Тема1

Вартість залучення акціонерного капіталу обернено пропорційна до рівня розкриття інформації компанією. Відповідно до досліджень, вартість фінансування прозорих компаній може скорочуватись на 9 %.

Можливі принципал-агент конфлікти при

прийнятті інвестиційних рішень

 Скорочення зусиль (Reduced effort.) Розробка (або пошук) інвестиційним

проектів з оптимальним поєднанням дохідності та ризику займає багато часу та вимагає значних зусиль. Якщо відсутнє будь-яке стимулювання, менеджер погодиться на середньостатистичний проект, що забезпечує позитивну чисту приведену вартість.

 Надлишкові привілеї (perks). Припустимо, що менеджеру не надаються бонуси

за досягнення поставлених цілей, лише заробітна плата. Проте він сам, використовуючи своє положення, може користуватися певними бонусами. Такими можуть бути: квитки на концерти (спортивні події); дизайнерський кабінет, проведення зустрічей (корпоративів) на дорогих курортах тощо. Економісти називають такі немонетарні переваги особистими вигодами.

 Розбудова імперії (Empire building). За інших рівних обставин, менеджери

воліють керувати великим бізнесом, аніж малим. Перетворення малого бізнесу на великий потребує великих затрат, які можуть не мати позитивного NPV. Також менеджери неохоче зменшують свої «імперії», а отже здійснюють дезінвестиції. Від цього може страждати бізнес, оскільки його ефективність падає.

 Усталені (традиційні) інвестиції (Entrenching

investment) . Припустимо, менеджер розглядає 2 інвестиційні проекти. Один з яких передбачає наявність навичок, здібностей та досвіду, які має менеджер, інший – просто загальні здібності або інші. Специфічні, здібності. Який з цих проектів обере менеджер?

 Уникнення ризику (принцип play it safe). Маючи ризикований

інвестиційний проект (вищий рівень ризику супроводжується вищим ймовірним прибутком), але не маючи гарантій щодо отримання бонусів за успішне його впровадження, проте маючи точну впевненість, що у разі провалу він може втратити роботу, менеджер обирає менш ризикований інвест проект. Проте ризиковані інвестиційні проекти часто здатні принести більший прибуток та позитивно вплинути на ринкову вартість фірми.

Скорочення негативного впливу

принципал-агент конфлікту через:

 Законодавчі та регуляторні вимоги – заборона інсайдерської торгівлі,

стандарти розкриття інформації, забезпечують її прозорість та повноту.

 Компенсаційні плани - менеджерам надаються спеціальні пропозиції, які їм

гарантують великі прибутки за умови, що акціонери нарощують свій добробут. В іншому

випадку, такі пропозиції нічого не варті. Наприклад, виконавчий директор Оракл у 2007 р. отримав дохід у розмірі 60-70 млн. дол., 1 млн. з якого була заробітна плата, 6 млн. – бонуси, решта – дохід від продажу опціону, який може бути отриманий лише за умови, що риноква варітсть акцій підвищиться порівняно з поточним роком.

 Раду директорів - Законодавчі вимоги зазвичай регламентують кількість незалежних директорів (тобто тих, що не є менеджерами компанії та ніяким чином з ними не повязані). Нариклад, у США їх кількість не повинна бути менша за 50%. Також засідання РД повинні проходити без виконавчого директора (СЕО)

 Моніторинг – нагляд за менеджерами, що здійснюється аналітиками інвестиційних компаній, які радять своїм клієнтам купувати або продавати акції компанії та банками, які слідкують за кредитота платоспроможністю компанії.

Концепція поведінкових

корпоративних фінансів

•Теорія поведінкових фінансів пояснює вплив психології на фінансову діяльність компанії.

•Поведінкова теорія стверджує, що фінансові явища краще пояснювані при використанні моделей, у яких не всі учасники є повністю раціональними.

•Центральною проблемою корпоративних фінансів є максимізація акціонерної вартості компанії. Однак з поведінкової т.з. цьому заважають 2 групи факторів – внутрішні і зовнішні.

•Внутрішні перешкоди (поведінкові витрати) – це втрати вартості фірми внаслідок помилок менеджерів через обмежені когнітивні ресурси чи під впливом емоцій.

•Друга група перешкод виникає через когнітивні помилки інвесторів та фінансових аналітиків, що можуть призвести до розбіжностей між фундаментальною вартістю та ринковою ціною фірми. У результаті менеджери не завжди приймають правильні рішення по управлінню фірмою з урахуванням можливих помилок інвесторів та аналітиків.

Дякую за увагу!