КУРСОВА

21

ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ), назви розділів друкуються великими літерами симетрично до тексту (по центру сторінки);

-заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу; крапку в кінці заголовку не ставлять; якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою;

-заголовки пунктів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту,

вкінці якого ставиться крапка;

-відстань між заголовком (за винятком заголовка підпункту) та текстом становить 2 інтервали;

-кожну велику структурну частину роботи – вступ, розділи, висновки, список використаних джерел і літератури, додатки – треба починати з нової сторінки.

Нумерація. До загального обсягу курсової роботи не зараховуються список використаних джерел і літератури, додатки, ілюстрації, але сторінки, на яких вони містяться, обов’язково наскрізно нумеруються. Нумерація сторінок розділів, підрозділів, параграфів, таблиць здійснюється арабськими цифрами.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який не нумерується. Нумерацію розпочинають з наступної сторінки (ЗМІСТ) з цифри 2. Номер виставляють у правому верхньому куту сторінки на перетині ліній правого і верхнього поля тексту роботи.

Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ (без знаку №). Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та порядкового номера підрозділу, які розділяються крапкою. Наприклад:

РОЗДІЛ 1

РЕФОРМУВАННЯ РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ

в1860-1870-ті роки

1.1.Причини, цілі й завдання військових реформ

22

Таблиці, схеми, ілюстрації можна подавати як в основному тексті курсової роботи, так і в Додатках. Їх нумерацію здійснюють наступним чином: в основному тексті нумерують послідовно у межах розділу, наприклад, Табл. 1.1. (перша таблиця першого розділу); якщо в тексті роботи вміщено не більше п’яти таблиць (схем), то їх нумерують наскрізно, незалежно від розділу, в якому вони містяться. У цьому випадку номер позначається однією цифрою. Номер таблиці та її назва (без лапок) подається вгорі, безпосередньо над текстом таблиці. Крапку в кінці назви не ставлять.

Таблиці можуть містити текстовий і числовий матеріал, який обов’язково слід проаналізувати в основному тексті роботи. Розміщують таблиці у такий спосіб, аби її дані можна було читати без повороту сторінки. Таблиці, що виходять за межі одного аркушу, варто виносити у Додатки.

Таблиці варто складати у тому випадку, якщо в них планується розмістити значний обсяг даних, які важко подати в основному тексті роботи. Заради кількох показників таблицю створювати непотрібно.

Кожна наведена таблиця, схема, ілюстрація має обов’язково супроводжуватись посиланням на джерело інформації.

Посилання. При написанні курсової роботи необхідно давати посилання на джерела, матеріали, якими користувався автор. Вони дають змогу відшукати документи, перевірити достовірність поданої інформації, розкривають інформацію про використаний документ.

Розрізняють такі види посилань як цитати, зноски, бібліографічні (список використаних джерел і літератури). Посилатися слід на останні видання публікацій документів, хрестоматій, монографій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є наявний матеріал, що не включено до останнього видання. Деякі приклади оформлення бібліографічних посилань, відповідно до чинних нині вимог, наведено у Додатку Д.

Поширеним варіантом оформлення посилань на джерела та літературу в тексті курсової роботи є зазначення їх в тексті порядковим номером за загальним переліком бібліографічних посилань, виділених двома квадратними дужками. Через кому необхідно вказати номер сторінки(ок) друкованого джерела, на які дано посилання. Наприклад: [5, с. 47] або [5, с. 47-51] – посилання в тексті роботи на друковане джерело, де цифра "5" – порядковий номер у списку джерел і літератури, маленька буква "с." – сторінка, цифра "47" – нумерація сторінки; [61. Оп. 60. Спр. 19. Арк. 31] – посилання в тексті роботи на архівне джерело, де цифра "61" – номер фонду, до якого відноситься одиниця зберігання, "Оп. 60" – номер опису, "Спр. 19" – номер справи, "Арк. 31" – номер аркушу справи.

