Міністерство освіти і науки молоді та спорту україни Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана

Кафедра політичної економії обліково-економічних факультетів

курсова РОБОТА

на тему:Банківська система України

Студента I курсу 2 групи Спеціальності "Обліково-економічного факультету" Тішкова Павла Валерійовича Науковий керівник: К.е.н. доцент Ніколенко І.Ю

КИЇВ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 7

Розділ І. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ 11

1.1Формування банківської системи в незалежній Україні 11

1.2Суть, будова та функції банківської системи 13

- центральний банк; 14

- комерційні банки; 14

Рисунок 1. Основні ланки банківської системи 14

РОЗДІЛ ІІ. ВИДИ БАНКІВ ТА ЇХ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ 14

2.1. Національний банк та його функції 14

2.2.Комерційні банки їх сутність та функції 21

Комерційні банки — це ділові фінансово-кредитні підприємства, які мають дозвіл на банківську діяльність і здійснюють фінансові операції з метою одержання прибутку. 21

Функції комерційних банків: 21

- акумулювання безстрокових депозитів і оплата чеків, виписаних на ці банки; 21

- надання кредитів промисловим підприємствам, фермерам. 21

Комерційні банки виконують від 100 до 300 видів операцій: ведення депозитних рахунків, безготівкові перекази грошей, збереження заощаджень, надання кредитів, операції з цінними паперами та за довіреністю, валютні операції тощо. В Україні комерційні банки, згідно з ліцензією НБУ, можуть виконувати до 30 операцій. Комерційні банки можна поділити на: галузеві, універсальні, спеціалізовані, регіональні та ін. Комерційні банки можна класифікувати також залежно від характеру їхніх операцій. Наприклад, у Великобританії виділяють такі види комерційних банків: 21

- депозитні та клірингові банки, які панують у депозитно-позикових операціях у середині країни. Клірингові належать до універсальних і виконують до 300 операцій. Вони мають певне коло клієнтури, вирізняються галузевою спеціалізацією; 21

- торгові банки, які діють у сфері зовнішньої торгівлі та міжнародних фінансово-кредитних операцій; 21

- філіали іноземних банків, що належать до вищих банківських груп; 21

- корнсорціональні банки — кредитні інститути, в яких беруть участь не менше двох сторін, жодна з яких немає контрольного пакета акцій; 21

- облікові доми — виконують короткострокові операції на грошовому ринку (у Англії їх 9). 21

До спеціалізованих кредитних установ можна віднести страхові компанії, ощадні установи, інвестиційні банки, фінансові компанії, кредитні і будівельні кооперативи. 22

Комерційні банки, як правило, розглядаються у двох аспектах - широкому та вузькому: 22

• у широкому розумінні комерційний банк - це будь-який банк, що функціонує на другому після центрального банку рівні банківської системи; 22

• у вузькому розумінні комерційний банк - це банк, який виконує певний набір базових банківських операцій та єдиною метою якого є одержання максимального прибутку. 22

Законом України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що комерційний банк - це установа, функцією якої є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове і розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій. Залежно від економічного змісту всі види діяльності комерційних банків прийнято поділяти на три групи: 22

• пасивні операції; 22

• активні операції; 22

• послуги. 22

За рахунок пасивних операцій формуються ресурси комерційного банку, які необхідні йому понад власний капітал для забезпечення нормальної діяльності, підтримання ліквідності на належному рівні та отримання запланованого доходу. 22

Пасивні операції включають: 22

залучення коштів юридичних осіб та вкладів населення; 22

отримання кредитів від комерційних банків та центрального банку; 22

випуск банківських облігацій, векселів та інших зобов’язань. 22

Результати пасивних операцій відображаються в пасиві балансу банку. 22

Активні операції - це розміщення банком власних та залучених коштів з метою отримання прибутку. 23

До активних операцій належать: 23

надання кредитів юридичним та фізичним особам, 23

вкладення в цінні папери, 23

формування касових залишків та резервів, 23

формування інших активів (придбання приміщень, обладнання тощо). 23

Крім операцій, пов’язаних з формуванням банківських пасивів та активів, комерційні банки займаються і іншими видами діяльності, які дістали назву банківських послуг. 23

