2.2 Структура оеср
Основним органом, який приймає рішення, є Рада ОЕСР, в який входять постійні представники всіх країн-членів у ранзі послів і представник Європейського союзу. Раз на рік, під головуванням генерального секретаря ОЕСР (з 2006 р. цей пост займає Анхель Гурріа) Рада збирається на міністерському рівні, тобто за участю міністрів економіки чи закордонних справ країн, що входять в організацію або співпрацюють з нею.
Під егідою ОЕСР діють:
- Міжнародне енергетичне агентство (МЕА)
- Агентство з ядерної енергії (АЯЕ)
- Центр розвитку ОЕСР
Обговорення проблем та підготовка рішень відбуваються в комітетах і робочих групах.
Організацією засідань комітетів і підготовкою аналітичних матеріалів займається секретаріат, що нараховує близько 2000 співробітників.
Секретаріат ОЕСР складається з наступних директоратів:
- Директорат з фінансів і питань підприємництва
- Директорат зі співробітництва в питаннях розвитку
- Директорат з торгівлі та сільському господарству
- Директорат з питань економіки
- Директорат з питань освіти
- Директорат з питань зайнятості, трудових і соціальних питань
- Директорат з охорони навколишнього середовища
- Директорат з питань державного управління та розвитку територій
- Директорат з статистикою
- Директорат з науки, технологій та промисловості
Крім того, до складу Секретаріату входять:
- Центр податкової політики та управління
- Центр з питань підприємництва, малого та середнього бізнесу та місцевого розвитку
- Центр по співпраці з країнами-нечленами ОЕСР
Співробітники Секретаріату (1900 чол.) Прямо або побічно забезпечують роботу комітетів ОЕСР. Близько 700 економістів, науковців, юристів і представників інших професій, які є співробітниками відповідних директоратів, здійснюють дослідницьку та аналітичну діяльність.
Робота Секретаріату здійснюється під керівництвом Генерального секретаря ОЕСР і його чотирьох заступників. Генеральний секретар також головує на засіданнях Ради, будучи найважливішим сполучною ланкою між національними представництвами при ОЕСР і Секретаріатом.
Щодо комітетів, представники країн-членів ОЕСР зустрічаються між собою і обмінюються інформацією в рамках відповідних профільних комітетів.
Ці комітети, в роботі яких беруть участь представники національних урядів або відповідних постійних місій країн-членів, розташованих, як і Секретаріат, в Парижі. Вся робота здійснюється під керівництвом Ради, наділеного повноваженнями щодо прийняття рішень. До Ради входить по одному представнику від кожної країни-члена, а також представник Європейської комісії.
Рада проводить свої засідання на регулярній основі на рівні послів країн-членів при ОЕСР, на цих засіданнях виробляються загальні напрями діяльності Організації. Раз на рік проводяться засідання Ради на рівні керівників міністерств, коли в його роботі беруть участь міністри закордонних справ, фінансів, і т.д., які піднімають найбільш важливі питання і звертають на них увагу громадськості, а також встановлюють пріоритети роботи ОЕСР на майбутній рік.
Спеціалізовані комітети проводять свої засідання для вироблення нових ідей і оцінки прогресу досягнутого в більш вузьких областях, як, наприклад, в торгівлі, в управлінні підприємствами державного сектора, в галузі сприяння розвитку, в галузі фінансових ринків і т.д. До складу органів ОЕСР входить більше 200 комітетів, робочих та експертних груп. На їх засідання щорічно прибувають близько 40 тис. високопоставлених службовців національних урядів для організації, розгляду результатів та участі в роботі Секретаріату ОЕСР. [26]
Завдяки засобам електронного зв'язку, вони мають можливість віддаленого доступу до документів Організації та обміну інформацією через мережі даних ОЕСР. Для користувачів Інтернету за адресою http://www.oecd.org/ доступна сторінка ОЕСР, що містить широкий спектр інформації.
В даний час до складу ОЕСР входить 34 країни: Австралія, Австрія, Бельгія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Польща , Португалія, Республіка Корея, Словаччина, Словенія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Естонія та Японія.
Офіційними мовами ОЕСР є англійська та французька. Штат співробітників набирається в країнах-членах ОЕСР, проте на час роботи вони вважаються міжнародними службовцями і не представляють інтересів відповідних держав. При прийомі співробітників на роботу ОЕСР не застосовує будь-яких національних квот, кадровою політикою Організації є найм людей, що володіють високою кваліфікацією у відповідних областях з урахуванням їх досвіду роботи і національності.[26]