10. Особливості економічної інформації. Класифікація видів економічної інформації.

Економічна наука, господарська діяльність суспільства пов'язані з інформацією, яка називається економічною. Поняття економічної інформації (ЕІ) є центральним в економічній кібернетиці і слугує основним предметом теорії інформаційних систем обробки даних. Економічна інформація як поняття, з одного боку, належить до категорії «інформація», а з іншого, - нерозривно пов'язана з економікою та управлінням народним господарством. Тому на економічну інформацію можна поширити різні тлумачення, притаманні інформації, але водночас підкрелити її особливості, які випливають з економічних категорій. , економічна інформація - сукупність відомостей (даних), які відображають стан або визначають напрям змін і розвитку народного господарства та його ланок. В управлінні виробництвом вирізняють інформаційні процеси, в яких інформація виконує роль предмета праці («сира інформація») і продукту праці («оброблена інформація»).

Економічна інформація класифікація:

1.За функціями управління(-планова-нормативна-облікова-аналітична)

2.За відношенням до об’єкта управління(-вхідна-вихідна)

3.За моментом виникнення(-первинна-похідна)

4.За сталістю змісту(-умовно стала-умовно змінна)

5.За характеризованими сутностями(-інформація про предмет-інформація про процеси)

6.За елементами структури(-реквізити-показник-масиви-інф.потік-інф.база)

11 .Класифікація найменувань структурних одиниць інформаційної бази.

Інформаційна база – сукупність певним чином організованої збереженої та контрольованої інформації,зафіксованої на носіях системи,яка викор.при функціонуванні інформаційну систему.

Інформаційна база склад:

1.Позамашинної інф.бази

2.Машинної інформаційної бази.

Позамашинно іб-це частина іб яка являє собою сукупність документів призначених для безпосереднього сприйняття без застосування засобів обчислюваної техніки.

В процесі створення поза машинної іб:

-формалізація даних

-вибір форм первинних док і носіїв

-вибір способів і засобів фіксування у первинних док і на маш.носіях

-розробка форм інформ.вихідних док.

40.Аналіз беззбитковості. Потужним інструментом для прийняття рішень є аналіз беззбитковості виробництва. Скориставшись ним, менеджер може відповісти на питання, що виникають під час змін напряму діяльності, а саме: який вплив на прибуток справить зниження ціни реалізації, який обсяг продажу потрібен для покриття додаткових постійних витрат, пов'язаних з передбаченим розширенням підприємства, скільки людей треба найняти тощо. Менеджер постійно приймає рішення щодо зміни ціни реалізації, розміру змінних і постійних витрат, придбання і використання ресурсів. Якщо він не зможе зробити точний прогноз рівня прибутків і витрат, його рішення завдадуть шкоди компанії.Аналіз беззбитковості - аналітичний метод, який допомагає визначити величину беззбиткового обігу щодо підприємства і за видами продукції з подальшим розробленням заходів для досягнення і подолання межі беззбитковості в короткостроковому періоді.ь Мета аналізу беззбитковості виробництва - встановити, що буде з фінансовими результатами, якщо визначений рівень продуктивності або обсяг виробництва зміняться. Статистичні методи в інвестиційному аналізі. Інвестиційний аналіз як наука є системою спеціальних знань про методи та прийоми дослідження процесів, вживані для обробки та оцінки економічної інформації про інвестиційну діяльність суб'єктів господарювання. Інвестиційний аналіз - це прикладна наука, оскільки широко використовується в практичній діяльності та сприяє підвищенню ефективності управління інвестиціями. Інвестиційний аналіз дозволяє системно оцінити вади і переваги проектів через встановлення логічних схем для:♦ збирання та аналізу даних;♦ визначення інвестиційних пріоритетів;♦ розгляду альтернативних варіантів;♦ аналізу існуючих проблем і врахування різних аспектів розробки та реалізації проектів до прийняття рішення про їх фінансування. Методи та прийоми аналізу інвестиційних проектів є засобами для глибокого розкриття тих або інших положень та процесів в інвестиційній сфері, а також для точного формування висновків і рекомендацій на будь-якому ієрархічному рівні. Процедура та методи такого аналізу направлені на висунення альтернативних варіантів вирішення проблеми проектування та інвестування, виявлення масштабів невизначеності по кожному з них та їх зіставлення за різними критеріями ефективності.

