1.2 Предмет і завдання курсу

Ціль, як відомо, являє собою кінцевий результат, який завершує зміст будь-якої науки, розв'язуваної проблеми; але ціль – це не розв'язок окремих завдань, як їх іноді помилково ототожнюють із нею. Остання може бути досягнута тільки на основі розв'язку всіх основних завдань, що становлять зміст економічного аналізу.

Таким чином, цілями аналізу трудових показників є: сприяння виконання планів завдань підприємств у сфері підвищення ефективності витрат живої праці; ріст якості трудового потенціалу; покращення соціально-трудових відносин.

У процесі аналізу трудових показників роблять оцінку використанню праці й розробку рекомендації з покращення її організації.

До основних завдань аналізу трудових показників належать:

поглиблена перевірка обґрунтованості планових завдань за зниженням трудомісткості продукції й росту продуктивності праці;

оцінка планових трудових показників з погляду їх збалансованості й взаємоув'язування, а також забезпечення їх виконання матеріальними й трудовими ресурсами;

перевірка виконання встановлених у плані з праці завдань і виявлення причин відхилень досягнутих показників від плану;

визначення правильності вирахування ефективності організаційно-технічних заходів, відбиття її в нормах праці й причин відхилення фактичної ефективності від розрахункової;

оцінка стану організації праці і її рівня з обов'язковим виділенням показників використання робочого часу, скорочення ручної й, у першу чергу, важкої фізичної праці, атестації робочих місць, колективних форм організації праці;

виявлення невикористаних резервів покращення трудових показників, визначення їх величини й впливу на обсяг виробництва й зниження собівартості продукції;

оцінка ефективності роботи з покращення використання особистого фактора виробництва, аналіз обсягу й структури трудового потенціалу, системи стимулювання й оздоровлення праці, психологічного клімату в колективі;

нагромадження матеріалів, необхідних для певного поточного перспективного планування і прийняття управлінських розв'язків;

обґрунтування планових завдань завсім колом трудових показників на основі різноманітних розрахунків, вибір найкращого варіанта за економічними і соціальними критеріями.

Таким чином, основне призначення аналізу трудових показників полягає в: підвищенні обґрунтованості планування; удосконалюванні управління працею й соціальними процесами в колективі.

Предметом економічного аналізу є відхилення трудових показників діяльності від планового й базового значень, розглянутих у статиці (за 1 місяць, рік) і в динаміку (за ряд періодів), як наслідок впливу загальних і специфічних факторів. Ці відхилення, порівнювані з деяким еталоном (нормативами, показниками закордонних фірм та ін.) і є основою для побудови оцінок і висновків про наявність результатів підвищення ефективності виробництва, кращого використання трудових ресурсів.

1.3 Зв'язок аналізу трудових показників з іншими дисциплінами

Аналіз трудових показників є важливим етапом економічної роботи на підприємстві, він завершує її після закінчення звітного періоду й одночасно служить основою для планування трудових показників. Такий характер аналізу вимагає чіткого визначення його місця в економічній роботі, виявлення зв'язків із плануванням, обліком, контролем.

Аналіз трудових показників тісно зв'язаний практично з усіма економічними науками, і насамперед з економікою праці, нормуванням, загальною теорією економічного аналізу. Причому, розглянутий курс є одним з розділів щонайменше двох дисциплін: економіки праці й теорії економічного аналізу. Щоб у цьому переконатися, досить подивитися зміст навчальних посібників з названих наук.

Зв'язок аналізу трудових показників з економікою праці очевидна, і не тільки тому, що розглянутий курс є розділом економіки праці. Аналіз трудових показників завершує розгляд проблем організації суспільної праці, порівнюючи, зіставляючи, виявляючи динаміку показників, розглянутих у курсі економіки праці.

У теорії економічного аналізу трудові показники досліджуються в більш узагальненому плані. Розглядаються методичні підходи до їхнього аналізу, загальні закономірності динаміки, що узагальнюють (інтегральні) показники ефективності використання праці; угрупування (класифікації) факторів, причин зміни трудових показників.

Науково-обґрунтоване планування неможливе без економічного аналізу. Причому аналіз трудових показників є одним з етапів процесу їх планування. Аналіз здійснюється на стадії підготовки й обробки даних, розрахунків різних варіантів плану й вибору оптимального варіанта.

Аналіз трудових показників особливо необхідний у процесі виконання плану. Він забезпечує виявлення причин недоліків у використанні живої праці на підприємстві, резервів виробництва й знаходження шляхів реалізації планових завдань.

Аналіз трудових показників є важливим інструментом перевірки стану нормування праці. За допомогою аналізу трудових показників визначається ступінь охоплення робіт і робітників нормуванням праці, рівень виконання норм праці; дається оцінка якості й ступеню напруженості норм. Важливе завдання аналізу трудових показників у нормуванні праці – це підтримка прогресивності й забезпечення динамічності в застосуванні норм праці.

В аналізі трудових показників використовуються дані різних видів обліку (бухгалтерського, диспетчерського, статистичної звітності); причому ці дані є одним з основних джерел аналізу, необхідних для оцінки використання трудового потенціалу підприємства. Використовуючи такі відомості, економічний аналіз дозволяє встановити також і недоліки в самому обліку – відсутність тих або інших даних, необхідних для аналізу; неточність, неповноту або несвоєчасність необхідних відомостей. Виявлення причин недоліків у використанні або неповноті даних дозволяє вдосконалювати і їх облік на підприємстві.

У процесі оперативного аналізу трудових показників здійснюється контроль за виконання планових завдань із метою прийняття оперативних розв'язків з усунення виявлених мінусових відхилень або створення умови для подальшого розвитку позитивних тенденцій.

Аналіз трудових показників, використовуючи дані спостережень, здійснюваних у процесі контролю, дозволяє встановити й випадки відсутності самого контролю над окремими показниками використання робочої сили на підприємстві (у його підрозділах) або його неповноту. Таким чином, установлюються не тільки факти відсутності контролю, але й виявляються причини недоліків у здійсненні контролю.