4.Міжнародні торгові режими в практиці міжнародної економічної діяльності України

Згідно із ЗУ «Про ЗЕД» від 1991 р. на території України запроваджуються такі правові режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності:

- національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів;

- режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, якій надано згаданий режим. Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб'єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі;

- спеціальний режим, який застосовується до територій спеціальних економічних зон, а також до територій митних союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України

До торгівельного режиму в практиці міжнародної економічної діяльності України відноситься національний режим. Після вступу в СОТ Україна взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення національного режиму країнам СОТ та доступу на ринок в основних секторах послуг,такі як професійних, комунікаційних послуг, будівництва тощо. Це означає, що у зазначених визначених секторах, країнам СОТ надається режим, не менш сприятливий, ніж вітчизняним послугам чи постачальникам послуг, теж правило застосовується і до України. Вітчизняні і імпортовані товари повинні обкладатися внутр. податками і зборами за єдиними ставками. Всі закони, правила і вимоги, що стосуються купівлі, продажу,перевезення, розподілу чи використання товарів повинні бути для них абсолютно однаковими.

Режим найбільшого сприяння(РНБ) – надання державами, що домовляються одна з одною прав, переваг і пільг у торгівлі між ними. Цей режим застосовується до країн СОТ і ще до 15 країн, таких як Російська Федерація, Білорусь тощо На практиці з цього режиму є винятки на користь країн, що розвиваються.

Преференційний режим (ПР) – в світовій практиці надається товарам з країн, що роз-ся, згідно рішень ЮНКТАД і ГАТТ. Преф режим в Україні застосовується до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита.

Режим вільного руху товарів – умови вільного, без стягнення мита та інших зборів руху товарів з третіх країн між країнами-учасницями митного союзу, після сплати митних зборів при перетині кордону митного союзу.

Також розрізняють ще такий режим як торгове ембарго – інструмент міжнародної політики держави, який забороняє ввезення на власну територію або вивезення до іншої країни товарів, послуг, технологій тощо. Має примусовий хар-р стосовно внутрішніх ек. агентів певної країни, яка запроваджує цей режим. Є репресивним засобом тиску на ті уряди та країни, які становлять загрозу міжнародній безпеці, і застосовується як у мирний, так і у воєнний час.