Практическая работа №1
.docxПрактичне заняття № 1
Тема: «Географія природних туристичних ресурсів України»
1)
Ландшафтні
Флоро-фауністичні
Орографічні
Природні туристичні
ресурси
Клімато-терапевтичні
Водні
Лісові
Бальнеологічні
2) 2.1 Ландшафтні ресурси. Ландшафтні ресурси двояко впливають на розвиток туризму. Із одного боку, ландшафт є середовищем, у якому відбуваються рекреаційно-туристичні процеси, а з іншого - унікальним об'єктом споглядання, тобто перетворюється на туристичну атракцію. Ландшафт як природне оточення рекреаційно-туристичної діяльності, формує рівень сприятливості для відпочинку й естетичності відчуттів, які його супроводжують. Перевагу отримують ті країни та регіони, які володіють ландшафтною мозаїчністю і поєднанням на обмежених територіях пляжних прибережних і прируслових, гірських, лісових, приозерних місцевостей у різних комбінаціях. Серед ландшафтних рекреаційних ресурсів особливе місце посідають гори. Різноманітність природних ландшафтів, наявність екстремальних сприятливих і комфортних умов створюють передумови для розвитку різних видів рекреаційної діяльності —від спортивних до санаторно-лікувальних.
2.2 Флоро-фауністичні ресурси. Флоро-фауністичні та лісові туристичні ресурси мають значний вплив на розвиток як масового, так і альтернативного, особливо екологічного та наукового туризму. Особлива роль у розвитку та еволюції рекреаційно-туристичної діяльності належить лісовим ресурсам помірного, тропічного та субекваторіального поясів.
2.3 Клімато-терапевтичні ресурси. Кліматичні ресурси — важлива складова розвитку рекреаційного господарства, вони визначають загальну комфортність території для лікування та відпочинку. Кліматичні умови певних регіонів протипоказані для відвідування рекреантами з деякими захворюваннями, наприклад бронхіальною астмою, зате в інших кліматичних умовах такі хворі почуватимуться добре.
2.4 Водні ресурси. Головною складовою частиною водних рекреаційно-туристичних ресурсів нині стали морські й океанічні узбережжя з м'яким кліматом і зручними пляжами, що перетворило їх на рекреаційно-туристичні мегаструктури планетарного масштабу - "узбережжя теплих морів", у межах яких концентрується до 80 % загального обсягу туристичних потоків світу. "Узбережжя теплих морів" включають кілька туристично-рекреаційних районів світового значення: Середземноморський басейн, Карибський басейн, Каліфорнійське узбережжя Північної Америки, південно-східне узбережжя Австралії й Океанія.
Озера приваблюють туристів і як місця пляжно-купального відпочинку з елементами водного туризму, і як об'єкти споглядання.
Річки здавна виконують дуже важливу роль у житті людини. Це - природні оборонні рубежі, транспортні артерії, джерела енергії, прісної води й риби, традиційні місця відпочинку. Остання функція набуває дедалі більшої ваги у сьогоднішньому світі.
2.5 Бальнеологічні ресурси. Бальнеологічні ресурси — природні лікувальні речовини, що використовуються для немедикаментозного лікування на курортах і в позакурортних умовах. Ці ресурси беруть участь в основному процесі суспільного виробництва — неперервному відтворенні фізичних сил і розумових здібностей людини, психічного тонусу, відновленні та підвищенні кваліфікації працівників, зростанні їхнього загальноосвітнього та фахового рівнів.
До бальнеологічних ресурсів належать лікувальні мінеральні води та пелоїди (грязі).
Основними природними лікувальними ресурсами є питні та купальні води, лікувальні грязі та озокерит. лікувальний клімат, різноманітні природні водойми та мальовничі ландшафти, які сприяють оздоровленню та гартуванню тих, хто одужує після хвороби.
2.6 Лісові ресурси. У лісі кожного з нас приваблює голос самої природи. Лісова тиша сприятливо впливає на психіку людини. Ліс стимулює творчі можливості, активно впливає на емоційну сферу, відновлює порушену рівновагу між людиною та довкіллям. Особливо привабливий для відпочинку ліс, у якому є невеличкі галявини, струмки, озера. Рекреаційні ліси повинні бути декоративними, мати сприятливі умови для нормальної життєдіяльності лісових рослин.
