- •Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів.
- •Історичний розвиток господарської системи, її стан та особливості функціонування на певних історичних етапах розвитку суспільства.
- •Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •Етапи розвитку економічної думки.
- •Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни.
- •Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •Неолітична революція та її вплив на розвиток господарської сфери первісного суспільства.
- •Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства.
- •Господарство суспільства Трипільської культури.
- •Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •Господарство Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •Господарська сфера суспільства стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці.
- •Суспільство кріто-мікенської протоцивілізації та особливості його господарської сфери.
- •Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •Господарство Індії в другій половині і тисячоліття до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •Особливості господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Західної Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.
- •Основні форми господарства доби ранньофеодальних держав та феодальної роздробленості та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
- •Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічних містах Західної Європи (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.
- •Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у документальних джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.?????
- •Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.
- •Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •Критика меркантилізму та характеристика основних категорій ринкового господарства у працях в.Петті і п.Буагільбера.
- •Теорія грошей.
- •Просвітництво та його роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •Промислова революція, її суть та значення для розвитку ринкового господарства.
- •Загальна характеристика ринкової господарської системи провідних країн Європейської цивілізації (друга половина хvіі – 60-ті роки хіх ст.).
- •Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •Теорія вартості в економічному спадку а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •Розвиток ринкового господарства в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •Теорії абсолютних (а.Сміт) і відносних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •Господарський розвиток українських земель та основні форми господарств напередодні Визвольної війни (кінець XVI – перша половина XVII ст.).
- •Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.
- •Економічна політика б.Хмельницького.
- •Еволюція соціальних відносин та розвиток господарства України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •Економічна політика Петра і та її вплив на господарський розвиток України. Економічні погляди Феофана Прокоповича.
- •Формування елементів ринкового господарства в економіці України (остання третина XVIII ст.).
- •Реформи Йосипа іі та їх вплив на господарський розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – початку хіх ст.
- •Економічні погляди представників класичної школи в Україні (в.Каразіна, м.Балудянського, т.Степанова, і.Вернадського).
- •Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх ст. – початок хх ст.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та сша.
- •Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •Економічне піднесення Німеччини в кінці хіх ст. Та виникнення соціального напряму політичної економії.
- •Причини швидкого економічного розвитку сша в кінці хіх ст. Особливості американської школи маржиналізму.
- •1) Товари одного класу на ринку повинні мати тільки 1-у ціну; 2) ціна товару зрівнює к-ть запро-поновану і к-ть споживану; 3) ціна має забезпечу-вати максимальне задоволення і покупцеві, і продавцю.
- •Господарська система Англії на межі хіх – хх століття.
- •Економічні реформи 1848 та 1861 роки. Їх сутність та значення для формування ринкового господарства в Україні.
- •Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60-70-ті р.Р. Хіх ст.) та їх відображення в працях представників національної економічної думки.
- •Роль держави у економічному розвитку України пореформеного періоду.
- •Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.
- •Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е.Чемберліна, Дж. Робінсон, й. Шумпетера.
- •Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).??????
- •Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.
- •Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.????????
- •Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.???????
- •1950—1970-Ті роки.
- •Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки хх ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.???????
- •Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства в кінці хх – на початку ххі ст.????
- •Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.??????
- •Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.??????
- •Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.
- •1920 Р. Виробництво чавуну становила близько 6%, а цукру -менш як 3 % від рівня 1913 р.).
- •Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в українській економічній літературі 20-х років.
- •Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •Форми господарювання в агарному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •„Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •Формування основ національної системи господарства України в першій половині 90-х років хх ст.?????
- •Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.
- •Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України в першій половині 90-х років хх ст.
- •Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років хх ст.), та відображення цих процесів в українській економічній літературі.??????
- •139. Основні напрями теоретичних досліджень в укр. Ек-ній літературі 90-х рр хх ст.
- •Основні напрямки реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх ст.
- •Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. Хх – поч. Ххі ст.).
- •1 Смолка а. О. Соціально-економічна думка та політика в Україні хvіі — початок хvііі ст. — к.: Задруга, 1996. — с. 77.
