Питання для засвоєння матеріалу

1. Що розуміють під поняттям (аутоімунітет)?

2. В чому різниця між аутоімунними реакціями і аутоімунними захворюваннями?

3. На які групи поділяють аутоімунні хвороби в залежності від локалізації?

4. Які органи називають забар’єрними? Які аутоімунні захворювання можуть виникати в цих органах і чому?

5. Наведіть приклади системних, органоспецифічних і змішаних хвороб.

6. Які аутоантигени за класифікацією А.Д. Адо слід вважати природними (первинними) і які – придбаними (вторинними)?

7. Які аутоімунні захворювання відносять до хвороб імунних комплексів?

8. Які механізми виникнення імунітету Ви можете назвати?

9. Перелічте відомі Вам фактори, що можуть виступати поліклональними активаторами В-лімфоцитів і сприяти розвитку аутоімунних захворювань.

10. Які антигени можна вважати суперантигенами? Як вони можуть впливати на розвитак аутоімунних реакцій?

11. Як Ви розумієте, що таке “антигенна мімікрія”?

12. Поясніть, яку роль виграють взаємодії “ідіотип – антиідіотип” у регуляції імунної відповіді?

13. Охарактеризуйте імунопатологічні механізми та основні клінічні симптоми наступних аутоімунних хвороб: тиреоідиту Хашімото, хвороби Адісона, інсулінзалежного діабета, целіакії, виразкового коліту, хвороби Крона, системної червоної вовчанки, ревматоїдного артриту, антифосфоліпідного синдрому та ін.

14. Які фази можна виділити у розвитку ревматоїдного артриту?

15. Які методи використовують в діагностиці і терапії аутоімунних захворювань?

ТЕСТИ

1. До органоспецифічних аутоімунних хвороб відносяться:

А) первинна мікседема; Б) Хвороба Адісона;

В) рання менопауза; Г) червона системна вовчанка;

Д) ревматоїдний артрит.

2. До “забар’єрних” антигенів не відносяться:

А) тканини мозку; Б) тестикули, сперматозоїди;

В) тканини печінки; Г) кришталик ока;

Д) тканини щитовидної і паращитовидної залоз.

3. Системні аутоімунні хвороби представлені такими патологіями:

А) дискоїдна еритематозна вовчанка; Б) дерматоміозит;

В) міастенія гравіс; Г) виразковий коліт;

Д) первинний біліарний цироз.

4. За класифікацією А. Д, Адо в якості неінфекційних набутих аутоантигенів виступають:

А) холод, тепло; Б) УФП, іонізуюче випромінювання;

В) хімічні речовини; Г) лікарські засоби;

Д) тканини забар’єрних органів.

5. Вкажіть типи гіперчутливості (за Кумбсом і Джелом), які мають спільні риси з аутоімунними захворюваннями?

А) І, ІІ, ІІІ; Б) ІІ, ІІІ, IV; В) I, II, IV; Г) I, III, IV; Д) І, ІІ, ІІІ, IV.

6. Згідно з теорією поліклональної активації В-лімфоцитів індукувати розвиток АІЗ можуть екзогенні та ендогенні активатори різної природи. До ендогенних неінфекційних активаторів відносяться:

А) трипсин, хімотрипсин; Б) білки теплового шоку;

В) антибіотики; Г) Fc-фрагменти Ig;

Д) цитокіни Т-клітинного та макрофагального походження.

7. Виберіть з перелічених нижче ті антигени, які мають властивості суперантигенів і можуть спричиняти АІЗ.

А) деякі білки онковірусів; Б) антигени деяких мікоплазм;

В) еритрогенний токсин піогенних стрептококів;

Г) ексфоліативні токсини і ентеротоксини золотистого стафілокока;

Д) всі перелічені антигени.

8. Відмітьте процеси, які не є характерними для аутоімунних хвороб.

А) зниження кількості Т-супресорів, або підвищення функціональної активності Т-хелперів;;

Б) відкладання у тканинах імунних комплексів;

В) активація заборонених клонів лімфоцитів або поліклональна активація В-лімфоцитів;

Г) цитотоксична дія Т-лімфоцитів (Т-кілерів);

Д) формуванням імунологічної толерантності до власних антигенів.

9. При якому аутоімунному захворюванні розвиваються серйозні порушення обміну речовин, які супроводжуються гіперглікемією, глюкозурією, поліурією, порушенням кислотно-лужної рівноваги, посиленням розпаду жирів, появою кетонових тіл у крові?

А) хвороба Адісона; Б) інсулінзалежний діабет;

В) хвороба Грейвса Г) тиреоідит Хашімото;

Д) немає вірної відповіді.

10. Хронічне аутоімунне запальне захворювання, яке спричиняється вживанням в їжу білку злаків – глютену і супроводжується атрофією ворсинок, утворенням лімфоцитарних інфільтратів в епітелії тонкої кишки, порушенням всмоктування – це:

А) хвороба Крона; Б) неспецифічний виразковий коліт;

Г) целіакія; В) ентероколіт; Д) синдром Гудпасчера.

11. Відмітьте фактори, які можуть спричинити розвиток ревматоїдного артриту:

А) хронічна інфекція, викликана бета-гемолітичним стрептококом;

Б) хронічні інфекції, викликані мікоплазмами і хламідіями;

В) вірус Епштейна-Бар, парвовіруси;

Г) ліки, введення вакцин і сироваток; Д) все перелічене.

12. При якому аутоімунному захворюванні з’являються аутоантитіла до рецепторів ацетилхоліну, які блокують передачу нервових імпульсів у нервово-м’язових синапсах з нервів на скелетні м’язи?

А) міастенія гравіс; Б) розсіяний склероз; В) склеродермія;

Г) синдром Гудпасчера; Д) вузелковий періартеріїт.

13. Яке аутоімунне захворювання супроводжується появою у крові антиядерних антитіл?

А) тиреоідит Хашімото; Б) системна червона вовчанка; В) склеродермія;

Г) целіакія; Д) дерматоміозит.

14. При якому аутоімунному захворюванні відмічається атрофія слизової оболонки шлунку з втратою парієтальних клітин шлунку, інфільтрація у фундальному відділі, утворення аутоантитіл до Н+ / К+ -залежної АТФ-ази парієтальних клітин і внутрішнього фактора для засвоєння вітаміну В12, внаслідок чого порушується кровотворення?

А) виразковий коліт; Б) перніціозна анемія; В) хвороба Крона;

Г) гемолітична анемія; Д) тромбоцитопенічна пурпура.

15. Для лікування більшості аутоімунних хвороб використовують:

А) імунодепресивну терапію цитостатиками;

Б) антигістамінні препарати;

В) зміїну отруту для інактивації комплементу;

Г) нестероїдні протизапальні засоби (аспірин, ібупрофен, індаметацин, диклофенак);

Д) все перелічене.