23

Звертаємо увагу на те, що в тексті цитування чи переказ використаного джерела (документів, наукової літератури, періодики) здійснюється українською мовою, а сам бібліографічний опис – мовою оригіналу, тобто тією мовою, якою вони написані або видруковані.

У зносках вказують лише ті сторінки, на які зроблене посилання, а не загальну кількість сторінок у виданні.

Посилаючись на електронні ресурси (Додаток Д, Е), слід обов’язково вказувати назву сайту, з якого береться інформація, та його електронну адресу. У тому випадку, коли назва є занадто довгою, можна зазначити тільки перші п’ять позицій. Наприклад: Гутнов А.Х. Россия и Центральный Кавказ в XVI-XVII вв. [Электронный ресурс] / А.Х. Гутнов // Дарьял. – 2005. - № 4. – Режим доступа до

журн.: http://www.darial-online.ru/2005_4/ gutnov.shtml.

Інтернет-посилання на класичні твори, наприклад, "Історія України-Русі" М.С. Грушевського, "Історія запорізьких козаків" Д.І. Яворницького, "История России с древнейших времен" С.М. Соловйова, "Апология истории" М. Блока та ін. джерела з вітчизняної та всесвітньої історії, які раніше були опубліковані і є наявними в університетській і міських бібліотеках, не дозволяються.

ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Після того, як окремі розділи або робота в цілому написані, вони передаються науковому керівнику. Останній переглядає їх і висловлює свої зауваження, які мають бути враховані та виправленні студентом перед тим, як робота передається на кафедру для публічного захисту. Остаточний варіант курсової роботи (надрукований та переплетений) із власним підписом і поточною датою студент передає на кафедру науковому керівникові. Він, у свою чергу, якщо немає суттєвих зауважень, які би не дозволили оцінити роботу задовільно, пише відгук, де рекомендує виконаний курсо-

вий проект до захисту. Однією з умов рекомендації є завчасне подання курсової роботи на кафедру, але не менше, ніж за 10

днів до захисту. Таке подання підтверджується підписом завідуючого кафедрою. Студенти мусять пам’ятати, що несвоєчасне подан-

ня роботи на кафедру без поважних причин може мати негативні наслідки аж до відмови зарахувати роботу як залік.

24

Захист курсових робіт проводиться на відкритому зібранні студентів і викладачів (викладача) факультету за графіком, встановленим відповідними кафедрами і, як правило, складається з кількох етапів:

-вступне слово студента;

-відповіді на поставлені присутніми в аудиторії слухачами запитання стосовно представленої курсової роботи;

-оголошення відгуку на роботу наукового керівника;

-відповіді студента на зауваження, висловлені науковим керівником.

У вступному слові (не більше, ніж 10 хвилин) студент стисло викладає наступні положення: актуальність теми дослідження, мета і завдання, об’єкт, предмет курсової роботи. Слід показати, що вдалося встановити, виявити, довести. Особливо важливо зазначити, що нового вніс автор у вивчення теми курсового проекту, які джерела і літературу (вітчизняну, іноземну) використав, яких наукових висновків дійшов.

Присутні на захисті ставлять студенту запитання, на які йому необхідно дати чітку і змістовну відповідь відразу або наприкінці захисту. Необхідно пам’ятати, що оцінка, яка виставляється, залежить від того, на якому рівні написана курсова робота, як вона захищається, а також від того, якою мірою автор володіє матеріалом і наскільки вільно він ним оперує. Результати і захист курсової роботи оцінюються на "відмінно", "добре", "задовільно", оцінка "незадовільно" не ставиться – науковий керівник зобов’язує студента довести якість роботи хоча б до ступеня "задовільно". Оцінка виставляється у відомість і залікову книжку в графу "Заліки". Захищені роботи здаються на зберігання в архів кафедр факультету.