Ліси на земній кулі зосереджені у двох поясах: північному, що представлений хвойними і мішаними лісами Євразії і Північної Америки, та південному, який охоплює ліси екваторіального та тропічного поясів.
2.7 Орографічні ресурси. Велике значення для туризму та рекреації має рельєф. Орографічні ресурси, у першу чергу, нерівності земної поверхні, а особливо наявність складчастих споруд, сприяють розвитку окремих напрямків рекреаційно-туристичної діяльності, пов'язаних зі спуском чи підйомом: гірськолижний і пішохідний туризм, альпінізм, скелелазіння, даунхіл, дельтапланеризм тощо. На інтенсивність туристичного використання гірських споруд впливає не стільки їх привабливість чи доступність, скільки рівень освоєння прилеглих територій і близькість до споживчого ринку.
Карстові печери, пляжі, коралові рифи, відслонення гірських порід та інші привабливі геоморфологічні об'єкти - підґрунтя для розвою пляжно-купального, екологічного, наукового, екстремального і пізнавального туризму. Найбільш відомі з них перетворюються на туристичні атракції світового рівня.
3)
|
№ |
Кліматичний район України |
Позитивні показники |
Негативні показники |
|
1. |
Ялтинський |
Популярний центр міжнародного туризму і відпочинку, найбільша здравниця в Криму. Важливими лікувально-кліматичними чинниками Великої Ялти є заповідники: Ялтинський гірничо-лісовий (пл. 14,5 тис. га), мис Мартьян (пл. 240 га), Кримський біосферний; пам'ятники садово-паркового мистецтва державного і місцевого значення (415 га), місцеві парки і сквери (1472 га). Найбільшими парками Ялти є — Массандрівський, Лівадійський, Місхорський, Алупкинський. Велика Ялта має розвинену транспортну інфраструктуру, яка обслуговує потреби курорту. Головним сухопутними транспортними артеріями є автомагістралі Сімферополь—Алушта—Ялта і Севастополь—Ялта—Алушта—Феодосія. |
|
|
2. |
Феодосійський |
Клімат Феодосії близький до клімату Сімферополя. Однак близькість Чорного моря наближає клімат до середземноморського, середня температура цілий рік позитивна. Тому клімат Феодосії — проміжний між степовим і субтропічним. Однак, на відміну від Ялти, у Феодосії можливі набагато нижчі температури. Зима дуже м'яка, а літо спекотне і посушливе. лікувальні засоби — клімат, морські купання, грязь оз. Аджиголь, мінеральне сульфатно-хлоридно-натрієве джерело «Феодосія» (Паша-Теме). |
З півночі та сходу Феодосія відкрита для холодних, сильних вітрів, характерних для зимового періоду. Безпосередні околиці Феодосії вкрай бідні річками. Постійно існує лише в літній період річка Байбуга, що бере витік на захід від міста. |
|
3. |
Ірпінський |
Ірпінь має широку мережу закладів охорони здоров'я. Зокрема, в Ірпінському регіоні діє 9 лікувально-профілактичних закладів, в тому числі 3 лікарні (стаціонари), 4 поліклініки, станція швидкої медичної допомоги, пологовий будинок. Пансіонати та санаторії Ірпеня: «Ірпінь», «Дубки», «Лісовий». Санаторій першої категорії «Дубки» розташований на території кліматичного курорту України — місті Ірпені, в лісопарковій зоні з переважанням листяних і хвойних дерев. |
Екологічна ситуація в цілому на сьогоднішній день залишається напруженою. Проблеми м. Ірпінь : високий рівень зношеності основних фондів, незадовільний стан частини водопровідно-каналізаційних мереж, існування несанкціонованих сміттєзвалищ та незадовільний стан полігонів по захороненню побутових відходів, відсутність на багатьох об'єктах зливової каналізації, систем зворотнього використання води . |
|
4. |
Карпатський |
