Bilet_=+

3) Початок громадянської війни (1936)

4) «Прапороносці»

5) «Альпи», 1946; «Голубий Дунай», 1947; «Злата Прага», 1948

6) Кінець 40-х – початок 50-х років - «Модри Камень», «Весна за Моравою», «Ілонка», «Гори співають», «Усман та Марта»

7) 50-і роки – книги присвячені мирному життю людей («Південь» (1951), «Дорога за хмари» (1953), «Чари-комиші» (1958))

8) найсокровенніші питання життя і смерті людини («Людина і зброя» (1960) та «Циклон» (1970))

9) Свіжість погляду на світ у творах 60 — 70-х років («Тронка» (1963), «Собор» (1968), «Берег любові» (1976))

10) роман «Тронка» приніс авторові Ленінську премію (1964р.)

2 Звертання художнім словом до юних читачів:

1) «Дорога та хмари»

2) «Ілонка»

3) повість «Бригантина».

3 Поєднання праці на ниві художньої прози з літературно-критичною творчістю

4 Дослідження поетики М. Коцюбинського і В. Стефаника, статті («Про наше письменство», 1972; «О тех, кто дорог», 1978; «Письменницькі роздуми», 1980

Білет 10

1. Жанрова характеристика казок. Казки про тварин. Цей вид українських казок належить до найдавнішого виду народного епосу, зародився він ще в докласовому суспільстві і був органічно пов’язаний з виробничою діяльністю первісної людини. Поступово втрачалися елементи магічності, анімалістичності, міфологічності і подібні твори набували форми захоплюючих повчальних байок /14;15/. Такі народні казки, без сумніву, були найкращим матеріалом для пізнання дитиною реального життя, реальних стосунків між людьми Типовою ознакою казок про тварин є те, що дійовими особами у них виступають переважно звірі або птахи. Образи тварин певною мірою стереотипні /15;28/. Чимало казкових героїв набули алегоричного значення, символізують певну рису поведінки чи діяльності. Так, наприклад, лисиця стала символом хитрості, підступності, вовк – жорстокості, заєць – полохливості, кінь – працьовитості, собака – вірності. Анімалістичні казки реалістично відтворюють життя і побут народу, його мрії і сподівання, збуджують фантазію дитини, розширюють її уявлення про світ, вчать життєвому досвіду, виховують чесність, правдивість, взаємодопомогу, товариськість Так, казка “Рукавичка” розповідає про невластиві звірям умови життя: у загубленій рукавичці, як у хаті, зібралися жити сила-силенна тварин, які значно більші від самої рукавички. Всі вони розмовляють людською мовою і поводяться як люди. Що ж допомогло їм вміститися у маленькій рукавичці?

2.Народна творчість включає в себе різні види художньої діяльності народу - поетичну творчість, театральне, музичне, танцювальне, декоративне, образотворче мистецтво тощо. Народна творчість існує як сукупність численних видів, жанрів, родів.

Украї́нські наро́дні пісні́ - це фольклорні твори, які зберігаються в народній пам'яті і передаються з вуст в уста.Твори анонімні, бо імена першотворців, як правило, невідомі. Народна пам'ять зберегла нам лише деякі імена авторів народних пісень. Це Маруся Чурай, авторка пісень «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «3асвіт стали козаченьки» - це козак Семен Климовський - «Їхав козак за Дунай». Інша частина народних пісень літературного походження - «Реве та стогне Дніпр широкий» - Т. Г. Шевченко, «Ніч яка місячна» - Старицький. Взагалі в Україні складено понад 5 тисяч пісень. Народні пісні мають багато жанрів:

•Голосіння Жартівливі пісні Історичні пісні Козацькі пісні і думи Балади Колискові пісні Колядки та щедрівки Кріпацькі пісні Купальські пісні Ліричні пісні та балади Наймитські пісні Обрядові пісні Побутові пісні Рекрутські пісні Стрілецькі пісні Патріотичні пісні Повстанські пісні Танці і хороводи Чумацькі пісні

Білет 11

1. М. Рильський пише про ліс, поле, річку, сніг, ялинку: ”Білі мухи”, “Річка”, “Пісня про ялинку”.

