- •Тема 1.
- •1. . Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук.
- •2. Політологія як наука, її об”єкт та предмет.
- •3. Категорії та закономірності політології як науки.
- •4 Системи методів політологічного пізнання.
- •5. Політологія та інші галузі суспільствознавства.
- •6. Основні завдання та функції політології.
- •7 Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України.
- •8 Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •2. Система категорій політології
- •3. Політика, як наука і мистецтво.
- •4. Основні функції політики.
- •5. Діалектика взаємозвязку політики та економіки.
- •6. . Політика її види
- •7. . Політика її структура та функції.
- •8. Зміст етнонаціональної політики
- •9. Економічна політика
- •10. Соціально-класова обумовленість політика
- •11. Пол. Діяльність та її конкретні форми
- •13. Конституція України про свободу та умови об’єднання громадян у політичні партії.
- •15. Права людини як критерій гуманізму в політиці.
- •16. Формування громадянина в умовах становлення Української держави: проблеми та перспективи.
- •17. Особа як первинний суб’єкт і об’єкт політики
- •23. Політичний маркетинг.
- •Тема 3. Влада
- •1. Влада як явище сусп-політ. Життя
- •2. Поняття і функції політичної влади
- •3. Політична та державна влади
- •4. Умови ефективного функціонування політичної влади
- •11. Основні концепції влади
- •7. Пол опозиції
- •10.Політична влада в Україні.
- •18Проблема формування і функц. Влади в Україні.
- •12;14. Легітимність влади, криза легітимності та засоби її вирішення.
- •17. Мерітократія, тимократія, охлократія
- •19. Влада і власність:єдність,взаємообум-ть
- •20. Політ еліта Укр..:особл. Формув.Та етапи еволюції Липинський,Донців.
- •Тема 4 .
- •1. Типи політичних систем
- •2. Політ система сусп-ва:поняття і структура
- •3. Революція , переворот , заговор , реформа .
- •10. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •3. Типи політичних культур (за Алмондом і Вербою)
- •4. Основні функції пол. Системи
- •5. Типи політичних систем
- •8. Поняття держави та її головні ознаки
- •12 . Держава як основний елемент політичної системи та її функції
- •13.Правова держава
- •15. Соціальна держава .
- •Тема 5 . Політичні режими!
- •1. Демократичний режим.
- •2. Тоталітарний та посттоталітарний режим
- •3. Авторитарний режим.
- •8. Політичні режими
- •11. Визначення демократії, її види та хар-ні риси.
- •13. Тоталітаризм як соціальний і політичний феномен.
- •Тема 6 . Політичні партії.
- •1. Партія як політичний інститут, виникнення та еволюція політичних партій.
- •2.Основны ознаки ты ф-ції політ.Партій
- •3. Типи політичних партій.
- •4. Багатопартійність як необхідна умова становлення демократичного процесу.
- •5. Відмінність політичних партій від груп інтересів, суспільних організацій, груп тиску тощо.
- •7. Багатопартійна система. Принцип взаемовідносин між партіями. Закон Дюверже.
- •11.. Політичні партії лівої орієнтації
- •9 .Політичні партії правої та правоцентриської орієнтації
- •10. Політичні партії центриської спрямованості
- •12. Функції і методи груп тиску.
- •13. Типи груп тиску.
- •15. Партійні системи.
- •Тема 7.
- •4. Політичні субкультури.
- •5. Політична соціалізація. Основні етапи та посередники
- •7. Політична культура та національні політичні традиції.
- •10.Функції політичної культури.
- •11. Політичні міфи та стереотипи
- •Тема 8 . Політичне лідерство.
- •1. Політичне лідерство та його обгрунтування.
- •2. Лідерство умови ,за яких можлива поява справжнього лидерства.
- •3. . Принципи висування політичних лідерів в демократичному суспільстві.
- •4. .Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності лідера в сучасній Україні
- •5. Основні риси сучасного політика .
- •6. Сутність і типологія політичних лідерів.
- •7. Розрызнить поняття вождь вожак и лидер
- •8. Політичне лідерство та його обгрунтування.
- •Тема 9.
- •1. Політична свідомість..
- •4. Місце і роль консерватизму та неоконсерватизму в пол. Житті
- •5. Лібералізм та неолібералізм як пол. Течі сучасності
- •7. Концепція екологічного соціалізму
- •8. Фашизм та неофашизм
- •11.Ідеалогія:анархизм
- •1. Політичні погляди Платона і Аристотеля
- •12. Політична думка в Україні кінця 19 - початку 20 ст.