41.Розвиток і впровадження систем підтримки прийняття рішень.Системи підтримки прийняття рішень виникли на початку 80-х років завдя-ки розвитку управлінських інформаційних систем і становлять собою системи, розроблені для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами в складних і слабко структурованих ситуаціях. На розвиток СППР істотний вплив справили досягнення в галузі інформаційних технологій, зокрема телекомунікаційні мере-жі, персональні комп'ютери, динамічні електронні таблиці, експертні системи. Те-рмін СППР (DSS –Design Support System) виник у 80-х роках і належить Горрі та Мортону, хоча перше покоління СППР мало чим відрізнялось від традиційних управлінських інформаційних систем, і тому замість СППР часто використовува-вся термін «системи управлінських рішень». Перше покоління СППР, як уже зазначалося, майже повністю повторю-вало функції звичайних управлінських систем щодо наданнякомп'ютеризованої допомоги в прийнятті рішень. Основні компоненти СППР мали такі ознаки:

 управління даними - велика кількість інформації, внутрішні і зовнішні ба-нки даних, обробка й оцінювання даних;

 управління обчисленням (моделювання) - моделі, розроблені спеціалістами в галузі інформатики для спеціальних проблем;

 користувацький інтерфейс (мова спілкування) - мови програмування, ство-рені для великих ЕОМ, які використовуються виключно програмістами.

СППР другого покоління мають принципово нові ознаки:

 управління даними - необхідна і достатня кількість інформації про факти згідно зі сприйняттям ОПР, що охоплює приховані припущення, інтереси та якісні оцінки;

 управління обчисленням і моделюванням - гнучкі моделі, які відтворюють спосіб мислення (ОПР) у процесі прийняття рішень;

 користувацький інтерфейс - програмні засоби, «дружні» для користувача, звичайна мова, безпосередня робота кінцевого споживача. Сутність і загальна характеристика СППР.Системи підтримки прийняття рішень (Decision Support System) — це інформаційні системи третього покоління. Вони мають не тільки загальне інформаційне забезпечення, а й загальне математичне забезпечення — бази моделей, тобто в них реалізована ідея розподілу обчислень подібно до того, як розподіл даних став вирішальним чинником у звичайних інформаційних системах.Із зростанням кількості прикладних програм для надання персоналізованої оперативної підтримки, а також із збільшенням кіль­кості інформаційних систем зростав обсяг обчислювального дублювання, що стало значною мірою гальмівним чинником: для індивідуальної оперативної підтримки необхідно виконувати досить багато персоналізованих версій однієї й тієї самої прикладної програми, причому кожна версія підлягає багаторазовій модифікації упродовж періоду її експлуатації, з тим щоб вона відповідно реагувала на зміни в можливостях, знаннях, позиції і побажаннях користувача. Більше того, дубльована версія часто виявлялась менш ефективною, викликала взаємну несумісність програм і меншу продуктивність обчислень. Виходом із такої ситуації стала концепція утворення єдиної централізовано керованої бази моделей.У цьому напрямку було одержано ряд результатів:1) більш високий рівень модульності, досягнутий завдяки стандартизації інтерфейсів, дозволив поліпшити можливості знаходження надмірностей;

2) системи управління базами даних були використані для контролю та управління інтерфейсами моделей;

3) за допомогою засобів системного аналізу і мов специфікацій були здійснені спроби описати обчислення таким способом, який був би прийнятним для широкого діапазону користувачів (від кінцевих користувачів до розроблювачів системи);

4) деякі системні описи були автоматизовані та включені в програмне забезпечення за допомогою діалогу користувач—система, параметризованих алгоритмів та інтерфейсів типу меню.