25

ТИПОВІ ПОМИЛКИ В НАПИСАННІ ТА ОФОРМЛЕННІ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1.Зміст роботи не відповідає плану курсової роботи або не розкриває тему повністю чи в її основній частині.

2.Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об’єкта.

3.Мета дослідження не пов’язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об’єкта і предмета дослідження.

4.Автор не виявив самостійності, робота являє собою компіляцію або плагіат.

5.Не зроблено глибокого і всебічного аналізу історичних джерел, нової спеціальної літератури (останні 5-10 років) з теми курсової роботи.

6.Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відбиває рівня досліджуваності проблеми.

7.Висновки не відповідають поставленим завданням.

8.У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал.

9.Бібліографічний опис наведено довільно, без додержання вимог державного стандарту.

10.Як ілюстративний матеріал використано таблиці, діаграми, схеми, запозичені не з першоджерел, а з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті.

11.Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.

28

Додаток В

Зразок оформлення переліку умовних скорочень у курсовій роботі

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

акад. – академік арш. – аршин вид-во – видавництво гл. – глава губ. – губернія

ДАДО – Державний архів Дніпропетровської області дес. – десятина див. – дивись дис. – дисертація екз. – екземпляр зб. – збірник іл. – ілюстрація ін-т – інститут інш. – інше коп. – копійка

крб. – карбованець МВС – Міністерство внутрішніх справ млн. – мільйон

ПСРЛ – полное собрание русских летописей р. (рр.) – рік (роки)

рис. – рисунок с. – сторінка ст. – століття т. – том

т.п. – тому подібне чол. – чоловік

29

Додаток Г

Зразок оформлення списку використаних джерел

ДЖЕРЕЛА

Архівні матеріали

1.Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Ф. 849. Личный фонд профессора Иконникова В.С. Oп. 1. 1864-1919. Спр. 26. Конспекты лекций по русской истории. - Арк. 3-10.

2.Державний архів Одеської області Ф. 45. Императорский Новороссийский университет. - Oп. 1. - Спр. 12121. Слабченко Михаил Алексеевич. – Арк. 1.

3.Центральний державний архів давніх актів. (Москва). Ф. 19. Государственный архив. - Розряд XIX. 1775-1776 гг. - Д. 319. Статистические данные о купечестве. – Л. 1-33.

Публікації документів

4.К чести России. Из частной переписки 1812 года / [Сост.. авт. предисл. и примеч. М. Бойцов]. - М.: Современник. 1988. - 239 с.

5.Киевский университет. Документы и материалы. 1834-1984: [Сб., посвященный 150-летию Киевского ун-та] / [М.У. Белый (ред.). В.А. Замлинский (сост.)]. – К.: Издательство при Киевском гос. ун-те издательского объединения «Вища школа», 1984. – 192 с.

6.Население России за 100 лет (1847-1997): Стат. сб. / Гос. ком. Рос. Федера-

ции по статистике (Госкомстат России). - М., Госкомстат России, 1998. –

222 с.

7.Сборник договоров России с другими государствами. 1856-1917. / [Сост. И.В. Козьменко]. - М.: Госполитиздат, 1952. – 464 с.

Мемуари

8.Витте С.Ю. Воспоминания: в 3 т. / [Вступ, ст. А.В. Игнатьева; Коммент. А.В. Игнатьева, А.Г. Голикова]. - М., Таллин: АО "Скиф Алекс", 1994. - (Русская историческая библиотека). – Т. 1: 1849-1894: Детство; Царствования Александра II и Александра III. - 1994. – 524 с.

9.Панкратов В.С. С царем в Тобольске: Из воспоминаний. Убийство царской семьи и её свиты: Офиц. документы. / В.С. Панкратов. - Л.: Предприятие

«Сказ», 1990. – 61 с.

ЛІТЕРАТУРА (за абеткою, див. Додаток Д)

30

Додаток Д

Зразки бібліографічного опису різних видів наукової літератури (відповідно до бюлетеня ВАК України. – 2008. - № 3)