Самостійна робота .

Тема. Дієвідмінювання. Поділ дієслів на дієвідміни за ознаками основ інфінітива та теперішнього часу.

1. Подати визначення поняття дієвідмінювання, тематичний голосний /для довідки див.: 4, С.214-215/.

2. У поданих реченнях підкресліть дієслівні словоформи, виділіть основу теперішнього часу, визначіть дієвідміну.

Там – внизу – пташині хори, Там в убранні пишнім флори, Дерева стоять, сміються... Співи ллються.. Дорога в’ється між полями... Ти не прийдеш, не полетиш – І тільки дальніми піснями в моєму серці продзвениш. Шумлять за вікном дерева, Гудуть кругло листі дерева... Минають, зникають літа. Всі літа ідуть до одного. Тремтять надії, ніби лист на мерзлій сокорині Хай здійснюються неосяжні мрії! /М.Рильськ./ /для довідки див.: 4, С.214-215/.

3. У поданих реченнях підкресліть дієслівні словоформи, виділіть основу інфінітива, визначіть дієвідміну.

Як солодко в північній тишині Давно прочитані книжки перегортати. І знову з радістю і сумом – зустрічати все те, що снилося в напівзабутім сні. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля... Як не любити зими сніжно-синьої на Україні моїй... Свій парус ладячи крилатий, Пливти без компаса не смій!... Світ по-новому відкривати, Поете, обов’язок твій! І людям найдорожчі дні, Коли з природою змагаться Так радісно в отій борні, що називається жнивами... Йти назустріч бурям і зливам, Буть одній – як велика рать, Жить в нещасті життям щасливим, Муку творчістю перемагать... /М.Рильськ./.

4. Випишіть дієслова у дві колонки за дієвідмінами: 1) із вставленими буквами е, є; 2) із вставленими буквами и, і.

Сто...ть, крич...ть, каж..., прос...ть, малю..., їзд...ш, гуд...ш, лаз...ш, пиш...ш, зна...ш, кле...ш, бач...мо, до...мо, пол...мо, буду...мо, хоч...те, чита..те, ход...те, бо...теся.

5. Скажіть, які класи дієслів називаються продуктивними, а які – непродуктивними. З’ясуйте, до яких класів належать подані дієслова.

Читати – читають, вітати – вітають, ревіти – ревуть, нести – несуть, крикнути – крикнуть, рити – риють, водити – водять, бігти – біжать, вчити – вчать, топити – топлять, мести – метуть, летіти – летять, уміти – уміють /для довідки див.: 2, С.125-127; 1, С.101-103/.

6. Провідміняйте в теперішньому часі подані дієслова.

Стерегти, пекти, дихати, ходити, крутити, возити, нести, мастити, їздити /для довідки див.: 4, С.216/.

7. У поданому реченні підкресліть дієслова, зробіть морфологічний аналіз.

Величезне червоне оксамитове шатро неба нахилилося так низько, що здавалося: простягни руку і дістанеш найближчу зірку /Ю.Д. – Мих./.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3 (4год.)

Тема. Дієприкметник і дієприслівник. Предикативні форми на –но, -то.

Опрацювати літературу: 1, 114-118; 2, 160-169; 4, 223-227; 5; 6; 200-240; 7, 237-242; 14, 188-193; 18, 96-98.

Підготувати відповіді на питання:

1. Загальна характеристика дієприкметника як дієслівної форми. Класифікація дієприкметників: а) активні дієприкметники, їх творення; б) пасивні дієприкметники, їх творення.

2. Специфіка безособових (предикативних) дієслівних форм на –но, -то. Походження та творення присудкових форм на –но, -то.

3. Загальна характеристика дієприслівника як дієслівної форми. Творення дієприслівників доконаного і недоконаного виду.

Виконати вправи і завдання (письмово!):

1. Перепишіть, розкриваючи дужки. Від дієслів, що в дужках, утворіть пасивні дієприкметники і поставте їх у потрібному роді, числі й відмінку.

