Bilet_=+

Білет 16

1. Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929р. в селі Стопчатові на Підкарпатті в багатодітній селянській родині. Є в творчому доробку Д. Павличка і твори, написані для дітей: поема-казка «Золоторогий Олень», «Дядько Дощ», «Де найкраще місце на землі», «Пригоди кота Мартина» « Нічний гість», Збірка « Плесо» які приваблюють читачів щирістю, красою художнього слова та простотою. В одному з ранніх віршів «Дві ялинки» йдеться про те, як у передноворічний вечір хлопчик продає ялинку, бо ж «Треба купить бараболі Матері хворій своїй».ЗАЄЦЬ ВЕСНА СМЕРІЧКА ПТИЦЯ ОБРУЧ РІДНА МОВА ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ

2. Сьогодні більшість літературних творів для дітей представляють собою жанр фанфік – переписані історії мультфільмів, кінофільмів, коміксів, комп’ютерних ігор і т.д. Так, діти з радістю читають про Гаррі Поттера та Людину-Павука. Дитяча література — література, творена безпосередньо дітьми або для дітей. До неї належать різні жанри фольклору , а також перші спроби пера юних початківців (поезія, проза тощо.

БІЛЕТ 17

1 Микола Степанович Вінграновський 7 листопада 1936 року в місті Первомайську на Миколаївщині в селянській сім'ї.Вінграновського. Вірші  "Перша колискова", "Величальна колискова", "Скіфська колискова", "Новорічна колискова", "Приспало просо просеня" Збірка дитячих віршів про зиму Вірші "Новорічна заяча пісня", "Як ішли неквапи зиму зимувати", "Синичко, синичко", "Куди тобі, сонечко?", "Іде кіт через лід" оповідання “Бинь-бинь-бинь” і “Чорти”. вірші для дітей, які увійшли в окрему збірку “Андрійко – Говорійко”, а трохи пізніше – книжки поезій “мак”, “Літній ранок”, “Літній вечір”. Автор оповідань і повістей “Первінка”, “Сіроманець”, “Гусенятко”, “На добраніч” та інші.   В літературу для дітей Микола Вінграновський прийшов з оригінальними поезіями, видавши збірки «Андрійко-говорійко» (1970), «Мак»  (1973), «Літній ранок»  (1976), «Літній вечір» (1979). Далі почав активно працювати в прозі. З^під його пера вийшли книжки повістей та оповідань «Первінка» (1977), «Сіроманець» (1977), «У глибині дощів» (1979), «На добраніч» (1983). За прозові твори для дітей письменникові присуджено в 1984 році Державну премію їм. Т. Г. Шевченка.

2. Більшість творів, написаних Франком для дітей, становлять казки. . Написав майже п’ятдесят казок, двадцять із них увійшли до збірки “Коли ще звірі говорили” (1899В неї входять казки: «Фарбований Лис» «Старе добро забувається»«Королик і Ведмідь» «Заєць і їжак». "Ріпка" та "Киця) Казка «Заєць і їжак»: скромний і розумний їжак та хвалькуватий і самозакоханий Заєць. Цей Заєць з погордою дивиться на їжака, не відповідає на його добрі привітання, глузує з його кривих ніг. У казці «Королик і Ведмідь» показано, що Ведмідь, вважаючи себе дуже могутнім і безкарним, ображав і принижував дітей маленької пташки Королика. Однак Королик, зібравши пташок і комах, забезпечивши єдність і добру військову тактику, перемагає хижаків, примушує Ведмедя вибачатися перед тими, над ким він знущався

Взагалі всі казки збірки «Коли ще звірі говорили» в алегоричній формі показують пороки класового суспільства з його визиском, кар'єризмом, зловживанням владою й силою. В казках прославляється честь і дружба, взаємопідтримка в обороні скривджених і слабих. Характерно, що казки показують перемогу тих, хто обстоює справедливу справу. Це відповідає народним переконанням.

В казці «Лис Микита» Франко використовує поширений у фольклорі й літературі різних народів сюжет, але надає йому сучасного звучання й нової ідейної спрямованості, а також українського національного колориту. У казці відтворена галицька дійсність кінця XIX ст., буржуазні порядки Австро-Угорської імперії. У цьому царстві привільно почувають себе Лев, Вовк, Ведмідь. Серед них здобув добре становище й хитрий та винахідливий Лис Микита, який вдало використовує слабкості інших і завжди виходить сухим з води, маючи до того ж значні вигоди.

