- •Методичні вказівки
- •Загальні положення
- •1. Розрахунок витрат на створення цеху з випуску заданого обсягу виробів.
- •1.1. Розрахунок необхідної кількості основного обладнання для металообробки та термічного обладнання за трудомісткістю операцій.
- •Дійсний річний фонд часу роботи устаткування крупносерійного виробництва.
- •Розрахунок кількості обладнання, необхідного за технологією
- •1.2. Розрахунок кількості підйомно-транспортного, та енергетичного обладнання за нормативами та пропускною спроможністю.
- •Визначення виробничої площі
- •Титульний список устаткування
- •1.3. Розрахунок потрібних виробничих площ та визначення загальної вартості овф та нематеріальних активів (на).
- •Зведена відомість основних фондів та нематеріальних активів
- •1.4. Складання кошторису витрат на створення нового цеху.
- •Розрахунок витрат на основні матеріали
- •2.2. Визначення витрат на технологічне паливо та електроенергію.
- •2.3. Визначення потреби у трудових ресурсах за категоріями працівників.
- •Розрахунок чисельності основних робітників
- •Розрахунок чисельності допоміжних робітників, зайнятих налагоджуванням устаткування
- •Ремонтний персонал за спеціалізацією
- •Чисельність чергового, транспортно-складського та контролюючого персоналу
- •Чисельність керівників, фахівців і службовців
- •Зведена відомість промислово-виробничого персоналу цеху
- •2.4. Розрахунок фонду оплати праці та відрахувань на соціальні заходи за категоріями працівників цеху
- •Розрахунок фонду оплати праці робітників-відрядників
- •Фонд погодинної оплати праці робітників, яка входить до витрат на утримання та експлуатацію обладнання
- •Фонд погодинної оплати праці робітників, яка входить до загальновиробничих витрат
- •Фонд оплати праці службовців, як складової загальновиробничих витрат
- •Зведена відомість річного фонду заробітної плати
- •2.5. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування.
- •Витрати на утримання й експлуатацію обладнання
- •2.6. Визначення загальновиробничих витрат.
- •Загальновиробничі витрати
- •3. Калькулювання собівартості продукції за статтями витрат та встановлення планової ціни.
- •Планова калькуляція собівартості одиниці продукції (виробу за варіантом)
- •4. Розрахунок розміру обігових коштів та авансованого капіталу.
- •5. Визначення точки беззбитковості (критичної програми випуску продукції цеху).
- •6. Розрахунок техніко-економічних показників проекту створення та експлуатації нового цеху.
- •Техніко-економічні показники
- •Список використаних джерел
6. Розрахунок техніко-економічних показників проекту створення та експлуатації нового цеху.
Узагальнюючим показником господарської діяльності підприємства є фінансовий результат - одержання прибутку, але повністю відобразити стан підприємства, його спроможність до розвитку, стабільність роботи, конкурентоспроможність у порівнянні з іншими підприємствами галузі, надає можливість лише система показників, перелік яких наведено у таблиці 6.1.
Таблиця 6.1
Техніко-економічні показники
|
Найменування показника |
Одиниця виміру |
Числове значення |
|
1 |
2 |
3 |
|
Випуск виробів у рік (виробнича програма, N) |
шт. |
|
|
Собівартість товарної продукції (Стп) |
грн. |
|
|
Обсяг товарної продукції (Qтп) |
грн. |
|
|
Випуск продукції на 1 грн. виробничих фондів (фондовіддача, Фв) |
грн./грн. |
|
|
Випуск продукції на 1 працюючого (продуктивність праці, Пп) |
грн./чол. |
|
|
Випуск продукції на 1 м2 виробничої площі |
грн./м2 |
|
|
Усього працюючих: у т.ч. |
чол. |
|
|
основних робітників |
чол. |
|
|
допоміжних робітників |
чол. |
|
|
Середній коефіцієнт завантаження устаткування, (Кзс) |
- |
|
|
Трудомісткість виготовлення одиниці виробу |
нормо-год |
|
|
Собівартість одиниці виробу, (С) |
грн. |
|
|
Коефіцієнт рентабельності виробу, (Кр) |
- |
|
|
Ціна виробу (відпускна з ПДВ, Цв) |
грн. |
|
|
Прибуток розрахунковий, (Пр) |
грн. |
|
|
Строк окупності капітальних вкладень у основні виробничі фонди, (Ток) |
років |
|
|
Рентабельність виробництва, (Рв) |
% |
|
Техніко-економічні показники потребують аналізу у наступних напрямках:
Випуск виробів у рік (завдану виробничу програму, N) слід оцінювати у порівнянні з критичною програмою випуску та пр. наявності даних з існуючим попитом на ринку продукції.