Інтерфейс користувач-система. Комп'ютерні системи підтримки прийняття рішень призначені розв'язувати завдання, а тому невіддільною складовою їхньої роботи має бути точне викорис-тання параметрів, отриманих від користувача, і подання йому результатів роботи системи. Інтерфейс "користувач-система" забезпечує зв'язок ОПР зі СППР та її компонентами. При проектуванні й розробці інтерфейсу необхідно додержувати певного еталона, який має три ключові аспекти:

 мову дій - що може робити користувач під час спілкування із СППР.

 мову відображення - що бачить користувач у результаті роботи систе-ми.

 базу знань - що необхідно знати користувачеві, щоби вести діалог із сис-темою. Можна вирізнити три центральні механізми для організації взаємодії кори-стувачів із СППР:

 формальний діалог, що грунтується на «кмітливості» комп'ютера з ура-хуванням його структури як віртуальної машини;

 природна мова, відображає особливості мислення конкретної людини, в результаті Чого реалізується лінгвістична основа знань, комунікації (зв'я-зку) і логічного висновку;

 графічний діалог, що відтворює задану предметну сферу, зокрема із за-стосуванням піктограм (графічних зображень об'єктів і дій). База даних і сСУБД.

Будь-яка система підтримки прийняття рішень містить підсистему даних, яка складається з двох основних частин: бази даних і системи управління базою

даних (СУБД).До складу мов баз даних, які використовуються для вивчення і звертання до даних, належить мова опису даних (МОД) і мова маніпулювання даними (ММД).

Мова опису даних призначена для визначення структури бази даних. Опис даних заданої проблемної сфери може виконуватися на кількох рівнях аб-страгування, при чому на кожному використовується своя МОД.Мова маніпулювання даними забезпечує доступ до даних і містить засоби для зберігання, пошуку, оновлення і стирання записів. Мови маніпулю-вання даними, які можуть використовуватися кінцевими користувачами в діало-говому режимі, часто називають мовами запитів.Бази даних і СУБДвикористовуються в будь-яких комп'ютерних систе-мах. Проте порівняно зі звичайними підходами до реалізації бази даних для роз-в'язування деяких задач до функцій та інструментів БД і СУБД у контексті сис-теми підтримки прийняття рішень висувається ряд додаткових і спеціалізова-них вимог.

