Орієнтовна тематика курсових робіт з історії мистецтва та методичні рекомендації по їх виконанню

(Укладач І.Удріс)

Кривий Ріг

2007

І. Види курсових робіт з орієнтовною тематикою.

Реферати

Реферати є основним видом курсових робіт на художньо-графічних факультетах. Незалежно від характеру і теми реферату, суть роботи над ним полягає в тому, щоб різнобічно вивчити те чи інше мистецьке явище, проаналізувати його висвітлення у фаховій літературі. Зробити висновки про його художнє значення.

За характером реферативні теми можна поділити на кілька груп.

Реферати узагальнюючого характеру:

1. 1.Проблема синтезу архітектури і прикладного мистецтва в спорудах українського бароко ( класицизму, модерну, народному житлі тощо).

2. Спільність та відмінності французького класицизму ХVІІ – ХVІІІ століть.

3. Натюрморти Франції і Росії к. ХІХ – поч.. ХХ століть.

4. Образи дітей в українському мистецтві ХХ століття.

5. Співвідношення вербальних та візуальних образів в ілюстраціях до літературних творів.

6. Національний стиль в українському народному мистецтві кінця ХХ століття.

Історико-художні реферати:

1. Київ (Львів, Одеса, Харків тощо) в образотворчому мистецтві ХІХ – ХХ століть.

2. Формування поняття «Український стиль» в національному мистецтві початку ХХ століття.

3. Стиль модерн в різних європейських школах к. ХІХ – поч. .ХХ століть..

4. Монументальний живопис України першої третини ХХ століття.

5. Основні напрямки в українській архітектурі (живописі) к. ХІХ – поч.. ХХ століть.

6. Формування портретного жанру в українському живописі козацької доби.

7. Побутовий жанр російського живопису першої пол.. ХІХ століття.

8. Товариство передвижників та його роль в художньому житті України.

9. Естетичні принципи «Мира искусства» та їх відображення в творчості Г.Нарбута.

10. Мотив виноградної лози в українському сакральному мистецтві барокової доби.

Історико-теоретичні реферати:

1. М.Мурашко та Г.Павлуцький як художні критики останньої чверті ХІХ століття.

2. Естетичні погляди Е.Делакруа.

3. І.Ю.Рєпін про мистецтво (І.Крамськой, О.Бенуа, Т.Г.Шевченко та інші).

4. Педагогічні погляди М.Бойчука та його учнів.

5. Пошуки стилю в українській архітектурі к. ХІХ – поч.. ХХ століття: теорія і практика.

6. Дослідження форм національного живопису в працях українських науковців початку ХХ століття.

Монографічні роботи.

Суть цього завдання полягає у поглибленому вивченні творчості одного майстра або певного колективу, історії створення відомого пам’ятника чи ансамблю. Якщо метою роботи є визначення етапів еволюції в творчості митця, то необхідно опиратись на порівняльний аналіз типових творів. Якщо ж в центрі уваги – багатогранність таланту майстра чи колективу, слід порівнювати доробки у різних жанрах. Велике значення у монографічних роботах мають біографічні матеріали, особливо – результати бесід з митцями.

1. Архітектурні пам’ятники за проектами В.Растреллі в Україні.

2. І.Ю.Рєпін і Україна.

3. Київський період творчості М.Врубеля.

4. Портрети творчої інтелігенції 1920 – 30-х років А.Петрицького.

5. Живопис Г.Синиці та його учнів.

6. Пейзажний живопис майстрів Криворіжжя.

7. Творчість графіків Кривого Рогу.

8. Мистецтво Петриківки1970-х років та провідні майстри.

9. Ансамбль Софії Київської.

10. Ансамбль Площі Ринок у Львові.

11. Національний романтизм в творчості в.Кричевського.

Дослідження з історії педагогіки.