Ніхто не подолає в нас цієї сили, (народитися) в ділі, змужнілої в бою /М.Баж./. Ніким не (сходити) нас ждуть путі /Ю.Ющ./. На лугах ще трава не (скосити), у полях красуються жита /П.Вор./. Рівно й спокійно дише (натомитися) земля /М.Рил./. Жагучими пахощами дихала земля, (розпалити) сонцем /З.Тул./. Обличчя його було напруженим і (зосередити) /Г.Тют./. В очах (скривдити) поета блиснув промінь надії /Л.Дмит./. Тепла ніч, (наповнити) степовими пахощами, пропливла над Асканією /О.Гон./. Повні, рожеві, як діти, (збудити) зі сну, плили по небі хмаринки /М.Коц./. Любо впасти на зелену тінь (натрудити) і наболілим тілом /М.Рил./.

2. Перепишіть, розкриваючи дужки. Від дієслів, що в дужках, утворіть активні дієприкметники недоконаного чи доконаного виду й поставте їх у потрібному роді, числі й відмінку.

Від землі йде духмяний аромат (зів’янути) трав /Я.Баш./. Попадало додолу покручене, (зчорніти) листя /М.Коц./. Стиха лущиться зерно з (перестигнути) колоса /М.Коц./. Бачу, як синє небо розтяли чорні (дихати) крила ворони /М.Коц./. В лісі вже ставало тісно від (прибувати) військ /О.Гон./. Край шляху серед (палати) маків зостався свіжий горбик землі з маленьким гранчастим обеліском /О.Гон./. Встали передчасно (змарніти) вдови і діти героїв /І.Цюпа/. Мовчання і тиха скорбота залягли в (заніміти) залі /І.Цюпа/.

3. Де це можливо, пасивні дієприкметники замініть безособовою формою на –но, -то.

Стіл застелений полотняною скатертиною. Долівка потрушена свіжої травою. Дідові очі прикуті до фотокартки на стіні. Корабель спущений на воду. Робота закінчена. Хлопці зморені денною працею.

4. Відшукайте в поданих реченнях безособові дієслівні форми на –но, -то; поясніть їх творення.

В історичному музеї зібрано багато експонатів /М.Чаб./. Закінчено жнива, останній сніп накошено пшениці /А.Мал../. На високих столах лежать карти. Там все накреслено, все розраховано /В.Соб./. Дощ без устанку лив осінь і літо; луки затоплено /П.Граб./.

5. Перепишіть, розкриваючи дужки. Від дієслів, що в дужках, утворіть дієприслівники.

Все зраділо, (стрічати) день; і день зрадів, (розцвітати), ясний, теплий, погожий /П.Мирн./. В туман (загорнутись), далекі тополі в душі вигравають мінорну гаму /П.Тич./. З самого ранку, (виплутатись) із тендітних тенет туману, вигулькувало сонце /Ю.Збан./. Десь за ланами гомонів, (затихати), грім /С.Вас./. Степ, (струсити) з себе росу та (зігнати) непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим вогнем /П.Мирн./. Хтось перший пройшов по неходженому степу, (прим’яти) молоду траву і (налякати) диких сайгаків? /Є.Гуц./. Нам вічно треба небом жити, по шию (бути) в планеті! /М.Вінгр./.

6. Перепишіть, вставляючи пропущені букви и або і; поясніть правопис.

Чи чули ви, як в дзвоні молотка співає сталь, вітаюч... людину? /В.Сос./. Тремтяч... тіні ажурові розквітлий видає каштан /М.Рил./. Загелгали дикі гуси, простуюч... кудись високо під необмеженим небом /М.Коц./. Напівпрозорі жовтіюч... та червоніюч... кетяги солодко дрімали серед лапатого листя /М.Коц./. Місяць підіймався все вище й вище, затьмарююч... своїм світлом зірки /І.Цюпа/.

7. Підкреслити дієслівні форми, зробити морфологічний аналіз.

Я лежал на диване, устремив глаза в потолок и заложив руки под затылок /М.Лерм./. Выйдя за ворота, мы повернули вправо и побрели не спеша по мягкой, пыльной дороге /А.Чех./. По степи вдоль и поперек, спотыкаясь и прыгая, побежали перекати-поле /А.Чех./.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №14 (6 год.)

Тема. Службові слова.

Опрацювати літературу: 1, 123-130; 2, 169-176; 4, 237-248; 5, 370-386; 6, 246-252; 7, 256-308; 10, 23-30; 13, 131-152; 14,200-213; 18, 40-42.

Підготувати відповіді на питання:

1. Загальна характеристика службових частин мови.

2. Прийменник. Групи прийменників:

а) за походженням;

б) за структурою (будовою);

в) за значенням.

