Цінність твору

Цінність твору художньої літератури, як і його сутність, не виводиться з чогось і одного - тільки зі змісту, тільки з форми тощо.

Більше того, ця характеристика досить нестабільна, хоча основа її завжди криється в художній довершеності, в актуальності й вагомості проблематики та ідейного змісту, в естетичній зрілості світогляду письменника.

З одного боку, талант письменника - це його вміння бути і великим майстром словесної творчості, і реалістом, і громадянином, і якоюсь мірою пророком, котрий бачить (передбачає) майбутній хід чи напрям розвитку життя.

З іншого боку, автор може бути великим творцем і новатором порівняно з його попередниками та й навіть сучасниками, але час і творчі здібності митців наступних поколінь можуть вийти далеко за межі всіх попередніх творчих можливостей. І тоді, на фоні письменників наступних поколінь, цей же автор і його твір помітно девальвуються - знецінюються. Відбувається переоцінка цінностей, а, значить, «переоцінюється» й твір. Буває й таке, що переоцінка твору приводить читачів і до відкриття його нових цінних факторів і сторін. І, нарешті, міняються (іноді й геть принципово) самі критерії оцінок, принципи визначення добра і зла, ідеалу й анти ідеалу, прекрасного й огидного - позитивного взагалі.

І все-таки є вічні критерії і вічні цінності. І серед них: висока художня майстерність, вміння письменника допомогти суспільству йти шляхом самовдосконалення, вище розуміння митцем добра і зла, здібність написати такий твір, читання якого приноситиме насолоду багатьом поколінням народу.

Орієнтовна схема аналізу твору художньої літератури

Якщо розглянути відомі вже схеми літературознавчого аналізу і скласти на Ш основі одну, але найбільш доступну й практично придатну для сучасного аналізу, то вийде щось приблизно таке:

• Відомості про авторство та автора даного твору.

• Відомості з історії задуму та написання твору.

• Шлях твору від автора до видавництва і далі до читача.

• Бібліографічні дані про час і місце та мотиви видань і перевидань твору.

• Причини, сутність та наслідки авторських і неавторських змін у змісті й формі, ознаках та функціях, сутності твору в процесі перевидань.

• Причини, суть та наслідки різнотлумачень змісту, форми, ознак, функцій та сутності твору критиками й дослідниками на різних етапах його існування.

• Сприймання твору читачами різних верств і народів на всіх етапах його існування.

• Народне та офіційно-ідеологічне усвідомлення даного твору на момент спроби проаналізувати за даною схемою.

Всі ці, попередньо названі пункти не є власне параметрами аналізу твору - вони лише готують дослідника до глибокого і всебічного сприймання, осмислення, оцінювання та відображення кожного з елементів чи компонентів змісту форми твору й цілого твору взагалі. На даному етапі дослідникові важливо не піддаватися впливові ні популярності (чи, навпаки, непопулярності) твору серед читачів, ні прихильності (чи, навпаки, неприхильності) критики до даного твору; навіть глибокі дослідження та висновки найавторитетніших і тим більше найпопулярніших вчених-літературознавців повинні бути поставлені під певний сумнів - аж доки сам дослідник-аналітик не дійде своїх власних висновків і не зіставить їх із уже відомими.