К.Р.Теорія.причинності / 24_Antropometrichni_vimiri_O_Ammona
.docx24. Антропометричні виміри О. Аммона.
Дехто з представників расово-антропологічної школи для обгрунтування «науковості» своїх концепцій намагався використати дані антропології, зокрема так званого «головного показника». До них належать французький учений Ж- В. Ляпуж та німецький — О. Аммон. З їх іменами в історії соціології пов'язано існування особливої течії, названої антропосоціологією, або соціальною антропологією. Для їх поглядів характерна неправильна інтерпретація головного показника, який вони однозначно пов'язували з розумовими здібностями людей. Що ж таке «головний показник»? Цей термін означає в антропології співвідношення поперечного діаметра голови до поздовжнього, вираженого в процентах. Головний показник характеризує контур голови в горизонтальній площині. В залежності від обрису при головному показникові не більше 74,9 розрізняють доліхоцефалів (довгоголовість), від 75 до 79,9 — мезоцефаліє (середньоголовість) від 80 і вище — брахіцефалів (короткоголовість). Наука довела, що інтелектуальний потенціал людини ні в якому разі однозначно не можна пов'язувати з головним показником. Ні довжина черепа, ні вага мозку, ні навіть кількість мозкових звивин — кожен сам по собі з цих показників нічого не доводить. Якби на цій підставі визначалися розумові здібності, то за довжиною черепа коні та корови, за масою мозку — слони, а за кількістю мозкових звивин—барани були б визнані найрозумнішими істотами на Землі. Тим більше подібні засоби неприпустимі при вивченні людини, яка є не лише вершиною в розвиткові тваринного світу, а й істотою соціально-історичною, із своїм особливим світом культури і буття, у якому переплетіння незчисленної кількості різноманітних факторів та умов безпосередньо чи опосередковано впливають на її фізичний, матеріальний, духовний розвиток. Отто Аммон (1842—1916) першим увів у соціологію термін «соціальна антропологія» як підзаголовок до своєї книги «Соціальний порядок і його природні закони» (1896). Вчений розуміє людину як природну істоту, що розвивається завдяки дії законів боротьби за існування і природного відбору. Хибна інтерпретація антропометричних даних зумовила спроби Аммона встановити «закономірні» зв'язки між величиною головного показника та соціально-класовим становищем людини в суспільстві. На цій підставі він приходив до помилкових висновків, що саме нащадки нижчих рас утворюють у суспільстві трудящі класи. Аммон сам проводив антропометричні виміри серед новобранців, студентів і намагався довести значення головного показника як об'єктивного критерія для розрізнення розумових здібностей людей, які, на його думку, виникають внаслідок природного відбору та боротьби за існування. Першопричини у відмінностях соціального статусу, можливостях соціального просування в суспільстві, умовах життя і діяльності він вбачав у расових джерелах. Расизм і соціальний дарвінізм також лежать в основі аналізу соціальних інститутів у творчості Аммона. Французький соціолог, антрополог Жорж Ваше де Ля-пуж (1854—1936) розробляє концепцію соціальної антропології, де також розглядає расовий фактор як вирішальний чинник історії, розподіляє раси на вищі й нижчі. Цивілізація кожного народу починається з того моменту, коли в нього включаються представники арійської раси — елітного елемента суспільства, завдяки якому відбувається розвиток матеріальної і духовної культури народу.