Дійсний річний фонд часу роботи устаткування крупносерійного виробництва.

Устаткування	Фонд часу для двозмінної роботи обладнання, годин.
Установки механічної обробки, металорізальні верстати	4015
Печі, устаткування для цементації та закалювання деталей, устаткування високочастотного нагріву	3920
Підйомно-транспортне обладнання	4080

Співвідношення трудомісткості програми випуску виробів та фонду часу за кожним видом обладнання (додаток Б) визначає приблизну розрахункову кількість обладнання, яке потрібно встановити для забезпечення виконання потрібних операцій у необхідному обсязі:

С_Рі = Т_і / Ф_д, (1.2)

де С_Рі – розрахункова кількість обладнання для виконання і-тої операції, од.;

Т_і – трудомісткість заданої річної програми випуску деталей за і-тою операцією, н-год.;

Ф_д – дійсний річний фонд часу роботи устаткування, год.

Слід відзначити, що майже ніколи не вдається синхронізувати технологічний процес таким чином, щоб за розрахунком отримати цілу кількість одиниць обладнання. Просто відкинути дрібну частину отриманого значення не можна, оскільки округлена у меншу сторону кількість обладнання буде перевантажена. Якщо кількість обладнання за розрахунком велика (50 – 100 одиниць), це перевантаження розподілиться між усіма верстатами і відповідно воно зменшиться у 50 – 100 разів, то такою величиною можна знехтувати. Якщо ж за розрахунком отримано, наприклад 1,3 одиниці, а прийняти з округленням у меншу сторону 1, то її перевантаження складе 30%, що не припустимо. В реальних виробничих умовах звичайно дозволяється перевантаження не більш ніж на 10%, тому що це перевантаження може бути ліквідовано зміною розподілу технологічних операцій, зміною вимог до режимів обробки, зміною режиму праці (організація другої зміни на один день на тиждень або місяць) тощо. Те або інше рішення визначається за доцільністю, оскільки у таких умовах як криза, зменшення виробництва тощо, простіше забезпечити додатковий час роботи працівника, аніж встановити додаткове обладнання.

Для спрощення виконання розрахунків, в курсовій роботі прийнята кількість технологічного обладнання по операціях визначається округленням розрахункової у більшу сторону.

Наприклад, якщо Ср_і = 2,1, то необхідно прийняти три одиниці, тобто Спр_і = 3, при цьому завантаження обладнання буде менше за оптимальне і слід розрахувати коефіцієнт завантаження верстатів на операції:

Кз_і = Ср_і / Спр_і, (1.3)

де Кз_і – коефіцієнт завантаження верстатів на і-тій операції;

Ср_і – розрахункова кількість обладнання для виконання і-тої операції, од.;

Спр_і – прийнята кількість обладнання для виконання і-тої операції, од.

При виконанні розрахунків коефіцієнт завантаження обладнання повинен бути не менш 0,6 і не більше 0,95. Сто відсотків завантаження звичайно не планується, оскільки необхідно резервувати приблизно 5% часу на усунення непередбачених простоїв. Якщо фактичний результат не попадає у вказаний діапазон, студенту слід надати рекомендації з організаційних або технічних заходів покращення рівня завантаження обладнання.

Слід враховувати, що недовантаження обладнання викликає зростання собівартості продукції за рахунок збільшення долі амортизаційних відрахувань, а перевантаження – за рахунок збільшення фонду оплати праці внаслідок зміни режиму роботи, роботи в нічну зміну або у вихідні, необхідності створення оборотного запасу деталей на операції.

Результати розрахунків необхідної кількості обладнання зводяться до таблиці 1.2 (рекомендується створення в Excel) після наведення прикладу розрахунку за відповідною формулою. В таблиці вказується або джерело, з якого заповнюється стовпчик (вихідні дані, норматив, прийняте ціле значення кількості од. обладнання), або наводиться алгоритм розрахунку показника.

Розрахунок кількості обладнання, необхідного за технологією виготовлення продукції слугує основою для подальших розрахунків кількості підйомно-транспортного та енергетичного обладнання й потрібної площі приміщень для розташування усіх вказаних видів обладнання з врахуванням зон обслуговування в процесі експлуатації.

Таблиця 1.2