Собівартість товарної продукції (Стп) може аналізуватися у порівнянні з собівартістю товарного випуску аналогічних підприємств або виробництв. В цій курсовій роботі цей показник слугує обмеженням нижньої межі цін на продукцію і надає уяву про загальну збитковість або прибутковість даного виробництва без врахування оподаткування та інших виплат.
Повна собівартість річного об’єму товарної продукції:
Стп = С * N, (6.1)
Обсяг товарної продукції (Qтп) звичайно аналізується у порівнянні з валовою або з обсягами реалізації. Порівняння з валовою продукцією виконується у тому разі, коли вироби мають значний цикл виробництва (як от тепловози). То в курсовій роботі виконується порівняння з обсягами реалізації (визначається розрахунковий прибуток):
Qтп = Цв * N, (6.2)
Фондовіддача (Фв) для такої продукції як вал або корпус (з коротким циклом виготовлення) розраховується з обсягу товарної продукції за формулою:
Фв = Qтп / Фо, (6.3)
де Фо – сумарна вартість усіх груп ОВФ.
Випуск продукції на 1 працюючого (продуктивність праці, Пп) може визначатися за показниками валової, товарної або реалізованої продукції. У даному випадку розрахунок виконується за показником товарної продукції (тому що виробничий цикл короткий та даний цех не є самостійною структурною одиницею). Даний показник може порівнюватись з показником випуску продукції на одного робітника і відображує зменшення продуктивності праці внаслідок зростання чисельності управлінського персоналу.
Пп = Qтп / Чо, (6.4)
де Чо – сумарна облікова чисельність за всіма категоріями працюючих, яка визначається через сумарну явочну чисельність: Чо = 1,1Чя.
Випуск продукції на 1 м2 виробничої площі характеризує рівень використання виробничих площ та раціональність розміщення обладнання у цеху. Даний показник можна порівнювати з аналогічним показником, розрахованим для даної курсової роботи за іншим варіантом. Площі побутових приміщень не включаються у склад виробничої площі.
Структура кадрів за категоріями аналізується за співвідношенням робітників та службовців. Даний показник порівнюється або з нормативом, або за середнім пі відношенням по галузі.
Середній коефіцієнт завантаження устаткування (Кзс) дозволяє зробити висновок щодо перевантаження або недостатнього завантаження обладнання цеху загалом. Нормальне завантаження, що забезпечує повне використання виробничої потужності та гарантує час для виконання операцій обслуговування устаткування дорівнює 0,85 для машинобудівних підприємств серійного типу виробництва. Він визначається за формулою:
Кзс
= (
)
/ Спрзаг, (6.5)
де Спрзаг – прийнята загальна кількість основного технологічного обладнання.
Трудомісткість виготовлення одиниці виробу з одного боку характеризує продуктивність праці, з іншого відображує тривалість процесу виробництва, яка залежить від застосованої технології та конструкції виробу. Даний показник можна аналізувати лише у тому разі, якщо є альтернативний технологічний процес, з яким можна провести порівняння.
