- •1.1 Поняття про культуру
- •1.2. Культура первісного суспільства
- •1.2.1. Статуетки неоліту
- •1.2.2. Вироби майстрів бронзового віку
- •1.2.3. Знаряддя залізного віку
- •1.2.4. Малюнок звіра, враженого стрілами
- •2.1. Культура стародавньої месопотамії
- •2.1.1. Боги Дворіччя — Мардук,ІштартаЕа
- •2.1,2. Ассирійський цар на троні
- •2.1.4. Зіккурат в Урі
- •2.1.5. План Вавилонузі Шляхом Процесій у центрі
- •2.2.2. Саркофаг у вигляді зображення померлої
- •2.2.5. Єгипетський канон. Зображення фараона
- •2.3.1. Бронзова фігурка зХараппи
- •2.3.2. Ступа в Санчі
- •2.3.3. “Левова” капітель стамбги вм.Сарнатг
- •2.3.4. Храм-чаитья
- •2.3.5. Фреска Алжанти
- •2.4.2. Храм вогнешанувальників
- •2.4.3. Капітель у вигляді бика (Персеполь)
- •2.4.4. Перські воїни
- •2.4.5. Ювелірні прикраси давніх іранців
- •2.5.2. Виробництво порцелянового начиння
- •2.6.1. Грецькі боги:
- •2.6.2. Учень давньогрецької школи
- •2.6.3. Зразок чорнофігурного вазопису
- •2.6.4. Дорійський та іонійський ордери
- •2.6.5. Коринфський ордер
- •2.6.6. Афінський Акрополь
- •2.6.11. Трагічна такомічна маски
- •2.7.3. Статуя імператора Августа
- •2.7.4. Годинник (за Вітрувієм)
- •2.7.5. Пантеон
- •2.7.6. Великийцирк(реконструкція)
- •2.7.8. Капітолійськавовчиця зРомуломтаРемом
- •2.7.9. Цицерон (мармуровий бюст)
- •2.8.3. Псалтир (реконструкція)
- •2.8.4. Менора (семисвічник) – центральний символ єврейскої религії
- •3.1.1. Мозаїчний портрет
- •3.2.1. Засідання двох палат англійського парламенту
- •3.2.2. Папа ІннокентійIii
- •3.2.3. Чернець-переписувач книг
- •3.2.6. Фасади романських церков
- •3.2.9. Собор Паризької Богоматері. Південний фасад
- •3.2.11. Фасади готичних храмів
- •3.3.1. Кааба
- •3.3.3. Ісламські мінарети
- •3.5. Середньовічна культура буддійських країн азії
- •3.6. Китайська культура в середні віки
- •3.7. Японська культура в середні віки
- •3.7.1. Золотий храм (Кондо)
- •3.8. Основні культурні досягнення
- •3.8.1. Фрагмент скульптуриБорободуру
- •4.1.4. Брунеллескі.КапелаПацці у Флоренції
- •4.1.7. Леонардо да Вінчі. «Джоконда»
- •4.1.8. Мікеланджело. Голова Давида(фрагмент статуї)
- •4.1.9. АльбрехтДюрер. «Автопортрет»
- •4.1.12. «Глобус» —театрШекспіра
- •4.2.2. Мартін Лютер (портрет)роботиА.Кранлха)
- •4.2.3. Бароковий фасад
- •4.2.5. Берніні «Екстаз Св,Терези»
- •4.2.7. Рембрандт «Повернення блудного сина»
- •4.2.8. Пам'ятник Дон Кіхотута СанчоПансіу Севільї
- •4.2.11. Церква Будинку інвалідів у Парижі
- •4.4.4. Театр «Гранд-Опера» у Парижі
- •4.4.5. Світильник (стиль модерн)
- •5.1.4. Зброя та начиння кіммерійців
- •5.1.6. «Звіриний стиль» (скіфські прикраси)
- •5.2.1. Срібняк князя Володимира з гербом-тризубом (замоделлю візантійської монети)
- •5.2.2. Ярослав Мудрий (ідеалізований портрет)
- •5.2.4. Будинки Новгорода Київської Русі
- •5.2,5. Десятинна церква
- •5.2.6. Софійський собор у Києві
- •5.3. Українська культура гетьманської епохи (хіу-хуіі ст.)