42.Групові системи підтримки прийняття рішень. Багато рішень в організаціях створюються не тільки індивідуально, але і групами виконавців. Групова динаміка може неадекватно впливати на процес, якщо є відмінності в ранзі чи темпераменті учасників. Часто підтримувальна робота може бути неузгодженою, якщо виконується кількома виконавцями, або деякі з них можуть перекладати свої задачі та обов’язки на інших. «Групова думка» може існувати в різних групах та може викликати неповне або неадекватне використання інформації. Групова думка є погодженням за рахунок будь-яких засобів, що часто завершується неефективним груповим прийняттям рішень та не найкращими рішеннями. Проблема з груповою думкою очевидно може привести до нев­далого рішення. Конкретно це пов’язане з: неповною генерацією альтернатив; неповним розумінням цілей; невдалою оцінкою ризиків альтернатив; недостатнім пошуком інформації; відмінностями в розумінні інформації; невдалою оцінкою і переоцінкою альтернатив. Кожний з цих чинників, в свою чергу, пов’язаний з поганим прийняттям рішень. На жаль, більшість традиційних СППР не забезпечують методи для вирішення подібних проблем.Тобто, щоб забезпечити групове прийняття рішень, інструментальним засобам групового призначення бажано мати не тільки потрібні характеристики СППР, а також апаратні засоби, програмне забезпечення та процедури, необхідні, щоб визначити позитивні характеристики роботи групи, та зменшити негативні. Для подібних цілей і призначені групові системи підтримки прийняття рішень. Групові рішення. Багато рішень в організаціях створюються не тільки індивідуально, але і групами виконавців. Групова динаміка може неадекватно впливати на процес, якщо є відмінності в ранзі чи темпераменті учасників. Часто підтримувальна робота може бути неузгодженою, якщо виконується кількома виконавцями, або деякі з них можуть перекладати свої задачі та обов’язки на інших. «Групова думка» може існувати в різних групах та може викликати неповне або неадекватне використання інформації. Групова думка є погодженням за рахунок будь-яких засобів, що часто завершується неефективним груповим прийняттям рішень та не найкращими рішеннями. Проблема з груповою думкою очевидно може привести до нев­далого рішення. Конкретно це пов’язане з: неповною генерацією альтернатив; неповним розумінням цілей; невдалою оцінкою ризиків альтернатив; недостатнім пошуком інформації; відмінностями в розумінні інформації; невдалою оцінкою і переоцінкою альтернатив. Кожний з цих чинників, в свою чергу, пов’язаний з поганим прийняттям рішень.  На жаль, більшість традиційних СППР не забезпечують методи для вирішення подібних проблем.Груповий розгляд будь-якої проблеми дозволяє використання додаткової інфор­мації, знання, і майстерності, але, тільки якщо всі учасники мають рівну можливість бути почутими, а їхні ідеї отриманими..

Групове забезпечення.Групове забезпечення (Groupware) — це специфічне програмне забезпечення, призначене для підтримки інтелектуальної колективної роботи групи виконавців над загальнодоступним зав­данням. Групове забезпечення має більш широкі функції, ніж звичайне програмне забезпечення доступу декількох користувачів до одних і тих же даних, він має механізм, що допомагає координації користувачів при виконанні поточних проектів і відслідкуванню за їх здійсненням, дозволяє працювати разом за допомогою комп’ютерно підтримуваних комунікацій, співробітництва і координації. Найбільш відомими прикладами групового забезпечення є Lotus Notes, Microsoft Exchange, Communicator, Novell GroupWise, Netscape SuiteSpot, Eclipse, Team Talk, Internet Explorer/NetMeeting. Групове забезпечення досягає цього через інтегрування восьми чітких технологій:електронний обмін повідомленнями, наради, групова обробка документів, потік операцій, інструментальні засоби утиліт/розробок, фрейми (каркаси), послуги і вертикальні ринкові прикладні програми.  Визначення та призначення ГСППР.Групова система підтримки прийняття рішень (Group Decision Support Systems — GDSS) — це інтерактивна, комп’ю­терно основана система, яка полегшує колективне вирішення неструктурованих та слабоструктурованих проблем групою ОПР. Групова система підтримки прийняття рішень об’єднує технологію гру­пового продукту з технологією СППР. ГСППР об’єднують комунікації, обчислення і технологію підтримки рішень з тим, щоб допомогти деякій групі ОПР розв’я­зати набір відносно неструктурованих задач. Можна виокремити три рівні групової підтримки прийняття рішень. На першому рівні ГСППР здатна запропонувати набір техніч­них функцій, розрахованих на подолання звичайних комунікаційних бар’єрів, наприклад надати великі екрани для одночасного відображення ідей та результатів голосування.  Другий рівень групової підтримки забезпечує моделювання рішень і вміщує методи групових рішень, які націлені на зменшення рівня невизначеності і зняття «шумів». Третій і найвищий рівень характеризується акцентом на машинно-формовані структури комунікацій. Підтримувальні засоби ГСППР. Підтримка створення рішень. ГСППР повинна забезпечити як підтримку створення рішень так і підтримку самого процесу рішень. Підтримка прийняття рішень починається з можливостей, які вже були розглянуті стосовно всіх систем підтримки прийняття рішень. Тобто ГСППР має забезпечувати доступ до моделей і інструментальних засобів управління моделями, доступ до даних та інструментальних засобів управління базою даних, пошту і інструментальні засоби управління поштою. Однак групи взагалі створюються, щоб розв’язати певні слабоструктуровані проблеми, часто з стратегічними або довго-терміновими значеннями. Тобто ГСППР потрібно надати специфічну підтримку для генерації альтернатив і інтерпретації результату. Генерація альтернатив вимагає електронного інструментального засобу мозкового штурму, який записує дані ідей і коментує їх. Накінець, ГСППР потрібно полегшити ідентифікацію зацікавлених сторін, припущень, які створюються у відношенні до них, і, роль, яку вони відіграватимуть у процесі. Генерація альтернатив, аналіз, і класифікація може в цілому бути важкими в груповому варіанті дій через те, що кожний хоче брати участь відразу і через те, що учасники мають різні процеси мислення.  Інший шлях, яким ГСППР забезпечує підтримку рішення, є так звана «групова пам’ять.» Зокрема, це забезпечує електронний запис зборів (зустрічів), як в підсумованому, так інеобробленому виразах. Це надає індивідам, котрі хочуть переглянути процес, доступ до принципів і альтернатив, які були визначені, а також до потоку інформації, яка обробляється групою.

