Розділ 2. Із досвіду роботи вчителів зарубіжної літератури по використанню інноваційних педагогічних технологій

Під час написання курсової роботи ми познайомилися та проаналізували досвід роботи вчителів зарубіжної літератури Манвелівської середньої загальноосвітньої школи Васильківського району Дніпропетровської області.

Учителі зарубіжної літератури Манвелівської середньої загальноосвітньої школи спрямовують свою інноваційну діяльність на формування творчої особистості учнів. «Творчою діяльністю ми називаємо таку діяльність людини, яка створює щось нове, байдуже, буде це створіння якоюсь річчю зовнішнього світу чи певною розумовою або чуттєвою побудовою, що живе і знаходиться у самій людині» [9, С. 8].

Вивчення світової літератури в Манвелівській середній загальноосвітній школі підпорядковане інноваційним умовам формування творчої особистості. Сприймання літератури як мистецтва можливе лише у творчій співпраці вчителя та учня в умовах креативного навчального середовища. Головною метою вивчення курсу світової літератури є «залучення учнів до здобутків світової літератури і культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в нього гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти» [22].

Досягти даної мети та завдань, визначених у навчальній програмі можливо лише при впровадженні в навчально-виховний процес інноваційних технологій. Учителі, користуючись досягненнями науковців, творчим ППД вчителів-практиків, власним педагогічним пошуком, сумлінно йдуть до своєї мети та досягають бажаних результатів.

Метою педагогічного пошуку, на їхню думку, є відбір і впровадження саме тих технологій, які значною мірою сприятимуть формуванню творчої особистості в процесі вивчення курсу світової літератури в умовах сільської середньої загальноосвітньої школи. Учитель зарубіжної літератури Манвелівської середньої загальноосвітньої школи Т.М.Курілова має на меті реалізацію таких рис творчої інноваційної особистості:

• розвиток уяви і фантазії;

• уміння критичного відбору необхідної інформації з різних джерел;

• внутрішню необхідність інтелектуального зростання, саморозвитку і самовдосконалення;

• навички самоосвіти;

• логіку суджень;

• проблемне бачення;

• уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію;

• здатність до виявлення протиріч;

• здібності до висування гіпотез, оригінальних ідей;

• здатність до міжособистісного спілкування;

• критичність мислення;

• дивергентність мислення ( швидкість, гнучкість, оригінальність);

• пошуково-перетворювальний стиль мислення.

Під час роботи над проблемою, ми прийшли до висновку, єдиної універсальної технології немає. Процес формування творчої інноваційної особистості довгий і багатогранний, а отже і технології особливі та взаємопов´язані. Виходячи з рис, які необхідно сформувати, відбір педагогічних технологій є відповідним. Вони застосовують технології проблемного, особистісно-орієнтованого, розвивального, інтерактивного навчання, технології розвитку критичного мислення, комп´ютерні технології, створюють нову педагогічну технологію, що забезпечує особливе навчальне середовище, прагнення отримати творчий продукт інтелектуальної діяльності та самостійне створення новизни в різних видах творчої діяльності. Впровадженню даної технології сприяє така група методів:

• Методи продуктивного навчання: науковий метод, метод емпатії, змістовного бачення, метод фактів, метод досліджень, метод гіпотез, метод «мозкового штурму» та ін.

• Евристичні методи: методи управління і самоуправління діяльністю учнів щодо вирішення творчих завдань.

• Методи організації навчання: методи взаємонавчання, рецензій, рефлексії, самооцінки.

У процесі індивідуальних, групових, фронтальних, колективних, парних форм організації творчої співпраці з учнями вирішуються завдання формування творчої особистості на уроках світової літератури.

