47. Україна, єс, нато: спілкування.

Україна заявила про Європейський вибір відразу після того, як стала незалежною. Основною проблемою зовнішньоекономічної інтеграції є те, що за 18 років незалежності

Зовнішньоекономічна стратегія України на найближчу перспективу визначена «Концептуальними основами стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки. Європейський вибір». Виконання цих стратегічних умов дасть можливість стати повноправним членом ЄС.Залишаючись за межами   Європейського Союзу, Україна успішно асоціюється з процесом здійснення спільної європейської  політики безпеки та оборони (ЄПБО). Наша держава бере участь у Поліцейських місіях ЄС в Боснії та Герцеговині та Республіці Македонія. Україна активно взаємодіє з ЄС у сфері боротьби з нелегальною міграцією та організаційною злочинністю.Але головними невирішеними проблемами залишаються:1. Обмеженість надійного джерела та потенціалу розвитку експортних можливостей - стійкого платоспроможного внутрішнього ринку;2. Слабкі позиції України у сфері високих технологій, низький рівень розвитку НТП;3. Недостатній рівень розвитку сучасної інфраструктури, особливо інформаційної і транспортної, та видів діяльності, що підтримують присутність українських виробників на міжнародних ринках;4. Невисокий рівень конкурентоспроможності вітчизняних виробників, їх товарів і послуг та економіки країни в цілому;5. Відсутність масштабних інвестицій в економіку України з боку провідних європейських ТНК, що унеможливлює входження українських виробників до їх міжнародних розподільчих систем;6. Складнощі створення й удосконалення фондового ринку;7. Недостатня готовність інституційної структури в Україні, брак кваліфікованих кадрів, ресурсної бази для виконання відповідних заходів.

Північноатлантичний альянс (НАТО) був утворений у 1949 році представниками 12 країн. Указом президента України Л. Кучми від 4 листопада 1998 року затверджена Державна програма співробітництва України з Організацією північноатлантичного договору (НАТО) на період до 2001 року. Указом президента України В. Ющенка від 27 грудня 2005Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 листопада 2005 року. "Про невідкладні способи подальшого розвитку відносин України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО)''15 січня2008— подання офіційної заяви щодо можливості приєднання України до Плану дій з членства (ПДЧ) в НАТО (так званий«лист трьох», підписаний Президентом України Віктором Ющенко, прем'єр-міністром Юлією Тимошенко і головою Верховної Ради Арсенієм Яценюком).3 квітня2008на Бухарестському Саміті на рівні Глав держав та урядів держав-членів Північноатлантичної Ради одностайно було погоджено Декаларацію, у якій Україну (поряд з Грузією) було запевнено у майбутньому отриманні членства у НАТО.4 квітня2008на підсумковій прес-конференції по результатах саміту у Бухаресті генеральний секретар Яаап де Хооп Схеффер проголосив, що поза усякими сумнівами Україна і Грузія приєднаються до НАТО. Також у рамках робочої Комісії Україна-НАТО українські керівники були завірені, що НАТО хоче запросити Україну приєднатися до альянсу.21 серпня2009в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі була підписана Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство між Україною і Організацією Північноатлантичного Договору від 9 липня 1997 р. У документі відображені зміни у відносинах між Україною і НАТО, що відбулися з часу підписання Хартії про особливе партнерство в 1997 році, зокрема, в контексті рішень, прийнятих в 2008 році про майбутнє членство України в Альянсі та практичні механізми наближення до цієї мети.2 квітня2010Віктор Януковичсвоїм рішенням, ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в НАТО і ліквідував національний центр з питань євроатлантичної інтеграції.

СНД як об’єднання 12 держав пострадянського простору виникла після розпаду СРСР відповідно до Мінської угоди, Алма-Атинської декларації та Протоколу до Мінського договору. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України в межах своєї компетенції бере участь у створенні відповідних умов для співробітництва в сфері фінансових послуг країн – членів СНД. Державна Комісія з регулювання ринків фінансових послуг України у рамках повноважень брала участь у розробці та впровадженні Концепції координації страхової політики держав-учасниць Співдружності. З цією метою Держфінпослуг розробила план реалізації Концепції координації страхової політики держав-членів Співдружності. Наразі план реалізації Концепції координації страхової політики держав-членів Співдружності знаходиться на розгляді Кабінету Міністрів України.Україна не підписала „Устав Содружества независимых Государств”, прийнятий 22 січня 1993 року. Відповідно до пункту третього Заяви Верховної Ради України Україна не визнає правосуб’єктності органів СНД. Україна ратифікувала Мінську Угоду Про створення Співдружності Незалежних Держав із застереженнями Верховної Ради України до договору про створення СНД. Відповідно до пункту четвертого застережень координаційні інститути створюються на паритетній основі та їх рекомендації приймаються консенсусом. 18.10.2011 - керівники урядів країн СНД в Петербурзі підписали Договір про зону вільної торгівлі.

