- •Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів.
- •Історичний розвиток господарської системи, її стан та особливості функціонування на певних історичних етапах розвитку суспільства.
- •Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •Етапи розвитку економічної думки.
- •Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни.
- •Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •Неолітична революція та її вплив на розвиток господарської сфери первісного суспільства.
- •Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства.
- •Господарство суспільства Трипільської культури.
- •Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •Господарство Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •Господарська сфера суспільства стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці.
- •Суспільство кріто-мікенської протоцивілізації та особливості його господарської сфери.
- •Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •Господарство Індії в другій половині і тисячоліття до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •Особливості господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Західної Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.
- •Основні форми господарства доби ранньофеодальних держав та феодальної роздробленості та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
- •Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічних містах Західної Європи (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.
- •Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у документальних джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.?????
- •Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.
- •Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •Критика меркантилізму та характеристика основних категорій ринкового господарства у працях в.Петті і п.Буагільбера.
- •Теорія грошей.
- •Просвітництво та його роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •Промислова революція, її суть та значення для розвитку ринкового господарства.
- •Загальна характеристика ринкової господарської системи провідних країн Європейської цивілізації (друга половина хvіі – 60-ті роки хіх ст.).
- •Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •Теорія вартості в економічному спадку а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •Розвиток ринкового господарства в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •Теорії абсолютних (а.Сміт) і відносних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •Господарський розвиток українських земель та основні форми господарств напередодні Визвольної війни (кінець XVI – перша половина XVII ст.).
- •Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.
- •Економічна політика б.Хмельницького.
- •Еволюція соціальних відносин та розвиток господарства України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •Економічна політика Петра і та її вплив на господарський розвиток України. Економічні погляди Феофана Прокоповича.
- •Формування елементів ринкового господарства в економіці України (остання третина XVIII ст.).
- •Реформи Йосипа іі та їх вплив на господарський розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – початку хіх ст.
- •Економічні погляди представників класичної школи в Україні (в.Каразіна, м.Балудянського, т.Степанова, і.Вернадського).
- •Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх ст. – початок хх ст.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та сша.
- •Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •Економічне піднесення Німеччини в кінці хіх ст. Та виникнення соціального напряму політичної економії.
- •Причини швидкого економічного розвитку сша в кінці хіх ст. Особливості американської школи маржиналізму.
- •1) Товари одного класу на ринку повинні мати тільки 1-у ціну; 2) ціна товару зрівнює к-ть запро-поновану і к-ть споживану; 3) ціна має забезпечу-вати максимальне задоволення і покупцеві, і продавцю.
- •Господарська система Англії на межі хіх – хх століття.
- •Економічні реформи 1848 та 1861 роки. Їх сутність та значення для формування ринкового господарства в Україні.
- •Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60-70-ті р.Р. Хіх ст.) та їх відображення в працях представників національної економічної думки.
- •Роль держави у економічному розвитку України пореформеного періоду.
- •Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.
- •Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е.Чемберліна, Дж. Робінсон, й. Шумпетера.
- •Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).??????
- •Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.
- •Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.????????
- •Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.???????
- •1950—1970-Ті роки.
- •Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки хх ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.???????
- •Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства в кінці хх – на початку ххі ст.????
- •Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.??????
- •Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.??????
- •Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.
- •1920 Р. Виробництво чавуну становила близько 6%, а цукру -менш як 3 % від рівня 1913 р.).
- •Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в українській економічній літературі 20-х років.
- •Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •Форми господарювання в агарному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •„Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •Формування основ національної системи господарства України в першій половині 90-х років хх ст.?????
- •Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.
- •Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України в першій половині 90-х років хх ст.
- •Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років хх ст.), та відображення цих процесів в українській економічній літературі.??????
- •139. Основні напрями теоретичних досліджень в укр. Ек-ній літературі 90-х рр хх ст.
- •Основні напрямки реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх ст.
- •Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. Хх – поч. Ххі ст.).
- •1 Смолка а. О. Соціально-економічна думка та політика в Україні хvіі — початок хvііі ст. — к.: Задруга, 1996. — с. 77.
-
Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.
Трансакційні витрати — це витрати, що забезпечують перехід прав власності із одних рук до інших і охорону і$их прав. На відміну від трансформаційних витрат, трансакційиі витрати не пов'язані із самим процесом створення вартості. Вони забезпечують трапсакгі/ю.