3. Сполучник. Типи сполучників:

а) за походженням;

б) за будовою;

в) за способом вживання.

4. Розряди сполучників за синтаксичними функціями у реченні:

а) сполучники сурядності;

б) сполучники підрядності.

5. Загальне поняття про частки. Класифікація часток: а) фразові; б) слово- і формотворчі.

6.Зв’язки як особливі слова дієслівного творення. Три різновиди зв’язок: 1)абстрактні; 2) напівповнозначні; 3) повнозначні.

7.Загальна характеристика модальних слів. Співвіднесеність модальних слів з різними частинами мови. Значеннєві (семантичні) групи модальних слів.

8.Поняття про вигуки як особливий клас слів. Типи вигуків за способом творення: 1)первинні; 2)вторинні. Розряди вигуків за значенням. Порівняльна характеристика вигуків і звуконаслідувальних слів.

Виконати вправи і завдання (письмово!):

1. Перепишіть речення. Назвіть усно всі слова як частини мови. Підкресліть словосполучення з прийменниками. Визначте значення прийменників.

Карпати потонули в тишині, стоять смереки у сонливій зморі, і жевріють в небесній вишині, як вуглики у згаслій ватрі, зорі. За ясні зорі і за тихі води ішли в бої сини твого народу і гинули, слабіючи від ран. За сталий мир, за вільний труд гартуються народи в боротьбі. У рідну землю, безмежно широку, де не побачу за даллю межу, навесні, восени я – щороку – хоч одне деревце посаджу.

2. Розгляньте таблицю найбільш поширених прийменників і їх уживання з різними відтінками.

Н.	-
Р.	без, у (в), від, до, з, за, між, для, крім, після, проти, серед
Д.	-
З.	в (у), з, за, крізь, між, на, над, о, перед, під, по, про, через
О.	з, за, між, над, о, перед, під
М.	в (у), на, по, при

Випишіть прийменники, що вживаються з двома відтінками, і вкажіть, з якими. Складіть з ними словосполучення і речення.

3. Згрупуйте словосполучення за значенням прийменників: 1) часове, 2) просторове, 3) причинове, 4) цільове, 5) допустове, 6) значення умови.

Танути в тумані, посадити в саду, поїдемо в суботу, хитатись від вітру, почорнілий від пилу, летіти над полем, запитати в інтересах справи, холодні від морозу, за п’ять кілометрів, за п’ять хвилин, зробити заради дружби, дійти наперекір стихії, поводитися всупереч логіці, узяти на випадок дощу, виступити у разі потреби, засидітися до ночі, поїхати в місто, заготувати на зиму.

4. Подані слова введіть у речення так, щоб в одних реченнях вони виступали іменниками, в інших – прийменниками.

Протягом, край, кінець, коло.

5. Записати речення, знявши риску. Пояснити правопис /див.: 18, С.39/.

Він повернув у/бік і Ударив його у/бік. С/початку це не було ясно. З/початку розмови вони зрозуміли вашу думку. Прочитай вірш на/пам’ять. На/пам’ять він подарував мені книжку. В/середині щось дуже заболіло. Це правило шукай у/середині розділу. Хлопці домовилися йти всі в/купі до міста. У/купі піску гралися діти.

6. У поданих реченнях знайдіть прийменники, зробіть їх морфологічний розбір.

І вітряк із-за гаю крилами махає. І дуб зелений, мов козак, із гаю вийшов та гуляє попід горою.

7. У поданому тексті знайдіть прийменники і сполучники, підкресліть їх і схарактеризуйте.

На сході червоно палахкотить обрій. Сонце ще не зійшло, але вже запалило на небі легку хмарину, що тремтіла велетенською рожевою хусткою, ладною от-от запнути ранкове сонце. За садком багрянів степ, укритий жовтими шапками соломи, а ще далі білим маревом хлюпали гречки.

8. У поданих реченнях сполучники сурядності підкресліть однією рискою, сполучники підрядності – двома.

Благословенні час той і година, коли земля ця цвітом процвіла. Люди не спали, проте довкола панувала нашорошена тиша. Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік, вона може гніватись і бути доброю. Аж думи летять, як сполохані птиці, на білих вітрилах пливуть сади.

З першого речення випишіть сполучники і зробіть їх морфологічний розбір.