Сюжет казки розгортається динамічно, в ній багато гострих і напружених епізодів, що викликають найрізноманітніші почуття - від веселого сміху до гніву.

Збірка казок Івана Франка під назвою „Коли ще звірі говорили” В своїй збірці „Коли ще звірі говорили” Іван Франко вдало використовує художні засоби вживані в народних казках про тварин, зокрема традиційне змалювання рис тварин: зажерливості вовка, хитрості лиса, незграбності ведмедя, упертості осла тощо. Письменник ще більше підкреслив ці характерні особливості тварин, майстерно розкриваючи їх через вчинки або розмови персонажів.

Білет 18

1. Глібов народився 4 березня 1827 року в селі Зелений Поділ, Полтавщина.Наприкінці життя Глібов став відомий як дитячий письменник.Написав «Зимня пісенька», «Пташка», жартівливе «Квіткове весілля. Ще за п'ять днів до смерті  поет диктує свій останній твір - байку  «Огонь» і «Гай». Л.І.Глібов по-справжньому знайшов себе в жанрі байки,пісні. За своє життя Леонід Глібов написав 107 байок. Головна тема його байок - несправедливість суспільного устрою: безправ'я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, продажність суддів, хабарництво чиновників, облудність земства. Для дітей він був відомим, як «Дідусь Кенир». Байки :: Мишача рада», «Квіти» « Щука», «Лисиця і Ховрах», «Вівчар»

2. У ХVII–XVIII століттях палітра дитячої літератури помітно збагачується: поряд з абетками, граматиками, букварями з'являються твори, написані в жанрі повчань, настанов, бесід дорослих з дітьми. У навчальних книжках збільшується кількість текстів для читання. Наприкінці XVIII століття формується пізнавальна книжка, енциклопедія для дітей, активно розвиваються жанри подорожі, пригодницького, історичного оповідання, "дитячі" жанри художньої літературиє. Першою художньою дитячою книжкою в новій українській літературі вважають "Читанку для малих дітей дошкільного і домашнього употребленія сочиненную" М. Шашкевича. Велике значення для розвитку дитячої книги мало створення 1868 року у Львові товариства "Просвіта".. Найпомітнішим явищем у тогочасній дитячій періодиці стали журнали "Дзвінок", "Світ дитини", "Дзвіночок". До репертуару художньої книги для дітей входили твори практично всіх відомих українських письменників тієї доби. Скажімо, ще за життя Т. Шевченка його пейзажна лірика й автобіографічна поезія ввійшли до всіх шкільних читанок.

Г.Сковорода велику частину своєї творчості присвятив саме дітям. Жанр байки досить широко використовував. Г. Сковорода написав 30 прозових байок, що склали збірку «Байки харківські. Байки Г. Сковороди відзначаються своєю мистецькою специфікою. Кожна з них має розгорнутий сюжет, композицій-но складається з двох частин — основного сюжету і "сили", тобто моралі. В окремих байках "сила" переростає у невеличкі трактати. Тексти байок пересипані народними фразеологізмами, прислів'ями і приказками, літературними афоризмами. У них виразно простежується місцевий український колорит. Дійовими особами виступають тварини, речі і люди. В цілому байки Сковороди мають критичний, викривальний характер, та водночас пронизані гуманістично-демократичними ідеями, насичені дидактичним матеріалом. Сковорода уславляв високі моральні якості людини: чесність, доброту, працьовитість, скромність, природний розум, засуджував прагнення до багатства, чинів, пишного одягу, високих титулів.

БІЛЕТ 19

1. Богдан Чалий народився 24 червня 1924р. Пише багато творів для дітей, віршованою , високохудожньою мовою. Богдан Чалий написав багато різних казок для дітей.Віршовані  казки Чалого давно полюбились маленьким читачам. В них розповідається про щиру дружбу, хоробрість, відвагу. Казки «Про відважного Барвінка і коника Дзвоника», «Сто пригод Барвінка та Ромашки», «Барвінок і весна», «Як Барвінок та ромашка за море літали».Б. Чалий Автор книг «Як Барвінок став героєм», поеми-казки: «Барвінок у школі». Автор добре ілюстрованої книги «Сто пригод Барвінка та Ромашки». За книжки Як Барвынок та ромашка у вирый літали удостоєний премії Островського.