Уперше поняттям «трансакційних витрат» скористався Ро-нальд Коуз. У своїй статті «Природа фірми» (1937) він визначив трансакційиі витрати як витрати функціонування ринку.У середині ХХ-го ст. трансакціпні витрати переважна більшість вчених розуміє інтегрально, як втрати функціонування системи. Трапсакціпні витрати — це витрати, ідо виникають, коли індивіди обмінюють свої права власності за умов неповної інформації або підтверджують їх за тих самих умов.У зв'язку із виявленням трансакційних витрат можна вести мову і про трансакцій ний сектор економіки. Якщо донедавна основний економічний аналіз було спрямовано на вивчення економіки в межах інституціошільної структури то у 1937 р. Р. Коузу вперше вдалося порушити і частково розв'язати питання, яке традиційна теорія навіть не ставилася: чому існує фірма, якщо є ринок. Ще однією фундаментальною проблемою неоінституціональної економічної теорії є права власності. Під системою прав власності, згідно з поглядами А. Алчіана та Г. Демсетца, розуміють усю сукупність норм, що регулюють доступ до рідкісних ресурсів. Ці норми можуть встановлюватися і захищатися не тільки державою, а й іншими соціальними механізмами . Заснований Коузом напрям економічної науки дістав назву «проблеми соціальної вартості. Праця Р. Коуза була спрямована проти панування в економічній теорії тенденції усюди, де тільки можна, шукати так звані «провали ринку» й закликати до державного втручання з метою подолання їх. У ній він також запропонував новий поворот дискусії про значення прямої взаємодії між фірмами та домашніми господарствами. Висновки, що підтверджують радикальніш вплив витрат із діловодства, — основний результат аналізу Р. Коуза, Якоюсь мірою парадоксально, але саме висновок про наслідки передбачення витрат з діловодства дістав назву «теореми Коуза», згідно з якою «якщо права власності, чітко визначені і траисакційні витрати дорівнюють нулю, то розміщення ресурсів (структура виробництва) залишатиметься незмінною та ефективною незалежно від змін у розподілі прав власності». Нині теорема Коуза вважається одним із найяскравіших досягнень економічної думки повоєнного періоду.Із теореми Коуза випливає декілька важливих теоретичних і практичних висновків. По-перше, вона висвітлює економічний зміст прав власності. По-друге, теорема Коуза знімає з ринку звинувачення в «провалах». По-третє, теорема Коуза виявляє ключове значення трансакційних витрат. По-четверте, теорема Коуза доводить, що посилання на зовнішні ефекти —- недостатня підстава для державного втручання. Йому вдалося досягти багато чого. Зокрема, Р. Коузу вдалося пояснити структуру й еволюцію інститутів, виходячи із понятгя трапсакційних витрат. Саме у відсутності ринкових інститутів, що забезпечують мінімізацію трансакційних витрат, Коуз вбачає головне лихо постсоціалістичних країн.
-
Загальна характеристика етапів становлення адміністративно – командної економічної системи та її відображення у працях українських економістів (1917-1991 рр.).
-
Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років ХХ ст.
Прийшовши до влади, революційний уряд здійснив низку радикальних заходів, спрямованих на посилення державного управління економікою. Практично це означало відмову від ринкових відносин і перехід до централізованої економічної системи. Економічна політика, що її проводили на цьому етапі, дістала назву політики воєнного комунізму.Економічна політика воєнного комунізму означала воєнну диктатуру із широким застосуванням примусових заходів у господарстві й мала такі складові:1)націоналізація всіх підприємств;2)запровадження (травень 1918 р.) продовольчої диктатури (хлібна монополія держави і тверді ціни, продзагони тощо); 3)централізація розподілу сировини і готової продукції;4)запровадження (січень 1919 р.) продовольчої розкладки на хліб, а потім і на інші сільськогосподарські продукти; 5)заборона свободи торгівлі (листопад 1918р.),згортання грошового обігу; 6)запровадження карткової системи розподілу продуктів;7)запровадження загальної трудової повинності; 8)мілітаризація народного господарства,встановлення державного контролю за виробництвом.
Важливим заходом «воєнного комунізму» була продрозкладка (офіційно запроваджена декретом РНК у січні 1919 р.), за якою селяни мусили здавати всі «надлишки» продовольства.У промисловості «воєнний комунізм» означав суцільну націоналізацію із жорсткою централізацією управління через Вищу раду народного господарства (ВРНГ). В Україні послідовний перехід до політики «воєнного комунізму» розпочався із відновлення радянської влади на початку
1919 р. Тут одразу ж розгорнулося одержавлення фінансів,транспорту, зв'язку, промисловості, передусім видобувної, металургійної, машинобудівної, цукрової. Упродовж 1920 р. в Україні було націоналізовано понад 11 тис. підприємств, на які припадало 82 % зайнятих у промисловості робітників. При цьому слід зауважити, що найчастіше націоналізація відбувалася без належної підготовки й економічного обґрунтування, здебільшого націоналізовані підприємства не діяли, а робітники, що залишалися без роботи, переїжджали до села.
Ситуація в промисловості й транспорті ставала загрозливого. Діючи згідно з принципами «воєнного комунізму», відповідні державні й господарські органи запроваджували в республіці загальну трудову повинність і трудові мобілізації, па власний розсуд перекидаючи на великі підприємства, що працювали па війну, робітників із дрібних фабрик та заводів. 21 січня 1920 р. створено Українську трудову армію, що мала забезпечити виробництво необхідною робочою силою: у 1920 р. бійці Трудармії відпрацювали майже 3 млн людино-днів па різних промислових об'єктах. Але ці заходи замість позитивних результатів лише пришвидшували процес господарського занепаду: виробництво основної продукції скоротилося до мінімуму (так, наприкінці