9. Запишіть речення, знявши риску, поясніть правопис /див.: 20, С.161/.

Хоч не застав Івана дома, за/те пройшовся. За/те оповідання його похвалили. Сказав, що/б усі прийшли. Що/б ви сказали, коли б я не приїхав? Як/би тут був мій товариш! Як/би краще виконати завдання! Як/що хочеш, допоможу тобі. Як/що трапиться, нарікай на себе.

10.Зробіть морфологічний аналіз часток, визначивши розряд за функцією (фразові, формотворчі), їх значення та правила написання.

Розкажи мені, поле / я багатшим не стану, любові твоєї спізнавши/, про причетність до щастя людського мені розкажи. І ось твій лист до мене в самоту... Невже надумав ревнувать до слова? Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину... Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну... О слів жорстока і солодка влада! Не опечись на їхньому вогні... Такі ж близькі звучанням “рада” й “зрада”! Які ж провалля поміж них страшні!

11.Запишіть речення, знявши дужки. Поясніть написання часток.

Хоч/би маленьку хатину він мріяв мати над Дніпром, що/б у вечірню годину животворить своїм пером /Рильський/. Не/давно, не/давно у нас в Україні старий Котляревський отак щебетав. Як/би/то далися орлинії крила, за синім/би морем милого знайшла. Степаночку, голубчику! Чого/бо ти плачеш? Усміхнися/бо до мене... Скажи/бо, Степане! Може справді не/здужаєш? /для довідки див.: 20, С.161-169/.

12.У поданих реченнях підкресліть зв’язки. Визначте різновид зв’язки за ступенем втрати лексичного значення /для довідки див.: 2, С.235/.

Комора була рублена. Ми й далі будемо суворі, невблаганні. Українське товариство мисливців і рибалок є добровільною організацією. Лиш ті, які не йдуть нікуди, непогрішимі суть. У просторому, залитому сонцем кабінеті було пишно, багряно від прапорів. Зв’язками називаються слова дієслівного творення, які частково або повністю втратили своє лексичне значення і служать для вираження часу і способу в складених присудках. Циган зразу збілів, а його борода й волосся з чорних стали синіми. Сорочечку одягне нову і йде тривожний., урочистий, з думками чистими своїми.

13.У поданих реченнях підкресліть модальні слова, визначте їх значення /для довідки див.: 2, С.238-239/.

Справді, у класах з розчиненими навстіж дверима йшла гарячкова робота. Кожний, видно, по-своєму розуміє, що таке щастя. Я, мабуть, слухав опівночі не раз пісні її дівочі. Чехова я змалечку дуже любив. Та вибрала саме ці ролі, звичайно, не моя любов. В дорозі він, Пронька Сокіл, безумовно, буде дуже корисний.

14.Запишіть речення. Підкресліть вигуки і звуконаслідувальні слова. З’ясуйте, за яких умов здатні вони виконувати роль членів речення /для довідки див.: 5, С. 395-396/.

Вовк побіг, а собака за ним: гав-гав-гав! Хтось бив праником по шматтю: апть, апть, апть! Гу-у – диким звіром вило на дворі, гуло в комині. – О, - думаю, - яка цяцька нога в тебе. Далі – зирк-зирк на неї – аж вона в нього ганчір’ям обмотана поверх чобота. Плюсь біля Зубишиних воріт і впало. Заридала Катерина та бух його в ноги. Те “хха” зупинило його серед хати. Не співа на добраніч пташина.

15.Перепишіть речення, визначте слова за частиномовною належність, зробіть морфологічний розбір виділених слів.

Майже з-під самих ніг вилетіли дві качки, - по очах різануло фіолетово-синім, і Дащенко на мить відчув, що і його мовби рвонуло вгору...

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7 (2год.).

Тема. Модульний контроль.

Письмовий контроль рівня засвоєння теоретичного і практичного матеріалу: 5 завдань по 2 бали (10 балів).

Варіант 1.

1. Основні граматичні поняття: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія.

2. Поставити в орудному відмінку однини іменники: столяр, каламбур, пузир, звір, школяр. Пояснити особливості відмінкових закінчень.

3. Як правильно: “На олімпіаду юних філологів приїхали два академіки” чи “двоє академіків”? Відповідь обґрунтуйте.

4. Утворити всі форми майбутнього часу від поданих префіксальних дієслів, поставити наголос: змазати, скосити, насікти, обжити.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Її серце тривожно забилося /О.Довженко/.