Дослідження цього напрямку передбачають узагальнення накопиченого досвіду у справі художньої освіти в Україні та за кордоном. По можливості слід виявити історію створення та функціонування художніх училищ та шкіл, проаналізувати діяльність провідних педагогів.

1. Київська малювальна школа М.Мурашка.

2. Історія Миргородської художньо-промислової школи.

3. Харківська малювальна школа М.Раєвської-Іванової та її випускники.

4. Одеська школа К.Костанді.

5. Ф.Кричевський – художник-педагог.

6. Педагогічна діяльність О.Новаківського та О.Кульчицької.

7. Творча та педагогічна діяльність С.Головатого.

8. Криворізька ДХШ №1: історія та сучасність.

9. Творчо-педагогічні погляди П.Чистякова.

10. Баухауз як школа світового дизайну модернізму.

11. Педагогічні засади діяльності ВХУТЕМАСу.

Розробка лекції .

Розробка лекцій з історії мистецтва – найдоступніший вид курсових робіт, який базується на аналізі спеціальної літератури із залученням репродукцій. Характер тематики залежить від того кола слухачів, на яке розраховани лекція, тому у назві повинна бути відображена направленість роботи. Текст лекції повинен бути викладений повністю, побудований логічно згідно плану. Велике значення має добірка ілюстративного матеріалу, серед якого перевага віддається електронним носіям. Але в певних випадках доцільно використовувати таблиці, фрагменти фотовиставки тощо. Орієнтовні теми лекцій:

1. Види образотворчого мистецтва.

2. Жанри образотворчого мистецтва.

3. Різновиди окремого жанру (портрету, пейзажу тощо).

4. Загальна характеристика мистецтва певного історичного періоду.

5. Архітектура, скульптура, живопис окремого міста.

6. Теоретичні основи образотворчої грамоти (історія колориту в європейському живописі, закони композиція в живописі, художні проблеми Відродження тощо).

Огляд експозиції музею або виставки.

Ці теми можуть обиратись тими студентами, що проживають у містах, деє художні музеї та картинні галереї, доступні тематичні збірки (етнографічний музей Криворізького педагогічного університету). Мета курсових робіт – поглиблене знайомство з конкретним зібранням творів як цілісним організмом. В залежності від обсягу слід робити аналіз всієї експозиції або ж одного з її розділів. Найбільш цінні експонати повинні бути виділені детальним аналізом.

1. Збірка рушників ХІХ – ХХ століть в експозиції етнографічного музею КДПУ.

2. Російське і українське мистецтво в Дніпропетровського художньому музеї.

3. Творчість митців українського авангарду в експозиції Київського національного музею українського мистецтва.

4. Жіночі образи в полотнах Дніпропетровського художнього музею.

5. Експозиція музею Г.Синиці в Кривому Розі.

6. Ювілейна персональна виставка І.Авраменка.

Критичні статті.

Як і попередній тип курсових робіт, цей напрямок можна вважати найбільш доступним і поширеним. Вони торкаються, передусім, сучасного мистецтва. Мета таких робіт – дати вмотивовану оцінку творам сучасного мистецтва на основі об’єктивного аналізу. В критичних статтях можуть ставитись дискусійні питанняі висловлюватись спірні погляди. Стаття повинна супроводжуватись важливими репродукціями, каталогами, запрошеннями тощо. При критичному аналізі виставок висвітлюються зміст склад експозиції, принцип її побудови, загальний рівень майстерності та найвизначніші твори. Така робота може бути присвячена персональній виставці, або ж відвідуванні майстерні відомого митця.

1. Виставка творів молодих художників міста.

2. . «Осінній вернісаж» у Кривому Розі.

3. Образи сучасників у творчості С.Головатого (за матеріалами ювілейної виставки.

4. Дизайнерські колекції І.Мірошниченко.

5. Вироби зі шкіри та прикраси В.Горяєва.

6. Традиції та інновації в творчості Л.Давиденка (за матеріалами виставки).

Критико-бібліографічні огляди.