Розвитку творчих можливостей, формуванню творчо мислячої особистості сприяє модель особистісно - орієнтованого навчання, яка “передбачає нову педагогічну етику, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, співробітництво». Ця технологія сприяє моделюванню життєвих ситуацій, авансуванню успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання . Учителі Манвелівської середньої загальноосвітньої школи, впроваджуючи технології особистісно-орієнтованого навчання, навчально-виховну діяльність орієнтують на внутрішню мотивацію , що ґрунтується на радості пізнання і успіху, у центрі навчання виступає учень, акцентують увагу на формуванні відповідального ставлення до знань, виробленню умінь і навичок, які будуть використовуватися зараз і в майбутньому, залучають учнів до колективної та індивідуальної роботи у групах, задля формування комунікативних навичок стимулюють співробітництво і взаємодопомогу, зусилля учнів до самооцінювання, саморегуляції і самоосвіти; створюють в класі атмосферу, що передбачає схвалення, підтримку пошукової активності учнів, ініціативи, оригінальності та самостійності у вирішенні навчальних завдань; сприяють та стимулюють прагнення учнів до самовираження; розробляють і конструюють нові форми навчальної взаємодії, широко використовують інтерактивні методи і прийоми навчання, спрямовані на розвиток творчої особистості: „мозковий штурм”, різноманітні форми дискусій – „круглий стіл”, засідання експертних груп, дебати, форум, імітаційно-рольові, змагальні, ігри-драматизації тощо. Формуванню творчої особистості значною мірою сприяють такі когнітивні методи: метод емпатії, метод змістовного бачення навчання; креативні методи, метод образної картини.

Робота над проектом – це практика особистісно-орієнтованого навчання, під час якого враховується вільний вибір та особисті інтереси конкретного учня. Даний метод краще застосовувати на заключних уроках, коли матеріал вивчено і осмислено, але поставити перед учнями завдання треба на початку вивчення теми. Починаючи вивчення творчості Франческо Петрарки у 8 класі, вони повідомляють дітям про те, що результатом роботи на уроках, додаткових заняттях повинен стати власне створений проект, який вони матимуть змогу презентувати на підсумковому уроці. Учні розподіляються на творчі групи, до яких входять «читець», «музикант», «критик», «художник», «літературознавець» та ін (враховуючи індивідуальні здібності учнів). Готуючись до презентації власних проектів ,члени групи вчать напам'ять сонети Петрарки, аналізують їх, підбирають мелодію, співзвучну даному сонетові, малюють ілюстрацію і розкривають свій творчий задум, а обдаровані діти роблять спробу покласти вірш поета на музику, написати власний сонет-відгук на поезію Петрарки. На заключному етапі роботи над проектом учні пишуть лист самому автору, де мають змогу подискутувати з поетом, висловити захоплення його творчістю. Така форма роботи сприяє творчому розвитку особистості, її самореалізації та успішній адаптації в сучасному соціумі.

Починаючи вивчати в 11 класі творчість поетів «Срібної доби» учням пропонується створити творчий проект «Я стала песней и судьбой» за мотивами лірики Анни Ахматової, а презентувати його у нестандартній формі – діалогу сучасників з поетом з мультимедійною підтримкою. Метод проектів імпонує тим, що він зорієнтований на здобуття учнем нових знань шляхом самоосвіти і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності.

Таким чином, проаналізувавши практичне застосування даної технології, ми дійшли до висновку, що особистісно-орієнтоване навчання забезпечує формування:

• внутрішньої необхідності інтелектуального зростання;

• саморозвитку і самовдосконалення особистості учня, виходячи із виявлення його індивідуального, неповторного, суб’єктивного досвіду, здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій;

• реальних можливостей реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності.

Наступна технологія – проблемне навчання спрямоване на активне отримання знань у процесі самостійної пошукової діяльності з розв´язанням навчальних проблем, під час яких формуються нові знання, уміння, навички та розвиваються здібності, активність, ерудиція, творче мислення.

Переваги проблеми у тому, що вона вимагає від учнів практичних дій відмінних від простого інформаційного пошуку, оскільки її вирішення базується на виявленні пізнавального протиріччя. Модельовані учителями Манвелівської школи проблемні ситуації містять у собі пізнавальні утруднення, пов’язані з емоціями учнів стосовно самооцінки власного досвіду, з можливостями його практичного застосування, передбачають можливість висунення гіпотез, відбивають специфіку уроків світової літератури.

Основними методами проблемного навчання є метод проблемного викладу, частково-пошуковий метод, пошуковий метод.

Функції проблемного навчання на різних етапах навчальної діяльності змінюються. На етапі мотивації пізнавальної діяльності їх функцією є формування стабільного інтересу до вивчення навчального матеріалу; на етапі осмислення та засвоєння - спонукання до самостійної діяльності у процесі оволодіння змістом навчання; на етапі закріплення засвоєного - спонукання до використання знань, оволодіння способами діяльності, використання їх у нових ситуаціях; на етапі контролю за навчально-пізнавальною діяльністю - виявлення рівнів засвоєння змісту знань, активності, самостійності, неординарності, індивідуальності як певної цілісності.

