7. Концепція екологічного соціалізму

впливова соціально-полі­тична течія, що сформувалася на Заході на початку 80-х років. Конкретно-історичною основою його виникнення стали негатив­ні наслідки НТР, глобальні проблеми сучасної екології. Загроза ядерної катастрофи, екологічна криза, голод мільйонів людей у країнах, що розвиваються, енергетична криза, масове безробіття породили протести широкої громадськості, сприяли розвиткові масових демократичних рухів, спрямованих на вирішення глобальних проблем екології.

8. Фашизм та неофашизм

фашизм — це войовничий антидемокра­тизм, расизм і шовінізм, що доведені до істерії, звеличення тота­літарної держави. Характерною рисою ідеології фашизму було «вчення» про арійську вищу расу й концепція нації як вищої й ві­чної реальності, яка базується на спільності крові. Фашисти всі нації ділили на вищі й нижчі, уважаючи, що вищі нації повинні панувати над нижчими й нещадно подавляти будь-які спроби їх­нього опору. Уся економічна і соціальна система фашизму базувалася на пануванні монополістичного капіталу під жорстким контролем держави. Фашизм виступав за інтеграцію всіх верств населення в расове або корпоративне суспільство, в якому трудящим належа­ла роль «виробничого капіталу». Під час панування фашистів бу­ло заборонено страйки, а створені ними «профспілки» стали за­собом контролю над робітниками.

9. Правий і лівий екстремізм як сучасна ідеол-огія і політика.

Екстремізм — це схильність у політиці та ідеології до крайніх поглядів і дій. Як свідчить сус-на прак­тика, екстремізм можуть породжувати різноманітні чинники: соці-но-ек-ні кризи, різкий спад життєво-го рівня основної маси населення, тоталітарний та авторитарний хар-р існуючих режимів, жорстоке при­душення владою опозиції, переслідування інак-омислячих, нац-ний гніт. Слід зазначити, що в по-літичному плані екстремізм намагається підірвати дієвість сус-них структур та інститутів, що функ-ціонують, за допомогою силових методів. З цією метою екстремісти організовують за­ворушення, провокують страйки, вдаються до терористичних актів. Пред­ставники цієї політичної течії виступа-ють проти будь-яких компромісів, переговорів та угод, пов'язаних із взаємними поступками.

У політичній течії екстремізм традиційно поділяє-ться на лівий та пра­вий. Як свідчить політична практика, ліві екстремісти у своїх поглядах зверта-ються, як правило, до ідей марксизму-ленінізму та інших лівих течій (анархізм, лівий радикалізм), проголошуючи себе найпослідовнішими бор­цями «за справу пролетаріату», «трудящих мас» і т.п. Представники лівого екстремізму таврують капіта-лізм за соц-ну нерівність, пригнічення осо­бистості, експлуатацію, а соціалістичне сус-во вони підда-ють критиці за бюрократизацію, за зраду принци-пів класової боротьби.

На противагу лівим, праві екстремісти викривають вади буржуазного сус-ва з украй консервативних позицій, тавруючи його за «занепад» моралі, нар-команію, егоїзм, споживацькі настрої, засилля «ма-сової культу­ри», відсутність «порядку». Найбільш послідовним правоекст­ремістським політичним ру-хом є фашизм, що виник в обстановці революційн-их процесів, які охопили країни Західної Європи після Першої світової війни і перемоги революції в Росії.

Масовою базою правого та лівого екстремізму, як раніше, так і зараз, слугують дрібнобуржуазні й маргинальні верстви, а також частина інтелігенції, окремі групи військових, частина студентства, на-ціоналістичні й релігійні рухи, які конфліктують з владою.

Екстремізм і основна форма його вияву — терор-изм, у тому числі й міжнародний, набув останнім часом значного поширення на території ба­гатьох країн світу. Деструктивні сили правого та лівого гатунку й націоналістичного хар-ру, використову-ючи помилки та прорахунки, здійсненні демокра-тизації сус-ва, виступають проти існуючих держа-вних інститутів, сус-но-політичного устрою, нор-мальних міжнац-них відносин, роздмухують і про-вокують конфлікти на політичному, нац-ому та ре-лігійному грунті, висувають ультима­тивні вимоги, які взагалі не можна виконати. Правий та лівий ек-стремізм у будь-яких формах, як свідчить політич-на практика, несе горе й страждання народам, ро-бить їх заручниками вузькогрупових інтересів пев-них політичних сил.