Практическое занятие 5

Шевцова Александра 4ПО-1

Завдання 1. Опрацюйте навчальний матеріал (Педагогічна майстерність: Підручник / І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос [та ін.]; за ред. І.А.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997. – С. 156 – 161).

Педагогический рассказ – это живая и образная форма монолога учителя изложения учебного материала.

Розробка надзавдання — важливий етап роботи над задумом. Визначення теми дасть відповідь напитання, про що я хочу розповісти, визначення мети з'ясує, для чого я хочу про це розповісти, визначення надзавдання — в ім'я чого я буду говорити. К. С Станіславський вважав надзавдання збудником переживань і рекомендував для посилення його впливу на творче самопочуття формулювати надзавдання через дієслова-прагнення: "Я хочу... (переконати, довести, збудити думку, допомогти відчути...)".

Самопрезентація — представлення себе у спілкуванні— має місце не лише під час зустрічі з незнайомою аудиторією або у незвичній ситуації, де потрібно пояснити свій намір.

Мотивация – это побуждение к деятельности. Эту часть рассказа называют вступительным словом или вводной частью монолога. Её предназначение – это психологическая подготовка к усвоению к усвоению сущности рассказа. Это возбуждение к вниманию по теме, формирование интереса к проблемным вопросам, включение слушателей в диалог.

Ефективність розповіді залежить від дотримання вчителем таких умов, що забезпечують активне сприймання її учнями:

- слухачі уважні до розповіді, коли вона пробуджує роботу думки, порушує проблеми перед

аудиторією;

— розповідь захоплює, коли містить яскраві картини, що викликають емоційне ставлення до викладу;

— вплив на свідомість і почуття слухачів підсилюється, коли розповідь насичують такими

прийомами, як міркування, роздуми, виклад від імені очевидця, укрупнення окремих деталей, опис;

— інтерес до змісту підсилюється, коли мовець звертається до життєвого досвіду слухачів, їхніх

знань, розкриваючи нове в уже знайомому.

Розробляючи задум розповіді, вчителеві варто подбати не лише про зміст надзавдання, а й про інші елементи режисури:

просторове вирішення взаємодії з аудиторією (де стояти, як розмістити слухачів), пластичне вирішення (доречність жестикуляції, виразність міміки), звукове вирішення (музичне оформлення, тональність мовлення, темпоритм), що безпосередньо впливають на емоційну атмосферу розмови, а через неї — і на глибину сприйняття аудиторією інформації та її надзавдання.

Вимоги до вчителя у процесі розповіді зумовлені особливостями його діяльності у певній ситуації. Ця діяльність багатопланова, вона містить:

— передачу інформації;

— встановлення контакту зі слухачами;

— стимулювання до слухання, керування увагою слухачів;

— рефлексію власного викладу (оцінку змісту, побудови, сприймання їх слухачами, аналіз

відволікання уваги слухачів).

У зв'язку з цим і вимоги до поведінки вчителя в ситуації розповіді є також багатоплановими. Учитель

повинен володіти вмінням:

— керувати собою, своїм почуттям, усвідомлювати, що зовнішній вигляд є інформативним сигналом

для слухачів;

— невимушено і гідно представитися аудиторії, забезпечивши первинний контакт;

— дотримуватися надзавдання розповіді впродовж усього часу, логічно будуючи свій виступ;

— керувати увагою слухачів, узгоджуючи їхні інтереси з темою і надзавданням розповіді;

— бути спрямованим на слухачів впродовж усього виступу (зоровий контакт, вербальний контакт,

дистанція);

— виявляти власне ставлення до теми і змісту розмови;

— володіти виразним мовленням

У зв'язку з цим і вимоги до поведінки вчителя в ситуації розповіді є також багатоплановими. Учитель

повинен володіти вмінням:

— керувати собою, своїм почуттям, усвідомлювати, що зовнішній вигляд є інформативним сигналом

для слухачів;

— невимушено і гідно представитися аудиторії, забезпечивши первинний контакт;

— дотримуватися надзавдання розповіді впродовж усього часу, логічно будуючи свій виступ;

— керувати увагою слухачів, узгоджуючи їхні інтереси з темою і надзавданням розповіді;

— бути спрямованим на слухачів впродовж усього виступу (зоровий контакт, вербальний контакт,

дистанція);

— виявляти власне ставлення до теми і змісту розмови;

— володіти виразним мовленням

Завдання 2. Продіагностуйте рівень сформованості у себе комунікативності як професійно значущої здібності педагога.

Для визначення рівня вашої комунікативності слід відповісти на запропоновані питання «так», «ні», «іноді».

1. да 9. Нет

2. нет 10. иногда

3. нет 11. нет

4. нет 12. нет

5. нет 13. да

6. нет 14. нет

7. да 15. да

8. иногда 16. нет

____________________________________________

10 - ви досить комунікабельні (іноді навіть занадто).

Завдання 4. Для виявлення навичок слухання дайте відповіді на подані нижче питання. Серед запропонованих ситуацій позначте ті, що спричиняють незадоволення, роздратування у бесіді з будь-якою людиною.

1. раздражает

2. раздражает

3. вызывают недовольство

4 . –

5. вызывают недовольство

6. вызывают недовольство

7. раздражает

8. раздражает

9. раздражает

10. раздражает

11. вызывают недовольство

12. вызывают недовольство

13. –

14. вызывают недовольство

15. раздражает

16. вызывают недовольство

17. вызывают недовольство

18. вызывают недовольство

19. –

20. вызывают недовольство

21. раздражает

22. вызывают недовольство

23. –

24. вызывают недовольство

25. вызывают недовольство

_______________________________________

10-40% – ви добрий співрозмовник, але іноді відмовляєте партнеру в цілковитому розумінні. Повторюйте ввічливо його висловлювання, дайте йому розкрити свою думку, пристосовуйте свій темп мислення до його мовлення.