Мета курсових робіт цього розділу полягає в уважному аналізі спеціальної літератури, рекомендаціях щодо необхідних для вивчення тієї чи іншої теми книг і періодичних публікацій. Огляд літератури повинен мати критичний характер, тобто, необхідно не лише ознайомитись із наявністю та змістом спеціальних видань з поставленого питання, а й виділити головне, спів ставити точки зору авторів. Завдання можуть бути різними: зробити огляд мистецтвознавчої літератури присвяченої певному періодові розвитку вітчизняного чи зарубіжного мистецтва, визначити коло проблем або тематику дискусій, що опинились в центрі уваги періодичного видання. Зважаючи на комплектацію мистецтвознавчою літературою міських бібліотек, слід віддавати перевагу періодичним виданням.Форма виконання робіт цого типу може бути різною. Якщо це – системно викладений огляд повинен бути, як і в інших видах робіт приблизно 1 друкований аркуш (24 сторінки(. Якщо ж це анотована бібліографічна картотека, то комплект анотацій них карток може супроводжуватись вступною статтею обсягом 0,5 д.а.

1. Висвітлення стилю модерн в у фаховій літературі 1980-х – 1990-х років.

2. Праці останньої чверті ХХ століття про образотворчу діяльність Т.Г.Шевченка.

3. Огляди персональних художніх виставок українських митців у часописі «Образотворче мистецтво».

4. Висвітлення питань художньої педагогіки в журналі «Мистецтво і освіта».

5. Характеристика сучасного стану художніх промислів України в часописах «Народне мистецтво» та «Народна творчість і етнографія» за 2000 – 2005 рр.

6. Публікації з питань сучасного розвитку пейзажного жанру в живописі на сторінках «Образотворчого мистецтва».

7. Питання викладання малювання з натури в журналі «Художник» у 1885 – 1995 роках.

ІІ. Структура курсової роботи.

Незалежно від характеру і теми кожна курсова робота складається з наступних елементів: текст, ілюстрації, довідковий матеріал. Текст та ілюстрації взаємопов’язані, доповнюють одне одного. Додаток – довідковий матеріал – може бути різним в залежності від теми. Але основні додатки – бібліографія та список ілюстрацій – необхідні завжди. Крім цього, досить часто необхідні:

А) список творів митця, чиє мистецтво вивчається, якщо це – сучасний автор;

Б) перелік виставок. В яких брав участь митець чи колектив;

В) анотована бібліографія (бібліографічні дані з коротким змістом).

Етапи виконання курсової роботи.

Основними етапами виконання курсової роботи з історії мистецтва є наступні:

• ознайомлення з літературою та іншими джерелами інформації (Інтернет, відео матеріали тощо);

• дослідження фактичного матеріалу;

• написання тексту;

• ілюстрування;

• оформлення роботи.

Перші два етапи а також – ілюстрування часто ведуться паралельно. Робота над текстом - окрема ділянка роботи, але в цей час можуть продовжуватись пошуки додаткових матеріалів. Лише оформлення виконується тоді, коли вже все систематизовано.

Ознайомлення з літературою.

Передусім слід вивчити каталоги в доступних для роботи бібліотеках. В систематичних каталогах, де картки розташовані за певними питаннями, можна знайти початкові відомості з обраної теми. З алфавітним каталогом слід працювати тоді, коли точно відоме Прізвище автора видання.

Як джерело інформаціє можуть використовуватись довідкові видання та загальні мистецтвознавчі праці. В цих випусках слід звертатись до бібліографії, що наводиться наприкінці книги. Велику допомогу у висвітленні окремих питань може надати Інтернет.

Вихідні дані кожної книги бажано виписати на окрему картку (Прізвище та ініціали автора, повна назва статті або книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Якщо видання періодичне – вказується назва журналу або газети. Номер, рік, сторінка, з якої починається і закінчується стаття). Такі картки необхідні для складання за алфавітом бібліографії та коротких записів.