43.виконавчі інформаційні системи. Виконавчі інформаційні системи (Executive Information Systems (EIS)) — це комп’ютеризовані системи, які призначені для забезпечення поточною і відповідною інформацією топ-менеджерів для підтримки виконавчих рішень на базі використання мережних робочих станцій. Акцент робиться на графічних дисплеях і легкому у використанні інтерфейсі, що подають інформацію від корпоративної бази даних. Виконавчі інформаційні системи (ВІС) є інструментальними засобами забезпечення підготовлених на носіях звітів у сталому форматі або інструкцій для виконавчих керів­ників вищого рівня. Вони пропонують якісну підготовку звіту і можливості для навчання. Найважливіша характеристика ВІС — простота і легкість у використанні. Добре розроблені ВІС дозволяють користувачеві опанувати роботою вже після використання малого числа команд. Крім того, система передбачає деякі потреби зображення даних особливих ситуацій, автоматично генеруючи відповідні звіти і аналіз трендів, що допомагає виконавцям виявляти як проб­леми, так і можливості. Визначення і призначення ВІС. Виконавчі інформаційні системи (Executive Information Systems (EIS)) — це комп’ютеризовані системи, які призначені для забезпечення поточною і відповідною інформацією топ-менеджерів для підтримки виконавчих рішень на базі використання мережних робочих станцій. Акцент робиться на графічних дисплеях і легкому у використанні інтерфейсі, що подають інформацію від корпоративної бази даних. Виконавчі інформаційні системи (ВІС) є інструментальними засобами забезпечення підготовлених на носіях звітів у сталому форматі або інструкцій для виконавчих керів­ників вищого рівня. Вони пропонують якісну підготовку звіту і можливості для навчання. Найважливіша характеристика ВІС — простота і легкість у використанні. Добре розроблені ВІС дозволяють користувачеві опанувати роботою вже після використання малого числа команд. Крім того, система передбачає деякі потреби зображення даних особливих ситуацій, автоматично генеруючи відповідні звіти і аналіз трендів, що допомагає виконавцям виявляти як проб­леми, так і можливості. Використання ВІС. Внаслідок розглянутих можливостей ВІС здатна забезпечити низку переваг. Наприклад, користувач може використати свій час більш ефективно. Вони можуть зменшити час пошуку інформації, ідентифікувати і реагувати на особливі ситуації, тільки-но вони будуть записані. До того ж ВІС надають більш своєчасну, точну і релевантну інформацію. ОПР також можуть ідентифікувати і вирішувати проблеми більш швидко і приймати кращі рішення. Таким чином, корпорація повинна відноситися до інформації, як до «стратегічного ресурсу» і залучати до роботи над довготривалими проектами вільний персонал інформаційних систем у менеджменті та інших асистентів. ВІС може функціонувати тільки в готовому для її сприйняття оточенні. Кілька зауважень щодо опису готовності такого сприйняття. По-перше, перед впровадженням ВІС має бути виявлена проблема доставки інформації. Зокрема, має існувати важлива інформація, яка певною мірою є своєчасно недоступною, що не дозволяє користувачам створювати високоякісних рішень. Альтернативно, може мати місце реальна бізнесова проблема, пов’язана з проблемами доставки інформації. Без попереднього визначення таких проблем користь від ВІС не так очевидна і, отже, менеджери не так схильні тратити час на вивчення використання системи. По-друге, перед впровадженням ВІС повинна бути досягнута деяка технологічна зрілістьабо виконавців проблеми або організації.  Доступне програмне забезпечення ВІС.Виконавча інформаційна система Command Center створена корпорацією Pilot Software, яка є одним з двох лідерів на ринку виконавчих інформаційних систем у США. У центрі уваги цього продукту — ідентифікація і стеження за ключовими індикаторами (показниками). Command Center поліпшує комунікації в організації за допомогою вдосконалення процесів планування і управління. Сьогодні Command Center еволюціонував в Pilot Decision Support Suite ™ (PDSS) —програмне оточення для ВІС, що охоплює редактори, налагоджувачі, конструктори екранних форм (форматери екрана), мости (що з’єднують локальні мережі), надбання даних, можливості OLAP доставляти продукт, сумісний з відкри­тими стандартами. Виконавча інформаційна система Commander EIS створена в корпорації, що є іншим лідером на ринку ВІС. Commander EIS розпізнає ключові індикатори або «важливі коефіцієнти успіху», а далі стежить за цими індикаторами. 

