- •Види організацій в Україні.
- •Визначити організаційно-розпорядчі методи управління: регламентація, інструктування.
- •Визначити основні напрямки вдосконалення організації управлінської праці.
- •Визначити основні риси організації.
- •Делегування прав і відповідальності.
- •Економічні методи управління: планування та економічне стимулювання.
- •Етапи обміну інформацією.
- •Історичні віхи розвитку менеджменту.
- •Класифікація змістовних мотиваційних теорій.
- •Класифікація організаційних структур. (вопрос 73)
- •Класифікація управлінських рішень.
- •Класифікація управлінської інформації.
- •Комплексне забезпечення процесу розробки та реалізації управлінських рішень.
- •Лінійні і функціональні структури управління.
- •Методы аттестации персонала
- •Методика вироблення та реалізації управлінських рішень.
- •На конкретних прикладах розкрити елементи культури менеджменту: умови праці.
- •На прикладі конкретної організації розкрити процедури наймання та адаптації нових працівників.
- •Обґрунтувати вплив чинників внутрішньої середи на конкретну організацію.
- •Обґрунтувати вплив чинників зовнішньої середи на конкретну організацію.
- •Обґрунтувати економічні методи управління: госпрозрахунок.
- •Обґрунтувати загальні функції управління: планування, координація.
- •Обґрунтувати методи управління, що використовує конкретна організація. Методи управління організацією
- •Обґрунтувати необхідність правових методів управління.
- •Обґрунтувати процес колективного управління.
- •Обґрунтувати процес ухвалення рішень в умовах ризику.
- •Обґрунтувати роль соціальних методів управління.
- •Обґрунтувати терміни “влада і способи її реалізації”.
- •Обґрунтувати функції і обов'язки керівника.
- •Організаційно-правові форми підприємств та установ.
- •Організаційно-розпорядчі методи управління: нормування.
- •Організація набору кадрів.
- •Основні підходи до формування організаційних структур.
- •Основні елементи культури менеджменту.
- •Основні напрями забезпечення ефективності контролю.
- •Охарактеризувати види управлінської інформації, які функціонують у конкретних організаціях.
- •Охарактеризувати внутрішнє середовище організації.
- •Охарактеризувати загальні функції управління: стимулювання, облік, аналіз.
- •Охарактеризувати комунікаційну структуру і комунікаційні мережі.
- •Охарактеризувати лінійно-функціональні структури.
- •Охарактеризувати метод «дерево рішень».
- •Охарактеризувати основні аспекти менеджменту.
- •Охарактеризувати основні види колективів.
- •Охарактеризувати основні види організацій.
- •Охарактеризувати основні елементи систем управління.
- •(84) Охарактеризувати переговори як спосіб вирішення конфліктів.
- •Охарактеризувати показники «ентропія і тезаурус».
- •Охарактеризувати процес управління конфліктами. (84)
- •Охарактеризувати стилі управління: одномірний.
- •Визначити цілі ділової кар’єри.
- •Порівняти етапи розвитку теорії управління: вітчизняний та американський досвід.
- •Провести аналіз адаптивних організаційних структур.
- •Функциональная структура управления
- •Процесні мотиваційні теорії.
- •Розвиток управлінської науки в Україні.
- •Розкрити зміст законів і принципів управління.
- •Розкрити зміст схеми р.Скотта.
- •Розкрити модель стратегічного планування.
- •Розкрити основні елементи процесу планування реалізації стратегії.
- •Розкрити основні закони організації.
- •Визначити особливості дисциплінарних методів.
- •Розкрити принципи а.Файоля.
- •Розкрити роль психологічних методів управління.
- •Розкрити стратегії подолання конфліктів.
- •Розкрити чинники зовнішнього середовища організації.
- •Розподіл операцій в процесі управління.
- •Розробити етапи ділової кар’єри для конкретних працівників.
- •Соціальна відповідальність менеджера.
- •Соціальні аспекти поведінки особи.
- •Стилі управління: багатомірний.
- •Технологічна структура особи.
- •Ухвалення рішень в умовах визначеності.
- •Ухвалення рішень в умовах невизначеності.
- •Формування цілей і відносин в процесі управління.
- •Функції управління: організація та контроль.
- •Характер і темперамент особи
- •Характеристика метода прогнозування: «наївні моделі».
-
Провести аналіз адаптивних організаційних структур.
Организационная структура - это совокупность элементов, образующих систему управления, и связей между ними.
В зависимости от характера связей между подразделениями выделяют: линейную, функциональную, линейно-функциональную или комбинированную, а также программно-целевые орг. структуры управления.