Варіант 2.

1. Поняття граматичного значення. Відмінність між граматичним і лексичним значенням.

2. Від поданих слів утворити дієслова: сіль, перець, вузький, сухий, пустий, добрий.

3. Узгодити іменники з числівниками: двадцять три (учень), три (товариш), тридцять чотири (студент), двадцять два (примірник).

4. Вказати на відхилення від норми в поданих формах дієслів: баче, робе, ходе, носе, любе. Зазначити, в якій формі загальнонародної мови вони вживаються.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Серед майдану стояла прездорова сахарня на чотири поверхи /І.Нечуй-Левицький/.

Варіант 3.

1. Дієвідмінювані, відмінювані і незмінні форми дієслова.

2. Провідміняти займенник він: а) без прийменників, б) з прийменниками.

3. Визначити категорії роду, числа, відмінка у словоформах: лозунгом, кафе, базису, депо, вуаль, НЕП.

4. Утворити ступені порівняння від прикметників: босий, жонатий, зелений, червонуватий.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Вгорі висіла лампа під жовтогарячим абажуром /В.Собко/.

Варіант 4.

1. Лексико-семантичні категорії іменника, їх морфологічне вираження.

2. Як правильно: тридцять чотири зошити чи зошита? Відповідь обґрунтуйте.

3. З’ясуйте, які з поданих іменників не мають повної парадигми числа, поясніть чому: зелень, велич, канікули, щедрість, крикун.

4. Від поданих слів утворити прикметники. Пояснити спрощення приголосних: студент, совість, заздрість, якість, агент, кість, тиждень, парламент.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Дубів кошлатих набігає тінь /А.Малишко/.

Варіант 5.

1. Специфіка категорії роду та числа в системі іменника. Способи вираження граматичного значення роду та числа.

2. Утворити форми наказового способу за зразком: лягти – ляж, ляжмо, ляжте. Різати, кинути, читати, думати, залучити.

3. Вибрати з ряду прикметники, які мають суфікси, що означають збільшену ознаку: гігантський, великий, високий, сильнючий, широчезний, маленький.

4. Поставити дієслова у формі 3 особи множини. Прокоментувати. Іржати, колоти, клеїти, держати, квапитись, хотіти.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Дихання холоду і ночі розлуки вітер нам приніс /В.Сосюра/.

Варіант 6.

1. Прислівник як частина мови. Морфологічні ознаки, синтаксичні функції.

2. Від наведених дієслів утворити дієприслівники: посміхнутися, виховати, вигукнути, притулитися, скосити, взяти.

3. Визначити, чи правильно згруповані числівники за їх складом (будовою): семеро, п’ятнадцятеро, триста, двадцять шість.

4. Узгодити подані іменники з прикметниками, визначити рід: біль, тюль, кенгуру, Сочі (місто, курорт), продаж, кофе, аташе.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Дарина часто згадувала день приїзду на шахту /Ю.Яновський/.

Варіант 7.

1. Дієвідмінювання. Дві основи дієслова, їх роль в утворенні дієслівних форм.

2. Визначити, до якої частини мови належать слова: скільки-небудь, декілька, стільки, багато, одиниця, третина, сотня, дюжина. Обґрунтуйте свої міркування посиланнями на відповідні джерела.

3. Іменник верства у родовому відмінку множини має паралельні форми Назвіть які і поясніть чому.

4. Запишіть речення, знявши риску, поясніть правопис. Не за/те вовка б’ють, що сірий, а за/те, що вівцю з’їв. На гору доступитися нелегко, за/те з гори зручніше боронитися. Як/би ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя. Як/би я тепер хотіла в золоте човенце сісти! Що/б таке зробити, що/б здивувати світ?!

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Нові квіти на килимах рука дівчини вишивала /М.Рильський/.

Варіант 8.

1. Спільне і відмінне між прийменником і сполучником.

2. Провідміняти числівник 328. Вказати варіантні форми закінчень, прокоментувати.

3. Утворити ступені порівняння від поданих слів: весело, сонячно, дзвінко.

4. Записати нормативні форми родового відмінка іменників: сад, вітер, Кривий Ріг, символ, акт, народ, вхід, університет, вірш, палац. Пояснити правопис.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. У сонці красуючись, біла хмаринка тріпоче вгорі /П.Дорошко/.

