
- •1.1 Поняття про культуру
- •1.2. Культура первісного суспільства
- •1.2.1. Статуетки неоліту
- •1.2.2. Вироби майстрів бронзового віку
- •1.2.3. Знаряддя залізного віку
- •1.2.4. Малюнок звіра, враженого стрілами
- •2.1. Культура стародавньої месопотамії
- •2.1.1. Боги Дворіччя — Мардук,ІштартаЕа
- •2.1,2. Ассирійський цар на троні
- •2.1.4. Зіккурат в Урі
- •2.1.5. План Вавилонузі Шляхом Процесій у центрі
- •2.2.2. Саркофаг у вигляді зображення померлої
- •2.2.5. Єгипетський канон. Зображення фараона
- •2.3.1. Бронзова фігурка зХараппи
- •2.3.2. Ступа в Санчі
- •2.3.3. “Левова” капітель стамбги вм.Сарнатг
- •2.3.4. Храм-чаитья
- •2.3.5. Фреска Алжанти
- •2.4.2. Храм вогнешанувальників
- •2.4.3. Капітель у вигляді бика (Персеполь)
- •2.4.4. Перські воїни
- •2.4.5. Ювелірні прикраси давніх іранців
- •2.5.2. Виробництво порцелянового начиння
- •2.6.1. Грецькі боги:
- •2.6.2. Учень давньогрецької школи
- •2.6.3. Зразок чорнофігурного вазопису
- •2.6.4. Дорійський та іонійський ордери
- •2.6.5. Коринфський ордер
- •2.6.6. Афінський Акрополь
- •2.6.11. Трагічна такомічна маски
- •2.7.3. Статуя імператора Августа
- •2.7.4. Годинник (за Вітрувієм)
- •2.7.5. Пантеон
- •2.7.6. Великийцирк(реконструкція)
- •2.7.8. Капітолійськавовчиця зРомуломтаРемом
- •2.7.9. Цицерон (мармуровий бюст)
- •2.8.3. Псалтир (реконструкція)
- •2.8.4. Менора (семисвічник) – центральний символ єврейскої религії
- •3.1.1. Мозаїчний портрет
- •3.2.1. Засідання двох палат англійського парламенту
- •3.2.2. Папа ІннокентійIii
- •3.2.3. Чернець-переписувач книг
- •3.2.6. Фасади романських церков
- •3.2.9. Собор Паризької Богоматері. Південний фасад
- •3.2.11. Фасади готичних храмів
- •3.3.1. Кааба
- •3.3.3. Ісламські мінарети
- •3.5. Середньовічна культура буддійських країн азії
- •3.6. Китайська культура в середні віки
- •3.7. Японська культура в середні віки
- •3.7.1. Золотий храм (Кондо)
- •3.8. Основні культурні досягнення
- •3.8.1. Фрагмент скульптуриБорободуру
- •4.1.4. Брунеллескі.КапелаПацці у Флоренції
- •4.1.7. Леонардо да Вінчі. «Джоконда»
- •4.1.8. Мікеланджело. Голова Давида(фрагмент статуї)
- •4.1.9. АльбрехтДюрер. «Автопортрет»
- •4.1.12. «Глобус» —театрШекспіра
- •4.2.2. Мартін Лютер (портрет)роботиА.Кранлха)
- •4.2.3. Бароковий фасад
- •4.2.5. Берніні «Екстаз Св,Терези»
- •4.2.7. Рембрандт «Повернення блудного сина»
- •4.2.8. Пам'ятник Дон Кіхотута СанчоПансіу Севільї
- •4.2.11. Церква Будинку інвалідів у Парижі
- •4.4.4. Театр «Гранд-Опера» у Парижі
- •4.4.5. Світильник (стиль модерн)
- •5.1.4. Зброя та начиння кіммерійців
- •5.1.6. «Звіриний стиль» (скіфські прикраси)
- •5.2.1. Срібняк князя Володимира з гербом-тризубом (замоделлю візантійської монети)
- •5.2.2. Ярослав Мудрий (ідеалізований портрет)
- •5.2.4. Будинки Новгорода Київської Русі
- •5.2,5. Десятинна церква
- •5.2.6. Софійський собор у Києві
- •5.3. Українська культура гетьманської епохи (хіу-хуіі ст.)