Преимущество линейной структуры управления:
-
единство и четкость распорядительства;
-
согласованность действий исполнителей;
-
оперативность принятия решений;
-
личная ответственность руководителя за конечные результаты деятельности.
Недостатки:
-
высокие требования к руководителю, который должен иметь обширные разносторонние знания и опыт по всем функциям управления;
-
большая перегрузка информацией, множество контактов у руководителя.
В настоящее время данная орг.структура не используется, однако является составляющим элементом комбинированной структуры.
Функциональная структура управления
Преимущества:
-
высокая компетентность специалистов, отвечающих за реализацию общих и конкретных функций управления;
-
расширение возможностей линейных руководителей по оперативному управлению за счет их освобождения от функциональной деятельности.
Недостатки:
-
трудности поддержания взаимосвязей между различными функциональными службами;
-
длительная процедура принятия решений;
-
отсутствие единства действий между руководителями функциональных служб;
-
дублирование и несогласованность указаний;
-
снижение ответственности исполнителей за работу.
Функциональная структура используется, как составная часть комбинированной орг. структуры.
Линейно-функциональная (комбинированная) структура
Достоинства:
-
расширение возможностей линейных руководителей за счет компетентности функциональных руководителей;
-
повышение ответственности исполнителей за работу;
-
уменьшение дублирования и несогласованности указаний.
Недостатки:
-
отсутствие тесных взаимосвязей на горизонтальном уровне между подразделениями;
-
негибкость («жесткость») организационной структуры.
Матричная структура управления
Достоинства:
-
увеличение гибкости орг.структур с учетом влияния внешней среды;
-
ликвидация промежуточных структурных звеньев в процессе управления программами;
-
усиление личной ответственности руководителя;
-
активизация деятельности руководителей и работников управленческого аппарата.
Недостатки:
-
сложность формирования программно-целевых групп;
-
временный характер работы в этих подразделениях.
В процессе формирования рыночных отношений программно-целевые орг.структуры получают широкое распространение на предприятиях и в организациях Украины.
-
Процесні мотиваційні теорії.
Теорія очікувань В. Врума ґрунтується на посиланні, що мотивація працівника досягається винагородженням. При цьому сила прагнення до отримання винагороди залежить від трьох ситуаційних факторів:
1) наявність зв’язку між затратами праці і досягнутими результатами; 2) реальність отримання винагороди;
3) цінність винагороди.
для практики мотивування:
1) менеджер має прищепити переконання про те, що від його зусиль залежатимуть результати праці, що саме від останніх залежатиме обсяг винагороди, а також те, що отримані результати матимуть цінність і для самого працівника, і для організації.
2) керівництво організації має постійно порівнювати заплановані обсяг і структуру винагород з фактичними очікуваннями працівників
ТЕОРІЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ С. АДАМСА
В теорії справедливості вирізняють такі основні принципи:
1) у своїх оцінках працівник концентрується не тільки на абсолютному винагородженні, яке він отримує за свої зусилля, але також і на відносному винагородженні, тобто винагородженні, яке отримують інші працівники за свій внесок; 2) сприйняття носить суб’єктивний характер; важливо, щоб працівники мали повну інформацію про те, хто, як і за що отримує винагородження; 3) люди орієнтуються на комплексну оцінку винагородження, в якій платня відіграє важливе, але не вирішальне значення;
4) керівництво має регулярно проводити дослідження з метою визначення, як оцінюється винагородження працівниками, наскільки воно справедливе з їх точки зору.
КОМПЛЕКСНА МОДЕЛЬ МОТИВАЦІЇ ПОРТЕРА-ЛОУЛЕРА Відповідно до моделі Портера-Лоулера:
1) рівень зусиль, що витрачаються залежить від цінності винагороди і від впевненості в наявності зв’язку між витратами зусиль і винагородою;
2) на результати, досягнуті працівником, впливають три фактори: витрачені зусилля, здібності і характерні особливості людини, а також від усвідомлення нею своєї ролі в процесі праці ;
3) досягнення необхідного рівня результативності може призвести до внутрішньої винагороди, тобто відчуття задоволеності роботою, компетентності, самоповаги, і зовнішньої винагороди – похвала керівника, премія, просування за службою тощо;
4) пунктирна лінія між результатами і винагородженням, що сприймається як справедливе виходить з теорії справедливості і показує, що люди мають власну оцінку ступеня справедливості винагороди;
5) задоволення є результатом зовнішнього і внутрішнього винагородження з урахуванням їх справедливості;
6) задоволення є критерієм того, наскільки цінною є винагорода насправді. Ця оцінка буде впливати на сприйняття людиною майбутніх ситуації.