У поезії Рильського були найсвятішими і найсвітлішими образами були образи матері та дитини. Провідними були патріотична тема, Писав багато творів про Леніна(«Портрет Ілліча»), партію(Пісня про партію»), боротьбу за мир(«За мир»), щасливе дитинство(«Грибок»), створював картини рідної природи. Рильський добре розумів дитячу психіку, тому писав їхньою мовою. Багато віршів стали пісеньками.

Пейзажна лірика відзначається глибокою спостережливістю, образним відтворенням явищ природи. Писав вірші про природу « Травнева пісня», «Річка», «Пісня про ялинку», «Білі мухи». Також писав про дружбу народів, боротьбу за мир.

Взагалі твори Рильського пройняті життєрадісним, бадьорим настроєм, наповнені пейзажами.

У своїх книгах про дітей і для дітей Рильський зробив чудовий образ дітлахів. Він оспівує дитинство, зроблене романтичних прагнень, бажання скоріше впізнати світ, землю, людей. чудовою художньою майстерністю малює Рильський та чудові картини рідної Української природи (“Рибальський сонет”, “Пізні солов’ї”, збірки “Голосіївська осінь”).

2. Збанацький 1письменник 21 стол. 2 твори для дітей 1 твори про ввв гвардії савочка щедрий їжачок дике козеня 3 на прикладі тв. Щедрий їжачок: 1 образ гол героя (сміливий вояка) 2 реалістичне зобр війни 2 щедрий їжачок 3 Доброта та щедрість їжачка рятує життя людині. В образі їжачка Збан намагався показати щедрість і доброту яка повинна бути присутньою в кожній людині.

Білет 12

1.акровірш — вірш, в якому перші літери рядків утворюють слово або речення.

Акровірш (від грец. - крайній вірш) - це такий вірш, у якому перші літери кожного рядка утворюють якесь слово. Чудовими зразками акровірша є загадки Леоніда Глібова «Що за птиця?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?».Загадки та акровірші часто мають підтекст, тобто думку, яку автор відверто не висловив, але про неї можна здогадатися, читаючи її ніби «між рядками».Між людьми, як пташка, в’ється,У людей і їсть, і п’є;Ходить старець, просить, гнеться,А у неї всюди є.

2. Для дітей Коцюбинський писав вірші, оповідання, казки. Вірш «Наша хатка» - перший друкований твір Коцюбинського. Пізніше він написав оповідання „Харитя”, „Ялинка”, „Маленький грішник”,казки „Про двох цапків”,«Нюрнберзьке яйце» які друкувалися у журналі „Дзвінок”. Письменник вважав, що дитяча книжка має бути „підручником життя”, засобом пізнання дійсності. Твори Коцюбинського для дошкільнят і школярів також уміщувалися у веселчанських збірника. Дуже цікава невеличка казочка, скоріше призначена для діток від 3 - ох років. Сюжет простенький: про "Десять робітників" - десять пальців, що допомогають чи то "служать" кожній людині...

Білет 13

1. коцюбинський(1893).У творі “Маленький грішник” образ дитини розкривається як конкретний людський характер. Образ Дмитрика уже трохи складніший, більш живий і суперечливий. Наділений добротою, чуйністю та любов’ю до матері, яка змушена тяжко працювати, восьмирічний Дмитрик не позбавлений дитячої непостійності, наївності, неслухняності. Він щиро захоплюється красою природи, гарною погодою, під впливом якої забуває про сімейні незгоди. Головний герой твору Дмитрик - життєрадісний, допитливий, з добрим серцем, чистою душею хлопчик. Живе вiн разом зi своєю матiр’ю в душнiй низькiй хатi, що по самi вiкна влiзла в землю.

“Маленький грішник” Дмитрик є насправді чуйним і добрим хлопчиком. Позбавлений у лікарні негативного впливу вулиці, він самостійно аналізує і засуджує власну поведінку, не перекладаючи цілком провину на Гаврилка, вирішує надалі чесно заробляти на життя.