- •5.3.1. Сторінка з литовської конституції, писана староукраїнською мовою
- •5.3.2. Запорозька Січ
- •5.3.3. Рада на Січі
- •5.3.5. Козацькі клейноди
- •5.3.6. Титульна сторінка ОстрозькоїБіблй
- •5.3.8. Успенська церква (зліва) та вежа Корнякта
- •5.3.9. Каплиця Трьох святителів у Львові
- •5.3.10. Софійський собор (перебудова, у стилі бароко)
- •5.3.11. Бароковий герб Корибутів-Вишневецьких
- •5.3.12. Церква Богдана Хмельницького у Суботою (козацьке бароко)
- •5.4.4, Іван Франко {портрет роботи о. Кульчгщько'і)
- •5.4.5. Дзвіниця Софійського собору у Києві, побудована коштом і. Мазепи
- •5.4.6. ДзвіницяКиєво-Печерсько'їлаври
- •5.4.8. Шевченко—маляр. «Катерина»
- •5.5. Трагедія та надія української культури у XX ст.
- •5.5.2. Будинок у Києві в стилі модерн
- •5.5.5. О. Богомазов. «Вулиця Львова»
2.1. Культура стародавньої месопотамії
2.1.1. Загальні історичні відомості.Месопотамія (нинішня територія Іраку, почасти Сирії та Ірану) — це область між великими рікамиазії — Тигром та Євфратом. Назва походить від грецьких слів «проміжок» та «ріка», тобто «межиріччя», тому Месопотамію називаютьщеМежиріччям або Дворіччям. Месопотамія — один з найдавніших центрів, де завдяки сезонним розливам рік сформувалося розвинене землеробство, виникли міста та писемність. У цім краї жили різні народи, які воювали один проти одного, причому переможці найчастіше вщент руйнували фортеці та міста переможених. На території Месопотамії було створено кілька культур, однак творчість народів, які тут жили, в сукупностімає спільні риси, що дає змогу говорити про неї як про культуру Месопотамії загалом.
У Дворіччі довго не існувало єдиної держави, керованої загальним центром. Така влада встановилася лише в деяких містах-державах, що постійно ворогували через пасовища, рабів і худобу.
У IV тис. до н.е.виникають перші міста-держави у Південному Дворіччі, заселеномушумерами,і Північному Дворіччі, заселеномуаккадцями..Перші були народом, походження якогонез'ясоване(ймовірно, це були вихідці з Кавказу), Другі — семіти, пращури нинішніх євреїв і арабів.
Населення Шумеру навіть в епоху розквіту не сягало 1 млн.чоловік, але за тих часівшумери вважалися численним народом.
У XXIV ст.до н.е.Аккад(область Північного Дворіччя), яким правивнарСаргонДревній, підкорив собі більшу частину Південного Дворіччя- І з XXIV до XXII ст.до н.е. Шумерперебуває під владоюАккада.Шумери частково асимілювалися заккадцями,частково вимерли, передавши свої духовні скарби завойовникам.Аккадці,наприклад, перейняли,шумерський клинопис, пристосували його до власноїмови. В Їх школах навчали й шумерської мови. Близько тисячі років ця мова залишалася мовою освічених людей.
У XX ст. до н.е. гірські кочові племена зруйнували Аккад. Це стало причиною другого розквіту Шумеру, який певний час володарював над усім Межиріччям зі столицею в містіУр,Але цей розквіт Шумеру був нетривалим. Шумерські міста, мешканці яких часто вимирали від чуми та інших хвороб, поступово виявилися заселеними чужоземцями(амореями).
У першій половині II тис. до н.е. найвизначнішою в Дворіччі стала вавилонська культура. Вавилоніябула державою Месопотамії, яка починає своє існування з II тис. до н.е.,коли царХаммурапі,такожаморей,об'єднує області Шумеру таАккадупід верховенством містаВавилона(відаккадського«Баб-Ілу»,що означає «Ворота Бога»),Вавилонперетворюється у центр великою царства і всієї Месопотамії, успадковуючишумеро-аккадськукультуру.