Першим етапом роботи з книгою є побіжне ознайомлення з метою з’ясування. Чи містяться в ній необхідні матеріали. У цьому випадку слід звертати увагу на передмову, анотацію, зміст, примітки та коментарі. Якщо немає змоги скористатись ксероксом, виписки необхідно робити на окремих аркушах паперу, що дає можливість потім систематизувати їх, виходячи з плану та послідовності своєї роботи. На кожному аркуші слід відмічати сторінку, з якої робиться виписка та вихідні дані.

Наприкінці роботи над темою курсової, коли остаточно систематизовано матеріал, всі використані джерела слід включити до бібліографії. Приділяючи особливу увагу розділовим знакам. Основні варіанти наступні:

а) багатотомні загальні праці:

Історія українського мистецтва: В 6 т.- К.: Вид. Укр.. Радянської Енциклоп., 1966-1970. Т.4.- кн..2.-436с.

б) монографічна книга:

Кисіль О. Український театр.- К.,1976-1980.- 178с.

в) Стаття окремого автора в книзі чи збірнику праць:

Макаров К.А. Естетика У.Морриса и судьбы декоративного искусства в России / Естетика Морриса и современность.- М., Изобразительное искусство, 1887.- С.114-140.

г) стаття в журналі:

Пуцко В Ф.І.Шміт і проблеми вивчення вітчизняної культурної спадщини // Образотворче мистецтво.- 1988.- №1.- С.20-21.

Курсова робота повинна опиратись не менше ніж на 22 – 25 джерел.

В певних випадках крім роботи над літературою необхідно працювати з іншими джерелами інформації. Це можуть бути архівні матеріали. В місцевих архівах зберігаються цікаві матеріали з багатьох питань мистецтва рідного краю.

Велику роль в художньому житті міст відіграють художні експонати історико-краєзнавчих музеїв, їх наукова документація. Важливим джерелом інформації є бесіди з митцями-земляками, їх сучасниками. Спочатку слід визначити коло людей, які можуть бути корисні, сформулювати заздалегідь основні питання. Під час бесіди необхідно фіксувати відповіді, оповідання тощо.

Дослідження фактичного матеріалу.

Одним з найбільш відповідальних моментів в роботі над темою є визначення кола творів мистецтва, які будуть використані для розкриття обраної теми. Спочатку необхідно вивчити всі доступні матеріали (оригінали, репродукції), скласти список. В ньому слід давати такі відомості: автор, назва, час, місце створення, зберігання в наш час, розміри, матеріал, техніка виконання.

В більшості випадків дослідження пам’яток мистецтва під час виконання курсової роботи проводиться на основі порівняльного аналізу з метою визначення художніх особливостей конкретного твору: твори, що вивчаються, порівнюються зі спорідненими, але загальновизнаними. Іноді буває потрібен мистецтвознавчий чи історичний аналіз пам’ятника самого по собі. Всі спостереження фіксуються в записах, замальовках, схемах. Це допоможе у висновках.

Робота над текстом.

Обсяг курсової роботи, як і її план, значною мірою залежить від специфіки теми і наявності допоміжного матеріалу, який містить робота (графічний, таблиці тощо). Приблизний обсяг тексту – 22 – 24 сторінки набору ( Times New Roman № 14, інтервал 1,5) Робота може писатись «від руки», але у відповідному перерахунку.

Для основних видів робіт план повинен виглядати приблизно так:

1. Зміст роботи із зазначенням сторінок

2. Вступ. Обґрунтування теми.

3. Історіографія. Загальна характеристика мистецтва аналізованої доби (регіону, митця).

4. Аналіз конкретних явищ або проблеми по темі.

5. Висновки по роботі.

У вступі коротко визначається тема роботи, її суть та обґрунтування. Завдання та її значення. Суди ж слід включити інформацію про вивчення цього питання в спеціальній літературі.