Варіант 9.

1. Значеннєві розряди числівників (приклади).

2. Провідміняти займенник скільки і вказати, за зразком якої частини мови він відмінюється.

3. Утворити всі можливі форми ступенів порівняння від прикметників вибагливий, дужий, малиновий (колір).

4. Переписати, знявши риски: пліч/о/пліч, всього/на/всього, все/одно, раз/у/раз, кінець/кінцем, на/сам/перед, по/всяк/час, аби/як, де/не/будь. Обґрунтувати написання.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Тихо, немов крадучись підповзає до перону військовий ешелон /А.Шиян/.

Варіант 10.

1. Семантичні, морфологічні та синтаксичні особливості прикметника як частини мови.

2. Поставити іменники у формах родового та орудного відмінків однини. Прокоментувати правопис. Муляр, пузир, каменяр, повістяр, море, листя, сніг, батько.

3. Провідміняти числівники вісімдесят і вісімсот.

4. Назвати спільне і відмінне в словах зима – зимовий – взимку.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. На моїх очах перші сніги зійшли /Леся Українка/.

Варіант 11.

1. Семантико-граматичні розряди прикметників. Перехід прикметників з одного розряду в інший.

2. Записати, знімаючи риску. З/малку, по/твоєму, за/багато, коли/не/коли, сам/на/сам, як/небудь, що/дня, хтозна/звідки, ані/як, ледве/ледве. Пояснити правопис.

3. Від поданих імен утворити жіночі імена по батькові і записати у дві колонки: 1)на –івна, 2) на -ївна. Сергій, Григорій, Овсій, Анатоль, Леонтій, Олексій, Микола, Нестор, Інокентій, Наум, Ярмолай, Арсен.

4. Визначити, до якої частини мови належать слова: яскравіше, краще, веселіше, більше.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Жодна травинка внизу біля річки не ворушилася від вітру /О.Слісаренко/.

Варіант 12.

1. Значення дієслова, його граматичні категорії і синтаксична роль.

2. З’ясувати, чому прикметники мертвий, готовий, голий, сліпий, лисий, жовтогарячий, малиновий, світло-зелений не мають ступенів порівняння.

3. Визначити розряд числівників: два, десять, багато, двоє, дванадцять, нуль цілих і п’ять десятих, одна четверта, півтора, шостий.

4. Визначити, до яких частин мови належать виділені слова в поданих реченнях. Танки підійшли близько. Танки стояли близько лісу. Дрова складали вздовж і впоперек. Дрова складали вздовж і впоперек підлоги. Вітер дув назустріч. Назустріч ночі летить пісня.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. На зустріч гостей вийшли всі робітники.

Варіант 13.

1. Особливості функціонування коротких і повних, стягнених і нестягнених форм прикметника.

2. Згрупувати слова за частиномовним значенням: єдиний, один, перший, п’ятирічний, стоквартирний, подвійний.

3. Визначити, до яких частин мови належать виділені слова в поданих реченнях. Все довкола шумувало, буяло, дзвеніло молодістю і перемогою. Довкола вогнища серед мінометників сиділи лейтенант Черниш і майор Воронцов. І тоді по черзі стали приміряти, кожний казав, що йому чоботи якраз. Мотря якраз того дня полізла в піч, щоб її вимазати.

4. Чи всі слова є займенниками: мій, всяк, що, який?

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Ліс гомонить, мов живий, на тисячу ладів, на тисячу голосів /П.Мирний/.

Варіант 14.

1. Розряди прислівників за значенням.

2. Утворити доконаний вид дієслова від недоконаного, з’ясувати засоби вираження граматичної категорії виду: коїти, ревнувати, привчати, грюкати, умирати, зачіпати, сидіти, скакати, рухати, збирати.

3. Поставити іменники у родовому відмінку однини: товариш, кінь, розвиток, вітер, лист, камень. Пояснити правопис.

4. Провідміняти числівник 40.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Ах, як він мить оцю зустрів!

Варіант 15.

1. Групи часток за значенням і функцією.

2. Від поданих слів утворити дієприслівники недоконаного і доконаного виду: пишуть, добувають, бачать, зробити, зекономити, принести.

3. Провідміняти прикметник білолиций. Зазначити, у чому полягає своєрідність системи відмінювання складних прикметників на -лиций.

