39.Звіт про рух грошових коштів. Аналіз ефективності проекту.

Звіт про рух грошових коштів (Cash-Flows).

У його основі лежить метод аналізу грошових потоків (Cash-Flows). Вираз "кеш-фло" з англійської мови міцно ввійшов в лексикон економістів майже всіх розвинених країн і став не менш по-

пулярним, чим "маркетинг" і "контролінг".

Cash-Flow (кеш-фло) перекладається дослівно як "потік готівки", або "гро-

шовий потік". Цей же вираз використовується для визначення поточного залишку коштів

на розрахунковому рахунку підприємства. Цей залишок формується за рахунок притоку

коштів (доходів від реалізації продукції і послуг, амортизаційних відрахувань, доходів від

реалізації активів підприємства, внесків у статутний фонд і позик) і відтоку коштів (ви-

трат на виробництво продукції і послуг, загальних витрат підприємства, витрат на інвес-

тиції, обслуговування й погашення позик, виплати дивідендів, податкових і інших ви-

плат).

Практично датою окупності проекту буде вважатися день, коли акумульована су-

ма "кэш-фло" від виробничої діяльності стане рівній сумі витрат на інвестиції.

Таким чином, "Звіт про рух грошових коштів" є основним документом, призна-

ченим для визначення потреби в капіталі, виробітку стратегії фінансування підприємства,

а також для оцінки ефективності його використання.

Аналіз ефективності проекту

Для аналізу ефективності проекту розраховуються показники ефективності інвес-

тиційного проекту, які можна розділити на дві основні групи:

 перша - показники ефективності операційної діяльності, а також поточного й

перспективного фінансового стану підприємства, що реалізує проект, джере-

ла даних, для розрахунку яких слугують баланс і звіт про фінансові резуль-

тати;

 друга - показники ефективності інвестицій, розрахунок яких провадиться на

основі даних Звіту про рух грошових коштів (Cash-Flows).

11.Класифікація найменувань структурних одиниць інформаційної бази.

Така класифікація необхідна для проведення операції пошуку, співставлення, сортування даних про зміст інформаційної бази (ІБ), що досліджується. Це має особливе значення для численної номенклатури показників, що відображають стан об'єкта, яким керують.

Розбивка множини найменувань за класифікаційними групуваннями полегшує вивчення вихідної множини показників, їх співставлення, ідентифікацію, виявлення помилок та ін.

Структура класифікатора, кількість рівнів і позицій на кожному рівні визначається ступенем деталізації та кількістю об'єктів, що класифікуються.

Кількість найменувань у кожній класифікаційній групі для зручності аналізу повинна бути досить малочисельною. Система класифікації має забезпечити однозначність розподілу найменувань за класифікаційними ознаками, що охоплює всю множину найменувань, припускає мож

12.Схема класифікації найменувань реквізитів-основ.

В основу класифікації реквізитів-ознак покладено принцип віднесення їх найменувань за ознаками, характерними для 1-го рівня системи класифікації найменувань реквізитів-основ. Система класифікації документів і масивів у АСУП охоплює 4 рівні ієрархії ознак: функцію (підсистему) керування підприємством; вид документа (масиву); рівень керування; період часу.

Рівень 1 (функції АСУП):

1) підсистема інженерно-технічного керування;

2) підсистема фінансово-економічного керування;

3) підсистема виробничого керування;

4) підсистема комерційного керування;

5) керування якістю продукції;

6) інші функції.

Рівень 2 (вид інформації):

1) нормативна;

2) планова;

3) облікова.

Рівень 3 (рівень керування):

1) робоче місце;

2) бригада;

3) зміна (дільниця, цех і т.д.);

4) конвеєр;

5) відділ, служба в цеху;

6) цех;

7) відділ, корпус;

8) підприємство;

9) інші підрозділи.

Рівень 4 (період часу):

1) година;

2) зміна;

3) доба;

4) п'ятиденка, тиждень, декада;

5) місяць;

6) квартал;

7) півріччя, рік;

8) більше року;

9) інше.