середи на конкретну організацію.
- •Обґрунтувати економічні методи управління: госпрозрахунок.
- •Обґрунтувати загальні функції управління: планування, координація.
- •Обґрунтувати методи управління, що використовує конкретна організація. Методи управління організацією
- •Обґрунтувати необхідність правових методів управління.
- •Обґрунтувати процес колективного управління.
- •Обґрунтувати процес ухвалення рішень в умовах ризику.
- •Обґрунтувати роль соціальних методів управління.
- •Обґрунтувати терміни “влада і способи її реалізації”.
- •Обґрунтувати функції і обов'язки керівника.
- •Організаційно-правові форми підприємств та установ.
- •Організаційно-розпорядчі методи управління: нормування.
- •Організація набору кадрів.
- •Основні підходи до формування організаційних структур.
- •Основні елементи культури менеджменту.
- •Основні напрями забезпечення ефективності контролю.
- •Охарактеризувати види управлінської інформації, які функціонують у конкретних організаціях.
- •Охарактеризувати внутрішнє середовище організації.
- •Охарактеризувати загальні функції управління: стимулювання, облік, аналіз.
- •Охарактеризувати комунікаційну структуру і комунікаційні мережі.
- •Охарактеризувати лінійно-функціональні структури.
- •Охарактеризувати метод «дерево рішень».
- •Охарактеризувати основні аспекти менеджменту.
- •Охарактеризувати основні види колективів.
- •Охарактеризувати основні види організацій.
- •Охарактеризувати основні елементи систем управління.
- •(84) Охарактеризувати переговори як спосіб вирішення конфліктів.
- •Охарактеризувати показники «ентропія і тезаурус».
- •Охарактеризувати процес управління конфліктами. (84)
- •Охарактеризувати стилі управління: одномірний.
- •Визначити цілі ділової кар’єри.
- •Порівняти етапи розвитку теорії управління: вітчизняний та американський досвід.
- •Провести аналіз адаптивних організаційних структур.
- •Функциональная структура управления
- •Процесні мотиваційні теорії.
- •Розвиток управлінської науки в Україні.
- •Розкрити зміст законів і принципів управління.
- •Розкрити зміст схеми р.Скотта.
- •Розкрити модель стратегічного планування.
- •Розкрити основні елементи процесу планування реалізації стратегії.
- •Розкрити основні закони організації.
- •Визначити особливості дисциплінарних методів.
- •Розкрити принципи а.Файоля.
- •Розкрити роль психологічних методів управління.
- •Розкрити стратегії подолання конфліктів.
- •Розкрити чинники зовнішнього середовища організації.
- •Розподіл операцій в процесі управління.
- •Розробити етапи ділової кар’єри для конкретних працівників.
- •Соціальна відповідальність менеджера.
- •Соціальні аспекти поведінки особи.
- •Стилі управління: багатомірний.
- •Технологічна структура особи.
- •Ухвалення рішень в умовах визначеності.
- •Ухвалення рішень в умовах невизначеності.
- •Формування цілей і відносин в процесі управління.
- •Функції управління: організація та контроль.
- •Характер і темперамент особи
- •Характеристика метода прогнозування: «наївні моделі».
-
Охарактеризувати стилі управління: одномірний.
Використовуючи для аналізу різні джерела можна визначити різні класифікації стилів керівництва. Існує два підходи до вивчення стилів: традиційний і сучасний. До традиційного підходу відносяться «одномірні» стилі управління. «Одномірні» стилі, характеризуються одним яким - то фактором, до них відносяться: авторитарний, демократичний і ліберально-попустительский.
Авторитарний стиль грунтується на віддачі підлеглим в наказовій формі розпоряджень без жодних пояснень їх зв'язку із загальними цілями і завданнями діяльності організації. При цьому керівник визначає не тільки зміст завдань, а й конкретні способи їх виконання, віддає перевагу покарань, жорсткого тону, офіційному характеру відносин, підтримує між собою і підлеглими дистанцію, яку вони не мають право порушувати.