44.Сфери застосування та приклади використання СППР. Системи підтримки прийняття рішень набули широкого застосування в економіках передових країн світу, причому їх кількість постійно зростає. На рівні стратегічного управління використовується ряд СППР, зокрема, для довго-, середньо- і корот­кострокового, а також для фінансового планування, включаючи  систему для розподілу капіталовкладень. Орієнтовані на операційне управ­ління СППР застосовуються в маркетингу (для прогнозування та аналізу збуту, дослідження ринку і цін), за виконання науково-дослідних та конструкторських робіт, в управлінні кадрами. Операційно-інформаційні застосування пов’язані з виробництвом, придбанням та обліком товарно-матеріальних запасів, їх фізичним розподілом та бухгалтерським обліком. Узагальнені СППР можуть поєднувати дві чи більше з названих функцій.  Бази моделей і системи управління базами моделей .Єрархічні (або деревоподібні) моделі баз даних забезпечують відносно ефективне подання даних у СППР. Вони базуються на принципі підпорядкованості і являють собою деревоподібну структуру, яка складається із вузлів (сегментів), які розташовані на різних рівнях єрархії, і дуг (гілок). У сітьовій (мережевій) моделі бази даних відношення між типами записів не обмежуються єрархією, а можуть утворювати граф з поіменованими дугами і вершинами. Домінуючою сітьовою моделлю є модель, розроблена групою КОДАСИЛ; у ній відношення між типами подаються в термінах теорії множин.  У реляційній моделі бази даних базова структура даних подана у вигляді плоскої двохмірної поіменованої таблиці, яку називають «відношенням». Реляційне «відношення» включає поіменовані стов­пчики-атрибути і рядки, які називають кортежами (записами). Існує досить широкий клас семантичних моделей баз даних, включаючи прямі розширення класичних моделей баз даних, математичних моделей і багатьох інших. До найвідоміших представників цього класу належить семантична реляційна модель даних «об’єкт—зв’язок» (entity—relationship), яка уможливлює графічне відображення об’єкта, і семантичні єрархічні моделі, що розширюють реляційні моделі, забезпечуючи оброблення таких семантичних понять, як «класифікація», «агрегація», «узагальнення» й «асоціація».  Управління поштою (повідомленнями) в СППР.Керування моделями в СППР Система керування моделями є одним із компонентів архітектури універсальної СППР. Функціями цієї системи є класифікація, організація і доступ до моделей, тобто ці функції аналогічні функціям системи керування базами даних. Програмне забезпечення для СКБМ розроблене значно менше, ніж для СКБД чи користувацького інтерфейсу; наявним СКБМ притаманне розмаїття, а комерційні пакети СППР нерідко містять основні комбінації аналітичних методів розв’язування, статистичних пакетів та інших засобів моделювання. Повний комплект усіх сімей і підсімей методів моделювання зустрічається рідко, а частіше вони вмонтовані в систему процедури і засоби користувацького інтерфейсу. Важлива роль у системі керування моделями відводиться зв’язку користувацького інтерфейсу із СКБМ. Зокрема, проводяться роботи зі створення графічного інтерфейсу з вмонтованими засобами взаємодії на базі природної мови з метою надання користувачам змоги вводити команди і запитання зрозумілою для них мовою. 