2. Народився Василь Олександрович Сухомлинський педагог, публіцист, письменник 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Кіровоградської областіСухомлинський писав для дітей оповідання, повісті, вірші. 1200 оповідань і казок. Оповідання для дітей : «Ледача подушка», «Чому мама так хвалить?», «Соромно перед соловейком», «Сива волосинка», «Найгарніша мама», «Як Сергійко навчився жаліти», «Лижі й ковзани», «Добре слово», «Дуб під вікном», «Ремісник і різець». книги «Серце віддаю дітям», Пшеничний колосок: В казці розповідається про Сергійка, у якого був старший брат Максим. Максим пішов служити в армію, написав листа з проханням вислати йому пшеничний колосок, адже він служить далеко, де лише безкрає море і каміння. Сергійко не зрозумів відразу навіщо братові колосок, але коли написав: «Колоска я зірвав на ниві, що починається коло нашої хати». Казка написана в прозовою формою без розмежування на певні розділи. Який слід повинна залишати людина на землі? (Василь Сухомлинський)

Як Сергійко навчився жаліти. Сьома дочка. Бо я - людина. Соромно перед соловейком Ремісник і Різець Дуб під вікном. Сива волосинка. 1200 оповідань, притч і мініатюр-казок для дітей

Білет 20

1. Юрій Феодосійович у ДніпродзержинськуЮ.Ярмиш написав багато творів для дітей. Це «Чудесні моря», «Казка стукає у двері», «Живі малюнки», «Маленькі казки», «Чарівні струмки», «Цікавий промінець», «Лебедина казка», «Капітанова люлька», «Золотий кораблик», «Сонечко», «їжачок і Соловейко», «Вовчі окуляри», «Весела мандрівка», «Живі малюнки», «Великий мисливець», «Чарівні ліки», «Лісові балакуни» та інші. Загалом Ю. Ярмиш видав більше 50 збірок казок. . Ю. Ярмиш. «Зайчаткова казочка». Ця казочка про сіреньке Зайчатко, яке знайшло в лісі книжечку з казочкою. Зайчатко не вміло читати, тому побігло шукати того, хто прочитає йому цю казочку. Просило Зайчатко і Лисичку, і Вовчика почитати казочку, але вони не вміли. Тоді Зайчатко зустріло хлопчика,який прочитав йому ту книжечку. Хлопчик побажав Зайчатку,щоб він ріс скоріше, йшов до школи та вчився читати.«Чудесні моря», «Казка стукає у двері», «Живі малюнки», «Маленькі казки», «Чарі блик», «Сонечко», «їжачок і Соловейко», «Вовчі окуляри», «Весела мандрівка», «Живі малюнки», «Великий мисливець», «Чарівні ліки», «Лісові балакуни» та інші. Загалом Ю. Ярмиш, «Цікавий промінець», «Лебедина казка», «Капітанова люлька», «Золотий кора видав більше 50 збірок казок, які перекладено 15 мовами.«По дорогах Індії» - подорожувати.

2. у всіх тв. Вел кобз прис прир рідн краю. У пейз ранніх поезіях представлені романтичні фольклорно пісенні символи а саме соловей на калині, тополя.Глибокі почуття викликані з розлукою з рідним краєм майстерно передаються у поезії сонце заходить гори чорніють. Неперевершені за своєю майстерністю й виразністю картини рідної природи поет створив у віршах “Тече вода з-під явора”, “Ой діброво – темний гаю!”, “Сонце заходить, гори чорніють”, в пейзажних уривках з поем: “По діброві вітер віє”, “Зоре моя вечірняя”, „Дивлюся аж світає” та багатьох інших. У мініатюрі “ Тече вода з-під явора ” розкішна барвиста природа близька й знайома дітям – тут і калина, і верба з лозами, що схилились над водою. Пейзажний малюнок, що ґрунтується на зорових відчуттях, доповнюється звуковими образами: чути дзюрчання потоку, плескіт і гомін качок, що ловлять ряску поміж осокою. У цій поезії, як і в багатьох інших на тему природи, Т.Г.Шевченко вдається до засобу персоніфікації, що робить її особливо близькою дитячому читачеві. У вірші „Ой діброво – темний гаю!” краса природи поетично мотивована закономірністю змін пір року. Використовуючи метафори поет створює влучні і образні характеристики діброви влітку, восени і взимку. Шевченко створив поетичні картини рідної природи в різні пори року, дня і ночі, які відзначаються поетичністю, образністю, багатством мови, характеризуються винятковою теплотою, ліризмом і свідчать, що поет тонко відчував красу природи, прагнув передати її багатство й неповторні барви.