Застосування цих методів може бути ефективним тоді, коли підлеглі повністю знаходяться у владі керівника, наприклад, на військовій службі, а керівник упевнений в тому , що вони не здатні самостійно діяти правильним чином.
На противагу авторитарному демократичний стиль керівництва передбачає , що керівник довіряє підлеглим , цікавиться їх думкою по більшості розв'язуваних проблем , дає можливість їх обговорювати , прислухається до порад , підтримує з ними напівофіційні відносини .
У той час як авторитарний і демократичний стилі грунтуються на активній ролі керівника, ліберальний стиль полягають у тому , що керівник зводить до мінімуму своє втручання , надавши підлеглим самостійно вирішувати більшість проблем.
-
Охарактеризувати технологію прийняття управлінських рішень на прикладі конкретних підприємств.
-
Визначити цілі ділової кар’єри.
Цілі кар’єри проявляються в причині, з якої людина хотіла би мати конкретну роботу, займати визначену щаблинку на ієрархічній драбині посад. Деякі цілі кар’єри:
- займатися видом діяльності чи мати посаду, які співпадають з самооцінкою і тому доставляють моральне задоволення;
- отримати роботу чи посаду, які відповідають самооцінці в місцевості, природні умови якої сприятливо діють на стан здоров’я і дозволяють організувати гарний відпочинок;
- займати посаду чи роботу, які підвищують ваші можливості і розвивають їх;
- мати роботу чи посаду, які носять творчий характер;
- працювати за фахом чи обіймати посаду, які дозволяють досягти певного ступеня незалежності;
- мати роботу чи посаду, добре оплачувані або дозволяючи одночасно отримувати великі побічні доходи;
- мати роботу чи посаду, які дозволяють продовжувати активне навчання;
- мати роботу чи посаду, які дозволяють займатися вихованням дітей чи домашнім господарством.
Цілі кар’єри змінюються з віком, а також по мірі того, як змінюємося ми самі, з ростом нашої кваліфікації і т.д. Формування цілей кар’єри – це за суттю справи процес постійний. Управління кар’єрою варто починати вже при прийманні на роботу.
-
Порівняти етапи розвитку теорії управління: вітчизняний та американський досвід.
В Америці не прийнято працювати на одному місці, молодим працівникам навмисне переплачують перші два роки. Таким чином, як тільки працівник опанує своїм фахом, він починає думати або про перехід на іншу роботу, або про підвищення по службі. - На українських підприємствах у більшості випадків працівники працюють за спеціальностями, здобутими у вищих навчальних закладах. Тому людині, яка довший час пропрацювала на своєму робочому місці, важко перекваліфікуватися.
У США працівники отримують зарплату залежно від індивідуальних результатів їх діяльності, причому і ставка, і додаткові виплати залежать від кількості та якості праці. - В Україні спостерігається невідповідність оплати праці і результатів роботи. Але у період переходу до ринкових відносин спостерігається здійснення виплат за результатами праці, скорочуються робочі місця, з'являється зацікавленість роботодавця тільки у висококваліфікованих, працездатних, здібних та ініціативних кадрах. (банки, фінансові організації, медичні та освітні заклади)
Процес планування. В американських фірмах виробляються конкретні критерії та цілі, чітко формулюється постановка завдання. У зв'язку з економічною нестабільністю в Україні нам важко говорити зараз про план розвитку тих чи інших галузей національної економіки.
Підготовка кадрів. В Америці багато компаній займається розробкою спеціальних програм підвищення кваліфікації з відривом від виробництва. У нас підготовка кадрів відбувається як з відривом, так і без відриву від виробництва, у зв’язку зі скороченням робочих місць організовуються спеціальні курси з перепідготовки та перекваліфікації кадрів при центрах та службах зайнятості.
Ставлення до людського фактора. В західній школі управління використанню цього фактора надається другорядне значення. У нас останнім часом багато говориться про необхідність акцентувати увагу на людині, але на практиці ця ідея втілення не знайшла. Своєрідна "зрівнялівка" викликала байдужість у ставленні працівників до виконання своїх обов'язків.