До банківських послуг належать: 23

розрахункові, 23

касові, 23

трастові (довірчі), 23

посередницькі, 23

консультаційні та інші. 23

Істотною ознакою банківських послуг є те, що для їх надання банку не потрібні додаткові ресурси. Свою діяльність щодо надання послуг банк здійснює як правило у процесі проведення пасивних і активних операцій. Доходи від послуг банки отримають не у вигляді відсотків, а у формі комісійних виплат. Банківські послуги приносять банку стабільний дохід і є практично безризиковим видом діяльності. Вирішальну роль відіграють комерційні банки в трансформаційній функції. Досить вагома роль їх і в функції створення нових грошей, в поповненні та регулюванні грошової маси. Менш вагома їх роль в функції забезпечення сталості банківської діяльності та грошового ринку, оскільки погоня за високими прибутками підштовхує їх до найбільш ризикових операцій. Тому в цій функції визначальна роль належить центральному банку, проте недооцінювати і роль комерційних банків теж не слід. Зупинимося докладніше на трансформаційній функції комерційних банків. Вона включає декілька напрямків: 24

— трансформацію ризиків; 24

— трансформацію строків; 24

— трансформацію капіталу; 24

— просторову трансформацію. 24

Трансформація ризиків полягає в тому, що банки, діяльність яких пов’язана з високим ризиком, вживаючи відповідних заходів, можуть звести ці ризики для своїх вкладників та акціонерів до мінімуму. 24

До таких заходів належать: 24

диверсифікація активних операцій, 24

створення резервів, 24

диференціація процентних ставок в залежності від ризиковості кредитів, 24

страхування депозитів тощо. 24

Завдяки цим заходам банки беруть на себе переважну частину ризиків непогашення позичок. 24

Трансформація строків полягає в тому, що мобілізуючи значні обсяги короткострокових коштів і постійно поповнюючи їх, банки одержують можливість деяку їх частину спрямовувати в довгострокові позички та інші довготривалі активи. Це вигідно не тільки банкам (вони одержують більш високий доход), а й їх клієнтам. Позичальники одержують можливість профінансувати свої довгострокові проекти, а кредитори банків одержать більший доход по своїх вкладах в банки. 25

Трансформація капіталів полягає в тому, що мобілізуючи великі обсяги дрібних вкладів, банки одержують можливість акумулювати великі маси капіталу для реалізації масштабних проектів. Без банків ці кошти залишались би розпорошеними, використовувалися б з низькою віддачею чи взагалі не використовувалися. 25

Просторова трансформація полягає в тому, що банки можуть акумулювати ресурси з багатьох регіонів і навіть з інших країн і спрямувати на фінансування проектів одного регіону, однієї країни, одного об’єкта. Таким чином розсуваються географічні межі грошового ринку, він перетворюється у міжнародний і світовий, що полегшує балансування попиту і пропозиції на грошовому ринку в будь-якому місці світового ринку. 25

РОЗДІЛ III. ФОРМУВАННЯ БАНКІВСЬКОГО КАПРІТАЛУ 26

Список використовуваної літератури: 40

ВСТУП

У процесі становлення ринкової економіки в Україні важливого значення набуває вдосконалення банківської системи в державі та чітке правове регулювання всієї банківської діяльності.

В умовах перехідної економіки, на етапі формування та розвитку ринкових інститутів банківська система України ще сповна не мобілізувала й не реалізувала усі властиві їй стимулюючі можливості. Нерозв’язаними залишаються проблеми: підвищення рівня капіталізації банків; ефективності функ­ціонування банківської системи та способів оцінювання цієї ефективності; удосконалення державної стратегії розвитку банківської системи, яка б сприяла її надійній та ефективній діяльності. Відтак банківська система потребує удосконалення, розробки фундаментальних та прикладних засад її подальшого зміцнення, усунення негативних проявів, які мають місце в сучасній банківській практиці. У зв’язку з цим виникає об’єктивна необхідність проаналізувати теоретичні основи, охарактеризувати банківську систему, запропонувати практичні рекомендації для поліпшення управління її розвитком, спрямувати цей розвиток у необхідне для економіки та суспільства русло.

