Азійсько-Тихоокеанський регіон
Питання ефективності відносин України з країнами Азійсько- Тихоокеанського регіону є особливо актуальним з огляду на забезпечення інтересів України в АТР . На жаль, сьогодні азійський напрям української зовнішньої політики є недостатньо розвинутим.
Основна мотивація розвитку відносин з країнами АТР була і залишається для України в основному економічною. Це і торгівля, оскільки йдеться про перспективні ринки для українських товарів, і значні інвестиційні ресурси Східної Азії, і можливість для України стати транзитним ланцюгом між ЄС (Північ) та країнами АТР (Південь). Існує можливість взаємовигідного обміну сучасними технологіями з багатьма країнами, співробітництва у військово-технічній сферах, тим більше, що промисловий і науково-технічний потенціал України оцінюють в країнах цього регіону належним чином.
Україна – Китай. Китайський напрям української зовнішньої політики є одним з провідних, якщо не сказати домінантним у всьому АТР . У цілому за оцінками експертів, найбільш привабливими для української економіки вважаються такі китайські галузі, як аерокосмічна, авіаційна, суднобудівна, енергетична, металургійна. Пріоритетним можна визначити військово-технічне співробітництво із запровадженням офсетних схем поставок озброєнь і військової техніки до Китаю.
Україна-Японія. Якісно новий етап у взаємовідносинах України. Японія готова поділитися своїм досвідом скорочення й нейтралізації шкідливих викидів у металургійній і хімічній галузях. Крім того, закладено підвалини проектів з будівництва Україною супутників та ракетоносіїв для Японії.
Основні дані щодо географічної структури експорту та імпорту України в різні регіони світу, а також в найбільш пріоритетно-важливі країни показано у табл.1.
Табл. 1. Географічна структура експорту та імпорту України, 11 міс. 2011 р.[5]
|
Експорт, тис. дол. |
Імпорт, тис. дол. |
Сальдо |
Всього |
61950209,6 |
74714367,0 |
–12764157,4 |
Країни СНД |
23723820,9 |
33905896,9 |
–10182076,0 |
РФ |
18037580,0 |
26635170,5 |
–8597590,5 |
Білорусь |
1759277,4 |
3767409,7 |
–2008132,3 |
Казахстан |
1643056,5 |
1519004,2 |
124052,3 |
Європа |
16938090,9 |
24233532,7 |
–7295441,8 |
Iталiя |
2811435,1 |
1759736,5 |
1051698,6 |
Польща |
2543587,6 |
2897362,8 |
–353775,2 |
Азія |
15834321,1 |
11951898,7 |
3882422,4 |
Iндiя |
1954866,1 |
719508,2 |
1235357,9 |
Китай |
1969247,7 |
5755788,7 |
–3786541,0 |
Туреччина |
3393942,3 |
1316148,4 |
2077793,9 |
Африка |
2939882,7 |
878946,0 |
2060936,6 |
Єгипет |
1153202,8 |
90407,4 |
1062795,4 |
Америка |
2386297,5 |
3567176,3 |
–1180878,8 |
США |
998806,8 |
2352323,5 |
–1353516,7 |
Бразілiя |
465662,2 |
514915,9 |
–49253,7 |
Висновок
Україна як молода суверенна держава не має достатнього досвіду налагодження економічних зв’язків з країнами світу. Це пояснюється передусім тим, що вона не могла набути такого досвіду у складі СРСР, їй поки що бракує також достатньої кількості органів, кадрів, які могли б проводити самостійну науково обґрунтовану зовнішньоекономічну політику.
Світові економічні зв’язки необхідні Україні, щоб подолати економічну кризу, для стабільного і швидкого розвитку продуктивних сил і зростання на цій основі життєвого рівня населення.
Міжнародні господарські зв’язки для нашої країни є одним із ключових факторів розвитку. Економіка України поступово утверджується як самостійний організм, здатний до саморегулювання та виживання в міжнародній конкурентній боротьбі, тому актуальним постає питання поліпшення керівництва сферою ЗЕД у регіонах.
Правильне визначення у зовнішньоторговельній діяльності України регіональних пріоритетів є підґрунтям для подальшого збільшення обсягів зовнішньої торгівлі та удосконалення її структури.
В Україні проте існує ряд проблем, які не дозволяють їй успішно та швидко здійснювати діяльність щодо своїх пріоритетів. Ці проблеми потребують першочергового вирішення: подолання зовнішніх факторів, що мають негативний вплив, поліпшення якісних характеристик вітчизняних товарів, підвищення ролі держави, формування узгодженої системи державного регулювання, зниження рівня інфляції в українській економіці, пошук нових ринків збуту для українських товарів тощо. Отже, Україна має потужний потенціал, щоб піти далі міжнародно-правових декларацій і створити справді ефективний і взаємовигідний механізм економічної співпраці.