до периферії;

4)концентричний метод огляду застосовується тоді, коли центр місця події визначити важко. У даному випадку огляд здійснюється від периферії до центру. Таким чином вдається швидше виявити сліди злочинця, що переховується, а також інші сліди й речові докази на значній території. Концентричний метод огляду слід застосовувати й у випадках, коли не виключена можливість пошкодження слідів на периферії в результаті просування учасників огляду до центру чи втрати слідів унаслідок інших причин;

5)фронтальний метод огляду (передбачає здійснення дослідження об'єкта засобами, розташованими в лінію, рухаючись фронтально). Інколи цей метод називають "прочісуванням" території, коли дослідники шикуються в розгорнутий стрій і, рухаючись, обстежують відразу велику територію;

6)секторний метод огляду (полягає в тому, що слідчий, перебуваючи в центрі місця події, за компасом визначає напрям руху по колу, кожний раз обмежуючись певним сектором у 30-40°). Сектори оглядаються послідовно доти, поки коло не замкнеться;

7)вибірковий метод огляду - дослідження обстановки лише в місцях розташування слідів злочину, визначених відповідно до механізму його скоєння;

8)суцільний метод огляду. Він полягає в скрупульозному дослідженні всієї території місця події, не минаючи жодного об'єкта.

5. Результативність огляду місця події та можливість побудови подальшого розслідування кримінальної справи багато в чому залежить від точної й детальної фіксації даної слідчої дії. Про проведення огляду місця події складається протокол на підставі п.1 ч.1 ст. 103 КПК України з додержанням вимог ст.104 КПК України.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звукочи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження (ч.7 ст.237 КПК України).

Тема № 16. ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

1. Експеримент - 1) спроба, дослід, які потребують підтвердження чи спростування; 2) форма пізнання об'єктивної дійсності, один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв'язків між явищами.

Слідчий експеримент - це слідча дія, що проводиться слідчим, прокурором з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань (ч.1 ст. 240 КПК України).

У криміналістичній літературі виділяють такі види слідчого експерименту:

-для встановлення можливості вчинення певних дій;

-для перевірки можливості сприймати органами чуттів явища, події, об'єкти;

-для встановлення механізму утворення слідів.

2. Цілі слідчого експерименту:

oперевірка доказової інформації;

oперевірка версій;

oвисування нових версій;

oвстановлення обставин, які сприяли вчиненню злочину.

3. Підготовка до слідчого експерименту складається з наступних етапів:

1)прийняття рішення про проведення слідчого експерименту;

2)визначення задач, умов та способів проведення дослідів;

3)визначення місця та часу проведення експерименту;

4)визначення кола учасників;

5)підготовка необхідних для проведення дослідів об'єктів та техніко-криміналістичних засобів;

6)складання плану слідчого експерименту.

4. Тактичні прийоми слідчого експерименту:

oпроведення дослідів декілька разів;

oпроведення дослідів за певних умов (час, погода, освітлення тощо);

oпроведення дослідів у декілька етапів;

oпроведення дослідів в обстановці, максимально наближеній до тієї, у якій відбувалися дії, що перевіряються.

Тема № 17. ТАКТИКА ОБШУКУ

1. Процесуальний порядок проведення обшуку визначається ст.ст. 234-236 КПК України. Згідно з ч.1 ст.234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Задачі обшуку:

-отримання нових доказів;

-перевірка наявних доказів;

-перевірка слідчих версій;

-встановлення обставин, за допомогою яких здійснюється протидія розслідуванню. Види обшуку:

1)за характером обшукуваних об'єктів: - особистий обшук;

- обшук житлових та нежитлових приміщень; - обшук ділянок місцевості; - обшук транспортних засобів;

2)залежно від того, чи був обшуканий даний об'єкт раніше: - первинний; - повторний;

3)залежно від одночасності проведення:

-одинарний;

-груповий.

2. Тактичні прийоми обшуку (за С.Ф. Денісюком та В.Ю. Шепітько):

1)за функціональною спрямованістю: тактичні прийоми, які виконують пошукову функцію (аналіз окремих ділянок приміщення, зіставлення предмета пошуку з різними об'єктами місця обшуку; орієнтація на професійні навички обшукуваного тощо); тактичні прийоми, які виконують комунікативну функцію з обшукуваним (роз'яснення неправильно зайнятої обшукуваним позиції; постановка обшукуваному контрольних питань; використання навіювання у формі наказу і т.п.);

2)за об'єктом спрямованості: тактичні прийоми, спрямовані на здійснення впливу на обшукуваного (бесіда на абстрактну тему; словесна розвідка; роз'яснення мети обшуку та ін.); тактичні прийоми, спрямовані на дослідження матеріальної обстановки (аналіз виявлених слідів та їхніх ознак; аналіз ознак предмета пошуку; використання можливостей типових аналогів та ін.);

3)за широтою використання: тактичні прийоми, які використовуються тільки при провадженні обшуку (словесна розвідка; орієнтація на професійні навички