- •Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів.
- •Історичний розвиток господарської системи, її стан та особливості функціонування на певних історичних етапах розвитку суспільства.
- •Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •Етапи розвитку економічної думки.
- •Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни.
- •Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •Неолітична революція та її вплив на розвиток господарської сфери первісного суспільства.
- •Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства.
- •Господарство суспільства Трипільської культури.
- •Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •Господарство Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •Господарська сфера суспільства стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці.
- •Суспільство кріто-мікенської протоцивілізації та особливості його господарської сфери.
- •Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •Господарство Індії в другій половині і тисячоліття до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •Особливості господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Західної Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.
- •Основні форми господарства доби ранньофеодальних держав та феодальної роздробленості та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
- •Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічних містах Західної Європи (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.
- •Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у документальних джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.?????
- •Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.
- •Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •Критика меркантилізму та характеристика основних категорій ринкового господарства у працях в.Петті і п.Буагільбера.
- •Теорія грошей.
- •Просвітництво та його роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •Промислова революція, її суть та значення для розвитку ринкового господарства.
- •Загальна характеристика ринкової господарської системи провідних країн Європейської цивілізації (друга половина хvіі – 60-ті роки хіх ст.).
- •Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •Теорія вартості в економічному спадку а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •Розвиток ринкового господарства в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •Теорії абсолютних (а.Сміт) і відносних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •Господарський розвиток українських земель та основні форми господарств напередодні Визвольної війни (кінець XVI – перша половина XVII ст.).
- •Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.
- •Економічна політика б.Хмельницького.
- •Еволюція соціальних відносин та розвиток господарства України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •Економічна політика Петра і та її вплив на господарський розвиток України. Економічні погляди Феофана Прокоповича.
- •Формування елементів ринкового господарства в економіці України (остання третина XVIII ст.).
- •Реформи Йосипа іі та їх вплив на господарський розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – початку хіх ст.
- •Економічні погляди представників класичної школи в Україні (в.Каразіна, м.Балудянського, т.Степанова, і.Вернадського).
- •Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх ст. – початок хх ст.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та сша.
- •Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •Економічне піднесення Німеччини в кінці хіх ст. Та виникнення соціального напряму політичної економії.
- •Причини швидкого економічного розвитку сша в кінці хіх ст. Особливості американської школи маржиналізму.
- •1) Товари одного класу на ринку повинні мати тільки 1-у ціну; 2) ціна товару зрівнює к-ть запро-поновану і к-ть споживану; 3) ціна має забезпечу-вати максимальне задоволення і покупцеві, і продавцю.
- •Господарська система Англії на межі хіх – хх століття.
- •Економічні реформи 1848 та 1861 роки. Їх сутність та значення для формування ринкового господарства в Україні.
- •Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60-70-ті р.Р. Хіх ст.) та їх відображення в працях представників національної економічної думки.
- •Роль держави у економічному розвитку України пореформеного періоду.
- •Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.
- •Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е.Чемберліна, Дж. Робінсон, й. Шумпетера.
- •Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).??????
- •Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.
- •Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.????????
- •Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.???????
- •1950—1970-Ті роки.
- •Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки хх ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.???????
- •Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства в кінці хх – на початку ххі ст.????
- •Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.??????
- •Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.??????
- •Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.
- •1920 Р. Виробництво чавуну становила близько 6%, а цукру -менш як 3 % від рівня 1913 р.).
- •Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в українській економічній літературі 20-х років.
- •Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •Форми господарювання в агарному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •„Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •Формування основ національної системи господарства України в першій половині 90-х років хх ст.?????
- •Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.
- •Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України в першій половині 90-х років хх ст.
- •Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років хх ст.), та відображення цих процесів в українській економічній літературі.??????
- •139. Основні напрями теоретичних досліджень в укр. Ек-ній літературі 90-х рр хх ст.
- •Основні напрямки реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх ст.
- •Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. Хх – поч. Ххі ст.).
- •1 Смолка а. О. Соціально-економічна думка та політика в Україні хvіі — початок хvііі ст. — к.: Задруга, 1996. — с. 77.
-
Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.
Інституціоналізм почав формуватися наприкінці XIX ст. Його ідейні основи було закладено американським економістом і соціологом Т. Вебленом. Назва напряму походить від латинського слова іnstitytіоп (звичай, настанова) і близького до нього слова інститут (зовнішнє втілення інституції), закріплення їх у
вигляді законів, установ тощо). Дуже часто ці терміни вживаються як синоніми.
Прихильники цього напряму, як уже зазначалось, вирішальну роль у суспільному розвитку надають позаекономічним факторам — соціальним інститутам (держава, конкуренція, монополія, Звичаї і т. ін.). Інституціоналізм виник і набув поширення в США за умов монополістичного капіталізму.
У рамках раннього інституціоналізму сформувались три основні напрями; соціально-психологічний (його було започатковано працею Т. Веблена «Теорія бездіяльного класу»); соціально-правовий (основний представник Д. Р. Коммонс): емпіричний (кон'юнктурно-статистичний) — засновник В. Мітчелл.
Інституціоналізм передбачав аналіз економічних проблем у контексті з іншими соціальними, політичними, етичними, правовими тощо. Він виник як суто американське явище, але пізніше його місце в науці змінилося. Інституціоналізм отримав поширення і в інших країнах.
-
Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.????????
План Маршалла названо на честь державного секретаря США Джорджа Кетлета Маршалла (1880-—1959). У червні 1947 року в Парижі на нараді Міністрів іноземних справ США, Великої Британії, Франції та СРСР було вирішено створити організацію з вивчення ресурсів і потреб європейських країн і визначення розвитку основних галузей промисловості. До неї ввійшли 16 країн (Англія, Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Швеція, Норвегія, Данія, Ірландія, Ісландія, Португалія, Австрія, Швейцарія, Греція, Туреччина). У липні 1942 року ці країни уклали конвенцію про створення організації європейської економічної співпраці (ОЄЕС), яка мала розробляти спільну програму відбудови Європи.