- •5.3.1. Сторінка з литовської конституції, писана староукраїнською мовою
- •5.3.2. Запорозька Січ
- •5.3.3. Рада на Січі
- •5.3.5. Козацькі клейноди
- •5.3.6. Титульна сторінка ОстрозькоїБіблй
- •5.3.8. Успенська церква (зліва) та вежа Корнякта
- •5.3.9. Каплиця Трьох святителів у Львові
- •5.3.10. Софійський собор (перебудова, у стилі бароко)
- •5.3.11. Бароковий герб Корибутів-Вишневецьких
- •5.3.12. Церква Богдана Хмельницького у Суботою (козацьке бароко)
- •5.4.4, Іван Франко {портрет роботи о. Кульчгщько'і)
- •5.4.5. Дзвіниця Софійського собору у Києві, побудована коштом і. Мазепи
- •5.4.6. ДзвіницяКиєво-Печерсько'їлаври
- •5.4.8. Шевченко—маляр. «Катерина»
- •5.5. Трагедія та надія української культури у XX ст.
- •5.5.2. Будинок у Києві в стилі модерн
- •5.5.5. О. Богомазов. «Вулиця Львова»
4.2.5. Берніні «Екстаз Св,Терези»

4.2.6. Фонтан «Чотирьох річок» у Римі
хитромудрим дипломатом, в побуті — справжнім аскетом, знаходить могутні трагічні інтонації у трактуванні релігійної теми. Це картини «Знесення хреста» та «Зняття з хреста». «КартиниРубенсанасичені бурхливим рухом. Зазвичай для підсилення динаміки він удається до певної композиції, де переважає діагональний напрямок. Цей динамічний напрям створюється і ускладненими ракурсами, позами фігур,що перебувають у взаємозв'язку і утворюють складне просторове середовище»38.Рубенсщебільш вдосконалює техніку олійного живопису, фарба у нього накладається кількома шарами: по густому підмальовку йдуть тонкілесуванняпрозорими відтінками, що створює відчуття повітряної аури та багатобарвності написаних фігур. «Живописець королів і король живописців» — такий титул далиРубенсовіза життя його сучасники.
Бароко стає справжнім «стилем епохи». Навіть у протестантських країнах, де мистецтву було відмовлено у сакральній ролі, і воно вже не могло бути іконою, об'єктом поклоніння, цей стиль став могутнім виразником тої діалектики, яку відчула людина того часу в речах, що її оточували, і у власній свідомості. Наприклад, голландські майстри зазвичай відкидають католицьку тенденцію насичувати образ рефлексією, міркуваннями про нетривкість світу. Вони у своїх барокових картинах відверто милуються розкішшю чуттєвих форм — природних (пейзаж) або й зроблених руками людини (натюрморт), догоджаючи бюргерському смаку. Такий натюрморт ВільямаГеди«Сніданок з ожиновим пирогом», сповнений й замилування красою металу, скла, земних плодів, й цікавості до людських проблем (речі покинуто у поспіху, скляний кубок розбито, пиріг ледь надрізано). Така картина стає прекрасним доповненням до багатого інтер'єру, розважає й захоплює професійною майстерністю виконання. Але й в рамках протестантської культури мистецтво не поспішає втрачати роль виразника, перш за все, високих духовних пошуків.
Насамперед, це творчість Рембрандта(XVIIст.),селянського сина, що замолоду мав успіх як модний портретист, одружився на аристократці й не був занадтообтяженийякимись проблемами. Та після смерті коханої дружини все перемінилося.
Рембрандтпочав писати на біблійні теми, воскрешаючи в своїй уяві образи Сходу; його стала цікавити, перш за все,екзистенційно-моральнапроблематика; він відмовився від гладкого письма й почав накладати фарби густо й енергійно. Проте все плотське, вихоплене променем світла, тоне в глибокій, загадковій пітьмі. Такі його численні автопортрети, що зафіксували зміни від простого хлопця до мудрого старця, погляд якого згасає. Шедевр Рембрандта — картина «Повернення блудного сина» на сюжет притчіХриста.Зморений волоцюга з поголеною головою в'язня припав до грудей покинутого колись батька так, що ми бачимо лише зношені підошви сандалій, які спадають з натруджених ніг. Зневаживши батька, син не сподівався на прощення, але зустрів під рідним дахомнеминаючулюбов. Це — алегорія повернення зухвалої людини до Бога, виконана митцем у грубих формах навколишньої реальності. Але такі