Дмитрик натура тонка, вразлива. Смерть матерi глибоко схвилюва ла його. I хоч жахливi умови життя травмували душу хлопчика, проте ми вiримо, що вiн не пiде далi шляхом Гаврилка, бо починає усвiдомлювати всю згубнiсть цього шляху; з нього виросте чесна, працьовита людина.

2.В казці Л.Українки "Біда навчить" головний персонаж безтурботний горобчик, якому ніхто не хотів допомогти в біді. Добру пораду дав йому лише поважний крук: «Розум, молодче, по дорозі не валяється, не так-то легко знайти! А я тобі ось, що скажу: поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш. От тобі моя наука». Раз попавши в біду, горобчик робить для себе висновки. Уважно придивляючись до життя інших птахів, він збагачується життєвим досвідом і зрештою набирається розуму. Основна думка твору "Біда навчить" про те, що не треба боятися складності життя, а треба завжди вчитися, набувати в труді знань і умінь, щоб переборювати труднощі. Лелія” – ще один майстерний твір письменниці. У казці переплелися реалістичні та фантастичні картини та образи. Є тут чарівні перетворення, що характерні для фантастичних казок:“Потім торкнула Павлуся квіткою своєю і раптом Павлусь почув, як він сам зробився квіткою, тільки не лелією, а рожевим маком. От Лелія взяла його в ручку. Притулила до себе і швиденько вилетіла з хати в садок”.Хлопчик Павлусь літає з Лелією до її сестер-квітів, відвідує сади, міста; потрапляє в цех, де дівчата роблять штучні квіти, бачить, як важко працюють вони. Сум і співчуття до долі дівчат звучить у казці. Але є у казці і щасливі хвилини. Радісна і щаслива зустріч Лелії з найменшою сестричкою (маленькою лелією), яка проживає у Мар’ ниному саду (в простої селянської дівчинки, закоханої у квіти, квіти всякі: чорнобривці, тоя, любисток, рута, канупер, м’ ята кучерява, повна рожа, барвінок хрещатий). Дуже вихваляє Лелія Мар’ яну за доброту,сердечність, увагу та любов до неї. Є у казці і цілком реалістичні деталі панського і селянського побуту. Павлик чує скарги квітів у панському саду, скарги дівчат, що тяжко заробляють на шматок хліба. Леся Українка у доступній формі доводить, що людина з добрим серцем, з ніжною душею може бачити і розуміти красу, хоч вона є бідною і важко трудиться.

Білет 14

1. Воронько — видатний український дитячий поет. На його віршах виростають цілі покоління української малечі. Ці вірші настільки улюблені, що іноді здається, мовби вони існували вічно — «Падав сніг на поріг», «Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде...», «Засмутилось кошеня: треба в школу йти щодня...» та багато-багато інших. Народився письменник 1 грудня 1913 р. в с. Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині. ). Серед найвідоміших дитячих творів: збірки віршів «Всім по сім», «Читаночка», «Сніжна зіронька горить», «Облітав журавель», «Казка про Чугайстра» та багато інших.

2. Копиленко писав і для дітей, оповідаючи привабливі історії з життя рослин і тварин. Написав романи «Дуже добре», «Десятикласники» «Народжується місто». Оповідання « Друзі», «Сенчені пригоди». Збірка «Як вони поживають».

Глибоко усвідомлюючи постійну потребу великої і невтомної роботи по вихованню підростаючого покоління, розуміючи, що вдача людини формується в дитинстві, О. І. Копиленко приділяє дедалі більше уваги літературі для дітей.

Перша його книжка для юних читачів "Сенчини пригоди" вийшла в 1928 році. Відтоді письменник до кінця своїх днів багато і натхненно писав для дітей і юнацтва, виявляючи у своїх творах неабиякий хист педагога.