Історичні відомості – характеристика доби, біографічні дані про митця – виносяться в окремий підрозділ. Тут дається також короткий огляд художнього життя того періоду країни, краю, який розглядається.

Основний розділ присвячується безпосередньо тому явищу мистецтва, яке вивчається. Ця частина містить аналіз творів мистецтва. Які конкретно стосуються теми.

Загальні висновки щодо значення того мистецького явища, яке вивчається, подаються при завершенні роботи.

Коли у тексті курсової роботи приводиться цитата або робиться посилання на думку спеціаліста. Передану своїми словами, необхідно зробити посилання на використане джерело інформації. Для цього використовується спрощений варіант: в потрібному місці тексту, в кінці фрази в дужках зазначається спочатку номер відповідної книги (журналу) з вашого бібліографічного списку, а через кому – сторінка.

Наприклад: [3, 128].

Ілюстрування роботи.

Кожна робота повинна доповнюватись ілюстративним матеріалом, який повинен бути пов’язаний з текстом. Допускаються різні види ілюстрування: репродукції за допомогою ксерокса, фотографії, схеми, креслення тощо. Кількість ілюстрацій диктується, вони повинні доповнювати його, підтверджувати основні положення і висновки.. При бажанні частина ілюстрацій може бути в тексті, а частина – в кінці роботи. При порівняльному аналізі бажано розміщувати робити таким чином, щоб їх зручно було розглядати одночасно. Кожна репродукція повинна бути підписана. Якщо всі репродукції знаходяться в кінці роботи, то вони можуть бути лише пронумеровані, а перед ними – повний список всіх ілюстрацій. Текст курсової роботи завершується Бібліографією (списком використаної літератури).

Оформлення роботи.

Важливим компонентом курсової роботи є відповідне оформлення. Перед друкуванням курсової роботи необхідно старанно перевірити, уточнити назви розділів, підрозділів, таблиць, послідовність розміщення матеріалу, звірити цифрові дані, обґрунтованість і чіткість формулювань, висновків та рекомендацій. До формулювань заголовків (назв) висуваються наступні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові речень, з переважанням простих і поширених. Послідовне і точне відображення внутрішньої логіки роботи.

Розділи і підрозділи нумеруються арабськими цифрами. Параграфи (підрозділи) нумеруються окремо у кожному підрозділі. Позначення розділів. Підрозділів і їхні порядкові номери пишуть в одному рядку з заголовком, причому в кінці крапка не ставиться. Наприклад:

Розділ 1. Пейзажний живопис майстрів Криворіжжя

2.1. Пейзажний живопис криворізьких живописців – членів міського осередку НСХУ

2.2. пейзаж в творчості митців – викладачів факультету мистецтв КДПУ

Сторінки роботи повинні мати поля: ліве – 30 мм, зверху – 20 мм, праве 1 мм, знизу 25 мм. Таблиці, малюнки, схеми. Графіки тощо слід виконувати на стандартних аркушах формату А 4, або наклеювати на такі аркуші.

Сторінки роботи нумеруються від титульної до останньої без пропусків. Першою вважається титульний аркуш, на ньому цифра 1 не ставиться; другою сторінкою вважається змісті на ньому цифра 2 теж не ставиться. На наступній сторінці проставляється цифра 3 і далі – за порядком. Порядковий номер сторінки проставляється у верхньому правому куті або в нижньому лівому без крапки.

На титульному аркуші вказуються міністерство, назва ВНЗ, назва кафедри, повна назва теми роботи, прізвище та ініціали студента, курс, група, факультет, прізвище, ініціали, вчене звання наукового керівника, рік і місце виконання курсової роботи Всі розділи і підрозділи, що є в плані (змісті роботи), повинні бути виділені в тексті заголовками і підзаголовками. Всі сторінки роботи брошуруються і переплітаються. Характер зовнішнього оформлення може бути різний.

Удріс І.М.