144. Філософсько-методологічні засади політекономії к.Маркса

У основі політекономії Макса лежать положення марксизму, а саме: матеріалістичний погляд на історію, вчення про комунізм, головна роль пролетаріату у суспільстві.

Головні положення марксової економічної теорії:

- в основі розвитку економіки - засоби виробництва;

- встановлення нових соціалістичних відносин шляхом пролетарської революції;

- тотальна критика релігії (адже вона є фантастичним відображенням у головах людей земних сил);

- вільна праця рівних людей на засадах суспільної власності на засоби виробництва;

- матерія - головна основа буття та історії;

- головне завдання філософії є аналіз матеріально-практичної діяльності людини з метою; трансформації оточуючого світу ("зміцнення капіталу").

145. Філософія грошей г.Зіммеля.

У своєму творі "Філософія грошей" Георг Зіммель вперше спробував представити гроші як онтологічний феномен. Він виділив їх таку соціальну фунцкію, як бути засобом комунікації та бути засобом оцінки "всього доступного космосу". Він представив гроші як новий предмет філософської рефлексії, який набув онтологічних ознак (став розглядатися як сутність та основа буття) у філософії, так само як і в економіці.

Аналіз грошей Зіммеля починається з розгляду їх як філософської та економічної категорії, функцією якої є опосередкування економічного обміну в суспільстві. Автор зазначає, що історична місія полягає не тільки в формуванні "ринкової людини", а й у формуванні "економічної людини" з її особливими ціннісними установками - трудовою етикою.

Щодо методологічного підходу до вивчення грошей як філософсько-економіного феномену має бути застосований аксіологічний (ціннісний) підхід, згідно з яким цінності (в даному випадку - гроші) виконують регулятивну, світоглядну та пізнвавальну функції.

146. М.Вебер про взаємозалежність ментальності та господарського устрою.

Проблему цінностей та успішного господарства розглядав німецький філософ та соціолог Макс Вебер. За його вченням ефективність господарства залежить від менталітету, віросповідання нації. Він стверджував, що його цікавить не об'єктивний аспект економічної поведінки, а певні нахили людей до раціональної економічної поведінки. Він критикував впровадження капіталізму Марксом у держави східної Європи, бо на його думку капіталізм має базуватися на довготривалому веденні торгівлі, сумлінного співставлення податків, прибутків та витрат, а також на господарській діяльності, в основі якої лежить тривале очікування прибутку шляхом обміну (мирного придбання).

[а дальше нужно написать о нашем замечательном славянском менталитете, по причине которого мне стало лень писать дальше самому :)]

147. Теорія зайнятості та грошей Дж.М.Кейнеа. [народ, по поводу кейнсианства напишу вам коротко и своими словами, потому что теория, о которой спрашивают, сама проста как табуретка, а воды вы и сами сможете налить] Отже, сутність кейнсіанської теорії полягає в тому, що стабільність макроекономіки держави залежить від зайнятості трудових ресурсів країни. Революційною свого часу вона була тому, що за нею не пропозиція створює попит, а попит створює пропозицію. Далі слідує простий причинно-наслідковий ланцюг: зацікавленість споживача у придбанні продукції - збільшення обсягу виробництва продукції - залучення більшої кількості трудових ресурсів - зменшення безробіття - зменшення державних витрат або збільшення податків - підйом економіки. Повна зайнятість на ринку праці майже неможлива, але якщо вона буде перевищувати рівень безробіття хоча б у 1,5-2 рази, то підйом економіки почнеться, хоча й повільними темпами. [я бы мог вам ещё график красивый сделать, но думаю, он не понадобится на экзамене по философии]