4. Визначити рід іменників: путь, шатро, біль, кір, насип, степ, дріб.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Марійка прийшла додому щасливою і веселою /Г.Хоткевич/.

Варіант 16.

1. Особливості творення активних і пасивних дієприкметників.

2. Назвати спільне і відмінне в словах: п’ятірка – п’ять – п’ятиповерховий – по-п’яте.

3. Заперечні займенники ніщо, ніхто, ніякий поставити у місцевому відмінку.

4. Провідміняти 557 (відро).

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Сірі води густо спливали з сірого неба на посірілу землю /М.Коцюбинський/.

Варіант 17.

1. Граматична категорія часу дієслова.

2. Пояснити появу вставних о, е у родовому відмінку множини іменників книжок, ручок, голок, пісень, вишень, мітел.

3. Провідміняти числівники півтора (відра), півтори (тисячі).

4. Утворити вищий і найвищий ступені порівняння від прикметників: високий, червоний, кофейний (колір), ідейний.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Деякі прописні істини тут виглядають прямо таки загадково /З газети/.

Варіант 18.

1. Граматична категорія способу дієслова.

2. З’ясувати, яку форму мають іменники серце, дно в родовому відмінку множини.

3. Записати словами числа, поставити наголос: 11, 14, 70, 80, 1001.

4. Провідміняти займенник ніщо: а) без прийменників, б) з прийменниками.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Батько сидів з веслом на кормі веселий і дужий /О.Довженко/.

Варіант 19.

1. Сполучники сурядності і підрядності.

2. Пояснити, на якій підставі іменник мати зараховують до третьої відміни.

3. Назвати спільне і відмінне у словах: зелень – зелений – зелено.

4. Провідміняти 357 (день).

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Двоє через дорогу живуть, а один одного не бачить /Н.тв./.

Варіант 20.

1. Групи безособових дієслів за значенням (приклади).

2. З’ясувати, яке із слів і чому має більше граматичних форм: синь чи синій?

3. Узгодити іменники з числівниками: два (брат), три (громадянин), сто двадцять один (день), три (теля), два (взуття).

4. Провідміняти числівник обидва.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. А першенький мій на війні загинув /З газети/.

Варіант 21.

1. Розряди займенників за значенням.

2. Іменники листопад, камінь, символ, паркан поставити у родовому відмінку однини. Пояснити правопис.

3. Утворити ступені порівняння від прикметників: великий, малий, гарний, поганий, голий.

4. Вказати, на якій граматичній основі іменники покійник, мертвяк належать до назв істот, а народ, загін – до назв неістот.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. О мій народе, Прометея ти маєш душу молоду /В.Сосюра/.

Варіант 22.

1. Неозначена форма дієслова.

2. Поставити іменники в родовому відмінку однини, пояснити правопис: вітер, народ, акт, паркан, буряк, ліс, лісок, бур’ян, Париж.

3. Визначити, до яких частин мови належать виділені слова у поданих реченнях. А метеликів веселих налетіло скільки з лугу! Скільки в нього думок пов’язано і мрій з портретом цим. Скільки я передумав за ту годину!

4. Що спільного і відмінного у словах: важко, легко, страх, шкода, треба, слід.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Ранком небо пронизливо засвистіло /О.Гончар/.

Варіант 23.

1. Вигуки як особливий розряд слів. Первинні і вторинні вигуки.

2. Визначити граматичне значення займенників його, її, їх.

3. Визначити семантичний розряд прикметника: заячий хвіст, заяча душа, заяча шуба.

4. Від поданих назв утворити прикметники: Комишин, Ніжин, грузин, Баку, Лозова, Орел, Лагода, Прилуки, Одеса, чуваш, чех.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Хвиля вже далеко ллється і над лозами глузує /О.Олесь/.

Варіант 24.

1. Граматичні категорії іменника.

2. Утворити всі можливі в літературній мові форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників: добрий, тихий, старий, дерев’яний, материн.

3. Знайдіть у ряду “зайве” слово (за належністю до слів іншої частини мови). Поясніть свої міркування. Утричі, утроє, втрьох, троє, натроє.

4. Назвіть спільне і відмінне в словах: зима – зимовий – зимувати – взимку.

5. Зробити морфологічний розбір виділених слів. Стрункими пружними клинцями пішла авіація /О.Гончар/.