БІЛЕТ 21

1. Олександр Іванович Кандиба), який народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля, що на Сумщині.О ОЛЕСЬ,  Багато творів Олесь написав для дітей: «Ялинка», «Поєдинок», «Рак-рибалка», «Вовченя»,. «Іменини», поеми «Грицеві курчата», «Водяничок»; драми-казки, інсценізації за українськими народними казками. Відомий Олександр Олесь і як перекладач: казки В. Гауфа, «Пісня про Гайявату» Г. Лонгфелло,, арабські казки, та інше. Він є автором драматичних творів «По дорозі в Казку», «Над Дніпром», «Ніч, на полонині».Збірка «З журбою радість обнялась». Показовою є драматична трилогія про стосунки людини з природою: «Бабусина пригода», «Бабуся в гостях у ведмедя», «Ведмідь в гостях у бабусі» історичну поему «Княжа Україна. п'ять невеличких книжечок віршів для дітей: «Ялинка», «Поєдинок», «Рак-рибалка», «Вовченя», «Іменини» інсценізаціями таких народних та літературних казок, як «Івасик-Телесик», «Лісовий цар Ох», «Лисичка, Котик і Півник», «Микита Кожум'яка».

2. Прислів'я - це короткі сталі афористичні вислови, в яких у художній формі виражено судження народу про життєві явища… Прислів'я справедливо вважають вираженням народної мудрості і народної філософії… На відміну від інших жанрів прислів'я охоплюють найрізноманітніші аспекти дійсності… Прислів'я досить стійкі, менше від інших жанрів піддаються варіантності. Основою цього є той факт, що вони правдиво відтворюють життєві спостереження і дають оцінку певним явищам. Стійкість підсилюється і тим, що прислів'я є творами афористичними і легко запам'ятовуються. Прислів'я і приказки - це стійкі афористичні вислови, що у стислій, точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, реалії дійсності, людські риси, вчинки і т.п. у їх характерних і специфічних ознаках. Узяті з різних джерел народної словесності на основі безпосередніх спостережень над навколишнім життям, вони відзначаються влучністю вислову і загущеністю думки; увібравши світогляд народу і його багатовіковий досвід, становлять невід'ємний пласт народної філософії - скарбницю мудрості» (Мар'яна Лановик, Зоряна Лановик). «Прислів'я та приказки схожі між собою і становлять по суті один жанр народної творчості. Відмінність між ними полягає, головним чином, в тому, що прислів'я висловлюють більш повні твердження, які містять у собі певне міркування і висновок, а приказка - лише натяк на висновок… Приказка може перетворитись на прислів'я, коли міркування, дане натяком, набуде розширеності, узагальненості»

БІЛЕТ 22

1.(Стан освіти Київської Русі.Перший буквар.)?

2. За́гадка (від слова «гадати» — думати, вгадувати, загадувати) — жанр усної народної творчості, дотепне запитання, часто у віршованій формі; є в фольклорі всіх народів світу. Загадка — це художнє алегоричне зображення якоїсь істоти, предмета або явища шляхом несподіваного зближення її з іншою істотою, предметом або явищем. Хитромудре запитання зазвичай має просту відгадку. Народність жанру підкреслює побутова тематика багатьох загадок, етнічність — часта прив'язка до побуту і реалій життя конкретного етносу, особливості його ментального, матеріального і духовного розвитку, специфіка образного мислення тощо.

