93.Екон. Сутність прибутковості та рентаб-ті п-ва.

Рівень ефект-ті госп. діяльності будь-якого п-ва визнач. фін. рез-ти, отримані внаслідок цієї діяльності. Це можуть бути як прибуток, так і збитки. Позит. фін. результат діяльності п-ва хар-ся абсол. і відносними показниками; сумою отрим. прибутку і рівнем рента-ті.

Прибуток – це додаткова вартість, що створюється у процесі вир-ва понад вартості вир. спожитих ресурсів і робочої сили.

Прибуток є джерелом нарощ-ня капіталу п-ва, виплат дивідендів акціонерам (пайовикам), створення фондів п-ва тощо. На основі прибутку п-ва визнач-ся його рейтинг. Разом з тим, прибуток є інст.-том упр-ня д-тю п-ва. На основі результатів аналізу прибутковості приймаються управл. фін. рішення, направлені на підвищення ефект-ті функцій, що виконує прибуток: оціночної, розподільчої, стимулюючої.

Прибуток є якісним показником, тому що в його величині відображаються зміна доходів п-ва, обсяг витрат, рівень викор-ня ресурсів, пов’язаних з його д-тю. Тобто, врешті–решт прибуток синтезує всі сторони д-ті п-ва та відображає її ефект-ть.

У зростанні прибутку зацікавлені як п-во, так і держава. Розмір прибутку залежить не тільки від ефект-ті діяльності п-ва, але від факторів макроекономічного характеру.

З метою підвищення ефект-ті упр-ня прибутковістю п-ву необхідно систематично здійснювати аналіз форм-ня, розподілу та викор-ня прибутку. Результати аналізу фін. рез-тів мають важливе значення не тільки для п-ва, а й і для зовн. користувачів: фін. органів, комерц. банків, под.. органів, акціонерів, власників, менеджерів та інших.

Рентаб-ть- це рівень прибутк-ті, що вимірюється у %. П-во вважають рентабельним, якщо доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) покривають витрати вир-ва і, крім того, забезпечує суму прибутку, достатню для норм. функц-ня п-ва.

На п-вах проводять оцінку рентаб-ті з метою прийняття необх. управл. рішень, спрямив. на підтримання або ↑-ня рівня рентаб-ті.

94.Аналіз форм-ня, розподілу та викор-ня прибутку п-ва.

Під форм-ням прибутку розуміють Його створення в про­цесі господарсько-фін. д-ті. Управляти формуванням прибутку означає управляти обсягами реалізації продук­ції, тобто кількістю та ціною продукції« здійснювати господарсь­ку діяльність з найменшими втратами у вигляді штрафів та інших санкцій [:2, с. 4—5].

В аналізі формування гй використання прибутку п-ва слід розрізняти валовий прибуток (збиток) звітного періоду, фін. результати, прибуток (збиток) від операційної діяльності, фін. результати від звичайної діяльності до оподаткування, фін. результати від звичайної діяльності надзвичайний прибуток (збиток) та чистий прибуток (збиток) п-ва.

Прибуток (збитки) звітного періоду являє собою алгебраїчну суму одержаних результатів від операційної діяльності, від зви­чайної діяльності та надзвичайних операцій.

Удосконалення фін. діяльності п-ва, підви­щення його прибутковості потребують систематичної оцінки фор­мування та використання чистого прибутку п-ва, аналізу осн. факторів, які впливають на формування чистого прибу­тку, оцінку їх динаміки.

Дані такого аналізу повинні слугувати для пошуку резервів зростання прибутку, урахування цих резервів у плануванні та прогнозуванні прибутку п-ва, використання чистого прибутку на накопичення та споживання.