3. Калькулювання собівартості продукції за статтями витрат та встановлення планової ціни.

Виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво утворять виробничу собівартість продукції. Перелік включених у собівартість поточних витрат наведений у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Планова калькуляція собівартості одиниці продукції (виробу за варіантом)

Шифр рядка	Найменування статей калькуляції	Витрати на одиницю, грн.	Питома вага витрат, %
01	Сировина та матеріали
02	Зворотні відходи (віднімаються)
03	Паливо та енергія на технологічні цілі
04	Основна заробітна плата основних робітників
05	Додаткова заробітна плата
06	Відрахування на соціальні заходи
07	Витрати на утримання й експлуатацію устаткування
08	Загальновиробничі витрати
09	Втрати внаслідок технічно неминучого браку (1% від 04+05 ряд)
10	Виробнича собівартість
11	Адміністративні витрати (15% від 10 ряд)
12	Витрати на збут (5% від 10 ряд)
	Повна собівартість		100

За плановими розрахунками калькуляція може складатися виходячи з витрат на одиницю продукції за нормами та нормативами з подальшим визначенням сумарної собівартості річного випуску продукції. В цій курсовій роботі попередньо визначалися річні обсяги витрат, які для складання калькуляції потрібно поділити на завдану річну програму виробництва деталі.

Слід додати, що на даному етапі необхідно виконати перевірку відповідності одиниць виміру та приведення їх до співставного вигляду, переводячи тис. грн. в гривні, оскільки цифри проміжних таблиць можуть бути як у гривнях так і у тисячах.

Розмір адміністративних витрат та витрат на збут приймається за середніми даними по підприємству в цілому, оскільки на рівні цеху дані витрати не формуються. Втрати внаслідок технічно неминучого браку в цій роботі приймаються на рівні 1% від заробітної плати чисто умовно, оскільки на практиці залежать не від заробітної плати, а від рівня технології, і можуть бути або повністю відсутні, або приймаються за відсотком відбраківки виробів за їх повною собівартістю.

На основі планової калькуляції собівартості одиниці продукції (табл. 3.1) на підприємстві встановлюється планова ціна (Ц).

Якщо витрати підприємства на виробництво та реалізацію значно відрізняються від середніх за галуззю для даної продукції, у якості планової ціни приймається середня за ринком даної продукції і визначається її рентабельність згідно визначеному вище рівню витрат. У цьому випадку може прийматися рішення щодо доцільності виготовлення даної продукції, оскільки рентабельність може виявитись негативною.

Якщо повна собівартість продукції (С) знаходяться на рівні середньої за галуззю, планову ціну можна встановлювати згідно сформованих витрат (табл. 3.1) та середнього за галуззю рівня рентабельності (Кр) даної продукції:

Ц = С × Кр (3.1)

Керівник роботи у першому випадку надає за варіантом розмір ринкової ціни, за другим – рівень коефіцієнту рентабельності за варіантом. Якщо керівник роботи не надає індивідуального завдання за варіантом, для всіх варіантів приймається коефіцієнт рентабельності Кр = 1,3.

Для розрахунку відпускної ціни (Цв) приймаємо планову ціну, визначену вище та податок на додану вартість у розмірі 20% від планової ціни:

Цв = Ц + ПДВ, (3.2)

де ПДВ – податок на додану вартість.