Білет 23

1.Ранні ліричні вірші Л. Глібова ("Полтава", "Пловец", "Узник", "Мелодия", "Вечер в деревне", "Осень") позначені елегійним смутком. У Л. Глібова є чимало пісень-романсів ("Моя веснянка", "Зіронька", "Ой не цвісти калиноньці" та ін.). Улюбленою народною піснею стала поезія "Журба" ("Стоїть гора високая..."), покладена на музику М. Лисенком. І. Франко вважав її однією з "правдивих перлин української лірики". Громадянський пафос відчувається у вірші "Не плач, поет!", де проходить думка про служіння поетичним словом людям. Волелюбні мотиви характеризують вірш Глібова "Над Дніпром". Любов до рідного краю проймає поезію "У степу".З 90-х років Л. Глібов почав писати вірші для дітей ("Веснянка", "Квіткове весілля", "Пташка", "Зимня пісенька"), які прищеплювали читачам любов до природи, праці, творчості, підносили високі моральні якості, вчили любові до рідної мови, її краси й милозвучності. У своїх оповіданнях і нарисах ("Пролесок", "Шурочка", "В деревне", "Лихач") Л. Глібов порушує теми бездуховності, задушливості провінційного життя та пригніченості народу. Помітне місце в поезії Л.Глібова займають ліричні поезії. Це  народопісенні поезії «Думка», «Зіронька», «Пісня», «Журба»

2. . Коцюбинський…. Художні твори М. Коцюбинського про дітей і для дітей спрямовані на перегляд змісту і форм трудового виховання, перебудову сімейного виховання на засадах національної етнопедагогіки, виключаючи з нього насильство, жорстокість ("Подарунок на іменини") тощо. М. Коцюбинський гнівно викривав негідні | вчинки вчителів і нікчемних учительок, батьків, у яких рівень педагогічної культури практично дорівнює нулю. До всього іншого М.М. Коцюбинський - викривач соціальної нерівності, такої згубної для дітей і дитинства ("Ялинка", "Маленький грішник" тощо). М. Коцюбинський виступав за вивчення дитячої психології, а діти, на його глибоке переконання, повинні навчатися рідною мовою на кращих художніх творах української класики і дитячого фольклору. І реалізувати на практиці такі грандіозні завдання можуть українські учителі, свідомі національного обов'язку, високоморальні й висококваліфіковані фахівці своєї справи.

Білет 24

1.Дати загальну характеристику соціально-побутовій казці (розказати одну на вибір).

2. . Леге́нда— жанр літератури і фольклору. Дівчина Калина збирала у лісі ягоди і раптом побачила, що вороги - татари йдуть до села. Побігла вона у село і попередила односельців. Сміливо кинулись до бою козаки, але в багато разів більше було ворогів - спалили село, а Калину - дівчину-красуню у полон взяли. За те, що оповістила село, відтяли їй голову, і виріс на тому місці чудо-кущ, що за ім'ям дівчини Калиною нарекли. Люблять і пам'ятають люди Калину, а калина стала своєрідною пам'яткою про рідну землю, оберегом українців.

Бувальщини - коротке усне оповідання про те, що нібито сталось насправді. Тематика билиць переважно побутова, часто мовиться про незвичайні події, спілкування людини з надприродними силами (відьмами, лісовиками, вовкулаками тощо.

При́тча — повчальна алегорична оповідь, в якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея.