Собівартість одиниці виробу (С) відображує рівень складності виконаної операції, рівень автоматизації робіт, рівень технології, які формують матеріальні та трудові витрати. Даний показник підлягає аналізу за факторами впливу, у тому числі за впливом розміру програми випуску продукції, як це було представлено на рис. 5.1. Крім того, слід виконати порівняння розрахованої в роботі структури собівартості виробу з типовою для машинобудування структурою (додаток І). Так, наприклад, більш висока питома вага заробітної плати може вказувати на застарілу технологію та низький рівень автоматизації праці. Висока питома вага матеріалів в металообробці може означати нераціональний розкрий або форму заготівлі, у зв’язку з чим велика кількість матеріалів іде у відходи.
Коефіцієнт рентабельності виробу (Кр) звичайно слугує для прийняття рішення щодо збільшення обсягу рентабельної продукції та зняття з виробництва нерентабельної. У тому разі, коли коефіцієнт рентабельності у курсовій роботі було задано у якості вихідних даних, такий аналіз не виконується.
Ціна виробу (відпускна з НДС, Цв) звичайно аналізується у порівнянні з цінами основних конкурентів або середніми ринковими цінами на аналогічну продукцію. Оскільки в цій курсовій роботі ціна може бути встановлена згідно завданому рівню рентабельності, аналіз не виконується за тим припущенням, що ринок не насичений і розрахункові ціни відповідають середнім ринковим.
Розрахунковий валовий прибуток до оподаткування (Пвр) по товарному випуску планованого періоду (рік) враховує оподаткування з ПДВ (акциз та інші платежі, не передбачені умовами даної курсової роботи), і визначається за показниками товарної продукції:
Пвр = Qтп – Стп – ПДВ, (6.6)
Балансовий розрахунковий прибуток (Пбр) характеризує вигідність виробництва з врахуванням оподаткування прибутку.
Пбр = Пвр – ПП, (6.7)
де ПП – загальна сума податків і виплат з балансового прибутку (податок на прибуток - 25%).
Чистий прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства визначається розміром балансового прибутку зменшеного на розмір інших податків та зборів (на користування природними ресурсами, митні збори тощо), які у цій роботі дорівнюються 0, якщо керівник не призначає їх розмір за варіантами.
Це показник абсолютної ефективності, який можна оцінити та проаналізувати лише у порівнянні з відповідним прибутком, розрахованим для цеху з виробництва іншої продукції по іншим варіантам курсової роботи.
Строк окупності капітальних вкладень у основні виробничі фонди (Ток) визначається розрахунком:
Ток = Фо / Пб, (6.8)
Це показник відносної ефективності, який враховує фактор часу і може слугувати критерієм прийняття рішення про впровадження проекту. Якщо цей строк менше або дорівнює середньому за галуззю строку окупності капітальних вкладень, в роботі може бути зроблено висновок, що даний проект може бути реалізовано. Середньогалузевий строк окупності для машинобудування приймається 3,5 роки. Результати порівняння наводяться у загальних висновках до роботи.
Рентабельність проектованого виробництва (Рв) або за іншими визначеннями авансованого капіталу визначається:
(Ка) визначається сумою обігового капіталу (Коб) та загального розміру капітальних вкладень на створення цеху (Кс) за підсумком таблиці 1.6.
Рв = (Пб × 100) / Ка = (Пб × 100) / (Фо + Фос), (6.9)
де Ка – розмір авансованого капіталу;
Фо – вартість основних виробничих фондів, грн., (Фо = Кс);
Фос – обсяг оборотних коштів, грн. (Фос = Коб).
Вартість основних виробничих фондів приблизно дорівнює капіталу, авансованому на створення цеху, а оборотних коштів - капіталу, авансованому на забезпечення обігу.
Висновки до роботи повинні узагальнити результати наведеного вище аналізу і надати завершуючи рекомендації з реалізації проекту.
