Висновки

У XIX ст. політична, економічна, військова, громадська діяльність українських дворян сприяла розвитку українських земель у складі Російської імперії. Українські дворяни – нащадки козацької старшини – намагалися своєю діяльністю покращити життя українців, були рушійними силами прогресивних перетворень у суспільстві. Одним із найбільш цікавих представників південноукраїнського дворянства є Віктор Петрович Скаржинський.

Ініціативний господарник сприяв насадженню дерев у багатьох місцях. Через деякий час великі лісові плантації виникали на тих територіях, де був широкий степ. Щорічно у економіях насаджувалось до 14 га лісу. Лісівництво поєднувалось із садівництвом, зокрема, у фруктовому саду створювався розсадник для молодих лісових порід, якими згодом обсаджувався сам фруктовий сад, за молодими лісовими масивами насаджувались кущі. Таким чином, одні дерева сприяли росту інших, а кущі відігравали роль захисної огорожі від суховіїв та хурделиць. Важливим було і те, що при лісорозведенні практикувалось ярусне насадження дерев. Так, у трикратському лісі нижній ярус представляли тополі, верби, клени, берест. Вищий ярус був насаджений акацією, айлантом, софорою. Між ярусами росли кущі бузку, ялівцю, жимолості. Насадження багатьох дерев, зокрема берези, було новим явищем у південних степах, оскільки березові саджанці привозились із північних районів Росії. Пагони шовковиці привозились із Кавказу і акліматизовувались у декількох поколіннях.

Лісові плантації Віктора Петровича викликали у багатьох господарів бажання займатись лісівництвом. Відомі поміщики Новоросійського краю звертались до В. П. Скаржинського за допомогою та досвідом.

У Первомайському районі першим “лісівником” був чернігівський поміщик Михайло Штриков, який оселився в с. Катеринці та почав висаджувати дуби вздовж річки Кодими. Згодом новий поміщик Дмитро Бернардакі придбав ці землі. Він мав лісову освіту, закінчивши Санкт-Петербурзький інститут. Але, не маючи навичок із вирощування лісів на півдні, звернувся по допомогу до поміщика з Трикрат, який на той час мав уже великий досвід степового лісорозведення. За селянською реформою 1861 року скасовано кріпацтво, що перешкодило посадкам лісу на рухомих пісках. Ліс на цих землях з’явився набагато пізніше. Тепер важко уявити на території урочища “Катеринка” масив рухомих пісків із дюнами, який намагалися обліснити протягом 120 років.

В. П. Скаржинський зумів насадити лісові масиви площею 437 га. Економічне збагачення не було причиною праці ініціативного господаря у цій галузі. Він неодноразово наголошував, що від лісових масивів залежить насиченість повітря водними парами, що сприятиме збільшенню кількості опадів. Багато уваги поміщик приділяв лісовим смугам, що сприяли покращенню урожайності сільськогосподарських культур.

Не менш велике значення для історії має його участь у Вітчизняній війні 1812 року з власне створеним за особисті кошти військовим формуванням, яке внесло свій вагомий внесок у розгром армій Наполеона Бонапарта і його вигнання за межі Російської імперії та в майбутньому остаточну над ним перемогу.

Працездатність, наполегливість, ініціативність, раціональність Віктора Петровича Скаржинського виділяли його із загалу поміщиків і стали запорукою створення образу поміщика-господаря, поміщика-ліберала, який дбав про розвиток Південної України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Бойчук С. Шановані незнайомці : нариси / С. Бойчук — Миколаїв : Видавництво Ірини Гудим. — 2009. — С. 78-91. 2. Заболотний В. З. Миколаївська область : географічний словник-довідник / В. З. Заболотний, Ф. М. Лісецький, А. Є. Молодецький. — Миколаїв, 1997. — С. 43. 3. Игнатчук В. Трикраты : жемчужина южного края : к 220-летию В. П. Скаржинского / В. Игнатчук // Южная правда. — 2008. — № 121. — С. 1, 4. 4. Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область. — Київ, 1971. — C. 336-344. 5. Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження : V миколаївська обласна краєзнавча конференція. — Миколаїв : Атол, 2004. — С. 17-18. 6. Скальковский А.О. Хронологическое обозрение истории Новороссийского края 1730-1823. – Одесса, 1838.

7. Россия. Полное географическое описание нашего Отечества / Под. ред. В.П. Семенова – Тянь-Шанского.– Новороссия и Крым. – СПб., 1910.

8. Материалы для географии и статистики России, собранные офицером генерального штаба А. Шмитом. Херсонская губерния. – 1863.

9. Флоровский А.В. Отечественная война и Новороссийский край. – Одесса, 1913.

10. Михайловский-Данилевский А.И. Описание Отечественной войны в 1812 году. – СПб., 1840.

11. Остен-Сакен Д. Приглашение владельцев селений Новороссийского края к единодушному способствованию великому делу разведению лесов // Записки Общества сельского хозяйства Южной России (Записки ОСХЮР). – 1872. – № 1. – С. 33-37.

12. Струков Д. Древесные питомники г. Скаржинского в 1852 г. // Записки ОСХЮР. – 1853. – №1. С. 466-495.

13. Палимпсестов И.И. Новороссийский знаменитый хозяин В.П. Скаржинский // Труды Вольного экономического общества. – 1853. – Т. IV. – С. 305-312.

14. Бертенсон В. Мигиевское хозяйство И.П. Скаржинского // Записки ОСХЮР. – 1887. – №6. – С. 221-232.

15. Хрусталев П. Трикратский сад // Записки ОСХЮР 1845. – № 1. – С. 57-74.

