
- •Формули
- •Аналіз складу майна та джерел його утворення
- •Аналіз ліквідності
- •Аналіз оборотності оборотних коштів
- •Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості
- •Аналіз інвестиційної діяльності
- •Аналіз внутрішньої норми прибутку
- •Вартість товарної продукції за різних умов, тис. Грн
- •Аналіз браку
- •Аналіз ефективного використання виробничих ресурсів
- •Аналіз трудомісткості продукції
- •Для підрахунку впливу факторів на зміну обсягу випуску продукції будують таку факторну модель:
- •Факторний аналіз зміни обсягу випуску продукції з n-виду матеріалу в натуральних одиницях
- •Факторні моделі для аналізу мат.Витрат і їх впливу на обсіг виробництва
Аналіз оборотності оборотних коштів
тривалість періоду обороту:
То = [середні залишки коштів] · Д : [оборот коштів за період].
-
Мінімальна сума грошей, що необхідна для проведення господарських операцій. Визначається за формулою:
Гм = Воп / Ог,
де Гм — мінімальна сума грошей;
Воп — операційні витрати;
Ог — оборотність грошей.
Операційні витрати — це витрати грошей на купівлю товару і сировини, заробітну плату, виплату відсотків, дивідендів.
-
Оборотність коштів. Визначається за формулою:
Ог = 360 днів / Цо, або Од = 360 днів / По,
де Од — оборотність грошових коштів;
Цо — цикл оборотності грошових коштів;
По — кількість днів між закупівлею сировини і надходженням виручки від продажу готових виробів.
ПРИКЛАД.Цикл обороту засобів підприємства становить 72 дні. Річні витрати — 6 000 000, оборотність коштів становитиме 360/72 = 5 (днів), а мінімальна сума грошей, яку підприємство може тримати в обороті, визначається: 6 000 000 / 5 днів = = 1 200 000 грн.
-
Тривалість періоду обороту. Цей показник щодо грошей визначається так само, як аналогічний показник, що характеризує оборотність матеріальних оборотних засобів. Він визначається з формули:
То = Сог · Д / О,
де То — період обороту;
Сог — середні залишки грошових оборотних коштів;
Д — тривалість періоду в днях (360, 90, 30 днів);
О — оборот за період.
Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості
Оборотність дебіторської заборгованості:
Од = В : Д,
де Од — оборотність дебіторської заборгованості;
В — виручка від реалізації продукції;
Д — середня дебіторська заборгованість.
2. Період погашення дебіторської заборгованості:
Пд = 360 днів : Од,
де Пд — період погашення дебіторської заборгованості;
Од — оборотність дебіторської заборгованості.
3. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів:
Да = [Дз : Па] 100,
де Да — частка дебіторської заборгованості в поточних активах;
Дз — дебіторська заборгованість;
Па — поточні активи (2 + 3 розділ активу балансу).
4. Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації визначається за формулою:
Дз = Д : В,
де Д — середня величина дебіторської заборгованості;
В — виручка від реалізації продукції.
5. Частка сумнівної дебіторської заборгованості в загальному обсязі заборгованості, %.
Показник сумнівної дебіторської заборгованості може бути взятий з балансу (рядок 162 ф. 1).
Аналіз інвестиційної діяльності
ПРИКЛАД. Підприємству необхідно проаналізувати доцільність вкладення капіталу в проект вартістю 750 тис. грн, за яким планується одержувати грошові потоки протягом трьох років, а саме: 1-й рік — 350 тис. грн; 2-й рік — 400 тис. грн; 3-й рік — 420 тис. грн. Оцінити прийнятність проекту:
1) за середньоринкової ставки дохідності 25 %;
2) за умови, що середньоринкова ставка дохідності змінюється протягом періоду експлуатації проекту і становитиме щороку: 25 %, 30 %, 23 % відповідно.
Розрахунок:
1)
NPV
=
– 750 = (280 + 256
+ + 215,25) — 750 = 751,25 — 750 = 1,25 (тис. грн).
Цей проект можна прийняти, оскільки його чиста теперішня вартість має додатне значення.
2)
NPV=
–
750 = (280 + 236,7
+ + 225,7) – 750 = 742,4 – 750 = – 7,6 (тис. грн).
У цьому разі проект слід відхилити, адже очікувані грошові потоки не забезпечать навіть повернення інвестованих коштів. Слід підкреслити, що результати таких розрахунків без застосування техніки дисконтування суттєво відрізнятимуться від щойно одержаних і сума грошових потоків становитиме 156 % від суми початкової інвестиції, а отже, проект виглядатиме як досить привабливий [(350 + 400 + 420) : 750 · 100 = 156 (%)].
АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПРОЕКТУ
ПРИКЛАД. Підприємство має вибрати проект будівництва нового цеху із трьох запропонованих варіантів. Суму інвестицій за кожним із проектів та відповідну суму дисконтованих грошових потоків (CF), що надійдуть інвестору протягом періоду (періоди не обов’язково є однаковими) їх експлуатації, наведено в таблиці 9.3.
Таблиця 9.3
Аналіз рентабельності інвестиційних проектів,
тис. грн
№ проекту |
IS |
CF |
NPV |
IR ( %) |
1 |
830 |
953 |
123 |
14,8 |
2 |
1250 |
1395 |
145 |
11,6 |
3 |
1600 |
1810 |
210 |
13,1 |
Як бачимо з даних таблиці 9.3, за критерієм максимальної рентабельності підприємство має вибрати перший варіант, який забезпечує найвищий прибуток у розрахунку на одну гривню інвестованих коштів(14,8 %)