Білет №25

1. Твори про дітей. Степан Васильченко. Діти - герої Васильченкових оповідань - жваві, дотепні, сповнені енергії, кмітливі, допитливі. Життя бідняцьких дітей - безхлібне й невеселе, від недоїдання вони худі, аж світяться, стають сумними й зажуреними. Небагатослівні, але глибою змістом, проникненням у внутрішній світ героя, оповиті світлим ліричним серпанком - такі Васильченкові новели про дітей. Написав повість «Талант». Виразником національно-демократичної педагогіки початку XX ст. був Степан Васильович Васильченко (Панасенко) (1879-1932). Талановитий педагог і письменник, він у своїй творчості фокусував актуальні проблеми тогочасного шкільництва та педагогічної думки. У педагогічних працях "Народна школа і рідна мова на Україні", "Записки учителя", "Записки із життя сільських учителів" та ін., а також у своїх художніх творах "Над Россю", "З самого початку", "Божественна Галя", "Гріх", "Вечеря", в автобіографічному нарисі "Мій шлях" та багатьох інших С.В. Васильченко правдиво змальовує школу та її тогочасні проблеми. Педагог висміює русифікаторську політику царизму, стоїть за навчання дітей рідною мовою. Для цього він акцентує увагу на необхідності складання навчальних посібників рідною мовою, маючи за взірець відомі підручники К.Д. Ушинського, Б.Д. Грінченка. У багатьох творах С. Васильченко порушував проблему народного вчителя. Він правдиво висвітлює різні сторони діяльності вчителів, показує залежність їхньої долі від злиднів, знущань чинів з "ґудзиками та кокардами", а також сільського начальства: учитель-трудівник постійно зазнає на собі їхнього свавілля, він завжди "загнаний, з вимученим обличчям, хворобливим блиском в очах, завжди мовчазний, завжди покірний". оповіданнях Степана Васильченка "Волошки") чайка, Циганка» «Віконце», «Осінні новели»

2. Найбільш повно розкритися Василю Бережному вдалося в жанрі наукової фантастики. Уже його перша науково-фантастична повість "У зоряні світи" була надрукована видавництвом "Молодь" у 1956 році тиражем у 65 тисяч екземплярів. А в 1958 це ж видавництво перевидає її тиражем у 100 тисяч. Фантаст Бережний досягає чималої популярності, всі його наступні книги наукової фантастики незмінно друкувалися і перевидавалися масовими тиражами.З під його пера вийшло півтора десятка науково-фантастичних повістей, а також більше півсотні оповідань, які були об'єднані в десяток збірок. "У зоряні світи"Голуба планетаЗ далеких планетЛабіринтПовітряна лінза

Білет 26

1 Більшість ліричних творів Лесі Українки описують красу природи, любов до неї, любов батьків до дітей. Поетеса написала поезії для дітей, які об'єднала в цикл "В дитячому крузі". Починається він невеликими пейзажними творами. У циклі "В дитячому крузі" більшість поезій пов’язана з природою. Для дітей молодшого віку це вірші: « На зеленому горбочку», «Вишеньки», «"Як дитиною, бувало». Головні теми ліричних поезій: краса природи, любов до рідного краю.

2. У багатьох автобіографічних оповіданнях Івана Франка «Грицева шкільна наука», «Олівець»,  художньо відтворено атмосферу тогочасної шкільної освіти, тілесними покараннями та моральним приниженням учнів. З них довідуємося, наскільки важко було здобувати освіту обдарованому селянському хлопцеві.«Мойсей» автобіографічного вклав Франко Франко вказував, що його твори про дітей більшою мірою, ніж інші, мають автобіографічний характер, що виникли вони на основі особистих спогадів, які «в оповіданнях «Отець-гуморист» та «Гірчичне зерно» переходять майже зовсім у мемуари». Водночас письменник застерігав, щоб не сприймалися ці твори як частини його автобіографії, бо в них наявні також «виразні артистичні змагання, що домагалися певного групування й освітлення автобіографічного матеріалу».

БІЛЕТ 27

1. "ЛИС МИКИТА" - надзвичайно динамічний і цікавий твір. Багато років можна перечитувати його з неабиякою насолодою. Франко вдало зобразив людські натури заховавши їх за маскою звірів. Все це написано легко і чудовим почуттям гумору. В казці «Лис Микита» Франко використовує поширений у фольклорі й літературі різних народів сюжет, але надає йому сучасного звучання й нової ідейної спрямованості, а також українського національного колориту. У казці відтворена галицька дійсність кінця XIX ст., буржуазні порядки Австро-Угорської імперії. У цьому царстві привільно почувають себе Лев, Вовк, Ведмідь. Серед них здобув добре становище й хитрий та винахідливий Лис Микита, який вдало використовує слабкості інших і завжди виходить сухим з води, маючи до того ж значні вигоди.Сюжет казки розгортається динамічно, в ній багато гострих і напружених епізодів, що викликають найрізноманітніші почуття - від веселого сміху до гніву.