Значний внесок у розробку питань теорії і практики функціонування бан­ківської системи здійснили зарубіжні вчені: Дж. М. Кейнс, Й. Шумпетер, А.Пігу, Дж.Герлі, Е. Коен, Е. Шоу, М. Фрідмен, Ф. Мишкін, П. Роуз, Дж. Сінкі, А. Грязнова, Е. Жуков, В. Колесніков, Л. Красавіна, О. Лаврушин, Ю.А. Львов. Означеній тематиці присвячено праці вітчизняних вчених-економістів, зокрема: О. Барановського, О. Васюренка, А. Гальчинського, О. Дзюблюка, Б. Івасіва, Г. Карчевої, О. Кі­рєєва, В. Кротюка, В. Лисицького, І. Лютого, Б. Луціва, В. Мі­щенка, А. Мороза.

Останнім часом банківська система України зазнала докорінних змін, створено дворівневу банківську систему, дедалі більшого розвитку набуває діяльність інших банків та спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, розширюються нетрадиційні сфери застосування банківського капіталу, істотно змінюється характер взаємовідносин банків з клієнтурою.

Банківські системи держав з розвиненою ринковою економікою формувалися століттями, а наша країна існує лише 11 років. Законодавство є нестабільним, але якщо не формувати процес становлення банківської системи і міжбанківського законодавства, ринкових перетворень не буде.

Актуальність обраної мною теми даної курсової роботи полягає в тому, що в сучасних умовах постає потреба детального вивчення проблем правового регулювання банківської діяльності й тієї ролі, яку відіграють банки в теперішньому економічному житті України. Тим часом, проблеми правового регулювання банківської діяльності належать до найскладніших і менш розроблених проблем національного права. Провідними науковцями, які проводили дослідження та наукові обгрунтування даного питання є: Біленчук П.Д., Усоскін В.Н., Воронова Л.К., Диннік О.Г. та інші.

Метою курсової роботи є визначення і обгрунтування особливості правового статусу банків в умовах переходу України до ринкової економіки, вироблення пропозицій щодо вдосконалення правової бази, якою регламентується банківська діяльність.

Для реалізації мети дослідження в курсовій роботі передбачається вирішити наступні задачі:

1. Розкрити сутність банківської системи України;

2. Визначити правове становище Національного банку та інших банків України;

3. Охарактеризувати структуру та регулювання діяльності Національного банку та інших банків України.

Ба́нківська систе́ма — сукупність різних видів національних банків і кредитних установ, що діють в рамках загального грошово-кредитного механізму. Включає Центральний банк, мережу комерційних банків і інших кредитно-розрахункових центрів. Центральний банк проводить державну емісійну і валютну політику, і є ядром резервної системи. Комерційні банки здійснюють усі види банківських операцій.

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень закону «Про банки і банківську діяльність». Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами послуг. Національний банк України визначає види спеціалізованих банків та порядок набуття банком статусу спеціалізованого. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.

Банківська система є невід’ємною частиною фінансової системи тому, що інститути банківського права, кредитування, фінансові капіталовкладення, цінні папери та біржа, тісно пов’язані з фінансовим правом.

Отже метою функціонування банківської системи повинно бути економічне та правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку , забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків , створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника в чому ми повинні впевнитися.

Етимологія слова «банк» сягає до французького слова «banque» та італійського «banca». Ці слова, відповідно, означають «скриня» та «лавка» і описують дві основні функції, які виконували банки. Скриня вказує на функцію збереження, а в Італії це «лавка» означала стіл, прилавок, робоче місце.

Об’єктом дослідження є навчальна інформація, банки, та кредитні гроші які рухаються в цій сфері

Предметом дослідження є роль банків та банківської системи в котрій я розгляну кредитні гроші в сукупності.

В якості джерельної бази використана нормативно-законодавча література, монографії, підручники та навчальні посібники. В процесі написання курсової роботи було опрацьовано літературних джерел

Методологічну та інформаційну основу в роботі будуть інформація зарубіжних та вітчизняних джерел.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основних , та допоміжних, використану літературу та висновків.