Наявність природно-ресурсної бази. В регіоні є понад 800 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод всіх відомих типів, багато з них унікальні. їх запаси достатні для щорічного оздоровлення більш як 7 млн. чол. Теперішній рівень їх використання не перевищує 15 %. Розвідано також значні запаси лікувальних грязей та озокериту. Ці ресурси в поєднанні зі сприятливими кліматичними умовами є природною базою розвитку санаторно-курортної справи. Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф створюють сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати не мають альтернативи на Україні щодо розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів. Вигідне географічне положення. Регіон розташований в центрі Європи, через нього проходять різноманітні зв'язки, а щільна мережа транспортних шляхів є сприятливим фактором залучення контингенту відпочиваючих із багатьох країн світу. Порівняно високий рівень екологічної безпеки і наявність великих запасів мінеральних вод для лікування радіаційних захворюваньо рекреаційних ресурсів регіону належать також озокерит і лікувальні грязі. Бориславське родовище озокериту - найбільше на Україні. |
Ланцюг так званих похованих вулканів оголюється в районі сіл Доброні, Дрисіни і Шаланок[3]. Вулканічні породи в цьому ланцюзі представлені, в основному, андезитами. Виходи їх відомі в районі сіл Дрісіни і Шаланок. Уздовж південної околиці Закарпатського внутрішнього прогину відзначаються потужні товщі ліпаритів. Про активні процеси в верхній мантії Землі під Карпатами свідчать землетруси, останнє з яких відбулось 4 березня 1977 року в горах Вранча на території тодішньої Соціалістичної Республіки Румунії. |
|
5. |
Поліський |
Вагоме місце у цій зоні займає Західно-Поліський рекреаційний район з центром у Шацьку, де налічується до 30 прісноводних озер. Тут зосереджено 74 рекреаційні заклади. Найбільшу цінність мають водокліматичні і лісові ресурси. Західно-Поліський район характеризується великими лісовими масивами з переважанням сосни, значними площами лук і боліт. Значну частину району займає Шацький національний парк (майже 20% його площі припадає на озера). їх чиста вода, здебільшого піщані береги, аромат соснових лісів, ресурси різноманітних дикорослих плодів, ягід, грибів, значні рибні ресурси, а також теплий м'який клімат - усе це створює винятково сприятливі умови для відпочинку та формування тут нового санаторно-курортного комплексу загальнодержавного значення. |
Поліська рекреаційна зона сьогодні фактично закрита для масового відпочинку та оздоровлення через шкідливий вплив Чорнобиля. Рекреаційні ресурси Поліської рекреаційної зони використовуються не повністю. Зокрема, питома вага потенційно рекреаційних територій у структурі земель Волинської, Житомирської, Київської і Чернігівської областей становить 30-50 відсотків до площі області, а в Рівненській області - понад 50. |
Найбільш привабливими туристичними кліматичними районами Украіни є Ялтинський і Карпатський. Ці райони мають найбільш позитивні показники щодо єкологічного стану, рекреаційних ресурсів, тощо.
4)
|
№ |
Вид бальнеологічних ресурсів |
Лікувальні властивості |
Географія розповсюдження |
|
1. |
Мінеральні води |
Як лікувальний засіб мінеральні води застосовувалися ще в стародавніх народів як один з видів "храмової" медицини. Вона полягала у спеціальних омиваннях, купаннях у басейнах і річках, а пізніше і прийнятті ванн. Гідромінеральне багатство України визначається наявністю таких мінеральних вод, як вуглекислі, сульфідні, радонові, залізисті та миш'яковисті, йодні, бромні та йодо-бромні, борні, кременисті води, з підвищеним вмістом органічних речовин та води без специфічних компонентів і властивостей. Лікувальна дія термальних вод, які застосовуються для ванн після розведення прісною водою (при високій температурі), зводиться до покращення загального стану завдяки впливу через периферійні нервові закінчення на відповідні центри головного мозку. Сульфідні мінеральні води використовують як ванни, меншою мірою для зрошення та інгаляції. Позитивний ефект має лікування при захворюваннях органів опорно-рухового апарату, нервової системи, жіночих статевих органів, серцево-судинної системи. Вуглекислі води використовуються для внутрішнього вживання у вигляді пиття, інгаляцій, зрошення, промивання і зовнішнього - у вигляді ванн і душів. П'ють ці води при захворюванні органів травлення, печінки і жовчних шляхів, порушенні обміну речовин. |
