35.Облік руху основних засобів.

Порядок обліку та руху основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні матеріальні активи викладений у П(С)БО 7. Норми цього Положення поширюються на підприємства всіх форм власності, крім бюджетних установ.

Для відображення в обліку операцій, пов'язаних з рухом основних засобів, використовується рахунок '"Основні засоби", який є рахунком першого порядку. До цього рахунка відкриваються субрахунки за відповідними класифікаційними групами основних засобів (будівлі, споруди, машини та устаткування, офісне обладнання, меблі та приладдя, транспортні засоби тощо) і рахунки наступних порядків для подальшої деталізації та ведення аналітичного обліку.

Надходження основних засобів на підприємство відображається за собівартістю їх придбання або створення. Собівартість придбаних основних засобів визначається за вирахуванням будь-яких торговельних знижок. При цьому спеціальні джерела фінансування капітальних вкладень не створюються.

У випадку, коли надходження основних засобів відбувається в результаті обміну на подібний актив, то собівартістю отриманого активу є балансова вартість відданого активу (якщо справедлива вартість отриманого активу не свідчить про зменшення корисності активу, що був відданий).

Вибуття основних засобів може відбуватися внаслідок списання по причині зносу чи відсутності будь-якої економічної вигоди від їх подальшого використання або в результаті їх реалізації. При цьому визначається фінансовий результат від цих операцій як різниця між очікуваною чистою сумою надходжень від ліквідації або продажу основних засобів та їх залишковою вартістю. Такі фінансові результати (прибутки чи збитки) класифікуються у звіті про прибутки і збитки як випадкові, за виключенням тих, що виникли в результаті ліквідації основних засобів через надзвичайні події.

На момент реалізації або ліквідації основних засобів, сума їх дооцінки, що відображена у складі власного капіталу, списується одноразово на рахунок нерозподіленого прибутку. Іншим варіантом списання суми дооцінки, дозволеним МСБО 16 "Основні засоби", є поступове її віднесення на рахунок нерозподіленого прибутку протягом терміну експлуатації основних засобів. Для такого варіанту частину суми дооцінки, яка підлягає списанню у звітному періоді, розраховують як різницю між сумами амортизації, нарахованими виходячи з вартості основного засобу до і після переоцінки. Списання дооцінки відображається записом:

Дооцінка

Нерозподілений прибуток

36.Амортизація основних засобів.

Амортизація - це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується(первісна мінус ліквідаційна вартість )упродовж строку їх корисного використання( експлуатації).

Амортизаційні відрахування - це специфічний вид фінансових ресурсів. З одного боку, амортизаційні відрахування - це витрати підприємства, тому що їхню суму, нараховану на виробничі необоротні активи, включають у собівартість продукції, робіт, послуг. Водночас, у складі виторгу ( доходу)від реалізації продукції суму амортизаційних відрахувань розглядають як цільовий фонд, складову фінансових ресурсів, призначених для відтворення зношених у процесі виробництва необоротних матеріальних і матеріальних активів.

Для нарахування амортизаційних відрахувань згідно податкового обліку основні фонди поділяють на групи:

Група 1 - будинку, спорудження, їхні структурні компоненти, передаючі пристрої, у тому числі житлові будинки і їхні частини, вартість капітального поліпшення землі;

Група 2 - автомобільний транспорт і запчастини до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти, інше конторське устаткування, пристрої і приналежності до них ;

Група 3 - інші основні засоби, не включені в групи 1 і 2 і 4;

Група 4 - електронно-обчислювальні машини, інформаційні системи, телефони, мікрофони, радіо, засоби зчитування або печатки інформації, рації, вартість яких вища від вартості малоцінних предметів.

Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансової вартості основних засобів і норм відрахувань, а також методів їхнього нарахування: Група 1-2%; Група 2-10%; ГрупаЗ-6%; Група 4-15%.

По групі 1 амортизація нараховується за кожним об 'єктом до досягнення ним балансової вартості 100 НМДГ;

По групі 2,3,4 - у цілому по групі до досягнення групою балансової вартості 0 грн.

Переваги: застосування цього методу дає змогу зблизити бухгалтерський і податковий облік основних засобів.

Недоліки: метод економічно не виправданий, оскільки не враховує реальних строків служби основних засобів; не дає можливості визначити залишкову вартість по об'єктах, де облік ведеться в цілому по групах.