- •2. Політичні погляди Макіавеллі. Макіавелізм як політична доктрина
- •3. Політичні погляди д. Локка
- •4. Політичні погляди п. Гобса
- •5. Політичні погляди ш. Монтескє. Політичні погляди ж. Ж. Руссо та Вольтера
- •6. Політичні погляди к. Маркса і ф. Енгельса
- •7. Політичні погляди м. Вебера
- •8. Михайло Драгоманов – представник українського лібералізму
- •9. Політичні погляди Михайла Грушевського
- •10. Фундаментальні політичні ідеї Нового часу.
- •11. Особливості політичної думки в Україні в 16-17 ст.
12 . Держава як основний елемент політичної системи та її функції
Сучасні держави можна типологізувати за тими функціями, які вони виконують. За цією ознакою можна виділити військову, або поліцейську державу, правову, а також соціальну державу. Військова, або поліцейська, держава характеризується гіпертрофованим розвитком і особливо великою роллю структур державного насильства — армії, військово-промислового комплексу, органів охорони порядку та безпеки. На відміну від поліцейської основне призначення правової держави полягає в розвитку структур, що забезпечують захист прав усіх членів суспільства, а також їх підкорення праву як вищій силі, рівноправність усіх громадян (як рядових, так і можновладців) перед законом. Соціальна держава свою діяльність зосереджує на проведенні активної соціальної політики, яка допомагала б пом'якшенню й запобіганню соціальних конфліктів.
Основним компонентом політичної системи є держава .Держава надає політ. системі цілісності та стійкості , зорієнтовує її на важливі суспільні справи. Держава- це публічна влада , яка поширюї свою дію на суспільство.Вона володіє монополією на примус щодо населення у межах певної території,має право на проведення від імені суспільства внутрішньої та зовнішньої політики,виняткове право видавати закони та правила ,які є обов’язковими для всіх громадян, право на збирання податків,мита,тощо. Держава – це організація публічної влади панівної частини населення у соціально неоднорідному , зокрема класовому ,суспільстві, за допомогою якої здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї його частини ,а також управління загальносуспільними справами. Суть держави виявляється в її функціях як основних напрямах діяльності:
Захист суспільного ладу. 2. Запобігання й усунення соціально небезпечних конфліктів 3. Регулювання економічних та інших суспільних відносин 4. Здійснення єдиної для країни внутрішньої політики як системи її конкретних виявів – соціальної, економічної, фінансової, наукової, культурної, освітньої, та іншої політики 5. Зовнішньополітична функція захисту інтересів країни 6. Функція оборони країни7. Співробітництво з іншими народами та ін
13.Правова держава
Правова д-ва- д-ва, яка всі ф-ції пов’язує з конст. та верховенством з-ну, права.
Держ. забезпеч.:
1. верховенство права, з-ну
2. максим. гарантію прав і свобод людини
3. рівність всіх перед з-ном і судом
4. взаємовідповід. громад. та д-ви
5. на суд. та ін. ахисту особи
Прав. д-ва базується на:
1. на розподілі та балансі властей
2. на встановленні межі на міри владі
3. на пол. плюралізмі
4. на підзаконності влади і управління
5. на конст. намірі
6. на широкому місцев самоврядуванні
15. Соціальна держава .
В наш час в конст. деяких кр-н є таке визначення як Соц. д-ва. Вперше з’явл. в 1949 р. в конст. Фр., а потім і в інш. д-вах. Вона з’яв. на відгуг критиці лібер.-ринковій д-ві. Лібер.-рин. д-ва не могла забезпечити соц. благопол. Усім гром-м сусп., вона гарантувала свободу ек. діял-ті найбільшпідприємливим гром-м. але це привело до I та II св. війни, кризи 30-х рр. Та в деякій мірі до револ. в Рос.
Хар-ні ознаки соц. д-ви:
Забезпечує:
1. рух до соц. справедл.
2. ослаблення соц. нерівності
3. надання кожному гром-ну роб. місце чи інш. джерело існув.
4. забезпеч. мир та злагоду в сусп.
5. формує для люд. благоприятне життєве сер-ще
Базується на:
1. досить вис. Рівні ек. розвитку
2. демократизм пол. с-ми
3. на компромісі осн. пол. сил відносно цілей та шляхів розв. Сусп.
4. розвитку с-ми соц. партнерства та захисту гром-н
5. підвищ. ролі д-ви в с-мі панування і регулювання соц.-ек. процесів
Не всі на зах. представн. пол. партій згодні з ідеєю соц. д-ви, вони вимагають відмову від ф-цій перерозподілу благ у д-ві та вимагають вдосконалення правових, фін. та організац. мех-мів, аргументуючи це неузгодж. з правами люд.