Радонові води різноманітного хімічного складу поширені на правобережжі Дніпра, на Побужжі та Приазов'ї. Йодні, бромні та йодо-бромні води переважно хлоридно-нат-рієвого складу поширені в Карпатах, Передкарпатті, Причорномор'ї та Кримському півострові. Використовують їх у санаторіях Криму, а також у санаторіях Закарпатської області. сульфідними джерелами є у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатській областях. Вуглекислі мінеральні води поширені на південно-західному схилі Українських Карпат і на Закарпатті. Керченському півострові. термальних водвикористовують з лікувальною метою на курортах в Криму. Прісні лікувальні мінеральні водиТрускавець. В Україні розвідані кілька родовищ з великими запасами органічних вод такого типу, на базі яких розвиваються курорти Сатанів (Хмельницька область), Східниця (Львівська область). |
|
2. |
Лікувальні грязі |
Утворення лікувальних грязей - це складний природний процес, який визначається взаємодією геолого-гідрологічних, кліматичних, фізико-хімічних і біологічних чинників. В Україні для курортного лікування застосовують переважно мулові органо-мінеральні сульфідні грязі - антропогенові відклади солоних водойм на ранній стадії літоґенезу. Поширені, але обмежено використовуються торфові лікувальні грязі - торф з високим вмістом (понад 25 %) і ступенем розкладання понад 40 % органічних речовин. Найціннішими є гіпсові і купоросні торфи з мінералізованим (понад 2 г/л) грязевим розчином. Сопкові грязі - це продукти діяльності грязьових вулканів, винесені на поверхню під тиском газів та підземних вод. Експериментальними та клінічними дослідженнями була доведена ефективність лікування пелоїда-ми хворих з різноманітними захворюваннями запального, дистрофічного і судинного характеру, зокрема, з ураженням периферійної нервової системи, хребта, суглобів, з наслідками травм та операцій, хворобами органів травлення та ін. Встановлено, що застосування лікувальних грязей чинить за допомогою комплексу своїх теплових, хімічних, механічних та інших властивостей суттєвий вплив на різноманітні функції організму: кровообіг, дихання, обмін речовин тощо. |
Запаси мулових сульфідних грязей та лиманів в Україні досить значні; їх застосовують поряд з іншими методами лікування на курортах Одеської групи і в АР Крим. торфові лікувальні грязіДля лікування їх застосовують на курортах Шкло, Моршин і Миргород. Обмежено використовують сопкові мінеральні мули Булганацької групи грязьових вулканів на Керченському півострові, які містять цінні мікрокомпоненти. |
|
3. |
Озокерит |
Для застосування озокериту з лікувальною метою його нагрівають до необхідної температури. Озокерит нагрівається на звичайній водяній баніЗ метою стерилізації озокерит нагрівають до 100СС протягом 30-40 хв. Лікування озокеритом проводиться шляхом його накладання в нагрітому вигляді на шкіру. З цією метою застосовуються два основних методи: озокеритові компреси і озокеритові паляниці. |
Родовища озокериту трапляються рідко. Більшість їх виявлено в Україні, у Прикарпатському прогині. Найбільше у світі Бориславське родовище та ще ряд менших знаходяться у Львівській області. |
|
4. |
|
|
|
5)
|
№ |
Види водних об’єктів |
Географія |
Характерні види туризму |
|
1. |
Море |
Чорне море, Азовське море |
Пляжний відпочинок, дайвінг, водні лижі |
|
2. |
Річки |
Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Тиса, Десна, Прип'ять, Дунай, Прут. |
Заняття рафтингом, змагання з водного туризму. Плавання на човнах та рафтах. |
|
3. |
Озера |
Світязь, Синевир, Ялпуг, Шелехівське озеро, Біле озеро |