16. Петров А. Война России с Турцией и польскими конфедератами 1769-1774 г. – СПб., 1874.

17. Лобачевский В. Бугское козацтво и военные поселения (Летописные наброски Владимира Лобачевского) // Киевская старина. – 1887. – № 12. – С. 591-626.

18. Беловодский Я.В. Экономическая жизнь Юга // Жизнь Юга – №1. – 1897. – С. 14-15.

19. Филиппович И. Летопись прихода Петро-Павловской церкви села Мигея Елисаветградского уезда Херсонской епархии // Записки Одесского общества истории и древностей. – 1901. – Т.ХХІІІ. – С. 1-48.

20. Народное ополчение в Отечественной войне 1812 года: Сборник документов / Под ред. Л.Г. Бескровного.– М., 1962.

21. Бабкин В.И. Народное ополчение в Отечественной войне 1812 года. – М., 1962.

22. Абаліхін Б.С. Український народ у війні 1812 року. – К., 1962.

23. Дружинина Е.И. Южная Украина в период кризиса феодализма 1825-1860 гг. – М., 1981.

24. Котов А.И. Из истории лесоразведения на юге Украины. – Лесоводство и агролесомелиорация // Респ.межвед. тематич. науч. сборник, 1969. – Вып. 16. – С. 135-138.

25. Карпенко В. О. Скарби південного степу : нариси / В. О. Карпенко. — Одеса : Маяк, 1978. — С. 21-44. 26. Кремко А. А. Заповедные места Николаевщины : фотоочерк / А. А. Кремко. — Одесса : Маяк, 1985. — С. 48-56. 27. Легенди та перекази Південного Прибужжя. — Миколаїв : Вид-во Іліон, 2007. — С. 97-98. 28. Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Миколаївській області у 2004 році. — Миколаїв : МДУ, 2005. — С. 65. 29. Приглашают Трикраты // Южная правда. — 2008. — № 119. — С. 3. 30. Узбереги Божої ріки. Історичний календар Миколаївщини. — Київ, 2003. — С. 279-280. 31. Христова Н. Праздник в Трикратах / Н. Христова // Вечерний Николаев. — 2008. — № 130. — С. 5. 32. Шкварець В. П. Історія рідного краю. Миколаївщина : навчальний посібник / В. П. Шкварець, М. Ф. Мельник. — Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили ; Одеса : ТОВ ВіД, 2003. — С. 51. 33. Христова Н. В Трикраты, к Скаржинскому. Достойный сын отца-героя / Н. Христова //www.voskres.ru/army/publicist/hristova.htm 34. Христова //www.voskres.ru/army/publicist/hristova.htm 35. Скаржинский Виктор Петрович // www.biografija.ru/  36. Веденеева А. К. В. П. Скаржинский /А. К. Веденеева // Історія Етнографія. Культура. Нові дослідження. V Миколаївська обласна краєзнавча конференція. – Миколаїв: Атол, 2004. – С. 17 – 19.

37. Голубева Т. Выбираем 7 чудес Николаевщины: [Трикратський ліс]/ Т.Голубева // Южная правда. – 2008. – №118 (21 окт.). – С.3.

38. Гончарук Т.Г. Пам’ятник у міському саду // Думська площа. – 2001. – 9 березня.Заповідне урочище Лабіринт. Василева посіка. Рацинівська дача// Заповідні місця Миколаївщини: фотоальбом/ заг. ред. О. М. Гаркуші; текст В. Ю. Пучкова; фото В.М.Андрієвського, О. О. Кремка. – Київ: Комп’ютерні системи, 2002. – 106 с.

39. Игнатчук В. Трикраты: жемчужина южного края: [свято, присвячене Дню села Трикрати та 220-й річниці від дня народження В.П.Скаржинського]/ В. Игнатчук // Южная правда. – 2008. – №121 (28 окт.). – С.1, 4.

40. Христова Н. Праздник в Трикратах: [свято на честь Дня села та до Дня народження В. П. Скаржинського]/ Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2008. – №130 (13 нояб.). – С. 5.

41. Коренівська Т. Нащадок славних лісників // РІДНЕ ПРИБУЖЖЯ. – 2002. – С. 6

42. Гаврилов С. Потомок черноморского лесовода // Наш город. – 2009. – С.2

43. Христова Н. Осенний день в Трикратах // Вечерний Николаев. – 2010. – С.4

44. Кондратьев М. Земляку с благодарностью // Южная Правда. – 2009. – С.7

45. Христова Н. Год памяти Скаржинского // Вечерний Николаев. – 2011. – С.4

46. Літературна Миколаївщина в особах: Бібліографічний покажчик / За редакцією В.П. Бойченка; Уклад. Н.А. Полівода. – Миколаїв: Вид. Ганни Гінкул, 2001. – С.8

47. Миколаївщина: літопис історичних подій. – Миколаїв.: МДУ, 2002. – 157 с.

48. Павлик І.С., Тригуб П.М., Білюк О.В. Історія Миколаївщини: Навч. посібник. – Миколаїв, 1998. – 106 с.

49. Борисенко В.Й. Курс української історії. – К.: Либідь, 1998. – С.415

50. Крючков Ю.С. История Николаева: от основания до наших дней. – Николаев: МП «Возможности Киммерии», 1996. – 300 с.

51. Тригуб А. Создание и деятельность Херсонской епархии (1775-1860) // Матеріали ІІ Миколаївської обласної краєзнавчої конференції ,,Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. – Т.ІІ. – Миколаїв, 1997. – С. 100-101

52. Православна церква на півдні України (1775-1781) / Упорядник: І. Лиман. // Джерела з історії Південної України. Т. IV. – 2004. – 560 с.