Наприкінці XIII ст. до н.е. починається занепадВавилони.її послабили сутички з сусідніми племенами, після тривалої'війни вона була переможена Ассирією. Ще на початку III тис. до н.е. у Північній Месопотамії було засноване містоАшшур(грецькою - Ассирія), що дало назву всій цій країні. На початку І тис. до, н.е. Ассирія перетворилася в найбільшу воєнну державу, яка підкорила собі майже всю Передню Азію (в тому числі йВавилонію).
Нове піднесення Вавилоніїрозпочалося, коли у VIIст.дон.е.вона не тільки розгромила ослаблену Ассирію, але й включилаїї територію до свого складу. ЗаНавуходоносораII (VI ст. до н.е.)Вавилоніязнову перетворилася на квітучу країну, ставши найбільшим торговельно-ремісницьким центром давнього світу. Ювелірні вироби вавилонських майстрів славилися не тільки в долині Тигру та Євфрату, але й далеко за їх межами. Та по смерті Навуходоносора II почався занепадцієї цивілізації, а у IV ст. до н.е.Вавилонбув розгромлений персами.
2.1.2. Релігійна культура.Шумери, за деякими гіпотезами, були народом,іцоприйшов у месопотамську рівнину з гір. На це дослідників наштовхує той факт, що вони молилися своїм богам «на висоті» — будували «штучні юри» —зіккурати.Це були храми у вигляді багатоярусної вежі, що звужувалася в об'ємі вгору (в Єгипті подібно побудована пірамідаДжосера).Слово «зіккурат»аккадськогопоходження і, мабуть, було закріплено за таким типом храму ще ваккадськуепоху.
Часто зіккурати порівнюють з єгипетськими пірамідами, що не зовсім правильно. Піраміда будувалася одним правителем протягом життя і слугувала лише йому (для поховання його мумії). Зіккурати ж (наприклад, знаменита Вавилонська вежа) могли будуватися цілими поколіннями правителів. Якщо руйнувалася або грабувалася піраміда, то ЇЇ ніхто вже не поновлював і не поповнював новими скарбами. Вавилонська ж вежа неодноразово руйнувалася і знову відтворювалася, Зіккурати правителі зводили не для себе, а для всього народу, вважаючи святинею, місцем поклоніння богам1.
За уявленнями шумерів, колись існувала лише одна гора в просторі, заповненому водами дочки океану Намму,ПраматірНаммународила з себеАна— небо іКі— землю, від шлюбу яких з'явилося повітря —Енліль.Шанували тут також богаЕнкіяк суддю івтілення справедливості: самеЕнкімисливсяяк культурний герой, що створив життя на землі та впорядкувавйого, перетворивши хащі й болота на місцевість, придатну для життя. Шанували також богиню неба та коханняІннанута її сестру, богиню підземного царстваЕрешкегаль, бога рослинності, що воскресає навесні —Думмузітаін.
Аккадцізберегли шумерський пантеон, культ, клинописну книжність •і шумерську мову для богослужіння. Проте деякі боги отримали нові імена:
Іннану,наприклад, стали називатиІштар,Думмузі —Таммузта ін. Деякі месопотамські боги широко відомі якраз підаккадськимиіменами: Шамані— сонце,Сін— місяць та ін. Місцевого богаМардукабуло осмислено як володаря богів, який врятував світ, вбивши чудовиськоТіамат(рис.2.1.1.).
Продовжують зводити зіккурати і у вавилонські часи. Кожне велике місто мало свій зіккурат,який зазвичай піднімався біля храму головного місцевого божества. Вавилонський зіккурат був семиповерховим, будували його з цегли. Ще пастухи Аравії, предкиаккадців,зауважили, що по небу рухаються сім світил; відтоді число сім стали обожнювати. Семиповерховий зіккурат мислився як «сім небес», верхній поверх його був золотим, бо вважали, що туди сходить