Вивчаючи тему «Своєрідність розвитку японської літератури. Мацуо Басьо. Хоку - поезія згадки , пізнання , душевного перевтілення» , ставиться мета: розкрити основні властивості розвитку японської літератури; наблизити учнів до розуміння японської поезії ; осягнути життєвий і поетичний світ японського митця 17 століття; вчити читати і розуміти хоку; розвивати пізнавальні здібності, творчу й асоціативну уяву, вміння читати й аналізувати хоку, удосконалювати усне мовлення; сприяти пробудженню та вихованню в учнів любові до природи і дбайливого ставлення до неї; зацікавити культурою Японії і виховувати повагу до інших народів і культур.

На етапі мотивації відбувається звернення учителя до учнів із проблемним завданням. Наведемо приклад фрагменту уроку.

Слово вчителя: Люди, вирушаючи у мандри, обов’язково беруть з собою багаж. - Що ж ми з вами покладемо в багаж , вирушаючи до незнайомої країни? - Так, карту, тлумачний словник іншомовних слів, словник літературознавчих термінів і все необхідне для оформлення нашого альманаху. Мандруючи Японією, ми відвідаємо національний музей, побуваємо на презентації творчості Мацуо Басьо, поетичному турнірі хайдзинів. Наш маршрут позначено на карті, яка знаходиться перед вами. Тож вирушаємо до країни світанкового сонця, загадкової Японії.

Етап рефлексії передбачає наступне:

Слово вчителя: На першу сторінку альманаху, який ми створювали на різних зупинках нашої подорожі ми помістимо матеріал під назвою «Країна, де сходить сонце». - Який матеріал ми помістимо на цю сторінку? - Що ми дізналися про Японію?

На другій сторінці помістимо літературознавчий матеріал про хоку:

- що таке хоку? - яка його провідна мета?- як називали створювачів хоку?

Третя сторінка: «Доля непримітного мандрівника»

- Хто ж такий МАЦУО БАСЬО? - Що означає його псевдонім? - Звідки поет брав сюжети для хоку?

Отже, хоку вчить шукати красу у простому, непомітному, повсякденному.

На прикладі технології проблемного навчання ми бачимо, що воно дає можливість формувати такі риси творчої інноваційної особистості:

• пошуково-перетворювальний стиль мислення;

• логіку суджень;

• проблемне бачення;

• уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію;

• здатність до виявлення протиріч;

• здібності до висування гіпотез, оригінальних ідей.

Технологія розвитку критичного мислення також сприяє формуванню творчої особистості. Цьому слугує така група прийомів: складання сенканів, «Мозковий штурм», «Кубування», проведення дискусій, експертиза, «Шість капелюхів, що думають», «Кола Вена», «Асоціативний кущ», «Гронування».

Прийом «Сенкан» застосовується на уроках характеристики літературного героя, підсумкових заняттях з вивчення біографії і творчості того чи іншого письменника. Цей прийом є універсальним збудником думки та емоцій учнів, він спонукає школярів до розмірковування над темою. Учні вчаться висловлювати власні судження.

Так, узагальнюючи вивчене про Ф.І. Тютчева, учитель ставить запитання: «То хто ж він, цей прекрасний витончений лірик, вірші якого хвилюватимуть ще не одне покоління своєю чарівністю, милозвучністю та музичністю?». А відповісти на поставлене питання допоможе інтерактивний прийом «Сенкан», який і характеризує цього поета:

Ф.І. Тютчев

Особистість,

Цікава, творча,

Працює, творить, страждає,

Один із прихильників «чистого мистецтва»,

Талант.

Підсумовуючи вивчене про поезію трубадурів учитель просить учнів скласти сенкан на тему «Поезія трубадурів». Наприклад:

Поезія трубадурів,

Вишукана, галантна,

Хвилює, дивує, захоплює,

Учить відчувати солодкі муки,

Кохання.

Із метою розвитку критичності мислення, його дивергентності на уроках вчителі зарубіжної літератури використовують прийом «Кола Вена». Так, складаючи порівняльну характеристику Негору та Гарріса (за романом Ж.Верна «П’ятнадцятирічний капітан», пропонують учням у першому колі записати риси характеру Негору, у другому – Гарріса, а в перетині – те, що їх поєднує .

