http://ua-referat.com/%D0%92%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%83_%D0%92%D0%86_%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE
Введення
Будь-яке вчення, будь-який культ, будь-яка конфесія наближають людину до висот розуму і духу, але кожен вид інтелектуальної та творчої діяльності має свої межі, кожен з них необхідно, але необхідна і форма універсального самоосмислення, яка ні в якому разі не означала б скасування або обмеження приватних форм. Такою формою пізнання і методології є вчення про «Ноосфера», яке може і повинне стати універсальної наукової платформою третього тисячоліття. Вчення про ноосферу - глобально, воно не вкладається ні в національні, ні в конфесійні рамки, так само як і в рамки відомих до цих пір формацій.
Інтерес до концепції Вернадського, який значно зріс в останні 15-20 років, на наш погляд, обумовлений тим, що в кінці 20 століття, сучасна цивілізація зіткнулася з серйозними екологічними, демографічними, сировинними, духовними, моральними проблемами. Вони показали реальну загрозу біосфері планети і людському суспільству. Вперше в історії людства ці проблеми стали не наслідком стихії, а логічним результатом невміння або небажання людства вирішувати гострі протиріччя між сучасним суспільством і навколишньою природою, яка за визначенням є середовищем її проживання.
У нашій роботі ми розглянемо загальне поняття ноосфери, значення науки і техніки, як утворень ноосфери, а також питання, пов'язані з умовами становлення та існування ноосфери в частині що стосується розвитку наукової і технічної думки людства.
Всі посилання в цій роботі наводяться за виданням: В.І. Вернадський. Про науку. Т.1. Наукове знання. Наукова творчість. Наукова думка. - Дубна: «Фенікс», 1997. - 576с. - (Частина 3. Наукова думка як планетне явище. - С. 303-538)
1. Коротка характеристика ноосфери
Вчення про ноосферу виникло в рамках космізму - філософського вчення про нерозривну єдність людини і космосу, людини і Всесвіту, про регульовану еволюції світу. Поняття ноосфери як оточуючої земну кулю ідеальною, «мислячої» оболонки, формування якої пов'язано з виникненням і розвитком людської свідомості, ввели в обіг на початку ХХ століття французькі вчені П. Тейяр де Шарден і Е. Лерц. Заслуга В.І. Вернадського полягає в тому, що він дав цьому терміну нове, матеріалістичний зміст. І сьогодні під ноосферою ми розуміємо вищу стадію біосфери, пов'язану з виникненням і розвитком людства, яке, пізнаючи закони природи та вдосконалюючи техніку, починає робити визначальний вплив на перебіг процесів на Землі і в навколоземному просторі, змінюючи їх своєю діяльністю.
У роботах В.І. Вернадського можна зустріти різні визначення і уявлення про ноосферу, які змінювалися протягом життявченого. В.І. Вернадський почав розвивати дану концепцію з початку 30-х років після розробки вчення про біосферу.Усвідомлюючи величезну роль і значення людини в житті і перетворенні планети, російський учений вживав поняття «ноосфера» у різних значеннях:
1) як стан планети, коли людина стає найбільшою перетворюючої геологічною силою;
2) як область активного прояву наукової думки як головного чинника перебудови та зміни біосфери.
Ноосферу можна охарактеризувати як єдність «природи» і «культури». Сам Вернадський говорив про неї то як прореальність майбутнього, то як про дійсність на ш їхніх днів, що не дивно, оскільки він мислив мас ш табами геологічного часу.Біосфера не раз переходила у новий еволюційний стан - зазначає В. І. Вернадський. У ній виникали нові геологічні прояви, раніше не були. Це було, наприклад, в кембрії, коли з'явилися великі організми з кальцієвими скелетами, або в третинний час (може бути, кінець крейдового), 15-80 млн років тому, коли створювалися наші ліси і степи і розвинулася життя великих ссавців. Це переживаємо ми і зараз, за останні 10-20 тисяч років, коли людина, виробивши в соціальному середовищі наукову думку, створює в біосфері нову геологічну силу, в ній не колишню. С. 315] Біосфера перейшла чи, вірніше, переходить у новий еволюційний стан - в ноосферу - переробляється науковою думкою соціального людства ». [С. 315]
Таким чином, поняття «ноосфера» постає у двох аспектах:
ноосфера в стадії становлення, що розвивається стихійно з моменту появи людини;
ноосфера розвинена, свідомо формується спільними зусиллями людей в інтересах всебічного розвитку всього людства і кожної окремої людини.
На думку В.І. Вернадського, ноосфера тільки-тільки створюється, виникає в результаті реального, речового перетвореннялюдиною геології Землі зусиллями думки і праці.