Серед причин виникнення й подальшого застосування плану Маршалла назвемо такі: уповільнені темпи повоєнного економічного відродження Західної Європи, посуха й низький урожай 1947 року; скорочення міжнародного товарообігу та дефіцит товарів як наслідок валютного контролю у довоєнний та воєнний періоди, а також дотримання збалансованих двохстороннІх торговельних потоків; брак американської валюти («доларовий голод») для подолання товарного дефіциту (дефіцитні товари можна було придбати в Північній та Південній Америці за долари); брак інвестицій; загрозу політичній стабільності Західної Європи (загострення «холодної війни» між США і СРСР та роль комуністичних партій у Франції й Італії),
Плай Маршалла реалізовували від квітня 1948 року до грудня 1951 року. Загальний контроль за його виконанням здійснювала Адміністрація економічної співпраці, очолювана відомими американськими фінансистами і політичними діячами. Допомогу надавали з федерального бюджету США у вигляді безоплатних субсидій і позик. За цим планом США видали 17 млрд доларів, основну частку з яких (60 %) отримали Англія, Франція, Італія, ФРН. 30 грудня 1951 року план був офіційно замінений законом «Про взаємну безпеку»,
Реалізація плану Маршалла мала низку наслідків.
По-перше, новий імпульс отримала промислова реконструкція країн та поновлення транспортної інфраструктури Західної Європи.
По-друге, створено умови для модернізації індустріального й сільськогосподарського обладнання, що позитивно позначилося на продуктивних силах національних економік Західної Європи.
По-третє, на стабільний рівень було виведено темпи виробництва продукції, полегшилися внутрішньоєвропейські розрахунки та розрахунки із боргами країн Західної Європи.
По-четверте, відбулося пожвавлення фінансового ринку та розширення світової торгівлі зі специфікою до відкриття європейського ринку збуту для США і Канади,
По-п'яте, розпочалося відновлення і зміцнення європейського середнього класу —- гаранта політичної стабільності і сталого розвитку.
По-шосте, було усунено загрозу комунізму для Західної Європи.
Бреттон-Вудська конференція (офіційна назва - Валютно-фінансова конференція Організації Об'єднаних Націй, англ. The United Nations Monetary and Financial Conference) проходила 1-22 липня 1944 року в США (штат Нью-Гемпшир, Бреттон-Вудс).
На конференції були присутні 730 делегатів з 44 держав. Метою конференції були врегулювання міжнародних валютних і фінансових відносин після закінчення Другої світової війни, а так само узгодження принципів нової валютної системи.
Друга світова війна призвела до поглиблення кризи Генуезької валютної системи, яка була оформлена міждержавним угодою на Генуезькій міжнародній економічній конференції в 1922 році (золотодевізний стандарт, заснований на золоті і провідних валютах, що конвертуються в золото).
Розробка проекту нової світової валютної системи почалася ще в роки війни, в квітні 1943 року. США прагнули закріпити панівне становище долара у світовій валютній системі, що відбилося в плані Гаррі Декстер Вайта, начальника відділу валютних досліджень Мінфіну США.
В результаті довгих дискусій за планами Гаррі Декстер Вайта і британського економіста Джона Мейнарда Кейнса формально переміг американський проект, хоча кейнсіанські ідеї були також покладені в основу нової фінансової системи.
. Прийнята Бреттон-Вудська валютна система (золотодевізний стандарт, заснований на золоті і двох резервних валютах — долар США і фунт стерлінгів). Бреттон-Вудска угода передбачала:
-
збереження золотих паритету валют і фіксація їх у МВФ;
-
золото — як міжнародний платіжний і резервний засіб;
-
прирівнювання долара до золота (35 дол за 1 тройську унцію, рівну 31,1035 г) і закріплення за ним статусу головної резервної валюти;
-
введення взаємної оборотності валют; встановлення режиму фіксованих валютних курсів та інше
2. Створено Міжнародний валютний фонд (МВФ) для надання кредитів в іноземній валюті для покриття дефіциту платіжних балансів з метою підтримки нестабільних валют, контролю над дотриманням принципів світової валютної системи, а також для забезпечення валютного співробітництва країн.
3. Створений Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) - міждержавний інвестиційний інститут.
4. Підписана Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
5. Встановлені правила організації світової торгівлі, валютних, кредитних і фінансових відносин.
Бреттон-Вудська валютна система повинна була забезпечити стабільність валютних відносин в світі, стабільність валютних курсів і міжнародне валютне співробітництво. Фактично ж вона створила односторонні переваги і вигоди для США, бо забезпечила за доларом США статус загального платіжного засобу та резервної валюти. Долар став базою валютних пріоритетів, переважаючим засобом міжнародних розрахунків, валютних інтервенцій і резервних активів.
Щойно індустріальні країни відновили зруйнований війною потенціал і Західна Європа і Японія перетворилися у конкурентів США, вибухнула криза цієї системи, що призвела до її поступового розвалу в 1971-1976 роках. У результаті припинився розмін доларів на золото, була відмінена офіційна ціна золота, на зміну фіксованим валютним курсам прийшли плаваючі курси, стався розпад валютних зон.
Формами прояву кризи Бреттон-Вудської валютної системи були: валютна і золота лихоманка; масові девальвації і ревальвації валют; паніка на фондовій біржі; активна інтервенція центральних банків, у тому числі і колективна; активізація національного і міждержавного валютного регулювання.