3.1 Нове у розвитку ринкового механізму на рубежі 20 - 21 ст. В.

У ХХ ст., Особливо в другій його половині, докорінно змінився стан ринку. Однак у вченні про ринок ці зміни довгий час не отримували адекватного відображення. Прихильники новокласичного напрямів економічної теорії відстоювали застарілу догму (бездоказове положення, прийняте за незаперечну істину) про досконалу конкуренції.

Згідно з їх поглядами ринок досконалої конкуренції складається з безлічі дрібних фірм. З - за своїх невеликих розмірів підприємства не можуть впливати на ринкову ціну. Вони виробляють однакову продукцію. Покупці мають "досконале знання" про якість товарів, ціни і вигоду торгівлі. Досконала конкуренція є чистою - не залежить від втручання держави і монополій.

На початку 30-х років в економічній теорії відбулася своєрідна, за оцінкою деяких вчених, революція, яка покінчила з догмою про досконалу конкуренції.

З рішучою критикою новоконсервативной концепції конкуренції виступила професор Кембриджського університету (Велика Британія) Джоан Робінсон. У роботі "Економічна теорія недосконалої конкуренції" (1933) вона заявила: "Дослідження різних закономірностей економічної теорії прийнято починати розглядом умов досконалої конкуренції, трактуючи потім монополію як відповідний особливий випадок ... правильніше починати дослідження розглядом монополії, трактуючи умови досконалої конкуренції як особливий випадок". Істотний внесок у розуміння недосконалої конкуренції вніс американський економіст Едуард Чемберлін. У книзі "Теорія монополістичної конкуренції" (1933) він роз'яснив, що реальні ціни на ринку не тяжіють ні до чистої конкуренції, ні до чистої монополії, а прагнуть до проміжного положення, що визначається в кожному окремому випадку відповідно до відносної силою обох факторів. Перша тенденція ринку - до посилення монополізації ринку. Науково - технічна революція викликала перехід до набагато більш високого рівня укрупнення господарства (до об'єднання підприємств в різні комплекси). Централізація виробництва призвела до утворення потужних монополій, що охоплюють національне економічний простір. Друга тенденція ринку - загострення конкуренції. Науково - технічна революція надзвичайно прискорила вдосконалення технічної бази виробництва. У зв'язку з цим різко прискорилося суперництво, особливо в галузі впровадження новітніх досягнень техніки і технології.

3.2 Проблема переходу до розвиненого ринку

Щоб перейти до сучасної ринкової економіки, доводиться долати великі труднощі. Вони пов'язані насамперед з тим, що між стартом - абсолютною монополією - і фінішем - розвиненим ринком, як кажуть дистанція величезного розміру. Після другої світової війни державний монополізм долався в Іспанії, Японії, Чилі та інших країнах. Накопичений тут досвід повчальний. Він показує, що для переходу до розвиненого ринку треба вирішити ряд непростих проблем з урахуванням, зрозуміло, національних особливостей кожної країни.

Одна з таких проблем - формування багатомільйонного загону підприємців, які вміють ефективно господарювати. Досвід усіх країн з розвиненою ринковою економікою виявив таку закономірність. Чим більше підприємців, зайнятих виробництвом корисних благ, тим більше буде насичуватися товарами ринок, тим швидше зростатиме споживання.

Проте зі збільшенням числа підприємців посилюється конкуренція між ними, в результаті чого знижуються ціни і зменшується прибуток фірм. В результаті зростає зацікавленість підприємців у тому, щоб підвищувати якість і здешевлювати виробництво товарів і послуг. Іншою проблемою є створення ринкової інфраструктури, здатної налагодити нормальні економічні зв'язки між суб'єктами ринку. Для цього організується, зокрема, мережа бірж і страхових компаній, певною мірою огороджувальних підприємців від ризику.

Замість державної системи матеріально - технічного постачання виникають товарні біржі. Створюються фондові біржі - вільні ринки цінних паперів (акції та облігації). Нарешті, державні органи засновують біржі праці, які допомагають незайнятим людям влаштуватися на роботу. Щоб налагодити нормальні народногосподарські зв'язки між всіма суб'єктами господарювання, потрібно вирішити складну проблему - встановити ринкову рівновагу між платоспроможним попитом і пропозицією товарів в загальнодержавному масштабі. Таке завдання вирішується шляхом необхідного розвитку вітчизняного товарного виробництва і впорядкування ціноутворення.

Коли буде створено розвинутий ринок, звільнені від жорсткого державного контролю ціни будуть прагнути до рівня рівноваги, який в рівній мірі вигідний і продавцям, і покупцям. Разом з тим на державу покладається завдання - регулювати інфляційні процеси. За період 1992 - 1998 рр.. наша країна просунулася до розвинутого ринку дуже незначно. Виявилися й негативні тенденції - теж результат повчальний. Зараз більш чітко, ніж спочатку, позначилися завдання, що потребують вирішення в теорії і на практиці. Одна з першорядних завдань - проведення демонополізації ринку та розвиток цивілізованих форм конкуренції. Рух від повністю монополізованого ринку почалося і до цих пір продовжується без будь - яких суттєвих змін стану російського ринку. Слабо виконуються законодавчо проголошені заходи щодо обмеження монополістичної діяльності та розвитку конкуренції.

Тому, наприклад, лібералізація цін проводилась руками монополій і в їх інтересах. У той же час держава слабо підтримує малий і середній бізнес, без якого не може бути конкурентного ринку. Важливо вирішити й інше завдання - повністю розвинути всю систему ринків. Ринкові перетворення в нашій країні почалися з повного руйнування системи державного матеріально - технічного постачання.

Проте натомість її не було створено аналогічний ринок виробничого устаткування, а також ринок оптової торгівлі. Нормальною економіки не може бути без ринку нерухомості (землі, житла) і без ринку цінних паперів. Ще має бути повною мірою відтворити всі ланки розвиненої ринкової системи.

Висновок

Отже, все те , що Я перечислив вище на основі мого матеріалу можна зробити короткий і конкретний висновок щодо ринкового механізму і його функцій .

Як вже зрозуміло, сучасний механізм регулювання ринкової економіки - досить складне організаційно - економічне утворення. Він – це дуже індивідуальна , «тендітна» система, включає в себе сукупність організаційних структур, систему форм, методів і інструментів регулювання ринку, який просто не продержиться так стійко без цих ланок і в цій своїй якості виступає як спосіб організації ринкової економіки.

Важливу роль грає його система функціонування виробничих відносин. Система, де виробничі відносини проявляються в конкретних господарських формах. Також механізм не може існувати без певних правових норм, які регламентують діяльність суб'єктів ринку. І в цій якості він виступає як спосіб реалізації регуляційної ролі держави. Таким чином, механізм регулювання ринкової економіки дуже впевнено охоплює сферу функціонування продуктивних сил і виробничих відносин. Тому його зміст може бути зрозумілим лише при розгляді цих основних аспектів прояві в їх взаємодії і взаємозв'язку.

Список використаної літератури

1. Базілінська О. Макроекономіка: Навчальний посібник для студентів вузів/ Олена Базілінська

2. Базилевич В. Ринкова економіка: Основні поняття і категорії. Навчальний посібник./ Віктор Базилевич, Катерина Базилевич

3. Дратавер Б. Макроекономіка: М-во освіти і науки України, КДПУ ім. В. Винниченка.

4. Кривцов О. Макроекономіка у запитаннях та відповідях: Навч. посіб./ Олександр Кривцов

5. Макроекономіка: Методичні рекомендації для практичних занять та самостійної підготовки.