К.Р.Теорія.причинності / 27_Neomaltuziantstvo
.docx27. Неомальтузіантство: сутність, критика ідей.
Неомальтузіанство - сучас. реакц. напрям у бурж . ідеології , що прагне ідеологічно виправдати імперіалізм за допомогою доводів , почерпнутих у Мальтуса і його наступників. Різні теорії Н. використовуються для пояснення економіч. криз і безробіття , прикриття колоніалізму і обгрунтування империалистич . агресії. Італ. і япон. агресори намагалися обгрунтувати необхідність завоювання " життєвого простору" високою народжуваністю і " перенаселенням " , а герм. фашисти - низькою народжуваністю і депопуляцією , витікаючими нібито з недоліку " життєвого простору". В основі неомальтузіанських побудов лежить спрощена схема відносини абстрактного " населення" і " засобів існування " . Неомальтузіанци міняють аргументацію в залежності від тих чи інших економіч. і демографич . умов. Так , в умовах різкого падіння народжуваності після 1 -ї світової війни бурж . демограф Л. Герш висунув теорію про те , що джерелом безробіття та кризи наприкінці 20 - сер. 30 -х рр. . 20 в . є зменшення приросту населення , що веде до скорочення споживання . Свою теорію Герш назвав " мальтузіанство навиворіт " . Метою " мальтузіанства навиворіт " , як і "класичного" мальтузіанства , є відволікання уваги від соціально -економічних причин безробіття і т.п. і перемикання його на демографич . процеси .
Після 1 -й світової війни серед зап.- європ. демографів набула поширення теорія " оптимуму населення" , згідно до-рій зростання або зниження чисельності населення є покладе. фактором лише до определ . меж , а гол. проблемою товариств . наук виступає співвідношення фактич. та оптимальної чисельності населення. І тут на перший план висувається демографич . проблема . Згерм . демограф і соціолог Г. Маккенрот назвав теорію " оптимуму населення" позбавленим практич. значення розумування , в к- ром теорія Мальтуса звільнена від " песимістично отруйних зубів" . По суті вона являє собою більш гнучкий , " гуманний " варіант Н. Прихильниками теорії " оптимуму населення" є ряд прогресивних вчених , що прагнуть до поліпшення становища трудящих , але неправильно оцінюють зв'язок демографич . явищ з соціально- економіч. факторами . Після 2 -й світової війни гл. обр. в США з'явилося багато книг , що пропагують реакц. мальтузіанського концепції про те , що війна - результат перенаселення , що нації з низькою народжуваністю повинні захищати себе від націй з високою народжуваністю , і т.п. ( FA Pearson and FA Harper , The world's hunger , NY , 1945; W. Vogt , Road to survival , NY , 1948 ; R. С. Cook , Human fertility : the modern dilemma , NY , 1951 ; G. Bouthoul , La surpopulation dans le monde , P. , 1958 ; P. Reboux , Trop d'enfants ? , P. , 1951). У цих роботах автори закликали не тільки до зниження народжуваності , а й підвищенню смертності для ослаблення приросту населення.
Останнім часом неомальтузіанських теорії отримали означає. поширення у зв'язку з швидким зростанням населення. За 65 років 20 в . населення земної кулі більш ніж подвоїлася. Особливо швидко зростає населення в звільнилися від колоніального гніту країнах . Причина цього - зниження смертності від епідеміч . хвороб , що при сучас. рівні медицини порівняно легко досяжно і пов'язано лише з невеликими витратами матеріальних засобів. У той же час в цих країнах зберігається високий рівень народжуваності , к- рий залежить від складного комплексу факторів: недостатнього розвитку економіки , при к- ром сім'я є виробництв . осередком , що використовує працю дітей ; низького рівня загальної та санітарної культури ; ранніх шлюбів і традицій багатодітності ; означає. впливу релігії , яка забороняє застосування заходів з регулювання народжуваності , і т.д. Швидке зростання населення в умовах слаборозвиненою економіки викликає тривогу у мн. вчених , в т.ч. і прогресивних , і створює грунт для неомальтузіанських пропаганди. З'явилося багато робіт , в яких брало автори висувають концепції , що ні атомна бомба , а бомба перенаселення загрожує миру ( AJ Stuart , Overpopulation . Twentieth century Nemesis , Ν . Υ . , 1958).
Рух за мир , миролюбна політика країн соціалізму , критика прогресивних вчених ( Дж. Бернал , Р. Гароді , Ж. Годебер , Ж. Фревіль , Ж. де Кастро , Дж. Озер та ін ) змушують і найбільш реакц. мальтузіанцев змінити тон . Так , У. Фогт раніше закликав до підвищення смертності. У новій кн. - "People ! Challenge to survival " , N. Y. , 1960 , Фогт , як і раніше зображуючи злидні , голод і війни наслідком перенаселення , осн. шлях усунення цих лих бачить у зниженні народжуваності. Особливу увагу Фогт ( як і ін мальтузіанцев ) приділяє країнам, що розвиваються . Допомога цим країнам - це , на його думку , сприяння скороченню народжуваності ( долари не на індустріалізацію , а на попередить . Засоби).
Насправді причина убогості колишніх колоній і залежних країн лежить в їх економіч. і культурної відсталості ; перешкодою їх прогресу є неоколоніалізм , а реальним виходом з положення, - некапіталістіч . і соціалістичної. шлях розвитку. Марксисти не заперечують ролі демографич . факторів , впливу темпів зростання населення і його вікового складу на товариств . розвиток . Марксисти визнають також доцільність науково обгрунтованої , гуманної політики регулювання народжуваності , але вони виступають проти Н. , відволікаючого увагу трудящих від необхідності корінних соціально- економіч. перетворень.