Спортивний лов, Рибальський Чемпіонатпіших прогулянок лісамиСпорт, різні види сафарі, спостереження за життям шимпанзе, водні види спорту, риболовля цихлід та побут населення краю |
|
4. |
Водосховища |
Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське, Дністровське, Печенізьке, Червонооскільське, Ладижинське. |
Завдяки наявності при будівництві гідровузлів бази індустрії і кваліфікованих кадрів спорудження на берегах водосховищ готелів, турбаз та інших рекреаційних об'єктів може здійснюватись в короткі терміни. Водосховища комплексного і цільового призначення, які створюються в гірських, пустельних і північних районах, мають добрі під'їзні шляхи, що відповідає одній з найважливіших вимог рекреації- транспортної доступності. створюють сприятливі умови для широкого їх використання з метою відпочинку. |
6)
Одним з основних природних туристичних ресурсів даного району є рельєф. Його особливості обумовлюються розташуванням на території району гірського масиву Карпат, що простягнувся з північного заходу на південний схід та займає разом з Передкарпатською височиною та Закарпатською низовиною 37 тис. км2 (65,5% території району). Українські Карпати - середньовисотні гори з переважаючими висотами 1000-2000 м. Саме такий тип рельєфу, за оцінками дослідників, є найкращим для організації рекреаційної діяльності. Найвищі вершини сягають понад 2000 м., серед них - найвища точка України г.Говерла, яка може бути віднесена до рекреаційних об'єктів рангу супер-точка тур. Об'єктами уваги туристів можуть стати мальовничі скелі, стрімкі схили, річкові долини, форми рельєфу, утворені діяльністю давнього льодовика та карстуванням. Решту території займають низовини Малого Полісся (північ Львівської області), які оточують горбисті пасма Розточчя, Опілля, Гологор та Вороняків, а також височина в межиріччі Прута і Дністра (північний схід Чернівецької області). Розвиткові спелеотуризму сприяє наявність на території печер, найбільшими з яких є Попелюшка, Піонерка, Буковинка. Сольові шахти Солотвина використовуються для лікування алергічних захворювань. Цікавими природними об'єктами є грязьові вулкани поблизу с.Старуня Івано-Франківської області, вулканічний купол в Ужгороді.
Рельєф півострова характеризується надзвичайною різноманітністю і варіює від низовинного на півночі та північному сході до гірського на півдні та південному сході. З точки зору туристичної атрактивності найбільше значення має система Кримських гір довжиною 150 км, шириною 50-60 км. Кримські гори молоді, але невисокі. Найвища вершина - г.Роман-Кош - має висоту 1545 м над рівнем моря. Це теж робить їх доступними для організації різноманітних видів рекреаційної діяльності. Подекуди в каньйонах річок, урвищах оголюються породи вулканічного, осадового та метаморфічного походження. Такі відслонення можуть бути предметом туристського інтересу. Денудаційні, карстові і абразивні процеси призвели до появи екзотичних форм рельєфу: гір-останців, глибоких каньйонів, печер, гротів, ніш, арок, нагромаджень, улоговин. Вони нерідко стають об'єктами туризму. Серед найбільш відомих - скелі Ласпі, Іфігенія, Аврора, Діва, Парус, Таракташ, а також Нікітська розколина, Великий Кримський каньйон, Долина Привидів, Байдаро-Кастропольська стіна, грот Пушкіна, печери Мармурова, Трьохглазка, Скельська, Кучук-Койський кам'яний хаос та ін. До послуг спелеотуристів печерні міста Мангуп та Ескі-Кермен, Мармурова печера та ін. Рівнинна частина Криму представлена плоским рельєфом Північно-Кримської низовини та центральної частини півострова, хвилястою поверхнею Тарханкутської височини, пасмово-горбистою рівниною Керченського півострова. Об'єктами уваги туристів можуть бути унікальні природні пам'ятки - численні абразивні форми з уступами, зсувні узбережжя Тарханкутського півострова, а також грязьові вулкани Керченського півострова.
