3.1 Обьект дослідження

Обьектом ліхенологічного дослідження є лишайник. Обьектом вивчення даної роботи є – Листуватий лишайник Xanthoria Parientina. Ксанторія, як вже зазначалось, виразний, естетично привабливий лишайник з гетеромерним талломом, токсикотолерантний, епіфітний лишайник, який є індикатором навколишнього природного середовища. Оскільки, зовнішнє забарвлення лишайника спричинене лишайникомими кислотами, Ксанторія являеться однією з найвиразніших лишайників, тому помітити її на деревах не важко. При дослідженнях данного лишайника на Тернівському масиві, було помітно до яких умов ксанторія пристосовується краще, а до яких гірше. Найсприятливішим місцем проростання на деревах для неї виявився парк Терни. Біля автострад також можна було помітити Ксанторію, проте у дещо меньшій кількості, ще менше на селітебних зонах. Частіше листуватий лишайник можна було помітити групами на деревах, групами він у більшій кількості проростає на тому, чи іншому дереві.Так як Ксанторія настінна є обьектом вивчення даної роботи, слід зосередити увагу на зовнішньму вигляді данного лишайника та внутрішній його будові. Листувата слань має більш пластинчасту форму, округлу. Край тонкоі пластинки цілий, або зарубчастий. Поверхня слані буває гладкою,рівною, чи ямкуватою, покритою горбками, бородавками, різними виростами. Зверху слань украта більш-менш щільним коровим шаром, який утворений грибним компонентом лишайника (мікобіонтом). Далі серцевинний шар, складений з пухко розміщених гіфів. Між коровим і серцевинним шаром присутні числденні клітини гонідіїв. ( зелені одноклітинні водорості). Верхній коровий шар забарвлений лишайниковими кислотами, що і надає Ксанторії виразного, естетичного вигляду. Розмножується вегетативно та частинами талому. В центрі талому багаточисленні апотеції ( вторинна слань). Росте на корі дерев в добре освітлених, багатих на азот місцях. Так як лишайник складається з мікобіонту і фікобіонту, це надає йому особливої універсальності. Прикріпляється до субстрату - разоїдами, своєрідними тонковидними виростами. Будучи найстійкішим до забруднень, зовнішнього негативного впливу, Ксанторія чи не єдиний лишайник, який витримує та переносить антропогене навантаження. Така токсикотолерантність є одним із факторів універсальності листуватого лишайника. Тобто слід відмітити окрім таких властивостей як токикотолерантність, індекаторність, симбіотичність, ще одну сутнісно важливу властивість ксанторіїї, на мій погляд, іі Універсальність. Так як Ксанторія- симбіотичний організм, в якому спостерігаеться взаємне співіснування мікобіонту і фікобіонту, здатна показувати на ступінь забруднення, витримуючи його майже у повній мірі, при антропогенному навантаженні та сучасному техногенезі, вона набуває своеї характерної універсальності, властивої їй самій, та її можливостям, як індикатора природного середовища. Першим показником універсальності Ксанторії є саме гармонійне співжиття у ній мікобіонту та фікобіонту. В повній мірі цей фактор відкривається у впливі лишайника на середовище та у його відомих можливостях щодо забруднення територій. Отже, я дійшла такої думки щодо універсальності Ксанторії завдяки власним спостереженням за нею. Дослідження обьекту проводились на урбанізованих територіях, площадках автострад, селітебних територіях, Тернівському парку та на масиві Терни загалом. Оскільки вона є обьектом ліхеноологічних досліджень варто зазначити якою корисною вона є. Проростаючи на деревах у більшій, чи меньшій кількості, своїм зовнішнім виглядом, проективним поктриттям, вона дає нам знати про характер та ступінь забруднення. Досліджувались лишайники на таких деревах як: Тополь Боллє, Липа звичайна,Клен, Тополь пірамідальний, Калина червона, Тополь чорний, вяз, Клен, Каштан, Акація, Іва, Яблуня, Грецька калина. Збирались лишайники на корі тополі чорної Populus nigra та білої акації Robinia Pseudoakacia. Головним завданням роботи було встановити видовий склад ліхенофлори міста Кривий Ріг, зясувати екологічні особливості лишайників Тернівського масиву.