2. ТМВ античність-новий час. Теорія міжнародних відносин своїми витоками сягає античних часів і разом з тим є молодою наукою, яка остаточно відокремилась від інших на початку XX ст. За цей час вона пройшла шлях від окремих думок, висловлених філософами та істориками у периферійних працях, до цілісних парадигм, що намагаються всесторонньо пояснити зміст і рушійні сили міжнародних відносин.Основні підходи класичної школи теорії міжнародних відносин почали зароджуватися ще у Стародавній Греції. Перші, хоч і уривчасті, роздуми з приводу міждержавних стосунків зустрічаються у відомих засновників філософського ідеалізму Платона та Арістотеля. Приблизно в цей же час давньогрецький історик Фукідід у своїй праці "Історія Пелопонеської війни" визначає основною причиною воєн та політичних дій чисто матеріальні чинники, передусім намагання боротися за власний добробут та процвітання. Цю ж ідею пізніше розвинув Полібій, який стверджував, що причиною будь-якої війни є торгівельні суперечності держав. Аж до початку XX ст. дослідження міжнародних відносин зводяться до питання війни і миру та спроб "конструювати" стосунки між державами на мирній основі.У середні віки з'являється цілий ряд більш-менш цілісних концепцій суто ідеалістичного напрямку, основною метою яких є проблема відвернення війни шляхом створення єдиної монархії в Європі або ж Конгресу чи Ради монархів, як це пропонували здійснити Данте і Дюбуа. Подібні проекти пізніше висувались також де Сюллі, Пенном, Руссо та рядом інших дослідників. Поряд з ними Гроцій і Пуффендорф роб- лять спроби формувати теорію міжнародних відносин виключно на основі міжнародного права, що стає домінуючим на досить довгий період. "Тільки після 1945 року теорія міжнародних відносин починає дійсно звільнятися від "удушення" історією і від "задавленості" юридичною наукою1.Разом з тим найбільш цілісні і логічні концепції класичної школи з'являються у філософських працях Канта та політологічних - Макіавеллі.

Основи ідеалістичної парадигми теорії міжнародних відносин закладені Іммануїлом Кантом у працях "Вічний мир" та "Ідея універсальної історії". Він визначає основною метою розвитку людства досягнення всезагального громадянського стану, при якому відпадає суб'єктивна воля правителів, яка є головною причиною воєн. Вони підпорядковуються громадській думці, а тому не можуть самостійно вирішувати питання війни і миру, керуючись при цьому власними амбіціями. Це призведе до стану постійного миру, засобами підтримання і збереження якого стане розвиток взаємовигідних торгівельних та будь-яких інших стосунків, що створить всезагальну взаємозалежність та згладить протиріччя і недовіру між державами. Концепція Канта стала значним кроком вперед у порівнянні з іншими ідеалістичними теоріями, оскільки передбачала певні заходи досягнення миру, а не складалась тільки з благих намірів.Основи реалістичної парадигми заклав Ніколло ді Бернардо Макіавеллі, який стверджував, що ".. .історія породжується людськими пристрастями, егоїзмом та матеріальними інтересами, які є спонукальними мотивами людської діяльності"2. Політика, що спрямована на відстоювання інте ресів держави, з точки зору Макіавеллі має базуватись на загальноприйнятих моральних нормах, але тільки до того часу, доки вона є ефективною. Політика не може бути тісно прив'язаною чи регламентованою моральними або релігійними канонами, оскільки вони звужують можливість дій і не сприяють досягненню нею успішних результатів. Концепція Макіавеллі була спрямована переважно на внутрішньодержавні проблеми, але її логіка та аргументація лягли в основу концепцій реалізму 50—60-х років XX ст.

Гроцій. Про право війни та мир убуло виявлення засад справедливості у міжнародних відносинах.Г. Гроцій був переконаний у тому, що кожній людині внут­рішньо притаманне прагнення до спілкування. обстоював ідею, щоб держави досягали своїх цілей мирними методами і засобами. Вважаючи, що міжнародне право («право народів») виникає за умов вза­ємної згоди держав для спільної користі, Г. Гроцій його дже­релами називає „прароду, божі закони та людську мораль. Міжнародні"відносини, на його думку, мають ґрунтуватися на сумлінному виконанні певних зобов'язань. Це потрібно для то­го, щоб не зникала надія на мир. Не вважав війну задовільним засобом вирішення соціально-політичних завдань, закликаючи прагнути до миру з усіма, наскільки це можливо. Війну Г. Гроцій розглядає як «стан боротьби силою» і поділяє війни на приватні, публічні та змішані. Цікавими є думки Г. Гроція щодо того, що «при відчуженні частини держави необхідна згода також тієї час­тини, про відчуження якої порушується питання». У свою чер­гу, він підкреслює, що будь-яка складова частина держави не має права на виокремлення від неї, «якщо тільки інакше вона не може зберегтися».