7)
|
№ |
Вид ландшафту |
Пейзажні властивості ландшафту (візуально-естетичне сприйняття довкілля) |
|
1. |
Печера |
Надихає і викликає прагнення дізнатися про таємниці світу |
|
2. |
Гори |
Дарує відчуття свободи, відчуття того, що ти зможеш здолати будь які перешкоди. |
|
3. |
Степ |
Викликає відчуття нескінченності світу, його неосяжності. |
|
4. |
Сад |
Затишок і щасливий спокій, необмежена краса. |
|
5. |
Ліс |
Тиша і природа викликають радісний настрій і надихають на творчість. |
|
6. |
Море |
Викликає бурхливі, стрімкі почуття, однак остерігає від необдуманих вчинків |
8)
|
№ |
Об’єкт природно-заповідного фонду |
Коротка характеристика об’єкту |
Об’єкти України |
|
1. |
Дендропарк |
Головна мета – збереження, вивчення і збагачення у спеціально створених умовах різних видів дерев і чагарників. |
Олександрія (м. Біла церква), Тростянця(Ічнянський р-н Чернігівської області) тощо |
|
2. |
Біосферний заповідник |
природно-заповідні території міжнародного значення, в яких охороняються всі шари біосфери; і доступ до яких вкрай обмежений. |
«Асканія-Нова» Дунайський біосферний заповідник Карпатський біосферний заповідник Чорноморський біосферний заповідник |
|
3. |
Природний заповідник |
природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. |
Луганський природний заповідник Природний заповідник «Мис Мартьян»(Автономна Республіка Крим) Природний заповідник «Розточчя» (Львівська обл.)
|
|
4. |
Національні природні парки |
заповідні території, що є частиною природно-заповідного фонду України. В них дозволено вільний доступ туристів. |
Національний природний парк «Білоозерський»(Київська, Черкаська обл.) Національний природний парк «Великий Луг»(Запорізька обл.) Національний природний парк «Голосіївський» (м. Київ) |
|
5. |
Регіональні ландшафтні парки |
Головними завданнями регіональних ландшафтних парків є:
|
Донецький кряж (Донецька обл.) Зуївський (Донеччина) Кременчуцькі плавні (Полтавська обл.)
|
|
6. |
Заказники |
На відміну від заповідників можуть бути постійними або тимчасовими; у заказниках можливе часткове взяття під охорону тварин, рослин та інших природних ресурсів. На території заказників обмежена або заборонена діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про них. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить меті і завданням заказників, проводять із дотриманням загальних вимог до охорони навколишнього природного середовища. |
Великий каньон Криму Новий світ (Крим) Шарів кут (Луганська обл.)
|
|
7. |
Пам’ятки природи |
Пам'ятка природи — природоохоронна територія, на якій розташований окремий унікальний природний об'єкт, який охороняється за своїм науковим, навчально-просвітницьким, історико-меморіальним або культурно-естетичним значенням. До пам'яток природи належать, наприклад, унікальні геологічні оголення, печери, водоспади, озера, метеоритні кратери тощо. |
Джерела в балці Скотова (Донецьк) Гідрологічні пам'ятки природи Луганської області |
|
8. |
Заповідні урочища |
Заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані. Оголошення заповідних урочищ провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів. |
Урочище Аршиця, Урочище Береги (Івано-Франківська обл.) Ліс під Трудовачем (Львівська обл.) |
|
9. |
Ботанічні сади |
Ботані́чний сад́ — науково-дослідницький та культурно-просвітницький заклад, в якому проводиться накопичення колекцій флори з метою її вивчення, збереження, культивування й акліматизації; пошук і добір рослин, перспективних для створення зелених насаджень і здійснення інших видів господарської діяльності; робота щодо збереження генофонду рослинного світу. У ботанічному саду створюються ділянки рідкісних і звичайних рослин, а також місцевої природної рослинності. Розрізняють ботанічний сад державного та місцевого значення. |
Ботанічний сад Національного аграрного університету (Київ) Ужгородський ботанічний сад (Ужгород) |
|
10. |
Зоологічні парки |
Зоологічні парки, зоопарки, науково-просвітницькі установи, в яких містять в неволі (у клітках, вольєрах) або полувольно (на великих площах в умовах, що нагадують природну обстановку) диких тварин з метою їх демонстрації, вивчення і відтворення. У деяких З. п. експонують також породи домашніх тварин, в інших — ботанічні колекції (зооботанічеськие парення, наприклад в Парижі, Будапешті, Бразилії, Казані і ін.). От зоосадів З. п. зазвичай відрізняються більшою територією і обширнішими і всілякішими колекціями тварин. |
Харківський державний зоологічний парк (Харків) Київський державний зоологічний парк (Київ)
|
|
11. |
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва |
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва - категорія заповідних об'єктів, що визначається Законом України про природно-заповідний фонд України. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва — це найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.
|
Алупкинський парк (Крим) Замковий сад (Жовква) Літинський парк (Волинська обл.) |