Розділ 2. Аналіз динаміки та структури державного боргу у 2009-2013 роках.
Державний борг є важливим макроекономічним важелем регулювання економіки держави, дає змогу втілити обрану економічну стратегію, залучити кошти для вирішення важливих економічних питань та реалізації проектів. Тому наявність державного боргу не лише у країн із перехідною економікою, а й у високорозвинених країнах має свої об'єктивні причини. Водночас накопичення державного боргу має й негативну сторону, адже значний його показник збільшує витрати на обслуговування державного боргу, знижує фінансову стійкість та загрожує економічній безпеці держави.
Формування державного боргу України відбувалось у декілька етапів. На сучасному етапі станом на 31.12.2013 державний та гарантований державою борг становив 584,36 млрд. грн. Зокрема сума державного боргу становила 480,2 млрд. грн., що не перевищує граничну суму державного боргу (502,48 млрд.грн.), яка встановлена ЗУ «Про державний бюджет на 2013 рік» [1] .Загалом протягом останніх років спостерігається стійка тенденція до зростання державного боргу України (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Динаміка зростання державного боргу України []
Результати проведених розрахунків свідчать про стрімкі темпи зростання державного боргу України. Особливо швидкі темпи росту спостерігалися протягом 2009-2010 та 2012-2013 років – 96,5 млрд. грн.(42,5%) та 81 млрд. грн.. (20,3 %) відповідно. Загалом протягом досліджуваного періоду державний борг України зріс на 111,4%, тобто на 252,3 млрд. грн.
Особливо швидкими темпами зростав внутрішній борг. Протягом досліджуваного періоду внутрішній державний борг зріс на 165,9 млрд. грн., тобто на 181,1 %. Динаміка росту зовнішнього державного боргу була не настільки стрімкою, проте зростання також є досить суттєвим. У 2013 році зовнішній борг України становив 223,3 млрд. грн., що на 64,3% більше у порівнянні з 2009 роком.
Така ситуація негативно впливає на стан економічної безпеки України, оскільки зростає навантаження на державний бюджет через збільшення виплат на обслуговування державного боргу.
Проаналізувавши дані таблиці 2.2 у додатках до розділу 2 можна виділити наступні тенденції щодо динаміки державного та гарантованого державою боргу:
особливо швидкими темпами зростала внутрішня заборгованість перед юридичними особами. За період 2009-2013 років ця заборгованість зросла на 166,42 млрд. грн.(189,91%). Зокрема за минулий календарний рік заборгованість зо ОВДП зросла на 66,8 млрд. грн. (35,67 %).
стабільну тенденцію до зростання мала зовнішня заборгованість. Протягом останніх років зовнішній державний борг щороку зростав в середньому на 6-8%. Загалом протягом 2009-2013 років зовнішній державний борг зріс на 87,33 млрд. грн.(64,25%), зокрема за 2012-2013 рік ріст становив 14,34 млрд. грн. (6,86%). Проте протягом досліджуваного періоду спостерігалася тенденція щодо зменшення заборгованості за позиками, наданими МФО
(-8,6%) та заборгованості за позиками, наданими закордонними органами управління (-42,07%).
- не дивлячись на особливо швидкі темпи зростання державного боргу України, гарантований державою борг зростав не настільки швидкими темпами. Протягом 2009-2013 років гарантований державою борг зріс на 13,5 млрд. грн., що становить всього 14,85 % у порівнянні з 2009 роком. Протягом останнього року гарантований державою борг зменшився на 12,14 млрд. грн., що становить 10,43 % гарантованого державою боргу. Загалом спостерігається тенденція до зменшення заборгованості за позиками, наданими МФО (-68,46%), та внутрішніми позиками, наданими банківськими установами (-22,10%).
В цілому у структурі державного та гарантованого державою боргом гарантований борг становить 104,2 млрд. грн.(17,8%) (див. рис. 2.2).
Рис. 2.2 Структура державного боргу на 31.12.2013 за ознакою умовності
Стрімке зростання внутрішнього боргу протягом 2009-2013 років призвело до того, що протягом останніх років спостерігається тенденція щодо збільшення частки внутрішнього боргу у структурі державного боргу України. Станом на 31.12.2013 частка внутрішнього боргу становила 53,49%, в той час коли часка зовнішнього боргу становила 46,31 %. (див. табл. 2.2 у додатках до розділу 2). Така тенденція має деякі позитивні аспекти, оскільки повернення внутрішнього боргу і виплат відсотків за ним не зменшують фінансового потенціалу держави, тоді як зовнішній борг має у своїй основі відплив капіталу з держави [17].
Найбільшу частку у внутрішньому державному боргу займає заборгованість перед юридичними особами, тобто зобов’язання держави за ОВДП та казначейські зобов’язання. Також частину внутрішнього боргу становлять зобов’язання перед НБУ, частка яких становить 0,6 % загального державного боргу (рис. 2.3).
