- •91.Факторний аналіз коеф-ту стійкого економічного зростання.
- •92. Аналіз ефект-ті викор-ня ресурсів п-ва. Визначення резервів підвищення їх оборотності.
- •93.Екон. Сутність прибутковості та рентаб-ті п-ва.
- •94.Аналіз форм-ня, розподілу та викор-ня прибутку п-ва.
- •95.Аналіз динаміки та структури фін. Результатів діяльності п-ва. Оцінка якості прибутку.
- •96.Факторний аналіз прибутку від осн.Операц. Д-ті.
- •97. Система "директ- костинг" як база аналізу витрат та оптимізації прибутку.
- •99.Аналіз параметрів беззбитковості п-ва.
- •100.Аналіз резервів збільшення суми прибутку та рентаб-ті.
- •101.Аналіз форм-ня та розподілу чистого прибутку п-ва.
- •102.Факторний аналіз рентабельності п-ва
- •104.Аналіз рентабельності фін. Вкладень.
- •105. Факторний аналіз рентаб-ті власного капіталу.
97. Система "директ- костинг" як база аналізу витрат та оптимізації прибутку.
Системі директ-кост властиві такі особливості:
Поділ витрат на постійні і змінні.( собівартість виготовленої продукції обліковується й планується тільки в частині змінних витрат. Постійні витрати збирають на окремому рахунку і із заданою періодичністю списують)
2. Об’єднання виробничого і фінансового обліку. По системі директ-кост облік і звітність на п-вах організовані таким чином, що з’являється можливість регулярного контролю даних за схемою «витрати—обсяг—прибуток»;
3. Багатостадійність складання звіту про доходи.
Побудова звітів про доходи при системі директ-кост багатоступенева. Звіти включають два фін. показники — маржинальний дохід та прибуток, які визначають за такою схемою.
4. Розробка методики економіко-математичного і графічного подання й аналізу звітів для прогнозу прибутку від реалізації.
У світовій практиці використовують два види директ-косту:
метод змінної собівартості, або простий директ-кост;
метод змінної та прямої собівартості, або розвинутий директ-кост.
Розвинутий директ-кост характеризують такі принципи розвинутого директ-косту:
витрати, реалізація і результати враховуються за сегментами діяльності. Ця інформація доводиться до всіх внутрішніх і зовнішніх сегментів;
витрати, які можна прямо віднести на сегмент, розподіляють на нього прямо, без використання методів непрямого розподілу;
У процесі обліку змінних і прямих постійних витрат визначається, як правило, кілька видів маржі.
Директ-кост дає змогу керівництву п-ва сконцентрувати увагу на зміні маржинального доходу як по п-ву в цілому, так і в розрізі окремих виробів, виявити вироби з вищою рентабельністю, щоб перейти переважно на їх випуск, оскільки різниця між продажною ціною та сумою змінних витрат не зникає в результаті списання постійних витрат на собівартість конкретних виробів. Система забезпечує можливість швидко переорієнтувати вир-во відповідно до умов ринку, що змінюються.
98.С-ма показників прибутковості та рентабельності п-ва, їх характеристика
Рентабельнiсть активiв (майна) – показує, який прибуток отримує п-во з кожної гривні, вкладеної в його активи:
Чистий прибуток
РА = Валюта балансу
Аналіз рентабельності активів здійснюється для оцінки діяльності п-ва, а також використовується при вивчені попиту на продукцію.
На рентабельність активів впливають: оборотність активів; рентабельність реалізованої продукції.
Рентабельність сукупного капіталу розраховується за таким алгоритмом:
Прибуток до оподаткування
РК =
Всього джерел коштів
Показник рентабельності власного капіталу цікавить, перш за все, інвесторів.
Рентабельність власного капіталу розраховується за формулою:
Чистий прибуток
Рвк =
Власний капітал
Цей показник цікавить наявних і потенц. власників і акціонерів. Рентабельність ВК показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця.
На рентаб-ть власного капіталу впливають: зміна чистого прибутку; фондовіддача (Ф); структура авансованого капіталу:
РВК = РР . Ф . КФЗ
де РР – рентабельність реалізації продукції;
КФЗ - коеф-т фін. залежності.
Валова рентабельність реалізованої продукції визначається за:
Валовий прибуток
Рв =
Виручка від реалізації
Коеф-т валового прибутку показує ефект-ть виробничої діяльності п-ва, а також ефект-ть політики ціноутворення.
Операційна рентабельність реалізованої продукції
Операційний прибуток
Ро =
Виручка від реалізації
Цей коеф-т показує рентабельність п-ва після вирахування затрат на вир-во і збут товару.
Чиста рентабельність реалізованої продукції визначається за формулою:
Чистий прибуток
Рч =
Виручка від реалізації
Рентабельнiсть вир-ва – показує, наскільки є ефективною віддача вир. засобів, тобто відображає величину прибутку, що приходиться на кожну гривню вир. ресурсів (матер. активів) п-ва:
Прибуток до оподаткування
РВ = Середня вартість осн. засобів + середня вартість ТМЦ
На рівень рентабельності вир-ва впливають: рентабельність обсягу продаж; фондоємність осн. вир. засобів (Фе); коеф-т закріплення матер. обор. коштів (Кзок):
РОП
РВ =
Фоз + Кзок
де РВ – рентабельність вир-ва;
РОП – рентабельність обсягу продажу;
ФОЗ – фондоємкість осн. вир. засобів.