45.Основні види інтегрованих адаптованих систем. Перш ніж говорити про види ІІУС підприємств корисно коротко торкнутися

загальної характеристики вітчизняного ринку програмних засобів, призначених для

використання в сфері бізнесу і фінансів. Локальні системи. Локальні «коробкові» системи досить успішно справля-ються з рішенням окремих задач обліку на підприємстві, але, як правило, не нада-ють цілісної інформації для автоматизації управління. Перевагою цих систем є по-рівняно низька ціна і простота впровадження. Великі інтегровані системи. На сьогоднішній день це найбільше функціо-нально розвиті і відповідно найбільш складні і дорогі системи, у яких реалізуються

згадувані нами західні стандарти управління MRPII і ERP. Середні інтегровані системи. У цей вид ми включили системи з обмеже-ним (вірніше було б сказати спеціалізованим) функціоналом.

46.Система ІС: Підприємство. Система програм «1С:Підприємство» призначена для комплексної автомати-зації економічної діяльності підприємств різних напрямків діяльності і форм влас-ності.

«1С:Підприємство» дозволяє організувати єдину інформаційну систему для

управління різними аспектами діяльності підприємства:

Управління виробництвом, у тому числі: планування виробництва; управлін-ня витратами і розрахунок собівартості; управління даними про вироби.

Управління основними засобами і планування ремонтів.

Управління фінансами, у тому числі: бюджетування, управління коштами,

управління взаєморозрахунками, бухгалтерський і податковий облік.

Управління складом (запасами).

Управління продажами.

Управління закупівлями.

Управління відносинами з постачальниками і покупцями.

Управління персоналом, включаючи розрахунок заробітної плати.

Моніторинг і аналіз показників діяльності підприємства.

Призначення і області застосування.

Система програм «1С:Підприємство» призначена для комплексної автомати-зації економічної діяльності підприємств різних напрямків діяльності і форм влас-ності.

«1С:Підприємство» дозволяє організувати єдину інформаційну систему для

управління різними аспектами діяльності підприємства:

Управління виробництвом, у тому числі: планування виробництва; управлін-ня витратами і розрахунок собівартості; управління даними про вироби.

Управління основними засобами і планування ремонтів.

Управління фінансами, у тому числі: бюджетування, управління коштами,

управління взаєморозрахунками, бухгалтерський і податковий облік.

Управління складом (запасами).

Управління продажами.

Управління закупівлями.

Управління відносинами з постачальниками і покупцями.

Управління персоналом, включаючи розрахунок заробітної плати.

Моніторинг і аналіз показників діяльності підприємства.