В конст. У написано, що у соц.-прав. д-ва. Для У необхідний:
1. перехід до багатоукладної ек-ки
2. сполука держ. та прив. власності
3. можливість регулювання д-вою ек-уи
4. необхідність розробити ефективний інструмент соц.-ор’єнтов. пол-ки в д-ві, виробити с-му правов., організ. та фін.-ек. важелів, які б забезпечували соц. права та прожитковий мін. гром-н
пол-ки кажуть про підвищення рівня прав. захисту громад, боротьбу з корупцією та організ. злочинністю.
16. Громадянське суспільство — це суспільство, якому властиве самоврядування вільних індивідів та добровільно створених ними організацій. Громадянське суспільство як сферу самоврядування вільних індивідів захищають від свавілля державної влади та жорсткої регламентації з боку її органів відповідні закони. Ось чому в реальному суспільному житті громадянське суспільство та правова держава є взаємозв’язаними інститутами, функціонування яких забезпечується верховенством закону, що надійно гарантує та захищає права і свободи громадян.
Громадянське суспільство може існувати тільки за умов демократії. Водночас високий рівень розвитку й функціонування громадянського суспільства може забезпечити тільки демократична держава. Як свідчить суспільна практика, саме нерозвиненість громадянського суспільства є однією з головних умов існування тоталітарних та авторитарних режимів. Головна ознака громадянського суспільства полягає в забезпеченні широких прав людини, у вільному виборі нею різноманітних форм економічного й політичного життя, форм ідеології та світогляду, у можливості пропагувати й обстоювати свої інтереси, погляди та переконання.
7-8-9 . СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ В ПОЛ СИС-МІ СУС-ВА
При розгляді цього питання треба звернути увагу на те, що основним компонентом політичної системи є держава, якій належить особливе місце в політичному житті суспільства. Саме держава виступає основним носієм політичної влади та головним знаряддям реалізації класових інтересів, головним суб'єктом і одночасно головним об'єктом політичної діяльності і політичних відносин у суспільстві.
Держава як певна політична структура має надзвичайно складну будову. Традиційно виділяють три гілки державної влади — виконавчу, законодавчу і судову, які мають у різних країнах різне оформлення й назву. Держава, виступаючи від імені суспільства, регламентує політичну діяльність всіх його організацій, встановлює основні норми цієї діяльності, її методи, умови формування й функціонування недержавних організацій.
Держава існує через здійснення нею сукупності необхідних функцій. Такими функціями є: захист суспільного ладу, запобігання й усунення соціальне небезпечних конфліктів, регулювання економічних та інших суспільних відносин, здійснення загальної для країни внутрішньої політики як системи її конкретних виявів — соціальної, економічної, фінансової, наукової, культурної, освітньої та ін., виконання зовнішньополітичної функції захисту інтересів країни, функції оборони країни тощо.
Методи, за допомогою яких здійснюються функції держави, характер встановлених у державі соціальних та інших відносин дають змогу класифікувати різні види держав і побудувати їх типологію. Така типологія може здійснюватися за різними ознаками.
Досить поширеною є класифікація держави за формою державного правління. Під формою державного правління слід розуміти організацію верховної державної влади, її структуру, правовий (конституційний) статус та субординацію вищих органів, порядок їх діяльності. Як правило, основними сучасними формами правління є парламентська республіка, президентська республіка, конституційна монархія.
Не менш поширена класифікація держави за формою державного устрою. Адміністративно-територіальний устрій держави, що включає механізм взаємовідносин між державою та її складовими частинами, цен
тральними й місцевими органами влади, є й формою державного устрою:
унітарною чи федеративною.
Сучасні держави можна типологізувати і за тими функціями, які вони виконують. За цією ознакою можна виділити військову або поліцейську державу, правову, а також соціальну державу. Військова, або поліцейська держава характеризується гіпертрофованим розвитком і особливо значною роллю структур державного насилля — армії, військово-промислового комплексу, органів охорони порядку та безпеки. На відміну від поліцейської основне призначення правової держави полягає в розвитку структур, що забезпечують захист прав усіх членів суспільства, а також їх підкорення праву як вищій силі, рівноправність усіх громадян (як рядових, так і можновладців) перед законом. Соціальна держава свою діяльність зосереджує на проведенні активної соціальної політики, яка допомагала б пом'якшенню й запобіганню соціальних конфліктів.