При порівняльному аналізі поезій Горація «До Мельпомени», Державіна «Пам’ятник» і Пушкіна «Я памятник себе воздвиг нерукотворный» за допомогою цього прийому доходимо висновку, що є спільного і відмінного в цих творах. Також цей прийом використовується при порівнянні байок Езопа, Федра, Крилова, Глібова.

У вивченні навчального матеріалу курсу світової літератури впроваджується простий, але ефективний варіант аналізу образу – персонажа епічного твору за допомогою опорних схем, до створення яких залучаються учні. Ці схеми використовуються для порівняння літературних творів, глибшого проникнення в художню сутність образів. Їхня особливість – єдність логічного й образно-емоційного аспектів. Складання схем розвиває образне і логічне мислення дітей, їхню пам’ять, уяву, увагу. І , звичайно ж, вимагає глибокого знання тексту художнього твору. Результати роботи над характеристикою персонажу втілюються в схему «Колесо життя». Коло поділяється «на сектори», які відображають різні «параметри» персонажа в такому порядку: фізичний стан, зовнішність, інтелектуальний, духовний, соціальний, емоційно-вольовий, психічні рівні. Чим далі від центру розміщена зазначена якість, тим вона розвиненіша. Завдання виконується «в парах» на підсумковому етапі вивчення твору. Після заповнення схеми одна з пар з опорою на текст мотивує власне бачення ситуації, описаної у творі. Учні обговорюють результати, пропонують свої версії, аргументуючи вибір.

Упровадження технології розвитку критичного мислення на уроках світової літератури сприяє формуванню і розвитку:

• усного і писемного мовлення учнів;

• критичності мислення;

• логіки суджень;

• здібностей до висування гіпотез, оригінальних ідей;

• умінь і навичок аналізу, інтеграції та синтезу інформації.

Інтерактивні технології стимулюють потребу учнів у реалізації свого потенціалу. Учителі Манвелівської СЗШ, працюючи над проблемою розвитку творчої особистості впроваджують такі інтерактивні технології: технології колективно-групового навчання, технології ситуативного навчання, технології опрацювання дискусійних питань.

Формуванню творчої особистості сприяють такі прийоми: перевтілення (інсценування), ділові ігри, диспут, «мозковий штурм», «мікрофон», «криголам», «репортер» і т.д.

Ефективним на уроках світової літератури є прийом «Обери позицію». Він активізує мисленнєву, аналітичну діяльність учнів, сприяє моральному визначенню кожного з них. І, звичайно ж, спонукає глибшому проникненню в художню сутність твору.

Так, вивчаючи роман Достоєвського «Злочин і кара» вчитель ставить питання: «Засуджуєш ти Раскольникова чи співчуваєш йому?» Кожен учень повинен «зайняти позицію»: «засуджую», «виправдовую», «не маю конкретної позиції» і аргументувати свій вибір. Цей прийом використовується під час аналізу художнього твору, розв’язання складних проблем. Так, по закінченню вивчення повісті Ч.Діккенса «Різдвяна пісня в прозі» у 6 класі учитель записує на дошці:

Щастя – це

гроші, влада, слава, Золота здоров’я, друзі, рідні, любов,

багатство середина можливість займатися

улюбленою справою.

На заключному уроці під час вивчення казок у 5 класі пропонується учням обрати позицію: «Я вважаю, що казки – забава для дітей», «Я вважаю, що казки мають цікавий, повчальний зміст», «Я ще не можу визначитися». Учні стають і займають відповідну позицію, обгрунтовуючи свій вибір поодинці, або об’єднуючись у групи.

Привчити учнів логічно висловлювати свої думки – це одне із важливих завдань, яке має перед собою вчитель, йдучи на урок літератури. Досягнути цієї мети можна за допомогою інтерактивних прийомів «Мікрофон», «Карусель», «Обмін думками», «Прес».

Останній застосовується для розв’язання будь-яких проблем, але за умови засвоєння учнями чотирьох важливих етапів висловлювання:

- я вважаю, що…

- оскільки…

- наприклад…..

- отже……

1. Позиція.

Висловлюється власна думка, пояснюється, у чому вона полягає. Цей етап починається словами: «Я вважаю, що..»

2. Обгрунтування.