У творах, присвячених дітям, Копиленко багато пише про природу, про тварин, і не тільки тому, що діти, як відомо, найбільше цікавляться життям тварин, а тому, що сам, люблячи до самозабуття тваринний світ, вважав, що таку любов треба прищепити кожній людині змалку: тільки та людина, котра знає і вміє любити тварину, може бути порядною, шляхетною, доброю та доброзичливою - так вважав Олександр Іванович.

Любив Копиленко дітей. І діти завжди відповідали йому взаємною любов'ю. В школах та Палаці піонерів Копиленко завжди був жаданим гостем і своєю людиною. Можливо, саме любов до природи і єднала письменника з дітьми. А в природу в усіх її проявах Копиленко був закоханий. Пташине щебетання й шум лісу - то була для Олександра Івановича найкраща музика; ліс, степ, луки - байдуже - найкращий пейзаж; аромат квітів - чи польових, чи садових - найліпші пахощі; край неба на світанку, або під захід сонця - найбагатша гамма барв; літо, зима, весна чи осінь - однаково - найкраща пора року.

Білет 15

1. Казка — це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажі, такі, як феї, гноми, велетні тощо.

Для казок характерні традиційність структури і композиційних елементів (зачини, кінцівки), контрастне групування дійових осіб, відсутність розгорнутих описів природи і побуту. Сюжет казки багатоепізодний, з драматичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням. Казки поділяються на:

•Про тварин ( птахів, рослин, комах)

•Побутові (реалістичні, новелістичні)

•Чарівні (іноді героїчні чи фантастичні) Казки бувають народні і літературні (авторські).

2. Забіла. вірші, повісті, оповідання, п'єси і драматичні поеми. На таких творах, як "Хатинка на ялинці", "Про Тарасика й Марисю", "Ясоччина книжка", "Катруся вже велика", "Під дубом зеленим", "Веснянки", "Про дівчинку Маринку", "Перший крок", "Малим про велике", "Веселі друзі" та багатьох інших виховувалось декілька поколінь українських дітей. Скількох дівчаток в Україні батьки назвали Ясями! Можливо тому, що у дитинстві вони читали "Ясоччину книжку". Запам'яталися і Олівець-малювець, який багато десятиліть з екрана телевізора навчав малюків пізнавати різнокольоровий світ, дівчинка Катруся, котра "вже велика". Вірші Наталі Забіли для дітей У творчому доробку письменниці майже двісті книжок - вірші, повісті, оповідання, п'єси і драматичні поеми.. Притаманне їй уміння просто і невимушено розмовляти з дітьми, не сюсюкаючи, не присідаючи навпопічки, знання психології малят, уміння писати зрозуміло й цікаво, лірично й серйозно, подаючи одночасно потрібну інформацію та виховуючи найкращі людські якості, залишають її твори актуальними й досьогодні.Хоча в перших творах для дітей Наталя Забіла зазнала впливу партійно-агітаційного підходу, так, наприклад, вірші "Вугілля" та "Домни" - це заримовані інформаційні повідомлення про ту чи іншу галузь промисловості, а віршики на кшталт "Хатинки над озером" - про перебування Леніна у Фінляндії, але все ж таки велике поетичне чуття, глибока людська порядність, любов до дітей взяли гору. Одним з найкращих творів Наталі Забіли є цикл віршованих оповідань «Ясоччина книжка» (1934). Ця невеличка за обсягом збірка складається з восьми коротких оповіданнячок, об'єднаних однією героїнею - маленькою дівчинкою Ясею. Від першого оповідання «Ясоччин садок» до заключного «Ведмедикова хатка» проходить рівно рік - від зими до зими. Близько 200 книжок для дітей, переважно для дошкільного та молодшого шкільного віку, видала Наталя Забіла за час своєї літературної діяльності. Великою популярністю у юних читачів користуються збірки: «Під ясним сонцем» (1949), «Веселим малюкам» (1959), «У широкий світ» (1960), «Оповідання, казки, повісті» (1962), «Стояла собі хатка» (1974), «Рідний Київ» (1977, 1982), а також «Вибрані твори» в чотирьох томах (1984)