3 Моделі оцінки конкурентноздатності і якості продукції

3.1 Диференціальний метод

Диференціальний метод заснований на використанні одиничних показників конкурентноздатності. При диференціальному методі будуються параметричні індекси по формулах:

де Pi - значення i-го показника;

Pi*б - базове значення i-го показника;

З формул (3.1), (3.2) вибирають ту, при якій збільшенню відносного значення показника відповідає підвищення конкурентноздатності продукції. Наприклад: відносне значення потужності виробу обчислюється по формулі (3.1), а для питомої витрати палива по формулі (3.2).

Як правило, по величинах одиничних показників не представляється можливим однозначно оцінити рівень конкурентноздатності продукції. У зв’язку з цим широке застосування знайшли комплексні й змішані методи оцінки [17, c.23].

3.2 Оцінка по обсягах продажів і методика Долинської та Соловйової

Сутність методики оцінки конкурентноздатності по обсягах продажів заснована на непрямому вимірі конкурентноздатності по обсязі продажів. При цьому робиться припущення, що обсяг продажів конкурентних товарів свідчить про споживчі переваги й тому може служити критерієм конкурентноздатності.

Крім того, маркетингові служби торговельних організацій використовують й інші непрямі показники конкурентноздатності: рівень

реалізації й швидкість роздрібного продажу.

Єдиним достоїнством цієї методики є відносна простота й доступність. До недоліків відноситься неможливість застосування для оцінки міжфірмових товарів-конкурентів, тому що відсутні достовірні дані про обсяг продажів конкретних товарів у фірм-конкурентів.

Тому сфера застосування цієї методики обмежена внутрифірмовою конкуренцією товарів. До того ж її вірогідність невелика, тому що масовість продажів може зумовлюватися не сильною конкурентноздатністю товарів, а слабкістю конкурентного середовища і відсутністю або недостатністю товарів-конкурентів [17, c.25].

Розглянемо визначення комплексного показника конкурентноздатності за методикою Долинської М.Г. і Соловйової І.Н., відповідно до якої розрахунок конкурентноздатності здійснюється через кілька послідовних операцій.

Визначення одиничних показників конкурентноздатності (q.) як відношення величини і-го параметра для аналізованого товару (Р) до величини і-го параметра базового зразка (Р₁₀).

З формул (3.3) і (3.4) вибирається та, відповідно до якої ріст показника відповідає поліпшенню параметра показників. Далі розраховують групові показники (індекси) конкурентноздатності (I_mn), які характеризують відповідність товару потреби в ньому.

де n - число технічних параметрів, що беруть участь в оцінці;

a_i - вага і-го параметра в загальному наборі;

q_i - одиничний показник по г-му технічному параметрі;

I_mn - груповий показник конкурентноздатності по споживчих параметрах не повинен перевищувати 100% [17, c.26-27].

3.3 Інтегральна оцінка

Розрахунок одиничних індексів конкурентноздатності здійснюється по показниках якості, обраним на етапах застосування методик, розглянутих у попередньому розділі.

де I_к⁺ - одиничний індекс конкурентноздатності по кожному обраному показнику, що поліпшує якість і збільшує конкурентні переваги;

I_к^- - одиничний індекс конкурентноздатності по кожному обраному показнику якості, що знижує якість і відображає слабкі сторони товару;

X_ia — дійсне значення i-го показника якості аналізованого товару;

Х_ib — дійсне значення показника якості базового товару-конкурента;

К_Bi — коефіцієнт вагомості i-го показника якості.

Розрахунок групового індексу по показниках (n), що поліпшує якість і підсилює конкурентні переваги товарів (Q⁺), і групового індексу по показниках(m), що знижує якість і складовим слабкі сторони товару (Q ^-).

Узагальнений груповий індекс по показниках якості товарів-конкурентів (Q) визначається як сума Q⁺ й Q ^-.

Q = Q⁺ + Q ^-

Розрахунок індексу конкурентноздатності по асортиментних характеристиках товарів, що визначають ступінь їхньої привабливості в порівнянні з товаром-конкурентом (I_a).

При ранжируванні асортиментної приналежності товарів і встановленні рангів аналізованого (R_a) і базового (R_b) товару розрахунок провадиться по формулі:

При бальній оцінці привабливості торговельної марки й/або країни походження R_a й R_b виражаються відповідно в балах.

Розрахунок індексу конкурентноздатності за економічними показниками.

де С_a і С_b — ціни на аналізований і базовий товари.

Про можливості вибору одного із трьох видів цін відзначалося раніше.

Розрахунок інтегрального індексу конкурентноздатності (IK) аналізованого товару стосовно базового:

де К_вк - коефіцієнт вагомості якості;

К_ва - коефіцієнт вагомості асортиментної характеристики;

К_вс - коефіцієнт вагомості ціни.

Вищенаведена формула розрахунку інтегрального рівня конкурентноздатності відрізняється від раніше запропонованих тим, що в ній ступінь значимості кожного обраного показника конкурентноздатності враховується шляхом аналітичного визначення відповідних коефіцієнтів вагомості.

Розраховані інтегральні індекси конкурентноздатності декількох аналізованих товарів можуть бути використані для визначення їхніх конкурентних переваг (КП) по різниці індексів конкурентноздатності:

КП = IK₁, - IK₂

Можна визначити й коефіцієнт конкурентної переваги:

Коефіцієнт конкурентної переваги - відносний показник, що характеризує ступінь привабливості для споживачів одного аналізованого товару стосовно іншого [18, c.15-24].