Пояснюється, чому саме вибрана така точка зору. Починається словами: «Тому що…», або «Оскільки…»

3. Приклад.

Наводиться приклад, який є аргументом щодо висловленого вище. Продовжується висловлювання словом «Наприклад…»

4. Висновки.

Узагальнююча думка. Починається словами: «Отже (тому), я вважаю…»

Не менш ефективним із досвіду роботи Курілової Т.М. є прийом «Карусель». Учні об’єднуються у 4 групи. На окремих аркушах написані запитання з даної теми. Кожна група відповідає на одне з них, працюючи з одним аркушем. Він складається таким чином, щоб відкритим залишилося тільки запитання. Потім за годинниковою стрілкою група обмінюється аркушами. Робота повторюється, тільки з іншим запитанням. Приховану відповідь попередньої групи відкривати не дозволяється. Процес повторюється доти, доки аркуш не повернеться до групи, яка першою давала на нього відповідь. Після завершення роботи керівники груп виголошують відповіді.

Також цей прийом використовується на підсумкових уроках вивчення теми. Учні в групах готують запитання з даної теми, які задають сусідній групі. Питання задаються по колу. Перша група задає питання другій, друга дає відповідь і в свою чергу задає питання третій і т.д.

Прийом «Мікрофон» дає можливість сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Цей ефективний інтерактивний прийом застосовується під час колективного обговорення.

Орієнтовні запитання:

Якби вам до рук потрапив чарівний пензлик, щоб ви намалювали? (Китайська народна казка «Пензлик Маляна».

Уявіть себе в ролі Елізи Дулітл. Що б ви сказали наприкінці п'єси і якими б могли бути авторські ремарки до ваших слів? ( Б. Шоу «Пігмаліон».

Чи можна Гобсека вважати щасливою людиною? (О. де Бальзак «Гобсек».

Чи співчуваєте ви Гобсеку? Думку обгрунтуйте (О. де Бальзак «Гобсек).

Чому Ч. Діккенс пов'язав відродження душі Скруджа саме з Різдвом, а не з іншим святом? (Ч. Діккенс «Різдвяна пісня в прозі»).

Висловте свою думку щодо фіналу трагедії «Гамлет». Як ви вважаєте, чому Шекспір завершує п'єсу загибеллю героя? (В. Шекспір «Гамлет»).

Прийом «Коло думок» спонукає до дискусії усіх учнів. Головне завдання, яке стоїть перед кожним із них, - висловити власну думку. Запитання для дискусії передбачаються різні, але всі вони мають бути пов'язані з твором, що вивчається.

Приклади: О.Купрін. «Гранатовий браслет» (11клас):

Що таке кохання?

Чи варто заради кохання жертвувати життям?

Що інколи заважає коханню?

Чи є нерозділене кохання коханням?

Чи мав рацію Желтков, добровільно пішовши з життя?

Прийом «Перевтілення» - один із різновидів рольової гри, який широко застосовує учитель в 5-7 класах при перевірці домашнього завдання, на етапі рефлексії. Учні заздалегідь отримують випереджальне завдання, яке пропонує їм уявити себе в ролі певного літературного героя. І від його імені (від першої особи) розповідають про випадок, який з ним стався, або ж відстоюють свою точку зору, пояснюючи її. Учні, в свою чергу, можуть задавати їм питання, на які вони відповідають, відстоюючи позиції своїх героїв.

Так, вивчаючи у 6 класі роман Даніеля Дефо «Життя й надзвичайні пригоди Робінзона Крузо», учні отримують завдання : «Розповісти від імені Робінзона про перебування на острові». А учням 5 класу пропонується розповісти від імені Тома Сойєра (Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра»)про пригоду , яка сталася на цвинтарі». Семикласники ж розповідають від імені Андрія (М.В. Гоголь «Тарас Бульба») про причини зради Батьківщини».

Інтерактивні технології значною мірою сприяють формуванню таких рис творчої інноваційної особистості:

• уміння критичного відбору необхідної інформації з різних джерел;

• логіка суджень;

• уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію;

• здатність до виявлення протиріч;

• здатність до міжособистісного спілкування;

• внутрішню необхідність інтелектуального зростання, саморозвитку і самовдосконалення.

