- •«Соціально-економічна модель хорватії»
- •Федірко Олександр Анатолійович
- •Розділ I. Позиції країни у провідних світових рейтингах (за останні п’ять років):
- •Місце Хорватії за рейтингом «Globalcompetitivnessindex» (Світовий економічний форум):
- •2.1. Порівняльний аналіз обсягу та динаміки ввп країни із середнім по єс.
- •2.2. Аналіз ввп на душу населення країни та у відсотках від середнього по єс. Croatia gdp Annual Per Capita Evolution
- •2.3. Аналіз структури ввп країни за секторами та субсекторами економічної діяльності.
- •Географічна структура експорту Хорватії
- •2.5. Аналіз динаміки та структури імпорту країни (в тому числі – частка всередині єс). (Див. Додаток 2.5) Структура імпорту Хорватії
- •Динаміка імпорту Хорватії
- •Географічна структура експорту Хорватії
- •2.6. Розрахунок індексу Белли Баласси «RevealedComparativeAdvantage» за основними статтями експорту та імпорту країни.
- •2.7. Аналіз міжнародної інвестиційної діяльності країни.
- •2.8. Аналіз структури, динаміки, причин виникнення і наслідків збільшення / зменшення зовнішньої заборгованості країни.
- •2.9. Аналіз показників зайнятості і безробіття та співставлення їх із середніми показниками по єс. (Див. Додаток 2.6)
- •2.10. Аналіз темпів інфляції та співставлення із середнім показником по єс.
- •2.11. Аналіз дефіциту державного бюджету (у млн. Євро та % від ввп).
- •2.12. Висновок
- •Розділ III. Розробка матриці swot-аналізу. Обґрунтування рекомендацій з вдосконалення стратегії економічного розвитку країни.
- •3.2. Висновок
- •Список використаної літератури:
- •Rank of croatia in european union trade (2012)
- •Eu trade with croatia
- •Рівень безробіття за гендерною ознакою по єс
- •Зміна кількості безробітних (порівняно з минулим періодом, у тис)
Розділ III. Розробка матриці swot-аналізу. Обґрунтування рекомендацій з вдосконалення стратегії економічного розвитку країни.
STRENGTHS |
WEAKNESSES |
|
|
OPPORTUNITIES |
THREATS |
|
|
3.2. Висновок
Членство в ЄС створює як можливості, так і кидає виклики . Для Хорватії на сьогодні залишається одне стратегічне завдання - необхідність створення конкурентоспроможного приватного сектора , оскільки доступ до великого ринку і власне членства в ЄС самих по собі не достатньо для підвищення конкурентоспроможності країни.
Для того, щоб Хорватія скористатися можливостями великого ринку, терміново необхідні структурні зміни в соціальному секторі, галузі освіти та налагодження ділового клімату . Ці заходи мають відповідати зі стратегією « Європа 2020».
Іншим важливим завданням і основним пріоритетом Хорватії в найближчі два - три роки буде створення фіскального (фінансового) простору, який би міг відповідати вимогам ЄС і не перетворитися на донора ЄС.
Структурні та інтеграційні фонди ЄС, які є вже доступними для Хорватії, перевищуватимуть € 1,5 млрд. на рік, але Хорватія буде зобов'язана щорічно робити свій внесок до бюджету ЄС у розмірі близько € 600 млн.
Незважаючи на істотні зусилля, нові ресурси представляють собою значну і навіть історичну можливість для Хорватії , щоб протистояти і управляти її численними економічними проблемами, будучи частиною стратегії встановлення успішного економічного взаємозв’язку.