2.12. Висновок

Хорватія вступила до Євросоюзу 1 липня 2013 у якості 28-ї держави - ​​члена. Уряд прагне підвищити конкурентоспроможність Хорватії для участі в великих риноках ЄС і максимально використовувати усі можливості, які приносить участь в союзі, особливо поглинання великої кількості структурних фондів ЄС.

До початку світової фінансової кризи 2008-09, хорватська економіка росла у здоровому темпі - 4-5 % на рік , доходи вдвічі , а економічні та соціальні можливості значно покращувалися з року в рік. Тривала криза поставила цей прогрес Хорватії під випробування і країна в даний час знаходиться в стані рецесії протягом чотирьох років , втрачаючи майже 11% свого випуску.

Перспектива зростання в 2013 році залишається досить слабкою дана залежність Хорватії економічних циклів, Європейського союзу і погіршенням умов на дому. Близько половини торгівлі Хорватії відбувається с Євро зоною, в першу чергу з Німеччиною та Італією , власне ЄС є джерелом близько 3/4 прямих іноземних інвестицій ( ПІІ) в країну.

Рівень безробіття зріс більш ніж 14 % в кінці 2012 року і показник безробіття серед молоді в країні залишається одним з найвищих у Європі. Приватний сектор несе на собі «основний тягар» кризи - близько 115 000 робочих місць, втрачених в основному в обробній промисловості , будівництві та торгівлі . Попит на хорватські товари і туристичні послуги залишаються не визначеними в поєднанні з обмеженими перспективами для припливу іноземного капіталу.

Криза сприяла зростанню бідності з 10% до 14% та зміни її профілю, з освічена молодь, що живе в багатих міських районах, тепер потерпає від бідності більше ніж у до кризовий період.

Хорватія витрачає 7,8% ВВП на охорону здоров'я, це досить висок показник через нових країн-членів ЄС. Як і в більшості інших європейських країн , Хорватія очікує на глибокі зміни у своїй структурі населення протягом наступних 50 років, так як кількість літнього населення зростає і потреба в медичних послуг і послуг довгострокового догляду буде також зростати. Завдання полягає в тому, щоб забезпечити більш якісні послуги охорони здоров'я та підвищити їх ефективность при одночасному зниженні державних витрат на охорону здоров'я.

Істотні реформи і поліпшення були зроблені в секторі освіти, але слід зауважити, що прогрес був повільним і полягав у підвищенні ефективності та якості вищої освіти, з метою кращого реагування на потреби ринку праці. Хоча все більше дітей та молоді залучаються до шкільних програм (60% на дошкільному рівні і 88 % на рівні середньої школи).

На частку сільського господарства припадає всього 4% ВВП, але працює 14 % робочої сили. 42% з населення країни, живуть в сільській місцевості. Міністерство сільського господарства активно працює щодо узгодження і прийняття низки нормативних актів у галузі сільського господарства, продовольчої безпеки , ветеринарної та фітосанітарної політики, а також рибальства.

Хорватія розташована уздовж трьох загальноєвропейських транспортних коридорів між Європейським Союзом і Південно-східною Європою, тому хорватський уряд вклав значні кошти в розвиток їх загальноєвропейської транспортної мережі (в першу чергу за рахунок державного фінансування), в основному, на дороги, автомагістралі та порти . Залізничний сектор Хорватії стикається з серйозними проблемами, і потребує значних інвестицій, якщо вона хоче бути інтегрована з мережею ЄС.

Території Хорватії є одними з кращих екологічно - збережених в Європі : 47% своїх земель і 39 % свого моря дана країна визначає як « зони охорони природних територій». Хорватія може похвалитися 19 національними та природними парками, а деякі з них , такі як Національний парк та Плітвіцькі озера, позіціонуються як об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Природні краєвиди Хорватії приваблюють мільйони туристів щороку, так доходи від туризму представляють близько 15% ВВП країни. Охорона навколишнього середовища сьогодні займає важливе місце в подальшому розвитку Хорватії, а також є необхідною умовою для членства в Європейському Союзі.