Структура.

У комплект постачання системи входять компоненти «Бухгалтерський об-лік», «Оперативний облік» і «Розрахунок», що працюють з єдиною конфігурацією.

До речі, під конфігурацією в системах «1C» розуміється конкретний набір об'єктів і прав користувача для роботи з ними, що відповідають їм інтерфейси й екранні фо-рми, структури інформаційних масивів, алгоритми обробки інформації і спеціалі-зоване настроювання.Система може поставлятися також:

• у мережному варіанті, що функціонально практично не відрізняється від

розглянутого, але забезпечує одночасну роботу декількох користувачів з єдиною

інформаційною базою;

• у варіанті «1C: Підприємство + MS SQL Server (5 користувачів). Комплекс-на конфігурація». У цьому випадку разом із продуктом поставляється MS SQL

Server, а також ліцензії на MS SQL Server і клієнтська ліцензія, що надає право на

доступ до MS SQL Server для 5 користувачів.

Порядок адаптації і впровадження.

Система отримується у партнерів компанії «1C», реквізити яких можна діз-натися на сайті «1C». Система являє собою тиражований, «коробковий» продукт.

Однак компоненти, що входять до її складу, дозволяють створити для конкретного

користувача його власне індивідуальне рішення, орієнтоване на особливості бізне-су, так звану персональну конфігурацію. Якщо користувач за якимись причинами

не хоче або не може цього виконати сам, то сконструювати для замовника конфігу-рацію, що відповідає пропонованим їм вимогам, можуть партнери компанії «1C».

До речі сказати, на основі продуктів «1C» розроблено чимало систем, орієн-тованих на різні конкретні області бізнесу. Посилання на ці системи також можна

знайти на сайті «1C»

47.Система "Парус". Дана система являє собою програмний комплекс для автоматизації управ-ління підприємством будь-якого розміру і структури, побудований на базі СУБД

ORACLE і MS Office. Програмний комплекс забезпечує автоматизацію чотирьох

основних бізнесів-напрямків (бізнесів-сфер) фінансово-господарської діяльності

підприємства: управління фінансами, логістики, управління виробництвом, управ-ління персоналом. Управління фінансами. Ця частина системи забезпечує виконання функцій

автоматизованого управління фінансами підприємства.Логістика. Елементи цієї частини системи забезпечують облік товарів по

партіях з точністю до модифікацій і упакувань. Управління виробництвом. Ця частина системи включає наступні елемен-ти: • виробничий облік; • облік витрат і калькуляція собівартості; • техніко-економічне планування.

Управління персоналом. Включає додатка: • облік персоналу;

• табельний облік робочого часу; • розрахунок заробітної плати.

Адміністрування системи. Модуль призначений для рішення загальних пи-тань по настроюванню системи і забезпечення її функціонування в ході роботи.

Спеціальні рішення. Модуль включає спеціалізовані додатки: • для підприємств нафтового комплексу; • для підприємств енергетики й електрифікації; • для підприємств зв'язку.

Система "АУАССО".

Система AVACCO призначена для рішення основних задач більшості під-приємств - планування, обліку і управління - у різних областях ділової діяльності, у

тому числі торгівлі, виробництві і бюджетній сфері. В основу розробки системи

покладені результати аналізу можливостей існуючих систем і реальних потреб по-тенційних споживачів. Метою створення комплексної системи автоматизації фі-нансово-господарської діяльності AVACCO з'явилося істотне спрощення роботи

всіх співробітників - від складських робітників до директора - зниження витрат,

поліпшення контролю і фінансових показників підприємства за рахунок реалізації

гнучких засобів настроювання системи на особливості конкретного підприємства.

Створення системи «з чистого листа» дозволило споконвічно закласти в її

основу використання останніх досягнень в області системних програмних засобів,

баз даних і телекомунікаційних технологій, у тому числі технологій Інтернет.