Сучасне життя досить складно уявити без використання комп’ютерної техніки. Умови зростання кількості нової інформації говорить про те, що традиційний навчально-методичний супровід не може забезпечити виконання таких освітніх завдань, як оновлення змісту освіти, забезпечення особистісно-орієнтованого навчання, активізації процесу розвитку творчих здібностей, умінь та навичок учнів, застосування набутих знань для розв’язування нетрадиційних завдань. І до того ж сучасні діти – це діти екранної інформації. Інформація екрану монітора, інтерактивної дошки, проектора, телевізора сприймається ними набагато краще, ніж книжна інформація. І це той важливий фактор, який потрібно враховувати вчителю при організації уроку. Тому інформаційне навчання є найактуальнішою інноваційною технологією

Учителі зарубіжної літератури Манвелівської СЗШ часто використовують комп’ютерні презентації. Це уроки з біографії письменників із багатим ілюстративним матеріалом, тести та ігри, що систематизують і узагальнюють пройдений матеріал. Мультимедійні технології використовуються з 5 класу, бо якраз у дітей цього віку ефективність засвоєння матеріалу дуже залежить від його візуалізації. Вони люблять працювати з ілюстраціями, слухати музику, заповняти таблиці чи схеми, аналізувати уривки фільмів. Через презентацію вони краще сприймають складні теоретичні поняття, тому що акцент робиться на яскравості графіки й анімаціях. Спеціальні відеоефекти «оживляють» нецікавий, але обов’язковий для вивчення матеріал, а якщо його подавати в ігровій формі, то це буде сприяти їх глибшому засвоєнню. У старших класах учні самі допомагають у створенні презентацій. До того ж мультимедійні технології відкривають нові можливості для проектної діяльності. Учні створюють збірки, буклети, презентації в програмі MS Power Point. Виконуючи «творче оформлення» теми з літератури, дитина показує глибину усвідомленості матеріалу. Гармонійне поєднання тексту, ілюстрацій і звуків, демонструє, як вона бачить і чує тему.

Важливим моментом у роботі Курілової Т.М. є заочні екскурсії – документальні фільми. По-перше, вони розширюють кругозір учнів. По-друге, це прекрасна відеопідтримка уроку. По-третє, рідко випадає можливість кому-небудь з дітей відвідати такі віддалені від нас місця як Париж, Відень, Петербург та ін, тому ці екскурсії заміняють «живі».

Поширеним у практиці вчителя є перегляд фрагментів екранізації літературних творів. Перегляд супроводжується завданнями. Найбільш поширеними є: - Які події передували даному моменту і які будуть далі? - Чи співпадають ваші уявлення про героїв з авторськими? - Які риси зовнішності героя взяли до уваги творці фільму? - Чи правильно у фільмі передано інтер’єр, опис природи, костюми героїв? Отже , використання мультимедійних технологій у поєднанні з інтерактивним навчанням є однією з найефективніших форм розвитку творчої особистості.

Вони забезпечують формування і розвиток

• соціально – моральних уявлень і орієнтирів;

• суспільно – зрілої, активної, творчої особистості;

• здатність адаптуватися у світовому інформаційному просторі;

• інформаційної культури учнів, забезпечення їх інформаційних потреб;

• інтелектуальних і творчих здібностей, пізнавальної активності;

• умінь і навичок аналізу, інтеграції та синтезу інформації.

Проаналізувавши досвід роботи вчителів Манвелівської середньої загальноосвітньої школи по впровадженню інноваційних технологій формування творчої особистості, ми прийшли до висновку: тільки інтеграція і адаптація педагогічних технологій проблемного, особистісно-орієнтованого, розвивального, інтерактивного навчання, технології розвитку критичного мислення, мультимедійних технологій, що спирається на реальне знання дитячих можливостей, прогнозування потреб найближчого розвитку особистості учнів, диференціація вибору навчальних завдань, методів, прийомів і форм організації навчально-виховної діяльності учнів на уроках світової літератури, моделювання процесу радості пізнання і успіху забезпечує створення сприятливих умов самореалізації учнів, прагнення отримання творчого продукту інтелектуальної діяльності і самостійного створення нового у різних видах творчої діяльності. Використання різних методів і форм навчання сприяє створенню атмосфери пошуку і творчості, конструктивного проблемно-діалогічного спілкування з учнями, під час якого учитель займає позицію консультанта і помічника і має можливість постановити учням оригінальні запитання і висунути цікаві гіпотези, формує бажання самостійно вибудувати особистий педагогічний творчий навчальний процес.