Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
діна22.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
818.69 Кб
Скачать

3. Особливості змісту педагогічної технології «Будинок вільної дитини»

 

3.1 Дидактичний матеріал технології

Центральне місце у педагогічний технології М. Монтессорі належить дидактичному матеріалу, який є важливим засобом становлення фізичних й психічних функцій дитини, розвитку її творчості, уваги, волі, навчання письму та елементарної математики. Головну його цінність М. Монтессорі вбачала у сприянні впорядкуванню попереднього досвіду дитини. Матеріал не лише знайомить дитину із предметами та їхніми ознаками (якостями), а і дає їй змогу самостійно працювати, міркувати, помилятися й виправляти помилки, зосереджувати увагу на зробленому, порівнювати. Його привабливість розвиває інтерес до промов й дій із ними, прагнення до самостійної діяльності. Допомога педагога при цьому незначна, а керівництво діяльністю дитини є опосередкованим.

Дидактичний матеріал Монтессорі не вважають навчальним обладнанням у загальноприйнятому розумінні, оскільки його головна роль полягає в навчанні дітей навичок й передаванні знань через правильне використання, і в тому, щоб допомагати саме будівництві духовного розвитку дитини. Дидактичний матеріал є зовнішнім стимулом, що привертає увагу дітей, ініціює процес їхнього зосередження. Запропонувавши матеріали, котрі привертали б дитячу увагу, педагог зможе надати дитині свободу, необхідну для її розвитку.

Монтессорі – матеріали засновані на концепції активної особистості, котра розмірковує й спілкується, розвивається у процесі вільної діяльності. Лише після тривалої й ретельної перевірки, відкидаючи все, що не фіксувало інтересу та уваги й не стимулювало самостійних повторних вправ дітей, М. Монтессорі визнавала їхню придатність. Матеріал винен задовольняти реальні потреби дитини, враховувати її здібності, бути доступним їй у потрібний момент розвитку. Тому для школи М. Монтессорі запропонувала вікові рівні. Оптимальний час для дитини педагог має визначати шляхом спостереження та експериментування.

Діти, здатні до самовиховання, дуже чутливі до своїх внутрішніх потреб. У зв’язку із цим, щоб підібрані засоби відповідали їхнім певним потребам, а також викликали « довільний розвиток внутрішньої енергії дитини ». У кожному сенситивному періоді домінує певна потреба, котра стимулює активність дитини щодо її задоволення. Педагог винен знаходити предмети для вивчення дитиною в різні вікові періоди розвитку, передбачати відповідно до сенситивних періодів програми навчання.

Робота із Монтессорі – матеріалами дає дітям змогу самостійно визначати помилки, усувати їх, відновлюючи порушений порядок. Ці матеріали мають різний щабель складності. Дитина займається із кожним із них скільки, стільки їй цікаво, а згодом приступає до складнішого. Важливо, щоб вон мала змогу вільно вправлятися із матеріалом, що є суттєвою умовою формування її особистісної незалежності. Не варто побоюватися, що, працюючи тривалий годину з одним матеріалом, дитина відстане в іншому. Приступаючи із належно сформованими навиками до іншого матеріалу, вона швидше досягне успіху.

Крім вертикального структурування (за складністю), Монтессорі – матеріали логічно впорядковані і горизонтально, що передбачає паралельні вправи, до які дитина надовго зберігає інтерес.

Зміна форм діяльності дає змогу розглянути один і той самий навчальний матеріал під іншим кутом, глибше усвідомити проблему, відкрити нові її грані.

Самодіяльність, вільний вибір матеріалу, вдосконалення методів роботи сприяють розвитку організаційних можливостей дитини. Адже вона вчиться самостійно планувати, розподіляти, узгоджувати, виконувати домовленості, працювати разом із іншими, тобто поводити себе диференційовано (по-різному, неоднаково), ефективно й цілеспрямовано.

Дидактичний матеріал Монтессорі опосередковано готує дитину до майбутнього учіння. Він не навчає писання – писанням, читання – читанням, малювання – малюванням, а надає дитині змогу самостійно «скласти із елементів» ці складні дії, причому кожну – у свій час, відповідно до сенситивного періоду. Наприклад, опосередкована підготовка дитини до письма передбачає оволодіння « елементами », втіленими в конкретних Монтессорі – матеріалах, котрі не мають прямої мети готувати дитину до письма. Однак сукупно дітей забезпечують необхідним рівнем інтелектуальної та моторної готовності до письма. Цьому сприяє робота із блоками циліндрів (координація рухів трьох пальців руки, що беруть участь в письмі), робота із металевими вкладками (обведення олівцем, штрихування контурів), звукові ігри, робота із літерами із піщаного паперу, що розвиває м’язову пам'ять на зразки літер, тощо. У процесі непрямої підготовки дитина переживає успіх, розвиває впевненість у собі, ініціативність. Маючи змогу самостійно « скласти із елементів » нове вміння, дитина переживає незрівнянне радісне почуття, що супроводжує її успіхи у пізнанні світу. Так відбуваються її кроки із пізнаного в непізнане, з зробленого – у ще не зроблене.

Користування Монтессорі – матеріалами має бути підпорядковане таким основним правилам:

1) діти повинні ставитися до матеріалів із повагою;

2) використовувати матеріали охайно й лише зрозумівши як;

3) для виконання певної вправи дитина має взяти усі необхідні матеріали, а закінчивши вправу, повернути їх на місце у первинному вигляді;

4) дитина має право користуватися матеріалом самостійно, без участі інших дітей й педагога.