-
Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Західної Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.
Землевласники-феодали мали на землю монопольне право, яке й визначало в умовах аграрної економіки їх панівне становище. Зростання великої земельної власності, джерелом якої були не лише «пожалування», а й прямі захоплення общинних земель, відбувається швидкими темпами. При цьому форми землеволодіння та соціальну структуру, що існували у Франкській державі, можна уявити за «Салічною правдою» (Ьех Заїіса), одним з найдавніших зведень звичаєвого права та пам'яткою не лише правової, а й економічної думки середньовіччя.
У «Салічній правді» знайшли відображення майнові відносини та захист прав власності через систему штрафів за різні злочини, зокрема за крадіжку худоби (див., наприклад, титул НІ «Про викрадення рогатої худоби», або титул IV «Про викрадення овець» та ін. — [9, с. 34]). У ній також розглядаються питання майнової нерівності (титул І,VIII), розкладу громади (титули ЬУ, ЬХІІ), формування землеволодіння, зокрема такої його форми як аллод (титул ІЛХ та ін.) [9, с, 33—34]. За «Салічною правдою» основною масою франкського населення є вільні общинники, а основною формою землеволодіння також є общинна (або громадська). Особиста ж власність поширюється на будинок, садибу, город, проте не на ріллю, яка залишається громадською, але в особистому користуванні. Вже з другої половини VI ст. у Франкській державі аллод фіксується як особиста земельна власність: його можна купити, продати, закласти, подарувати, успадкувати. Одночасно вся суспільно-економічна структура спиралася на особисті домогосподарства, що забезпечувало активну участь общинників у громадському житті.
Водночас аллод міг бути і великим земельним пожалувашіям, яке отримували за службу від королів франків, але це вже було велике землеволодіння, яке займало території, що дорівнюють деяким сучасним державам Європи. Так, католицькі церковні установи, найчастіше монастирі, передавали землю на умовах прекарію, тобто зобов'язання за користування землею виконувати певні повинності. Прекарії могли бути кількох видів, як-от: прекарій пожалуваний, коли селянин, що втратив свій аллод, звертається до землевласника (світського чи духовного) з проханням надати йому у користування земельний наділ (див. відповідну прекарпу грамоту, наведену у [22, с. 43]); прекарій повернений, коли селянин, який втрапив у злидні, віддає свій аллод великому землевласникові та отримує його назад у вигляді вже умовного користувача [22, с. 44] та прекарій з винагородою, коли прекаріст не лише отримував назад свій наділ, а й додаткові землі у користування [там само].
Головною формою землеволодіння в цей період стає бенефіцій, адже надання землі у повну власність (у вигляді аллоду) значно послаблювали королівську владу і створювали прошарок землевласників, які вже відмовлялися служити. Бенефіції, тобто передача землі в умовну не спадкову власність, що передбачала несення певної служби, найчастіше військової. З часом (ЇХ—X ст.) виникає спадкова форма умовного феодального землеволодіння — феод (або лєн), що також передбачала несення служби, але й земля, й посада передавалися у спадок. Протягом цього часу панівною формою стає теза «немає землі без сеньйора».
Отже, відповідно й селянин ставав утримувачем землі, отримував від феодала земельний наділ (вже згадуваний прекарій), де розміщувалися селянська садиба, рілля та інші господарські угіддя, з яких він і отримував необхідний для утримання власної родини продукт. За це користування (утримання) він ніс певні повинності на користь земельного власника. Основною формою таких повинностей була феодальна рента, яка виступала у трьох основних формах: відробіткова (панщина), найбільш архаїчна та найменш ефективна форма, що базується па перерозподілі ЖИВОЇ праці й передбачає високий ступінь особистої залежності селянина від власника землі; продуктова, що ґрунтується па перерозподілі натурального продукту; грошова— найпрогресмвніша форма, що передбачає відносно слабку особисту залежність, базовану на перерозподілі доходу.