1. Правові та економічні засади фінансового лізингу

1.1. Визначення, сутність та функції фінансового лізингу Лізинг - це комплекс економіко-правових відносин, що складаються в заснованій на кредиті інвестиційної операції. Дані відносини складаються у придбанні у власність зазначеного лізингоодержувачем майна і подальшої передачі його лізингоодержувачу в тимчасове володіння і користування на певний строк за певну плату з метою використання задля особистих, сімейних або домашніх потреб лізингоодержувача, а для підприємницьких цілей. Лізингові операції в останні роки стали істотним чинником стабілізації та розвитку економіки в багатьох країнах. Темпи зростання обсягу лізингу в них значно перевищують темпи приросту приватних капіталовкладень у виробництво машин і устаткування. Лізинг широко використовується при збуті продукції, як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. За допомогою лізингу відбувається інвестування коштів у розвиток економіки. Зокрема, багато підприємств за допомогою лізингу вирішують проблеми як оновлення та модернізації вже наявного виробництва допомогою заміни застарілого обладнання на нове, так і проблеми розширення виробництва: лізинг дозволяє купувати нове обладнання в більш щадному режимі, ніж при використанні кредиту та покупки. Термін «лізинг» має іноземне коріння (США), при цьому в англійській юридичній мові словом «leasing» позначається як традиційна здача майна в оренду, так і власне лізинг як різновид оренди [15, с. 9]. Світове поширення набуло друге значення терміна «лізинг», яке використовується для позначення строго певного виду договору майнового найму. Поняття «лізинг» і «фінансова оренда» у вітчизняному законодавстві рівнозначні. У Цивільному кодексі РФ [1] це чітко виділено у назві параграфа 6 глави 34, яка називається «Фінансова оренда (лізинг)». Лізинг має складну потрійну економічну основу. Крім властивостей орендної діяльності він несе в собі істотні якості кредитної угоди, інвестиційної діяльності. Основні принципи кредитування - терміновість, зворотність і платність - повністю реалізуються в лізингових угодах. Можна провести певну аналогію лізингу з трастовими операціями, з угодами купівлі-продажу майна з розстрочкою і т.д. Цілком обгрунтованим було і визначення лізингу як виду інвестиційної діяльності Поняття договору фінансової оренди (лізингу) відображає потрійну природу лізингової угоди:

• Лізингодавець укладає договір з постачальником;

• Лізингодавець укладає (у більшості випадків) договір з банком на отримання кредиту для придбання майна;

• Лізингодавець укладає договір з лізингоодержувачем на передачу даного майна в лізинг.

Про потрійну природу лізингу йдеться і в публікаціях В.А. Горемикін. Зокрема, він дає визначення лізингу як системі підприємницької діяльності, що включає в себе як мінімум три види організаційно-економічних відносин: орендні, інвестиційні та торговельні, зміст кожного з яких окремо повністю не вичерпує сутності специфічних майново-фінансових лізингових операцій [11, с . 16]. З численних функцій лізингу загальновизнаними є чотири:

• Фінансова функція виражається у звільненні лізингоодержувача від одноразової оплати повної вартості необхідного майна;

• Виробнича функція полягає в оперативному вирішенні виробничих завдань шляхом тимчасового використання, а не купівлі дорогого майна;

• Збутова функція - це розширення кола споживачів і завоювання нових ринків збуту за допомогою застосування лізингових схем;

• Функція отримання податкових пільг. На сьогоднішній день до числа пільг для учасників лізингових відносин можна віднести:

• - Взяте за лізингом майно може не відбиватися на балансі користувача, оскільки право власності зберігається за лізингодавцем;

• - Лізингові платежі відносяться на собівартість виробленої продукції (послуг), що відповідно знижує оподатковуваний прибуток;

• - Застосування прискореної амортизації (з коефіцієнтом прискорення до 3-х) знижує оподатковуваний прибуток і прискорює оновлення майна [12, с. 132].

Таким чином, термін «лізинг» як у законодавстві, так і в науковій літературі використовується як багатоаспектне поняття, що має різні значення. Економічна сутність лізингу трактується неоднозначно і протягом тривалого часу залишається спірною. Не сформувалося єдиної думки щодо сутності лізингу на практиці і в теорії. У загальному вигляді лізинг можна охарактеризувати як комплексні економіко-правові відносини з придбання у власність майна і подальшої здачі його в оренду [8].