Найбільшу частку у структурі зовнішнього боргу займають зобов’язання за ОЗДП, тобто 32 %. Також вагомою є частка зобов’язань за позиками наданими МФО (13%), зокрема МВФ (4,85%), МБРР (4,20%), ЄБРР (0,82%), Європейським Інвестиційним банком (0,73%) та ін.
Рис. 2.3. Структура державного боргу України за типом кредитора
Сучасна економічна ситуація в Україні характеризується нестабільністю курсу національної валюти, коливаннями на валютному ринку та зменшенням золотовалютних резервів. Тому подальший відтік валюти з країни може негативно впливати на фінансовий стан держави та стабільність гривні.
Структуру державного боргу у розрізі валюти погашення характеризують дані таблиці 2.3 у додатках до розділу 2.
Проаналізувавши дані таблиці можна прослідкувати наступні тенденції:
спостерігається стійке зростання частки боргу, що має бути погашений у доларах США. Протягом періоду 2010-2013 років частка державного боргу у доларах США зросла на 16,4 в.п. - від 27,5% у 2010 році до 43,9 % у 2013 році.
поступове скорочення частки державного боргу, що має бути погашений за рахунок СПЗ та японської єни. Зокрема частка боргу, що має бути погашений за рахунок СПЗ, знизилась з 22,8% у 2010 році до 9,1% у 2013 році. Частка боргу, що має бути погашена японською єною була невеликою, всього 0,71% всього боргу у 2010 році, і протягом 2010-2013 років ця частка ще дещо зменшилась до 0,3%.
не дивлячись на швидке зростання внутрішнього боргу, частка державного боргу, що має бути погашений українською гривнею не зазнавала значних коливань. У 2013 вона зменшилась на 1,5 в.п. і становила 43,3% загальної суми державного боргу.
Загалом у структурі державного боргу у розрізі валют погашення станом на 31.12.2013 найбільшу частку становив долар США – 43,9% та українська гривня – 43,3% (див. рис. 2.4).
Рис. 2.4. Структура державного боргу України у розрізі валюти погашення
Важливим чинником, який впливає на боргову політику держави є термін погашення державного боргу. З огляду на цей фактор держава має корегувати свою боргову політику, прогнозувати видатки бюджету на наступний рік тощо.
Станом на 31.12.2013 середній термін до погашення державного боргу становив 4,7 років (див. рис. 2.5). Більше половини боргу (54,2%) уряд має погасити у 2015-2018 роках – 266,2 млрд. грн., тобто в середньому 88,7 млрд. грн.. щороку.
Протягом 2019-2046 років має бути погашено 29,4% державного боргу, тобто 141,17 млрд. грн.
Рис. 2.5. Структура державного боргу у розрізі термінів погашення
У 2014 році уряд має погасити 16,3% державного боргу, тобто 78,28 млрд. грн., що становить 21% доходів державного бюджету у 2014 році,які передбачені ЗУ «Про державний бюджет на 2014 рік» [3].
Швидка динаміка зростання державного боргу негативно впливає на боргову безпеку України. Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України боргова безпека - відповідний рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування та ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для задоволення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує суверенітету держави та її фінансовій системі[4]. Одним із основних показників, який характеризує боргову безпеку є боргове навантаження, тобто частка державного боргу у ВВП.
Основна сума державного боргу не повинна перевищувати 60% фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України. На кінець 2009 року співвідношення боргових зобов’язань до ВВП становило 34,8%, проте вже у 2010 році – 39,93%, а у 2013 – 40,46% (див. табл. 2.5 у додатках до 2 розділу). Такі цифри дещо насторожують. У разі перевищення граничного показника Кабінет Міністрів України зобов'язаний вжити заходів для приведення його у відповідність до положень чинного законодавства. Зросла й сума боргу в розрахунку на одного жителя України: якщо у 2009 році розмір боргу склав 6916,88 грн., то у 2013 році – 12871,36 грн.
Подальше зростання державного боргу спричинить погіршення показників бюджетної безпеки, негативно впливатиме на стан платіжного балансу та інвестиційну привабливість України, загрожуватиме стабільності грошово-кредитного та валютного ринків України.
Обслуговування та погашення боргових зобов’язань у майбутньому може призвести до неспроможності задоволення нагальних соціально-економічних потреб, що загрожуватиме втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи [18].
Для вирішення проблем накопичення державного боргу України та подолання негативних тенденцій боргової ситуації потрібно насамперед скоротити обсяги дефіциту державного бюджету України, що і є основною причиною зростання державного боргу. Про основні проблеми надмірного зростання державного боргу та шляхи їх вирішення піде мова у 3 розділі.