2. Діти в оповіданнях Коцюбинського показані в різних життєвих ситуаціях, кожна з яких потребує виявлення значних внутрішніх сил, характеру. Маленькі герої виходять переможцями над собою і над обставинами. Всіх їх – Харитю, Василька – ріднить любов до своїх батьків. Це, власне, найбільше зворушує у згаданих творах. Щоб потішити хвору матір, врятувати сім'ю від голоду, Харитя сама спозаранку йде в поле жати жито. Пейзаж, створений справжнім художником слова, посилює враження її загубленості серед полів, контраст між життям дівчинки і природи: “Босі ноженята ступали по втоптаній стежці, над головою, межи колосками, синіло небо биндочкою, а з обох боків, як стіни, стояло жито й шелестіло вусатим колоссям. Харитя опинилася наче на дні моря”.В оповіданні “Ялинка” хлопчик перемагає свій біль, коли батько рубає подаровану йому ялинку. Дорого це коштує дитині. З глибоким психологізмом змальовано під час рубання ялинки паралельно стан хлопчика і “стан” дерева: “Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалась несподіваного лиха, і кілька зелених глиць упало на сніг. Яким рубав, а ялинка тремтіла, як у пропасниці. Василькові здавалося, що вона от-от застогне”. Потім, щоб не бачити свіжого пенька, він закидає його снігом.

Білет 28

1. Леге́нда— жанр літератури і фольклору. Дівчина Калина збирала у лісі ягоди і раптом побачила, що вороги - татари йдуть до села. Побігла вона у село і попередила односельців. Сміливо кинулись до бою козаки, але в багато разів більше було ворогів - спалили село, а Калину - дівчину-красуню у полон взяли. За те, що оповістила село, відтяли їй голову, і виріс на тому місці чудо-кущ, що за ім'ям дівчини Калиною нарекли. Люблять і пам'ятають люди Калину, а калина стала своєрідною пам'яткою про рідну землю, оберегом українців.

Бувальщини - коротке усне оповідання про те, що нібито сталось насправді. Тематика билиць переважно побутова, часто мовиться про незвичайні події, спілкування людини з надприродними силами (відьмами, лісовиками, вовкулаками тощо.

При́тча — повчальна алегорична оповідь, в якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея.

2. Г.Сковорода велику частину своєї творчості присвятив саме дітям. Жанр байки досить широко використовував. Г. Сковорода написав 30 прозових байок, що склали  збірку «Байки харківські. Байки Г. Сковороди відзначаються своєю мистецькою специфікою. Кожна з них має розгорнутий сюжет, композицій-но складається з двох частин — основного сюжету і "сили", тобто моралі. В окремих байках "сила" переростає у невеличкі трактати. Тексти байок пересипані народними фразеологізмами, прислів'ями і приказками, літературними афоризмами. У них виразно простежується місцевий український колорит. Дійовими особами виступають тварини, речі і люди. В цілому байки Сковороди мають критичний, викривальний характер, та водночас пронизані гуманістично-демократичними ідеями, насичені дидактичним матеріалом. Сковорода уславляв високі моральні якості людини: чесність, доброту, працьовитість, скромність, природний розум, засуджував прагнення до багатства, чинів, пишного одягу, високих титулів.

Білет 29

1. В своїй збірці „Коли ще звірі говорили” Іван Франко вдало використовує художні засоби вживані в народних казках про тварин, зокрема традиційне змалювання рис тварин: зажерливості вовка, хитрості лиса, незграбності ведмедя, упертості осла тощо. Письменник ще більше підкреслив ці характерні особливості тварин, майстерно розкриваючи їх через вчинки або розмови персонажів. Збірка казок І.Я. Франка «Коли ще звірі говорили» — одна з найвидатніших сторінок української класичної літератури. Казки сповнені українським буттям і українським характером. Вони вчать мудрості, винахідливості, вмінню спілкуватися. Книга розрахована на дітей молодшого шкільного віку. Взагалі всі казки збірки «Коли ще звірі говорили» в алегоричній формі показують пороки класового суспільства з його визиском, кар'єризмом, зловживанням владою й силою. В казках прославляється честь і дружба, взаємопідтримка в обороні скривджених і слабих. Характерно, що казки показують перемогу тих, хто обстоює справедливу справу. Це відповідає народним переконанням.